Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33/778/451/14
Єдиний унікальний № 331/7142/14-п Головуючий в 1-й інстанції – Стратій Є.В.
Категорія - ст. 124 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2014 року м. Запоріжжя
Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2, та іншого учасника пригоди – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2014 року,
в с т а н о в и в:
постановою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2014 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, розлученого, який має двох неповнолітніх дітей, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.
Як зазначено в постанові, 21 липня 2014 року о 21 годині 15 хвилин, ОСОБА_2 в м. Запоріжжі, керуючи автомобілем «ЗАЗ-110557», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, по пр. Леніна (Дамба), при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ-SENS», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 Внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено, постраждалих немає.
Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність оскаржуваної постанови через неповноту, однобічність, необ’єктивність судового розгляду, порушення норм процесуального права, зокрема його прав, зазначає, що суд при наявності поданої ним довідки з лікарні щодо неможливості участі в судовому засіданні через хворобу, між тим у порушення вимог закону розглянув справу у його відсутність, чим порушив його права. Крім того, не надав належної оцінки його письмовим поясненням щодо відповідності його дій вимогам п. 15.14 ПДР України, через те, що водій ОСОБА_3 врізався в задню частину його автомобіля вже після того, як він увімкнув аварійну сигналізацію, зайняв крайню праву смугу, практично зупинився, через 5-10 секунд, а також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які надали аналогічні пояснення, схемі ДТП. Також не надав оцінки письмовим поясненням та діям ОСОБА_3, який у порушення вимог ПДР України здійснив виїзд на смугу руху, яка призначена тільки для руху громадського транспорту. Внаслідок чого безпідставно при відсутності доказів його винуватості у вчиненні правопорушення притягнув до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Тому просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також порушує у скарзі питання щодо призначення судової автотехнічної експертизи, про що подав відповідне клопотання.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2, який підтримавши апеляційну скаргу, просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, іншого учасника пригоди – ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Виходячи з вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Між тим, суд першої інстанції цих вимог не дотримався, формально підійшов до розгляду зазначеної справи, через що не надав належної оцінки зібраним доказам, та послався у своїй постанові, як на докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у тому числі на пояснення свідків - очевидців дорожньо-транспортної пригоди, якими навпаки спростовується доведеність вини останнього.
Так, з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що він 21.07.2014 року о 21-15 год. рухався на автомобілі «ЗАЗ – 110557» р.н. НОМЕР_1 у м. Запоріжжі від пл. Пушкіна в напрямку вул. Гагаріна по пр. Леніна, по дорозі, яка передбачає крайню праву смугу для громадського транспорту і дві смуги для звичайного транспорту. Він рухався у середній смузі, на підйомі двигун автомобіля почав глохнути і втрачати швидкість. Впевнившись у відсутності з правої сторони перешкод на смузі для громадського транспорту, вирішив перестроїтися до узбіччя, звільнивши, таким чином, проїзну частину, увімкнув показник правого повороту і почав перестроювання на крайню праву смугу для громадського транспорту. Увімкнув аварійну сигналізацію і почав плавно зупинятися (йшов накатом), намагаючись завести двигун з передачі. Приблизно через 5-10 секунд почув сильний удар позаду, внаслідок удару автомобіль проїхав 10 метрів і зупинився. Коли вийшов з машини побачив позаду його автомобіля, автомобіль НОМЕР_3 з розбитими фарами та капотом (а.с.12 - копія).
З пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що перебуваючи на пасажирському сидінні у автомобілі НОМЕР_4, який рухався у м. Запоріжжі по пр. Леніна в напрямку вул. Гагаріна, вона почула, що автомобіль почав погано рухатися, через що водій ОСОБА_2, впевнившись у відсутності перешкод, увімкнувши показник правого повороту, почав перестроюватися до узбіччя, увімкнув аварійну сигналізацію, автомобіль став плавно зупинятися, коли через десять секунд свідок почула сильний удар в задню частину автомобіля. До зіткнення бачила, що з лівої сторони рухався автомобіль з великою швидкістю. Після того, як відбувався удар побачила позаду автомобіля, в якому вона перебувала, пошкоджений автомобіль НОМЕР_5 та автомобіль НОМЕР_6 (а.с.11- копія).
З пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вбачається, що вони рухаючись у м. Запоріжжі по пр. Леніна вбік вул. Гагаріна на автомобілі НОМЕР_6 була очевидцями того, як у автомобіль НОМЕР_4 (водій ОСОБА_2О.), у якого була увімкнена аварійна сигналізація, врізався на великій швидкості на смузі біля узбіччя автомобіль НОМЕР_5 (водій ОСОБА_3В.) (а.с. 14, 15 - копії).
Згідно пояснень іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3, він рухаючись на вказаній вище дільниці дороги у середньому ряду зі швидкістю 60 км/г побачив, як автомобіль «ЗАЗ -1105», який рухався у попутному напрямку, почав перестроювання у правий ряд з увімкненим показником лівого повороту. Потім з невідомих причин водій автомобіля «ЗАЗ-1105» до кінця не перестроївся, чим утворив аварійну ситуацію, внаслідок цих обставин ним було застосовано екстрене гальмування, але через погодні умови його занесло і він скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_7, та зупинився вже на смузі для громадського транспорту через 10-15 метрів від вказаного автомобіля (а.с. 13 – копія ).
Виходячи з пояснень свідка ОСОБА_8 він перебуваючи у автомобілі «ЗАЗ-1122» (водій ОСОБА_3В.) і рухаючись у м. Запоріжжі від вул. Пушкіна в напрямку вул. Гагаріна у середньому ряду, бачив як попереду автомобіль «ЗАЗ-1102» почав перестроювання на крайню праву смугу, яка передбачена для громадського транспорту, але з невідомих причин припинив перестроювання, внаслідок чого водій ОСОБА_3 почав застосовувати екстрене гальмування, але уникнути зіткнення не вдалось (а.с. 10 – копія).
З аналізу зібраних доказів у справі вбачається, що пояснення ОСОБА_2 щодо наявності у керованого ним автомобіля технічних неполадок, які обумовили останнього застосувати заходи щодо звільнення проїзної частини, із застосуванням передбачених нормами Правил дорожнього руху України безпечних заходів для цього, узгоджуються із поясненнями незацікавлених осіб - свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і не викликають сумнівів у їх достовірності, та, зокрема підтверджуються схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди, щодо розташування транспортних засобів (а.с.7 – копія), та постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.08.2014 року, якою за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, за порушення вимог пунктів 10.1, 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України (а.с. 21 - копія). При цьому наведеними доказами спростовуються доводи, викладені у письмових поясненнях іншого учасника пригоди – ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8 щодо обставин, за яких відбулась дорожньо-транспортна пригода, а тому пояснення цих осіб є неспроможними.
Між тим, суддя не надав належної уваги та оцінки цим доказам, обмежившись переліченням у своїй постанові зібраних доказів у справі, внаслідок чого безпідставно притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Враховуючи, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним вище доказам у справі, внаслідок чого неправильно застосував норми матеріального права, постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Між тим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення інших доводів ОСОБА_2 наведених у скарзі, зокрема щодо необхідності призначення судової автотехнічної експертизи, оскільки сукупність зібраних у справі доказів не потребує залучення фахівця у цій галузі, а також щодо порушення судом першої інстанції його процесуальних прав, через розгляд справи у його відсутність, оскільки довідка щодо стану здоров’я була наданим ним вже після розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2014 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП із застосуванням стягнення у виді 340 гривень – скасувати, а провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закрити за відсутністю в діях останнього складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Запорізької області ОСОБА_1