Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/488/14

Єдиний унікальний № 234/8922/14-п Головуючий в 1-й інстанції – Марченко Л.М.

Категорія - ст. 130 ч. 1 КУпАП                     Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року                                                                                 м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Краматорського міського суду Донецької області від 03 жовтня 2014 року стосовно нього,

в с т а н о в и в:

постановою судді Краматорського міського суду Донецької області від 03 жовтня 2014 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4/15-16, із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень.

Також вказаною постановою вирішено питання щодо стягнення зі ОСОБА_2 судового збору в розмірі 36 грн. 54 коп.

Згідно постанови, 26 вересня 2014 року о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ВАЗ 21101» н.з. АН 6318 АК у м. Краматорську по вул. Ульянівській в районі перехрестя з вул. Хабаровською, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду у медичній установі та від продування приладу «Драгер» відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначає, що висновки судді, викладені в постанові щодо його відмови від продування приладу «Драгер» не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення в якому не вказується про його відмову від продування приладу. При цьому вказує, що від проходження огляду на стан сп’яніння не відмовлявся і в дійсності продував прилад «Драгер», який вміст алкоголю у нього не виявив, після чого він самостійно запропонував інспектору ВДАІ проїхати до лікарні для огляду, в чому йому було безпідставно відмовлено, з огляду на це він самостійно поїхав до лікарні, але вона була зачинена. Крім того, зазначає, якщо б він перебував у стані алкогольного сп’яніння його було б відсторонено від керування транспортним засобом, чого зроблено не було. Вважає, що у разі невиконання ним вимог інспектора ВДАІ останній повинен був скласти інший протокол, а також що відносно нього безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, оскільки диспозиція цієї статті не передбачає відповідальності за відмову від проходження медичного огляду. Також вказує, що призначене йому адміністративне стягнення у виді штрафу є надто суворим, оскільки він є біженцем, не має постійного місця роботи, його автомобіль є єдиним джерелом доходу, має на утриманні дружину та двох дітей, обставини, що обтяжують його відповідальність відсутні.

Тому просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В засідання апеляційної інстанції ОСОБА_2 з невідомих причин не з’явився про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про можливість відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП слухати справу у відсутність останнього, вважаючи, що його права, передбачені ст. 268 КУпАП не порушуються.

          Перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 26.09.2014 року серія АВ2 № 909284 щодо порушенням ОСОБА_2 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, в якому останнім власноручно зроблено запис про відмову від проходження огляду (а.с.2), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер» та медичного огляду (а.с.4, 5) та іншими матеріалами справи.

Суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання апелянта стосовно того, що висновки судді, викладені у постанові про його відмову від продування приладу «Драгер» суперечать матеріалам справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними, оскільки у наведеному протоколі та у поясненнях свідків зазначено про його відмову від продування приладу «Драгер» та проходження медичного огляду.

У зв’язку з цим необґрунтованими є і посилання ОСОБА_2 стосовно того, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп’яніння, оскільки, зокрема спростовуються власноручно зробленим ним записом у протоколі про адміністративне правопорушення про відмову від проходження такого огляду.

Не приймає до уваги суд апеляційної інстанції і доводи ОСОБА_2 стосовно того, що в дійсності він продував прилад «Драгер», який вміст алкоголю у нього не виявив, після чого він самостійно запропонував інспектору ВДАІ проїхати до лікарні для огляду, в чому йому було безпідставно відмовлено, з огляду на це він самостійно поїхав до лікарні, але вона була зачинена, оскільки ці доводи не доведені фактичними даними.

Крім того, спростовуються матеріалами справи також і доводи апелянта стосовно того, що він не був відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки ним у протоколі також власноручно зроблено запис про відсторонення від керування транспортним засобом, а також мається відмітка про передачу керування транспортним засобом гр. ОСОБА_5

Помилковими є і посилання апелянта на те, що інспектор ВДАІ склав відносно нього протокол не за те адміністративне правопорушення, та що диспозицією статті 130 КУпАП не передбачена відповідальність за відмову від проходження медичного огляду, оскільки зазначена стаття передбачає настання відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема алкогольного сп’яніння, факт чого знайшов своє підтвердження дослідженими суддею доказами у справі.

Також не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_2 щодо суворості призначеного йому адміністративного стягнення, зокрема через те, що він є біженцем, не має постійного місця роботи, його автомобіль є єдиним джерелом доходу, має на утриманні дружину та двох дітей, обставини, що обтяжують його відповідальність відсутні, оскільки суддею згідно до ст. ст. 23, 33 КУпАП були ураховані всі дані, які містяться в матеріалах справи, зокрема і стосовно особи порушника і призначено саме м’яке стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу.

За таких обставин, підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 не вбачається.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову судді Краматорського міського суду Донецької області від 03 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_2 – залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1