Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/90/14 Головуючий в 1-й інстанції – Махіборода Н.О.

Категорія - ст. 163-1 ч.1 КУпАП                     Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2014 року                                                                                 м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., за участю представника апелянта ОСОБА_2, діючого на підставі довіреності від 04.02.2014 р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 (з клопотанням про поновлення строку на оскарження) на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2012 року стосовно нього,

в с т а н о в и в:

постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2012 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП притягнуто ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого директором ТОВ «Техенергохім», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, із застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн.

Як зазначено в постанові, при проведенні перевірки ТОВ «Техенергохім» з питань додержання податкового законодавства директором ОСОБА_3 було допущено порушення вимог законодавства, а саме підприємством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 74 608 грн. за липень 2010 року, згідно акту перевірки № 2104/22-12/22161169.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_3 зазначає, що про існування постанови йому стало відомо лише після спливу строку на його оскарження, оскільки розгляд справи відбувся у його відсутність без належного сповіщення про час та місце її розгляду, а також не була вручена (направлена) йому і копія постанови.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову, посилаючись на те, що суд позбавив його права надати заперечення проти протоколу, оскільки не повідомив про час та місце розгляду справи. Крім того, не врахував, що на час розгляду справи закінчилися передбачені ст. 38 КУпАП строки, а тому безпідставно застосував до нього адміністративне стягнення. Також зазначає, що суд двічі притягнув його до адміністративної відповідальності за одне і те саме порушення, враховуючи, що постановою від 20.12.2012 р. він вже притягувався за заниження податку на додану вартість у розмірі 74 608 грн. за липень 2010 року. Крім того, вказує, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду визнана відсутність з боку підприємства зазначеного в акті перевірки порушень податкового законодавства.

Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції представника апелянта, який підтримав прохання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, а також просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, перевіривши матеріали справи, вважаю необхідним поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження вказаної постанови, його апеляційну скаргу задовольнити, постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст.ст. 289, 294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

          Згідно до вказаних вимог закону, ОСОБА_3 порушує перед апеляційним судом питання про поновлення строку на оскарження постанови судді від 30 листопада 2012 року, посилаючись на поважність пропуску цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, суд не вжив необхідних заходів щодо сповіщення ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи стосовно нього, про що свідчить відсутність в цих матеріалах будь-яких повідомлень з цього приводу. Крім того, в порушення вимог ч.1 ст. 285 КУпАП, не вручив (не направив) ОСОБА_3 копію зазначеної постанови, чим позбавив останнього можливості оскаржити постанову, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності в установлені законом строки.

Вказані обставини, свідчать про те, що ОСОБА_3 пропустив строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови з поважних причин, внаслідок чого цей строк підлягає поновленню.

Згідно п. 3 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Всупереч зазначених вимог закону, суд не вжив необхідних заходів для належного сповіщення ОСОБА_3 про час та місце розгляду адміністративної справи стосовно нього, чим порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також обов’язковість дотримання вимог закону про своєчасне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час та місце розгляду справи.

Тому доводи скарги ОСОБА_3 щодо розгляду справи за його відсутності, без належного повідомлення про час та місце її розгляду, є обґрунтованими і підлягають в цій частині задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складення відносно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП послугувало виявлене під час проведення Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС документальної позапланової невиїзної перевірки на ТОВ «Техенергохім» порушення податкового законодавства, а саме, що п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Техенергохім» при визначенні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «АВТОПАРІТЕТ – Д» на суму ПДВ 74608 грн. В порушення п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 74608 грн. за липень 2010 р., що знайшло своє відображення у акті від 19.09.2012 року № 2104/22-12/22161169 (а.с.2-15).

Постановою судді від 30.11.2012 року, керівника ТОВ «Техенергохім» ОСОБА_3 за вказані порушення податкового законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Разом з тим, з ціллю перевірки доводів апелянта, суд апеляційної інстанції витребував постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.01.2014 р. по справі № 808/8734/13-а за позовом ТОВ «Техенергохім» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькі області, з якої вбачається, що позов ТОВ «Техенергохім» задоволено частково, прийняте на підставі акту перевірки від 19.09.2012 року № 2104/22-12/22161169 податкове повідомлення – рішення форми «Р» від 20.09.2012 р. № НОМЕР_1 визнано протиправним та скасовано. Таким чином, наведеним судовим рішенням викладені в акті висновки, щодо виявлених на ТОВ «Техенергохім» порушень податкового законодавства, визнані такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства (а.с.36-42).

З урахуванням викладеного, апеляційний суд, вважає, що доводи апелянта в цій частині також підлягають задоволенню, а тому приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Між тим, суд не погоджується з доводами апелянта щодо притягнення його двічі до адміністративної відповідальності за одне і те саме правопорушення, оскільки згідно наданої на запит апеляційного суду постанови на яку посилається апелянт вбачається що вона винесена відносно зовсім іншої особи - ОСОБА_4 і ніякого відношення до цієї справи та ОСОБА_3 не має (а.с. 46-47).

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова судді підлягає скасуванню через порушення норм матеріального і процесуального права, а провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП закриттю.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2012 року стосовно нього.

апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2012 року, якою ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень – скасувати, а провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити, у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1