Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33/778/84/14 Головуючий в 1-й інстанції – Риженко А.Г.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2014 року м. Запоріжжя
Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 03 лютого 2014 року стосовно нього,
в с т а н о в и в:
постановою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 03 лютого 2014 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП притягнутий ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Також з ОСОБА_2 постановлено стягнуто судовий збір в розмірі 36, 54 грн.
Як зазначено в постанові, 14 січня 2014 року о 08 год. 35 хв. ОСОБА_2 на 54 км автомобільної дороги м. Запоріжжя – м. Донецьк керував мопедом «Рига» в стані алкогольного сп’яніння, від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан сп’яніння відмовився, таким чином порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови через невідповідність викладених у ній висновків, фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права, що потягло призначення йому необґрунтовано суворого стягнення. При цьому зазначає, що в ході судового розгляду справи він повідомляв суд про важке матеріальне становище, а саме, що він проживає з матір’ю інвалідом, ні він, ні його мати не працюють, та живуть за рахунок пенсії останньої по інвалідності та домашнього господарства, а тому сума штрафу в розмірі 3400 грн. складає три пенсії матері, яку якщо він не сплатить вчасно необхідно буде платити у подвійному розмірі. За таких обставин, він не в змозі сплати адміністративний штраф, тим паче у подвійному розмірі, через що просив суд призначити йому адміністративний арешт строком на 7 діб, але суд не взяв це до уваги. Тому просить змінити постанову в частині накладення стягнення, застосувавши до нього адміністративний арешт строком на 7 діб.
В засідання апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з’явився, згідно до його апеляційної скарги просить розглядати справу у його відсутність, оскільки через тяжке матеріальне становище не може прибути в судове засідання.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи і будь-які перешкоди для розгляду справи відсутні, вважаю можливим відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП слухати справу у відсутність ОСОБА_2, вважаючи, що його права, передбачені ст. 268 КУпАП не порушуються.
Перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Обставини та дані, покладені в обґрунтування постанови стосовно фактичних обставин події правопорушення, апелянтом не ставляться під сумнів і не оскаржуються, а тому в цій частині перегляду в апеляційній інстанції не підлягають.
Відповідно до вимог ч.7 ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Між тим, як свідчать матеріали справи, суддею місцевого суду взагалі не вирішувалося питання щодо адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_2 за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та не з’ясовувалися відповідно до вимог ст.ст. 23, 33, 34, 35 КУпАП питання стосовно цього, про що вказує зміст оскарженої постанови /а.с.6/.
Крім того, враховуючи, що адміністративне стягнення у вигляді штрафу може бути призначено судом тільки у разі наявності у особи, що притягається до адміністративної відповідальності можливості його сплатити, суддя необґрунтовано не з’ясувавши у ОСОБА_2 дані про його майновий стан, враховуючи при цьому, що він не працює, та фактично знаходиться на утриманні матері-інваліда, призначив йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Таким чином, суддею порушено вимоги закону, оскільки без порушення питання щодо необхідності та достатності адміністративного стягнення, яке може бути призначено ОСОБА_2, не з’ясування даних про майновий стан останнього, безпідставно застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, щодо неправильного застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, а тому вважає за необхідне відповідно до вимог п.3 ч.8 ст. 294 КУпАП постанову судді скасувати та прийняти нову постанову у справі.
Вирішуючи питання відповідно до вимог ст.ст. 23, 33, 34, 35 КУпАП питання щодо застосування до ОСОБА_2 необхідного та достатнього адміністративного стягнення, за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а саме, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, яке відноситься до більш серйозних правопорушень, оскільки становить небезпеку на дорозі, який хоча і вперше притягається до адміністративної відповідальності, визнав вину у вчиненому, але ніде не працює, фактично знаходиться на утриманні матері-інваліда.
Таким чином, враховуючи відсутність у ОСОБА_2 коштів на сплату штрафу, та відсутності права на керування транспортними засобами, через що йому не може бути призначено такі види стягнення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на сім діб.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Постанову судді Новомиколаїйвського районного суду Запорізької області від 03 лютого 2014 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. – скасувати.
У зв’язку із прийняттям нової постанови призначити ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 7 діб.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 36,54 грн. (розрахунковий рахунок 31218206780007, банк: ГУДКСУ в Запорізькій області МФО 813015, одержувач: Державний бюджет в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, код отримувача: 38025409, код платежу: 22030001).
Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Запорізької області ОСОБА_1