ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2023 р. Справа№ 910/8348/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Майданевича А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Тетерятник О.В.;

розглянувши апеляційну скаргу

Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 (повний текст складено 13.02.2023)

у справі № 910/8348/22 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс»

до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання недійсним підпункту договору та одностороннього правочину,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» (далі - ТОВ «Світ Плюс») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просилоь:

- визнати недійсним абзац 7 п. 13 Розділу 1 (Змінювані умови договору) договору оренди № 2913 (цмк)-1 єдиного майнового комплексу комунального підприємства «Світ» Солом`янського району (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.01.2019 №2913 (цмк), укладеного 12.07.2022 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) та ТОВ «Світ Плюс»;

- визнати недійсним односторонній правочин, оформлений листом Департаменту №062/05-18-3362 від 25.08.2022 про дострокове припинення договору №2913 (цмк)-1 оренди єдиного майнового комплексу комунального підприємства «Світ» Солом`янського району (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.01.2019 № 2913 (цмк) укладеного 12.07.2022 між Департаментом та ТОВ «Світ Плюс».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що п. 2 постанови КМУ від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» для договорів оренди, що укладаються в період воєнного стану, авансовий внесок та забезпечувальний депозит: орендарями, визначеними абзацами 2 та 4 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не сплачується; орендарями, крім визначених абзацами 2 та 4 ч. 1 ст. 15 Закону - сплачується в розмірі однієї місячної орендної плати відповідно. Наказом Департаменту комунальної власності м. Києва №202 від 26.04.2022 орендарів комунального майна м. Києва тимчасово на період дії воєнного стану та 1 місяць з дати його припинення, звільнено від сплати орендної плати. Відтак, на думку позивача, його також тимчасово звільнено від сплати орендної плати.

За наведених підстав ТОВ «Світ Плюс» вважає, що пп. 7 п. 13 Розділу 1 (Змінювані умови) договору, а саме: «внесення протягом десяти робочих днів з дати укладення договору оренди плати не менш як за шість місяців» суперечить п. 2 постанови КМУ від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» та наказу Департаменту комунальної власності м. Києва №202 від 26.04.2022.

Крім того, дострокове розірвання договору на підставі пункту договору, що прямо суперечить чинному законодавству України, суперечить інтересам Держави та суспільству та порушує права орендаря.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 позов ТОВ «Світ Плюс» задоволено частково. Визнано недійсним односторонній правочин, оформлений листом Департаменту комунальної власності м. Києва №062/05-18-3362 від 25.08.2022, про дострокове припинення договору №2913 (цмк)-І оренди єдиного майнового комплексу комунального підприємства «Світ» Солом`янського району (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.01.2019 № 2913 (цмк), укладеного 12.07.2022 між Департаментом та ТОВ «Світ Плюс». В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Департаменту на користь ТОВ «Світ Плюс» судовий збір в сумі 2 481,00 грн.

Суд зазначив, що враховуючи положення Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022, рішень Київської міської ради від 30.03.2022 та 15.04.2022, а також наказу Департаменту від 26.04.2022 №202, ТОВ «Світ Плюс» як орендар за договором №2913(цмк) від 12.07.2022 було звільнено від сплати орендних платежів до закінчення воєнного стану та протягом одного місяця з дати його припинення.

Враховуючи, що абз. 7 п. 13 розділу 1 Умов договору встановлює додаткову умову у вигляді сплати орендних платежів не менше ніж за шість місяців наперед, а позивач звільнений від сплати орендних платежів на час воєнного стану, суд дійшов висновку, що ТОВ «Світ Плюс» звільнено від виконання абзацу 7 п. 13 розділу 1 Умов договору на час дії воєнного стану. А отже, несплата останнім суми оренди згідно з абз.7 п. 13 розділу 1 Умов договору не може бути підставою для припинення договору оренди на підставі пп. 12.6.7 п. 12.5 договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2023, Департамент звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Скаржник вважає, що висновок суду щодо недійсності правочину про дострокове припинення договору оренди з посиланням на приписи п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» та наказу Департаменту комунальної власності м. Києва №202 від 26.04.2022 є неправильним тлумаченням норм права.

Скаржник зазначає, що звільнення орендаря від орендної плати не звільняє його від виконання додаткових умов оренди, встановлених для єдиних майнових комплексів, які згідно з чинним законодавством є особливими об`єктами оренди. На думку Департаменту, обов`язок внесення орендарем протягом десяти робочих днів з дати укладення договору оренди платм не менш як за шість місяців (забезпечувального внеску) продовжує існувати (Розділ 13 договору). А отже в разі невиконання орендарем цього обов`язку правомірним є односторонній правочин, оформлений листом Департаменту №062/05-18-3362 від 25.08.2022, про дострокове припинення договору № 2913 (цмк)-І оренди єдиного майнового комплексу комунального підприємства «Світ», вчинений на підставі пп.12.6.7 п. 12.7 договору. Отже, спірний правочин не суперечить актам цивільного законодавства.

Апелянт також вважає, що переконання суду в тому, що спірний односторонній правочин суперечить інтересам Держави та суспільства, є помилковими, а висновки, зроблені на їх підставі - неправовими.

У прохальній частині скарги апелянт просить повністю скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Водночас жодних обґрунтувань і підстав для скасування рішення в частині, в якій у задоволенні позову відмовлено (щодо визнання недійсним абзацу 7 п. 13 Розділу 1 (Змінювані умови договору) договору оренди № 2913 (цмк)-1) апелянт у скарзі не наводить.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8348/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Департаменту на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 до надходження матеріалів справи №910/8348/22.

15.03.2023 матеріали справи №910/8648/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі №910/8348/22. Розгляд справи призначено на 05.04.2023. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

05.04.2023 від адвоката ТОВ «Світ Плюс» Медвідь Л.М. надійшла заява, у якій представник позивача просила відкласти розгляд справи на іншу дату.

У поданому клопотанні адвокат ТОВ «Світ Плюс» Медвідь Л.М. повідомила про право подати відзив на апеляційну скаргу у строк до 07.04.2023 включно та намір надати відзив на апеляційну скаргу апелянта. ТОВ «Світ Плюс» заперечує проти апеляційної скарги апелянта в повному обсязі та вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду є правомірним та прийняте на підставі всебічного, повного дослідження обставин даної справи. Адвокат Медвідь Л.М., яка брала участь в даній справі в суді першої інстанції, також поінформувала, що не має можливості надалі представляти інтереси ТОВ «Світ Плюс» в судах у зв`язку з перебуванням за кордоном, та надіслала ТОВ «Світ Плюс» повідомлення про припинення дії договору про надання правової допомоги. У зв`язку з ТОВ «Світ Плюс» для участі у судових засіданнях в найкоротший можливий строк буде залучено іншого адвоката для ведення справ Товариства в судах.

У цей же день ТОВ «Світ Плюс» звернулось з клопотанням про відкладення розгляду справи, у якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

У поданому клопотанні ТОВ «Світ Плюс» зазначає, що 04.04.2023 уклало з адвокатом Логінович Н.С. договір про надання правничої допомоги та просить надати адвокату час для ознайомлення з матеріалами справи та надання відзиву.

Розглянувши вказані клопотання, апеляційний суд їх відхилив, зважаючи на те, що сторони були завчасно повідомленні про судове засідання, явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а матеріалів справи цілком достатньо для перегляду судового рішення по суті.

Позиції учасників справи.

Від ТОВ «Світ Плюс» відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

30.01.2019 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) (орендодавець) та ТОВ «Світ Плюс» (орендар) уклали договір оренди цілісного майнового комплексу плодоовочевої бази комунального підприємства «Світ» Солом`янського району м. Києва, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32.

14.06.2022 відбувся електронний аукціон з продовження терміну дії договору оренди вказаного цілісного майнового комплексу.

Згідно з протоколом електронного аукціону №LLP001-UA-20220601-32344, затвердженого наказом Департаменту комунальної власності м. Києва №432-ПР від 23.06.2022, переможцем аукціону став діючий орендар - ТОВ «Світ Плюс». Розмір орендної плати становить 1 650 000,00 грн без ПДВ за місяць.

За результатами аукціону Департамент і ТОВ «Світ Плюс» 12.07.2022 уклали Договір оренди №2913 (цмк)-І оренди єдиного майнового комплексу комунального підприємства «Світ» Солом`янського району (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.01.2019 № 2913 (цмк)) зі складенням акта прийому- передачі майна.

Договір складається з двох розділів - «І. Змінювані умови договору (далі - Умови)» і «ІІ. Незмінювані умови договору».

У Розділі І сторони серед інших обов`язкових реквізитів та умов визначили і такі:

- (п. 9.1) Розмір авансового внеску орендної плати - 1 (одна) місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону - 1.650.000,00 грн без ПДВ (підстава - абз. 3 п. 2 Постанови КМ України від 27.05.2022 № 634);

- (п. 10) Сума забезпечувального депозиту - 1.650.000,00 грн без ПДВ (підстава - абз. 3 п. 2 Постанови КМ України від 27.05.2022 № 634);

- (п. 13) Додаткові умови, затверджені на засіданні постійної комісії Київської міської ради від 14.12.2021, серед яких (абз. 7) - внесення протягом десяти робочих днів з дати укладення договору оренди плати не менш як за шість місяців.

Згідно з п. 3.4 Незмінюваних умов договору орендар сплачує орендну плату до бюджету міста Києва щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

За умовами п. 3.4 договору орендар сплачує орендну плату на підставі пп. 8.1 п. 8 Умов та п. 3.2 цього договору оренди.

Додатково до орендної плати, авансового внеску орендної плати та забезпечувального депозиту, зазначених у пп. 8.1 п. 1, п. 9 та 10 Умов, нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою, авансовим внеском та забезпечувальним депозитом.

Фінансово-господарські операції за цим договором регулюються на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міжнародних Стандартів Бухгалтерського Обліку (МСБО), Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності (МСФЗ) та Податкового Кодексу України (ПКУ).

Відповідно до п. 3.5 Незмінюваних умов договору в день укладення цього договору або до цієї дати орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у п. 9 Умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у п. 3.6 цього договору.

Підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону (п. 3.6 договору).

Відповідно до п. 3.9 Незмінюваних умов договору надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого зарахування у зв`язку з припиненням орендних відносин - поверненню орендарю у порядку, визначеному законодавством. Сума орендної плати, сплаченої авансом відповідно до п. 3.5 цього договору, підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди після підписання акта приймання-передачі.

Згідно з п. 4.5 Незмінюваних умов договору з метою виконання зобов`язань орендаря за цим договором до або в день підписання цього договору орендар сплачує на рахунок орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у п. 10 Умов.

Розмір авансового внеску та забезпечувального платежу в розмірі орендної плати за 1 місяць, а саме 1 650 000грн (п. 9 та 10 Розділу І договору).

Відповідно до пп. 12.6.7 Незмінюваних умов договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар порушує додаткові умови оренди, зазначені у п. 13 Умов.

Пунктом 12.7 Незмінюваних умов визначено, що про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених п. 2.6 цього договору, орендодавець повідомляє орендареві листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимога про його усунення в строк не менш як за 15 та не більш як 30 робочих днів з дати надходження листа або у строк 5 робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або уповноваженим органом управління контролю за використанням підприємства. Лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням з повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого підприємства.

Якщо протягом встановленого у листі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на лист про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.

Договір вважається припиненим на 5 робочий день після надіслання орендодавцем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням з повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого підприємства. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця.

Переможець аукціону виконав вказані вище умови щодо сплати авансового внеску і забезпечувального депозиту (відповідні платіжні доручення містяться в т. 1, а. с. 29-59) і 12.07.2022 Департамент та ТОВ «Світ Плюс» уклали договір оренди №2913 (цмк)-І (далі - договір).

Але листом №062/05-18-2972 від 27.07.2022 Департамент повідомив орендаря про порушення ним умови договору, передбаченої п. 13 Розділу І «Змінювані умови договору», а саме про несплату авансового платежу в розмірі 6 місячних плат протягом 10 робочих днів з дати укладення договору. Департамент також зазначив, що відповідно до п. п. 12.6.7 і 12.7 договору позивач має терміново, протягом 5 робочих днів з дати отримання цього листа, сплатити орендну плату не менш як за шість місяців в повному обсязі та надати Департаменту інформацію про сплату. Департамент також попередив ТОВ «Світ Плюс», що у разі неотримання коштів, передбачених п. 13 Змінюваних умов договору, скористається правом, наданим п. 12.6.7, на одностороннє дострокове припинення договору.

ТОВ «Світ Плюс» у відповідь на вказаний вище лист Департаменту листом №05/01 від 18.08.2022 повідомило орендодавця про те, що згаданий пункт договору суперечить постанові Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022, проте орендар розуміє нелегку ситуацію, що склалася в країні, та намагається робити все можливе аби прискорити сплату, не припиняючи підтримки згаданих структур, і станом на 18.08.2022 вже сплачено 4.522.660,00 грн (окремо від платежів, що передували укладенню договору).

В подальшому листом від 26.08.2022 №07 орендар повідомив орендодавця про невідповідність згаданого пункту договору постанові Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 та запропонував привести договір у відповідність до чинного законодавства, внести відповідні зміни. До листа ТОВ «Світ Плюс» долучило 3 примірники договору про внесення змін до договору оренди, підписані з боку орендаря, та пропозицію підписати і повернути один примірник орендарю.

26.08.2022 ТОВ «Світ Плюс» отримало лист Департаменту №062/05-18-3362 від 25.08.2022 з повідомленням про дострокове припинення договору через 5 робочих днів у зв`язку із невиконанням орендарем п. 13 Розділу І договору.

Звертаючись з позовом у цій справі, ТОВ «Світ Плюс» вважає, що дострокове розірвання Департаментом договору на підставі пункту договору, прямо суперечить чинному законодавству України, а пп. 7 п. 13 Розділу 1 договору суперечить постанові Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 та має були визнаний судом недійсним.

У відзиві на позовну заяву Департамент проти задоволення позовних вимог заперечив, вважає її безпідставними та необґрунтованими. Відповідач зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Кабінет Міністрів України постановою від 03.06.2020 №483 затвердив Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок), п. п. 74 та 97 якого передбачено, що переможець аукціону сплачує авансовий внесок орендної плати та забезпечувальний депозит. Авансовий внесок зараховується орендодавцем у рахунок майбутніх платежів орендаря з орендної плати (п. п. 80, 102 Порядку). За наявності певних обставин щодо не підписання договору (орендодавець не запросив до підписання; орендодавець підписав, а інші сторони не підписали: текст договору відрізняється від оприлюдненого тексту проекту договору) переможцю електронного аукціону повертаються авансовий внесок орендної плати і забезпечувальний депозит (п. 110 Порядку). Забезпечувальний депозит повертається орендарю також у разі повернення майна з оренди в установленому порядку (п. 4.5 розділу II договору оренди). У зв`язку з цим відповідач вважає помилковим доводи позивача про те, що п. 13 Розділу І договору містить умови щодо авансового платежу. Крім того відповідач вказує, що позивач погодився з умовами договору, підписав і приступив до його виконання, договір оренди не суперечить чинному законодавству.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За визначенням ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до ст. ст. 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Необхідно з урахуванням приписів ст. 215 ЦК України та ст. 207 ГК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 228 ЦК України, ч. 2 ст. 207 ГК України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Таким чином, при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ГПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Аналогічні за змістом положення містяться і в ст. 180 ГК України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Приписами ч. 2 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією.

Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені цим Законом, додатково можуть визначатися рішенням представницьких органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог і обмежень, передбачених цим Законом і Порядком передачі майна в оренду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок), п. п. 74 та 97 якого передбачено, що переможець аукціону сплачує авансовий внесок орендної плати та забезпечувальний депозит.

Авансовий внесок зараховується орендодавцем у рахунок майбутніх платежів орендаря з орендної плати (п. п. 80, 102 Порядку).

За наявності певних обставин щодо непідписання договору (орендодавець не запросив до підписання; орендодавець підписав, а інші сторони не підписали; текст договору відрізняється від оприлюдненого тексту проекту договору), переможцю електронного аукціону повертаються авансовий внесок орендної плати і забезпечувальний депозит (п. 110 Порядку).

Забезпечувальний депозит повертається орендарю також у разі повернення майна з оренди в установленому порядку (п. 4.5 розділу II договору оренди).

Як встановлено абз. 3 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об`єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами.

Так, в п. 54 Порядку передбачено, що однією з додаткових умов оренди майна єдиного майнового комплексу може бути, зокрема, внесення протягом десяти робочих днів з дати укладення договору оренди плати не менш як за шість місяців або інший період, за який вноситься відповідна плата.

Водночас згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» для договорів оренди, що укладаються в період воєнного стану, авансовий внесок та забезпечувальний депозит: орендарями, визначеними абзацами 2 та 4 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон), - не сплачуються; орендарями, крім визначених абзацами 4 та 4 ч. 1 ст. 15 Закону, - сплачуються в розмірі однієї місячної орендної плати відповідно.

З аналізу вказаних положень цієї постанови слідує, що метою Уряду при її прийнятті була підтримка та полегшення ведення господарської діяльності для орендарів державного та комунального майна в період оголошеного воєнного стану, недопущення їх банкрутства, а відтак і недопущення збільшення дефіциту бюджету Держави та міста Києва, серед іншого.

Заходи, передбачені п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, носять тимчасовий характер та прив`язані до певної події.

Крім того, підпунктом 1.2.1 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX» встановлено, що у сфері оренди комунального майна територіальної громади міста Києва: у разі використання об`єкта оренди за цільовим призначенням та/або використання об`єкта оренди для потреб оборони, забезпечення життєдіяльності міста Києва в умовах воєнного стану, орендарі звільняються від орендної плати за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.

Рішенням Київської міської ради від 15.04.2022 №4569/4610 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» пп. 1.2 п. 1 викладено в такій редакції: « 1.2. У сфері комунального майна територіальної громади міста Києва на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати.».

Заходи, передбачені цими Рішеннями Київської міської ради, також носять тимчасовий характер та прив`язані до певної події.

Наказом Департаменту комунальної власності м. Києва №202 від 26.04.2022 орендарів комунального майна м. Києва тимчасово на період дії воєнного стану та 1 місяць з дати його припинення звільнено від сплати орендної плати у разі надходження заяв орендарів.

Суд встановив, що ТОВ «Світ Плюс» як переможець аукціону на виконання п. 9 Умов сплатило 1.650.000, 00 грн - 1 (одну) місячну орендну плату, визначену за результатами проведення аукціону (підстава - абз. 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634), як авансовий внесок орендної плати та на виконання п. 10 Умов - 1.650.000,00 грн суми забезпечувального депозиту (підстава - абз. 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634).

12.07.2022 Департамент та ТОВ «Світ Плюс» підписали договір оренди №2913 (цмк)-І єдиного майнового комплексу.

Тобто, договір укладено під час дії воєнного стану і після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».

Абзацом 7 п. 13 Умов визначено додаткові умови, затверджені на засіданні постійної комісії КМР з питань власності від 14.12.2021, а саме щодо внесення протягом десяти робочих днів з дати укладення договору оренди плати не менш як за шість місяців.

Відтак, з огляду на приписи п. 54 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна та враховуючи пп. 7 п. 13 Умов, додаткову умову, що визначена в даному підпункті договору, слід трактувати саме як обов`язок внесення орендарем саме орендної плати протягом десяти робочих днів з дати укладення договору оренди, але не менш як за шість місяців.

Тобто, законодавчо передбачена можливість сторін договору оренди погодити таку додаткову умову як сплату орендних платежів наперед за період не менше ніж шість місяців.

Разом з тим, розглядаючи спір по суті, апеляційний суд зважає на таке.

Наведені вище норми чинного законодавства передбачають сплату орендарем під час укладення і виконання договору трьох платежів: 1) авансового внеску (разово); 2) забезпечувального депозиту (разово); 3) орендної плати (як поточного періодичного платежу).

Як з економічної, так і з правової точок зору сплата орендної плати одразу після укладення договору наперед за період не менше ніж шість місяців може розцінюватись і як додатковий авансовий платіж, і як додатковий забезпечувальний депозит в залежності від того, яку забезпечувальну функцію відповідна сума фактично або (в разі наявності відповідних застережень у договорі) нормативно виконуватиме в орендних правовідносинах.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 для договорів оренди, що укладаються в період воєнного стану, розмір авансового внеску та забезпечувального депозиту обмежений до розміру однієї місячної орендної плати.

Крім того додаткова умова договору щодо разової оплати оренди за шість місяців затверджена на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 14.12.2021 (тобто, до введення воєнного стану) і не узгоджується з нормативним актом, ієрархічно вищим за таке рішення і прийнятим пізніше, - постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634.

Вказана додаткова умова не узгоджується і з Рішенням Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (в редакції Рішення Київської міської ради від 15.04.2022 №4569/4610), також чинним на час укладення договору оренди.

Департамент надав акт звірки взаємних розрахунків за період червень 2022 року - грудень 2022 року за договором оренди 2913(цмк) від 12.07.2022, підписаний тільки ним, згідно з яким ТОВ «Світ Плюс» сплатило за вказаним договором 8 016 589,07 грн за відомостями Департаменту, а за даними ТОВ «Світ Плюс» - 9 542 069 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що, уклавши спірний договір, і позивач і відповідач погодились з усіма його умовами, не висловивши жодних заперечень та зауважень, вчинивши дії на виконання його умов.

Зокрема, ТОВ «Світ Плюс» здійснило сплату коштів (і авансового внеску, і забезпечувального депозиту, і поточної орендної плати), а Департамент такі кошти прийняв.

Верховний Суд у постанові від 11.06.2020 у справі №281/129/17 дійшов висновку, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в ст. 4 ЦК України. Втім, більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із цивільно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам встановленим у цивільно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних нормах.

Згідно з постановою Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 761/12692/17 для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією, з сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2021 у справі №905/2196/20 зазначив: «Залишаючи без змін зазначені судові рішення, Верховний Суд у постанові від 08.10.2020 звернув увагу на те, що у разі, коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови в межах, встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору в односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених в обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи.».

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним абзацу 7 п. 13 Змінюваних умов договору як такого, що суперечить п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», Рішенню Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (в редакції Рішення Київської міської ради від 15.04.2022 №4569/4610) та Наказу Департаменту комунальної власності м. Києва №202 від 26.04.2022. Адже, як зазначалось вище, вказані нормативні акти мають тимчасовий характер, а саме спірне положення договору не є таким, що протирічить закону (ст. 203, 215 ЦК України).

При цьому апеляційний суд повторно зауважує, що у прохальній частині скарги апелянт просить повністю скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Водночас жодних обґрунтувань і підстав для скасування рішення в частині, в якій у задоволенні позову відмовлено (щодо визнання недійсним абзацу 7 п. 13 Розділу 1 (Змінювані умови договору) договору оренди № 2913 (цмк)-1) апелянт у скарзі не наводить.

Разом з тим, враховуючи положення Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022, рішень Київської міської ради від 30.03.2022 та 15.04.2022 а також наказу Департаменту від 26.04.2022 №202, ТОВ «Світ Плюс» як орендар за договором №2913(цмк) від 12.07.2022 було звільнене від сплати орендних платежів до закінчення воєнного стану та один місяць з дати його припинення.

Оскільки абзац 7 п. 13 Змінних умов договору встановлює додаткову умову у вигляді сплати орендних платежів не менше ніж за шість місяців наперед, а позивач звільнений від сплати орендних платежів на час воєнного стану, то ТОВ «Світ Плюс» звільнене від виконання абз. 7 п. 13 Умов на час дії воєнного стану. Тому несплата ТОВ «Світ Плюс» суми оренди згідно з абз. 7 п. 13 Умов не може бути підставою для припинення договору оренди на підставі пп. 12.6.7 п. 12.5 договору.

Господарський суд першої інстанції доцільно врахував, що незважаючи на закріплене Урядом право сплатити лише один авансовий платіж і один забезпечувальний депозит в розмірі однієї місячної орендної плати, звільнення від сплати орендної плати на час воєнного стану відповідно до рішень Київської міської ради та наказу Департаменту комунальної власності м. Києва, орендар продовжує виконувати взяті на себе зобов`язання щодо наповнення бюджету міста Києва та сплатив за даними відповідача 8.016.589,07 грн, а тому односторонній правочин, оформлений листом орендодавця, не тільки суперечить актам цивільного законодавства, але й інтересам Держави та суспільства, що знаходиться в стані довготривалої та виснажливої війни.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про визнання недійсним одностороннього правочину, оформленого листом Департаменту комунальної власності м. Києва №062/05-18-3362 від 25.08.2022, про дострокове припинення договору оренди, укладеного 12.07.2022 між Департаментом та ТОВ «Світ Плюс».

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі №910/8348/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі №910/8348/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/8348/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.04.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

А.Г. Майданевич