27.03.2023        

Справа № 331/354/17

Провадження № 4-с/331/7/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

27 березня 2023 року                                                                місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                                Яцун О.О.,

за участю секретаря судового засідання                        Крамаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Акціонерного товариства «ПроКредит банк», в особі представника Артем`євої Ганни Олегівни, на дії державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциної Юлії Дмитрівни, заінтересована особа: ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Запоріжжя надійшла скарга Акціонерного товариства «ПроКредит банк», в особі представника - адвоката Артем`євої Г.О., яка діє на підставі довіреності від 21 листопада 2022 року, на дії державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциної Ю.Д. В обґрунтування поданої скарги, заявник вказує, що на примусовому виконанні у державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциної Ю.Д. перебуває виконавче провадження № 65783728 з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у справі № 331/354/17 від 27.11.2017 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить  ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості у загальній сумі 3341322 грн. 23 коп.Предметом іпотеки є: житловий будинок з гаражем літ. П-2, загальною площею 331,6 кв.м., житлова площа 68,9 кв.м., реєстраційний номер 279934723101, що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1  та земельна ділянка, загальною площею 0,0343 га, кадастровий номер 2310100000:01:003:0275, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1 , що належать  ОСОБА_1 .Вказаний предмет перебуває в іпотеці АТ «ПроКредит Банк», відповідно до Договору іпотеки № 316159-ДІ1 від 11.02.2014 року.Відомості щодо обтяження житлового будинку та земельної ділянки іпотекою за адресою:  АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1  на праві власності внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.Заявник вказує, що 11.06.2021 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65783728, а вже09.11.2021 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 65783728 було винесено постанову про опис та арешт майна боржника.В лютому 2023 року представник стягувача звернулася до державного виконавця Кисліциної Ю.Д. із заявою про передачу майна на реалізацію з прилюдних торгів, без отримання попередньої згоди на це органів опіки та піклування, у зв`язку з тим, що боржником, як іпотекодавцем, було порушено положення Договору іпотеки та норми чинного законодавства, які забороняють проведення реєстрації місця проживання особи в предметі іпотеки без попередньої згоди на вчинення таких дій від стягувача, як іпотекодержателя.В скарзі зазначено, що 13.03.2023 року стягувач отримав повідомлення від державного виконавця (вих. № 2/29,26-38/6 від 06.03.2023 року). У повідомлені державний виконавець зазначає, що отримав відповідь районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, відповідно до якої - з метою захисту майнових та житлових прав та інтересів малолітнього  ОСОБА_2 , орган опіки та піклування вважає за недоцільне надання дозволу на реалізацію будинку  АДРЕСА_1 .Згідно листа-відповіді державного виконавця, у зазначеному вище будинку зареєстрований малолітній  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 .Наявність зареєстрованої у житловому будинку боржника  ОСОБА_1  дитини унеможливлює, на думку державного виконавця, передачу зазначеного майна на реалізацію без дозволу органу опіки та піклування.Заявник вважає, що такі дії державного виконавця є незаконними та такими, що грубо порушують інтереси стягувача - АТ «ПроКредит Банк». В скарзі також зазначено, що в даній ситуації була відсутня згода іпотекодержателя на реєстрацію будь-яких осіб, в тому числі в предметі іпотеки, а також те, що малолітній ОСОБА_3 не є дитиною боржника ОСОБА_1 . Заявник також вказує, що в даній ситуації відсутня потреба в отриманні дозволу органу опіки та піклування. Виходячи із вищенаведеного, заявник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциної Ю.Д., в рамках виконавчого провадження № 65783728, щодо відмови від проведення необхідних заходів для примусової реалізації житлового будинку з гаражем літ. П-2, загальною площею 331,6 кв.м., житлова площа 68,9 кв.м., реєстраційний номер 279934723101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, загальною площею 0,0343 га, кадастровий номер 2310100000:01:003:0275, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 , та зобов`язати державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліцину Ю.Д. в рамках виконавчого провадження № 65783728, без попередньої згоди органів опіки та піклування (районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району) провести усі необхідні заходи щодо примусової реалізації житлового будинку з гаражем літ. П-2, загальною площею 331,6 кв.м., житлова площа 68,9 кв.м., реєстраційний номер 279934723101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, загальною площею 0,0343 га, кадастровий номер 2310100000:01:003:0275, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 , що виражається у визначенні вартості арештованого майна та подальшої передачі на реалізацію з прилюдних торгів, шляхом підготовки та направлення необхідної заявки на реалізацію арештованого майна для її внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 18 березня 2023 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали виконавчого провадження (а.с.45).

У судове засідання представник Акціонерного товариства «ПроКредит банк» не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином та у встановленому законом порядку (а.с.46, 48).

Державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліцина Ю.Д. у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином та у встановленому законом порядку (а.с.47, 49). Між тим, 23 березня 2023 року до канцелярії суду державним виконавцем Кисліциною Ю.Д. було подано заперечення на подану скаргу (а.с.52-54), разом із копією матеріалів виконавчого провадження № 65783728 (а.с.58-147). Крім того, 27 березня 2023 року до канцелярії суду було подано заяву, в якій державний виконавець просить суд розглянути справу за її відсутності, у задоволенні скарги відмови у повному обсязі, та окремо зазначає, що нею здійснено всі заходи по виконанню рішення суду згідно норм Закону України «Про виконавче провадження» і нею не порушено законних прав та інтересів стягувача (а.с.157).

Заінтересована особа  ОСОБА_1  у судове засідання також не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином та у встановленому законом порядку (а.с.50). Однак, через канцелярію суду представник заінтересованої особи Білоус Г.Б. надав заяву, в якій просить суд розглянути справу за відсутності заінтересованої особи та без фіксації судового процесу. Проти задоволення вимог, які викладені у скарзі, заперечує (а.с.158).

За правилами ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги разом з додатками, заперечення державного виконавця, а також матеріали виконавчого провадження, у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги із наступних підстав.

За змістом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 27 листопада 2017 року (а.с.146), який був направлений стягувачем АТ «ПроКредит Банк» разом з заявою про відкриття виконавчого провадження від 03 червня 2021 року (а.с.141-142), старшим державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кисліциною Юлією Дмитрівною 11 червня 2021 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65783728 (а.с.140).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видано Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 08 липня 2021 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , матір`ю вказана – ОСОБА_4 , а батьком - ОСОБА_5 (а.с.126).

Як вбачається з копії довідки № 113-16832135 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 08 липня 2021 року по теперішній час (а.с.124).

Також, відповідно до копії довідки № 113-16833250 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.125).

Згідно довідки № 113-16918764, ОСОБА_6 (боржник по справі), ІНФОРМАЦІЯ_5 , також зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 24 лютого 2012 року по теперішній час (а.с.123).

Отже, судом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 з моменту реєстрації його народження, а саме з 08 липня 2021 року зареєстрований за місцем реєстрації своєї матері ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 . А отже, в даній ситуації недоцільно стверджувати, що дії боржника є недобросовісними, у зв`язку з державною реєстрацією малолітньої дитини, так як за даною адресою також зареєстрована мама даної дитини.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що доводи заявника щодо відсутності згоди іпотекодержателя на реєстрацію дитини в предметі іпотеки, не відноситься до предмету розгляду даної скарги, оскільки в даній справі оскаржуються дії/бездіяльність державного виконавця в рамках даного виконавчого провадження. Між тим, в даній ситуації суд вбачає спір, який сторони вправі вирішувати поза межами розгляду даної скарги, шляхом подання цивільного позову, або ж шляхом оскарження дій державного реєстратора, який здійснив реєстрацію малолітнього ОСОБА_3 за вищевказаною адресою. А тому суд не повинен давати оцінку законності даних обставин, оскільки це не відноситься до предмету розгляду даної скарги, а також враховуючи, що на момент розгляду даної скарги, реєстрація не скасована.

Судом також встановлено, що відповідно до постанови від 09 листопада 2021 року в рамках вказаного виконавчого провадження, державним реєстратором Кисліциною Ю.Д. було здійснено опис та арешт майна боржника (а.с.118-120).

Окрім того, судом встановлено, що державний виконавець Кисліцина Ю.Д. в межах даного виконавчого провадження та для забезпечення виконання рішення суду, враховуючи вищенаведені підстави, неодноразово зверталась до суду з поданням про встановлення порядку виконання рішення суду, посилаюсь на те, що суд є альтернативним органом, що вирішує питання доцільності реалізації арештованого нерухомого житлового майна, у якому зареєстрована дитина (а.с.111-115, 104-108, 90-94, 81-85).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 26 жовтня 2022 року, в задоволенні подання головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кисліциної Юлії Дмитрівни про встановлення порядку виконання рішення було відмовлено, мотивуючи тим, що державний виконавець зобов`язаний в разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, повинен отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначено у заяві на реалізацію арештованого майна (а.с.76-77). Відповідно до інформації, яка міститься в ЄДРСР, дана ухвала суду набрала законної сили 11.11.2022 року.

Як вбачається з копії заяви (вих. № 2023/04/01-1 від 04.01.2023 року, стягувач АТ «ПроКредит Банк» направив на адресу Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заяву про направлення запиту до органу опіки та піклування про розгляд питання щодо примусової реалізації житла, право користування яким має дитина, та прийняттям відповідного рішення про надання дозволу на примусову реалізацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.71-72).

А отже, суд приходить до висновку, що стягувач самостійно та у добровільному порядку ініціював питання про здійснення державним виконавцем запиту до органу опіки та піклування з метою отримання дозволу на реалізацію арештованого майна, тому доводи заявника про те, що відсутня потреби в отримані дозволу органу опіки та піклування (азц.4, а.с.4), є недоцільні, так як протирічать самі собі, а також носять суперечливий характер, а тому суд критично ставиться до даних доводів заявника.

Також, в результаті виконання вищевказаної заяви, 02 січня 2023 року державним виконавцем був здійснений запит за № 296/6 в рамах даного виконавчого провадження на адресу Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, в якому державний виконавець просить терміново розглянути питання щодо примусової реалізації житла, право користування яким має дитина, та прийняти відповідне рішення про надання дозволу на примусову реалізацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власницею якого є боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.69-70).

Відповідно до листа-відповіді Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, на запит № 296/6 від 10.01.2023 року, про надання дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна боржника  ОСОБА_1 , за адресою:  АДРЕСА_1 , районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району повідомляє наступне. Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» проголошено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Статтею 177 Сімейного кодексу України визначено, що батьки малолітньої не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, щодо майна, власником (співвласником) та/або користувачем якого є дитина; видавати письмові зобов`язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини. Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло. Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини у випадках, якщо ними встановлено, що вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини. Безпосередньо порядок, терміни і перелік документів, що подаються для отримання дозволу органу опіки та піклування на вчинення правочину з нерухомим майном, право власності чи користування яким мають діти, визначено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 (зі змінами). Питання про можливість надання дозволу органу опіки та піклування на подальшу реалізацію нерухомого майна боржника,  ОСОБА_1 , за адресою:  АДРЕСА_1 , в якому зареєстрована та має право користування малолітня дитина ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.01.2023 розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при районній адміністрації. Встановлено, що у листі державного виконавця відсутні відомості про гарантування збереження житлових прав цієї дитини при реалізації майна боржника, немає згоди батьків/законних представників дитини на вчинення вказаного правочину, крім того відсутні документи, визначені вказаним вище Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини. Враховуючи вказані вище обставини і вимоги законодавства України, районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району як орган опіки та піклування, діючи виключно в інтересах малолітньої дитини, вважає недоцільним надавати дозвіл на реалізацію нерухомого майна боржника, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрована та має право користування малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.66-67).

Як вбачається із змісту заяви АТ «ПроКредит Банк» (вих. № 2023/03/02-1 від 03.02.2023 року), яка адресована Олександрівському відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), стягувач просить сформувати та направити організатору торгів ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 на праві власності, а саме: житловий будинок з гаражем літ. П-2, загальною площею 331,6 кв.м., житлова площа 68,9 кв.м., реєстраційний номер 279934723101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 0,0343 га, кадастровий номер 2310100000:01:003:0275, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою примусового виконання рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у справі № 331/354/17 (а.с.61-63).

Відповідно до листа-відповіді № 2/29.26-38/6 від 06.03.2023 року, який адресовано представнику стягувача, вбачається, що державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліцина Юлія Дмитрівна повідомила, що 03.02.2023 року надійшла відповідь від районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про відмову у наданні дозволу на примусову реалізацію житлового будинку. Зазначена обставина ускладнює виконання судового рішення, адже відсутній дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина. Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду. Отримання попередньої згоди органів опіки та піклування на реалізацію майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, є необхідним обов`язком виходячи з норм законів, які передбачають такий механізм як попереджальний для захисту прав дітей. Виходячи з вищевикладеного державним виконавцем не може бути направлена заявка на реалізацію майна без дозволу органу опіки та піклування (а.с.59-60).

Слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до абзацу сьомого пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 червня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду (в електронній або паперовий формі).

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (пункт 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень).

У пункті 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкції з організації примусового виконання рішень), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

За змістом цієї норми закону, а також статей 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статті 177 СК України дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах – обов`язок батьків. З метою гарантування декларованого державою пріоритету інтересів дитини закон передбачає додаткові засоби контролю з боку держави за належним виконанням батьками своїх обов`язків, установлюючи заборону для батьків малолітньої дитини та осіб, які їх замінюють, вчиняти певні правочини щодо її майнових прав без попереднього дозволу органу опіки та піклування.

Системний аналіз статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» дає підстави для висновку про те, що попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, в разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх.

Члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону (частина перша статті 405 ЦК України). Це кореспондує частині першій статті 156 Житлового кодексу Української РСР (далі – ЖК УРСР), яка передбачає, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. При цьому за згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно (частина друга статті 156 ЖК УРСР).

Згідно із частиною четвертою статті 156 ЖК УРСР, до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 ЖК УРСР. Відповідно до змісту частини другої статті 64 ЖК УРСР це є: дружина наймача, їх діти і батьки. Також членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з власником будинку (квартири) і ведуть з ним спільне господарство.

Діти – члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем (частини друга статті 18 Закону України «Про охорону дитинства»).

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 , являється рідною сестрою боржника, є користувачем даного житлового приміщення, у відповідності до змісту довідки про реєстрацію (а.с.125), де зазначено, що остання зареєстрована за вказаною даною адресою разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.124), при цьому проживають разом із власником та ведуть з ним спільне господарство.

Окрім того, у разі реалізації майна боржника не буде дотримано житлових прав малолітньої дитини, як це було визначено у висновку органу опіки та піклуванні щодо недоцільності надання дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника.

А отже, у разі звернення особи, яка вважає, що її права порушено діями або бездіяльністю державного/приватного виконавця, оцінку діям виконавця щодо виконання судового рішення із урахуванням прав дітей (якщо такі права порушуються) надає саме суд, враховуючи конкретні обставини справи, а також доводи сторін спору. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 295/2933/15-ц.

Тобто, кожна окрема справа має індивідуальний характер, та суд зобов`язаний надати оцінку діям виконавця щодо виконання судового рішення із урахуванням прав дітей (якщо такі права порушуються).

Застосовуючи закон до конкретних правовідносин і вирішуючи спір, суд повинен керуватися як завданням судочинства, так і загальними засадами цивільного законодавства, серед яких, зокрема, визначені справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 295/2933/15-ц.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в межах даного виконавчого провадження державним виконавцемОлександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциною Юлією Дмитрівною вжито всіх заходів щодо виконання рішення суду в межах норм чинного законодавства.

Окрім того, слід зазначити наступне, що згідно пункту 1 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна визначено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 березня 2014 року у справі № 21-11а14 та від 21 травня 2013 року у справі № 21-87а13, та Верховного Суду у справі № 766/1637/21 від 29 вересня 2021 року.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що у задоволенні скарги в частині зобов`язання державного виконавця передати у межах виконавчого провадження на реалізацію спірне нерухоме майно, оскільки державним виконавцем не здійснювалася оцінка квартири та не вчинювалися інші дії, здійснення яких є обов`язковими при передачі нерухомого майна на реалізацію, також необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 10, 13, 76, 81, 260, 261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги Акціонерного товариства «ПроКредит банк» (місцезнаходження: місто Київ, проспект Перемоги, будинок № 107 А, ЄДРПОУ 21677333) в особі представника Артем`євої Ганни Олегівни (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Спаська, будинок № 31-Б), на дії державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциної Юлії Дмитрівни (місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця Залізнична, будинок № 9), за участю заінтересованої особи: ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя                                                                        О.О. Яцун