УХВАЛА

06 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/4127/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги керівника Львівської обласної прокуратури

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023

та рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022

у справі № 914/4127/21

за позовом керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Кабінету Міністрів України;

2. Національної академії наук України;

3. Львівської обласної державної адміністрації

до:

1. Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Едбуд-Львів"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні

позивачів: Міністерства культури та інформаційної політики України

про визнання недійсним договору та додаткових угод до цього договору,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 27.03.2023 надійшла касаційна скарга керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 (повний текст складено 06.03.2023) та рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022 у справі № 914/4127/21, подана до Суду 24.03.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Краснов Є.В., Волковицька Н.О.

Також до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання (заява) прокурора, який брав участь у судовому розгляді даної справи, про долучення платіжної інструкції від 30.03.2023 № 578 про сплату судового збору за подання касаційної скарги в цій справі в сумі 4 540 грн, сформоване в системі "Електронний суд" 05.04.2023.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що скарга подається на підставі п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник визначає з посиланням на п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України, цитуючи положення п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України.

Водночас Суд звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник повинен чітко зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене ч. 3 ст. 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі якщо скаржник посилається на те, що судами не досліджено зібрані у справі докази (п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України), скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій.

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями ст. 287 ГПК України.

Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, беручи до уваги викладене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, з зазначенням доказів та обставин, наведених у п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги є надання уточнень до касаційної скарги із зазначенням належного обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Разом з тим, за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Водночас Суд звертає увагу, що уточнення до касаційної скарги, подане на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Також, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону).

Приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 у розмірі 2 270 грн.

З судових рішень попередніх інстанцій (тексти розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) та з тексту касаційної скарги вбачається, що предметом позову у даній справі є дві вимоги немайнового характеру, а саме: визнання недійсними договору від 04.08.2016 № 1 про ремонтно-реставраційні роботи та будівництво по вул. Горбачевського, 19 та вул. Коцюбинського, 7 у м. Львові та додаткової угоди від 17.12.2018 до цього договору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.07.2022 відмовлено у задоволенні позовної заяви керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Національної академії наук України, Львівської обласної державної адміністрації до Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Едбуд Львів" про визнання недійсним договору та додаткових угод до цього договору. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022 у даній справі в частині позовних вимог керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов залишено без розгляду. В решті частини рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022 у даній справі залишено без змін.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 914/4127/21 в частині відмови в позові і ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині, а також скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у даній справі в частині залишення позову прокурора без розгляду та направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, тому, з урахуванням кількості вимог немайнового характеру, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 9 080 грн (2 вимоги х 2 270 грн) х 200 %.

До матеріалів касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано платіжну інструкцію від 30.03.2023 № 578 про сплату 4 540 грн судового збору.

Таким чином, скаржник має доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 4 540 грн (9 080 грн - 4 540 грн).

Суд вказує на те, що скаржнику необхідно доплатити судовий збір у сумі 4 540 грн та надати Суду документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Отже, касаційна скарга керівника Львівської обласної прокуратури підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно надати: 1) уточнення до касаційної скарги із зазначенням належного обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України; 2) докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 4 540 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 174, 234, 287-292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022 у справі № 914/4127/21 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.