ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року                                                         м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. за участю секретаря судового засідання Михайлюка М.І., представника митниці Старовойта С.В., захисника Пащенко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Пащенко В.І. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м.Чернівці від 25 січня 2023 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на час розгляду справи знаходиться за межами України ( зі слів захисника у Грузії), за ч.1 ст.483 МК України,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 25 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 850 980 грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 496 грн 20 коп.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.

На вказану постанову захисник Пащенко В.І. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову районного суду та провадження у справі закрити.

Зазначає, що судом першої інстанції було порушено право ОСОБА_1 на захист та не повідомлено жодним чином про розгляд справи. Копію постанови та протоколу ОСОБА_1 не отримувала та не знала, що відносного неї був складений протокол і в провадженні Першотравневого районного суду м. Чернівці перебуває справа щодо неї за ч.1 ст.483 МК України.

Зазначає, що про наявність постанови ОСОБА_1 дізналася 16.03.2023 року, коли на її електронну адресу надійшло повідомлення від банку про блокування її рахунків, згідно з постановою виконавчої служби, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07.02.2023 року. Про всі фактичні обставини справи вона дізналась 29.03.2023 року після ознайомлення з матеріалами справи.

Зазначає, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на час війни проживає за межами України, то не могла за жодних обставин подати апеляційну скаргу, тому звернулась за правовою допомогою і апеляційну скаргу було подано захисником 20.03.2023 року.

Таким чином, апелянт вважає, що дані обставини є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження і він підлягає поновленню, оскільки пропущений не по своїй волі, а через процесуальні порушення суду першої інстанції.

____________________________________________________________________

ЄУНСС 725/348/23                        Головуючий в І інстанції: Іщенко І.В.

Номер справи 33/822/279/23                Суддя-доповідач: Марчак В.Я.

Щодо оскаржуваної постанови, то захист вважає, що вона є незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права без повного з`ясування всіх обставин справи.

Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, без роз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст.498 МК України. Копію протоколу ОСОБА_1 не отримувала, що підтверджується конвертом з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання».

Вважає, що за даних обставин справа підлягає поверненню для додаткової перевірки, оскільки наведені неточності та відсутність відомостей про отримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності копії протоколу, не могли бути усунені в процесі судового розгляду справи.

Зазначає, що суд першої інстанції неналежно дослідив докази вини ОСОБА_1 , формально послався на них та не надав оцінку.

Звертає увагу, що суд, який розглядає справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності не уповноважений встановлювати факт підроблення документів, оскільки це є виключно компетенцією кримінального судочинства.

Вказує, що лист АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» від 26.07.2022 року № 241/к не є належним та допустимим доказом підроблення документів чи одержання їх незаконним способом , оскільки він не містить інформації щодо предмету доказування, тільки висновок експерта може підтвердили або спростувати факт підроблення документу.

Вважає, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, що ОСОБА_1 було подано до митного органу заяву на видачу готівки від 21.02.2022 року №11130015, від 22.02.2022 року №11134258, видані АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» на загальну суму 203 525 доларів США.

Вказує, що ОСОБА_1 не приховувала від митного контролю валютні цінності, а офіційно їх задекларувала.

Таким чином, вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і місять суперечності щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Обставини, встановлені Судом першої інстанції.

Згідно постанови районного суду та протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , на виконання наказу Чернівецької митниці від 08.07.2022 №137-АГ «Щодо перевірки з окремих питань», доповідної записки ДОМК та О від 17.06.2022 №17-01-04/512 «Щодо здійснення митними органами контролю за дотриманням правил транскордонного переміщення валютних цінностей у період дії в Україні воєнного стану» (вх.митниці №4787/4-19 від 04.07.2022) управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил митниці проводяться перевірочні заходи стосовно документів, які подавалися до підрозділів митного оформлення Чернівецької митниці як підстава для вивезення валютних цінностей за межі митної території України в період з 15.03.2022 по 30.06.2022, з метою виявлення таких, які можуть містити неправдиві відомості.

В ході проведених перевірочних заходів встановлено, що згідно даних автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» (далі АСМО «Інспектор»), гр. ОСОБА_1 09.05.2022 вивезла з митної території України через пункт пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці валютні цінності, а саме 200 000 доларів США.

Для вивезення вказаних 200 000 доларів США за кордон, гр. ОСОБА_1 заповнила і пред`явила митному органу декларацію транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей від 09.05.2022 №UA40850/83 та пред`явила заяви на видачу готівку від 21.02.2022 №11130015, від 22.02.2022 №11134258, видані АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» на загальну суму 203 525 дол.США. Вказані документи (в електронному вигляді) посадовою особою митниці додано (прикріплено) в модуль «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор».

В рамках перевірки, з метою підтвердження або спростування факту видачі вищевказаних довідок митницею 15.07.2022 на адресу банку АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» Чернівецькою митницею направлено лист №7.2-08-1/7.2-20-01/14/3249.

У відповідь на вищевказаний запит листом AT «УКРБУДІНВЕСТБАНК» від 26.07.2022 №241/К (вх.№5976/14-22 від 04.08.2022) Чернівецьку митницю проінформовано, що вказані в запиті заяви банком не видавалися та не відповідають встановленій у банку формі, операцій з видачі готівки за реквізитами в доданих заявах не проводились.

Таким чином, гр. України ОСОБА_1 , здійснила переміщення товарів (валютних цінностей в розмірі 200 000 доларів США, що на дату переміщення 09.05.2022 по курсу НБУ 29,2549 грн./долар становить – 5 850 980 грн.) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.

Дії громадянки України ОСОБА_1 митним органом кваліфіковані за ст. 483 ч.1 Митного кодексу України.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Захисник Пащенко В.І. підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Зазначила, що підтримує телефонний зв`язок із ОСОБА_1 , якій відомо про розгляд даної справи в суді апеляційної інстанції. Не заперечила проти здійснення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 , оскільки її права при цьому не будуть порушені, а тому апеляційний суд на підставі ч.6 ст.294 КУпАП, вважає за можливе розглядати справу без участі ОСОБА_1 .

Представник Чернівецької митниці Держмитслужби заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення районного суду залишити без змін.

Мотиви Суду.

Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Клопотання захисника Пащенко В.І. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

У своїй постанові районний суд вказав, що ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, незважаючи на те, що була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

Згідно ст. 256 МК України, про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Судом встановлено, що в матеріалах справи не міститься повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 .

У матеріалах справи наявний конверт з відміткою « повертається за закінченням терміну зберігання». Однак, даний конверт не є належним доказом того, що ОСОБА_1 отримала чи відмовилась від отримання конверту.

Крім того, в матеріалах справи не міститься підтвердження того, що судом першої інстанції чи митним органом було повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи у Першотравневому районному суді м. Чернівці.

Таким чином, судом першої інстанції не вжито належних заходів для виклику в судове засідання особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та забезпечення її прав згідно ст.268 КУпАП та 498 МК України.

За таких обставин, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У своїй апеляційній скарзі захисник посилається на порушення судом першої інстанції права на захист ОСОБА_1 .

Разом з цим, апеляційним судом було у повній мірі відновлено право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та право на захист шляхом надання її захиснику можливості взяти участь у судовому засіданні і надати пояснення.

Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК України, а в частині, що не регулюється ним – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ч.1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил підлягає з`ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 483 МК України передбачена адміністративна відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктом даного правопорушення є встановлений національним законодавством порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Об`єктивна сторона полягає в діях, спрямованих на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. При цьому, під дією мається на увазі активна поведінка (вчинок) особи, в якій відображена зовні її воля і що спрямована на спричинення певних негативних наслідків. Суб`єктом правопорушення є осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а також посадова особа підприємства. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Даний висновок підтверджується протоколом про порушення митних правил №0646/40800/22 від 16 грудня 2022 року та доданими до нього документами, зокрема відповіддю АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» на запит митниці, копією декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей, копіями заяв на видачу готівки.

З даних документів встановлено, що гр. ОСОБА_1 09.05.2022 вивезла з митної території України через пункт пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці валютні цінності, а саме 200 000 доларів США. Для вивезення вказаних 200 000 доларів США за кордон, гр. ОСОБА_1 заповнила і пред`явила митному органу декларацію транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей від 09.05.2022 №UA40850/83 та пред`явила заяви на видачу готівку від 21.02.2022 №11130015, від 22.02.2022 №11134258 видані АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» на загальну суму 203 525 доларів США. Вказані документи (в електронному вигляді) посадовою особою митниці додано (прикріплено) в модуль «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор».

Згідно з відповіді AT «УКРБУДІНВЕСТБАНК» від 26.07.2022 №241/К (вх.№5976/14-22 від 04.08.2022) та запит Чернівецької митниці, вказані в запиті заяви банком не видавалися та не відповідають встановленій у банку формі, операцій з видачі готівки за реквізитами в доданих заявах не проводились.

Аналіз зазначених доказів, на думку апеляційного суду, переконливо свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, оскільки вона здійснила переміщення товарів (валютних цінностей в розмірі 200 000 доларів США, що на дату переміщення 09.05.2022 по курсу НБУ 29,2549 грн./долар становить – 5 850 980 грн.) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.

Всупереч доводам апелянта, факт недостовірності поданих ОСОБА_1 декларацій та заяв на видачу готівки підтверджується листом АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» від 26.07.2022 року № 241/к.

Будь-яких підстав не довіряти вищенаведеним доказам апеляційний суд не вбачає, оскільки вони є належними, допустимими, достовірними і достатніми та у своїй сукупності, поза розумним сумнівом, відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення та переконливо свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

При цьому, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи про порушення митних правил, дотримані вимоги матеріального та процесуального права, що обставини, за яких ОСОБА_1 порушила митні правила, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 483 МК України відповідає зібраним у справі, дослідженим доказам. Тому жодних підстав для висновку про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови, як про це йдеться в апеляційній скарзі захисту, апеляційний суд не вбачає.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник послалась на те, що існує кримінальне провадження по факту підроблених документів за цими обставинами, наразі триває досудове розслідування та остаточне рішення не винесено. Однак, жодних документів на підтвердження цього факту не подавала.

Апеляційний суд звертає увагу, що розгляд справ у суді відбувається за принципом змагальності, який полягає в тому, що особи, які беруть участь у провадженні, здійснюють захист своїх прав шляхом подання доказів на підтвердження свої доводів. Апеляційний суд за власної ініціативи не має повноважень самостійно збирати докази.

Всі інші апеляційні доводи захисника мають формальний характер та спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за порушення митних правил та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, ґрунтується на законі та досліджених судом доказах, які знаходяться в матеріалах справи, і спростовують доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.458, 487, 489, 495, 527-529 МК України, ст.294 КУпАП апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику Пащенко В.І. строк на апеляційне оскарження постанови Першотравневого районного суду м.Чернівці від 25 січня 2023 року.

Апеляційну скаргу захисника Пащенко В.І. – залишити без задоволення.

Постанову Першотравневого районного суду м.Чернівці від 25 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.483 МК України – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду                        [підпис]                        В.Я. Марчак

Згідно з оригіналом        

Суддя Чернівецького

апеляційного суду      _________________   В.Я. Марчак

(посада)                           (М.П., підпис)                            (ПІБ)

24.04.2023 року

(дата засвідчення копії)