Справа № 544/1466/14-к

пров. № 1-кп/544/1/2023

Номер рядка звіту 34

У Х В А Л А

іменем України

про закриття кримінального провадження

20 квітня 2023 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду по вул. Ярмарковій, 17 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12013180290000052 від 31.01.2013, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калюженці Срібнянського району Чернігівської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, інваліда 1 групи, раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_3 , захисників обвинуваченого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

у с т а н о в и в:

До Пирятинського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120131802900000052 від 31.01.2013 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Як вбачається з обвинувального акта, обвинувачений ОСОБА_3 31 січня 2013 року близько 17 години 30 хвилин, керуючи транспортним засобом Mercedec-Benz Vito реєстраційний номер НОМЕР_1 на 153 кілометрі автодороги Київ-Харків в напрямку Києва, перевозячи пасажирів, під час складних погодних умов, не врахував дорожньої обстановки під час вибору безпечної швидкості руху, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі ПДР), відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, що призвело до втрати контролю над автомобілем та виїзду на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з транспортним засобом Volvo державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом Шмітц державний номерний знак НОМЕР_3 який рухався в зустрічному напрямку під керуванням водія ОСОБА_8 . У результаті вказаної дорожньо-транспортної приходи пасажири автомобіля Mercedec-Benz Vito реєстраційний номер НОМЕР_1 :

ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді забитих ран обличчя, перелому другого пальця лівої кисті, субарахноїдального крововиливу правої скроневої ділянки головного мозку та верхньої поверхні мозочку, крововиливів в шлуночки головного мозку, перелому кісток основи черепу, перелому лівої ключиці, перелому груднини, розриву міжхребцевого зчленіння на кордоні шийного та грудного відділів хребта, розривів печінки, переломів 2-4 ребер зліва та 1-7 ребер зліва, переломів 2-6 ребер справа та 1-7 ребер справа, розривів селезінки,чисельних саден, кровопідтіків тіла, що за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх спричинення, від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_10 , отримала тілесні ушкодження у вигляді забійних ран лобно-скроневої ділянки праворуч, на обличчі ліворуч, вдавленого скалкового перелому лобної та скроневої кісток праворуч, крововиливу під тверду мозкову оболонку лобної, скроневої, тім`яної долей лівої півкулі з розповсюдженням на передню і середню черепно-мозкові ямки зліва, крововиливів під м`яку мозкову оболонку по конвекситальній поверхні лобної, скроневої, тім`яної долей лівої півкулі, по конвекситальній поверхні лобної та скроневої долей правої півкулі з розповсюдженням на базальну поверхню скроневої долі, вогнища деструкції з дрібними крововиливами в товщі лобної та скроневої долей правої півкуль, в товщі лобної, скроневої, тім`яної долей лівої півкулі, вогнища деструкції у речовині стовбуру головного мозку, крововиливів в міжхребетні м`язи 5-8-го міжреберній праворуч від середньо-пахвинної лінії до біляхребтової, що за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя як в момент спричинення, так і за наслідками, та від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_11 , отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку тяжкого ступеню та переломом основи черепу з краніолицьовою травмою, субдуральною гематомою правої потиличної ділянки, переломом верхньої щелепи по Ле-Фор 3 зі зміщенням уламків, переломом нижньої щелепи справа, полігемосинуситу, травматичного САК, застійного диску правого зорового нерву, пара- орбітальних гематом з крововиливами в білкові оболонки очей, перелому кісток носу та травматичного шоку, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент спричинення.

22 березня 2023 року від захисника обвинуваченого  ОСОБА_3 адвоката  ОСОБА_7 до суду надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого  ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України. У клопотанні зазначив, що вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 16.06.2015 ОСОБА_3  визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. В інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 сторона захисту подала апеляційну скаргу на вказаний вирок та в подальшому касаційну скаргу. 31.03.2016 Вищий Спеціалізований Суд з розгляду Цивільних і Кримінальних справ виніс ухвалу, якою скасував вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 16.06.2015 року та Ухвалу Апеляційного суду Полтавськогі області від 10.09.2015 року щодо ОСОБА_3 та призначив новий розгляд в суді першої інстанції. 04 червня 2019 року Пирятинським районним судом Полтавської області винесено ухвалу, якою провадження у кримінальному провадженню № 12013180290000052 по обвинуваченню  ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України було зупинено у зв`язку із хворобою  ОСОБА_3 , яка позбавляла останнього брати участь у судових засіданнях, а розгляд зазначеної справи проводити без участі обвинуваченого було неможливо згідно приписів КПК України. Виходячи з приписів ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності притягнення обвинуваченого  ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не переривався, оскільки, останній не ухилявся від суду, а тому на час повторного розгляду справи в Пирятинському районному суді Полтавської області 10-річний термін притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності завершився саме 01.02.2023, враховуючи, що кримінальне правопорушення було вчинено обвинуваченим 31.01.2013.

Захисники обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали клопотання просили звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 надіслав до суду клопотання та висловив свою позицію у судовому засіданні про звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження. Додатково вказав, що він має поганий стан здоров`я.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Потерпілий ОСОБА_5 підтримав позицію прокурора, просив суд відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_11 у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час судового засідання повідомлені належним чином. При матеріалах кримінального провадження містяться заяви про розглядж справи у їх відсутність.

За таких обставин судом визнано можливим розглянути клопотання захисника у відсутність потерпілих.

Суд, вислухавши учасників процесу, вважає за необхідним закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286 КК України з наступних підстав.

Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення містить ст. 285 КПК України, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності є нереабілітуючою підставою. Отже, однією з умов його застосування є згода підозрюваного, обвинуваченого. Цю згоду може бути виражено клопотанням такої особи про звільнення від відповідальності або підтримкою в будь-якій формі відповідного клопотання прокурора, або захисника.

Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" N 12 від 23.12.2005, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. На підставі ч. 2 п. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Виходячи з положень ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 3 ст. 286 КК України, віднесений кримінальним законом до тяжкого злочину, санкцією ч. 3 ст. 286 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

В матеріали справи містять відомості про те, що 26.12.2018 обвинуваченого ОСОБА_3 було екстрено госпіталізовано в Прилуцьку ЦРЛ з діагнозом – ішемічний інсульт. 23.05.2019 ОСОБА_3 було встановлено (І) Б групу інвалідності загального захворювання до 01.06.2020, про що свідчить Довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ № 493105 (том 9 а.с. 52-55). 14.06.2019 зупинено кримінальне провадження до повного видужання обвинуваченого та можливості самостійно рухатися і розмовляти (том 9 а.с. 29). Ухвла суду учасниками не оскаржувалася. 21.05.2020 продовжено ОСОБА_3 (І) Б групу інвалідності до 01.06.2022 (том 9 а.с. 60-66). 19.05.2022 призначено (І) Б групу інвалідності безтерміново (том 9 а.с. 85-90). Таким чином, станом на дату закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності – не відбулося повне одужання обвинуваченого ОСОБА_3 .

Судом в даному випадку не встановлено обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачених ч. 3, ч. 5 ст. 49 КК України, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що обвинувачений ухилявся від слідства або суду чи вчинив новий злочин у період з 31.01.2013 по даний час.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів.

Застосування норм статті 49 КК України для суду є обов`язковим. Це означає, що зазначенні положення кримінального закону про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності носять імперативний характер та у разі надання згоди обвинуваченого є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, навіть якщо проти такого звільнення будуть заперечувати інші учасники судового розгляду. Так, за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Наявність зазначених умов і є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Системний аналіз зазначених положень закону дозволяє дійти висновку, що визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності власної згоди за умови роз`яснення судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження, не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Отже, невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 , своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні не може бути підставою для незастосування положень статті 49 КК, адже доведеність винуватості особи та невизнання вини не впливає на прийняття рішення про закриття провадження за строком давності. Зазначена позиція суду кореспондує з практикою Верховного Суду з аналогічних категорій справ (постанова ВС від 29 травня 2019 року у провадженні N 51-8555 км18; постанова ВС від 17 вересня 2019 року у провадженні N 51-10229 км18).

Враховуючи, що кримінальне правопорушення було вчинено обвинуваченим 31.01.2013 перебіг строків давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_3  до кримінальної відповідальності не переривався, оскільки, останній не ухилявся від суду, а тому на час повторного розгляду справи у Пирятинському районному суді Полтавської області 10-річний термін притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності завершився 01.02.2023.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , за ч. 3 ст. 286 КК України, від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286 КК України підлягає закриттю.

Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У зв`язку із закриттям кримінального провадження цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку. Оскільки в даному випадку обвинувальний вирок не ухвалюється, витрати на залучення експерта слід компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 124, 284, 288, 372 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120131802900000052 від 31.01.2013, від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120131802900000052 від 31.01.2013, закрити, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Цивільний позов Старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Полтавської області – залишити без розгляду, роз`яснивши цивільному позивачу право на звернення до суду з таким позовом в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 – залишити без розгляду, роз`яснивши цивільному позивачу право на звернення до суду з таким позовом в порядку цивільного судочинства.

Речові докази по кримінальному провадженню - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Оскільки суд закриває кримінальне провадження, то процесуальні витрати не стягуються з обвинуваченого з огляду на положення ст. 124 КПК України.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом семи діб з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 21.04.2023 о 9 год. 30 хв.

Суддя ОСОБА_1