Справа № 127/25989/20

Провадження № 22-ц/801/616/2023

Категорія: 68

Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю. Ф.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 рокуСправа № 127/25989/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),.

суддів: Копаничук С. Г., Рибчинського В. П.,

за участю секретарів судового засідання: Ковальчук О. А., Литвина С.С.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, Служба у справах дітей Вінницької міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 127/25989/20 за апеляційною скаргою адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23 грудня 2022 року, ухвалене у складі судді Карпінської Ю. Ф.,

встановив:

Короткий зміст вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Служби у справах дітей Вінницької міської ради, Служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Позов мотивований тим, що 07 квітня 2015 року сторони зареєстрували шлюб.

Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 28 січня 2019 року шлюб між сторонами розірвано.

Після розірвання шлюбу в період з 28 січня 2019 року до 17 січня 2020 року син ОСОБА_4 проживав лише з ним у АДРЕСА_1 .

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 11 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, визначено місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його матір`ю ОСОБА_5 ; в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Указане рішення суду набрало законної сили 16 січня 2020 року.

17 січня 2020 року на виконання рішення суду він передав сина матері за актом про передачу дитини.

Після цього він звертався до ОСОБА_3 з питанням щодо перерахунку аліментів, але на усні та письмові заяви відповіді не отримав. Натомість ОСОБА_2 звернулась до Літинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) з заявою про примусове стягнення аліментів, де на час подання позову до суду перебувало виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 137/1769/18, виданого Літинським районним судом Вінницької області 29 січня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 від усіх видів доходу, але не менше встановленого законодавством мінімуму, щомісячно до його повноліття.

Станом на 04 листопада 2020 року заборгованість зі сплати аліментів по вищевказаному виконавчому документу відсутня.

Указує, що має гарні стосунки з сином та приділяє багато часу його вихованню, соціальному, розумовому, фізичному, духовному та інтелектуальному розвитку.

Починаючи з 17 січня 2020 року, ОСОБА_3 почала створювати значні перешкоди у спілкуванні між батьком та сином, не надає дитину для проведення спільного часу, уникає розмов та контактів, демонструє в присутності дитини відкриту агресію та в конфліктній формі тисне на батька та дитину, намагається обмежувати його в побаченнях із сином та ігнорує право батька проводити час із сином. Під час нечастих побачень виникають конфлікти, які закінчуються викликами поліції. Зі співмешканцем матері дитини - ОСОБА_7 у нього склалися напружені стосунки. Останній постійно погрожує словесно та виражається нецензурною лайкою.

26 лютого 2020 року попередньо домовившись із відповідачкою про побачення з дитиною, він навідався за їх місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , однак відповідач відмовила йому в можливості побачення з сином, а її співмешканець застосував до нього фізичну силу та влаштував сварку.

За даним фактом він звернувся до правоохоронних органів, в результаті чого розпочато досудове розслідування, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 лютого 2020 за № 12020020010000440 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

10 лютого 2020 він звернувся до Служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області з заявою про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Згідно з відповіддю № 2307 від 29 жовтня 2020, виконавчим комітетом Вінницької міської ради вирішено визначити такі способи участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною: щовівторка місяця з 17 год 00 хв до 19 год 00 хв; щочетверга місяця з 17 год 00 хв до 19 год 00 хв; 1 та 3 суботи місяця з 09 год 00 хв до 09 год 00 хв неділі.

Однак після винесеного рішення мати дитини продовжує чинити перешкоди.

07 листопада 2020 року згідно з визначеним графіком, він приїхав на побачення з сином, але мати не дала можливості побачитись з дитиною, хоч про зустріч була повідомлена завчасно, на дзвінки не відповідала. У зв`язку з цим він звернувся із заявою на дії ОСОБА_3 до начальника ВВП ГУНП у Вінницькій області.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 звернувшись в суд із даним позовом просив:

-зобов`язати ОСОБА_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_3 , не чинити ОСОБА_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , перешкоди у спілкуванні та вихованні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-встановити ОСОБА_1 , з урахуванням карантинних та погодних умов, такі способи у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити дні побачень позивача ОСОБА_1 з сином за таким графіком: в перший та третій вівторок і четвер місяця з 15:00 год до 17:00 год; в другу та четверту п`ятницю і неділю місяця з 15:00 год до 17:00 год; в другий та четвертий вівторок місяця з 12:00 год до середи 18:00 год за місцем проживання батька без присутності матері; перша та третя п`ятниця місяця з 18:00 год до 18:00 год неділі за місцем проживання батька без присутності матері; доба (24 години) на новорічні свята; доба (24 години) на різдвяні свята; доба (24 години) на пасхальні свята; в день народження сина з 09:00 год до 13:00 год; в день народження батька з 17:00 год ІНФОРМАЦІЯ_9; в день народження бабусі ( ОСОБА_8 ) з 17:00 год ІНФОРМАЦІЯ_10; в день народження дідуся ( ОСОБА_9 ) з 17:00 год ІНФОРМАЦІЯ_11; проведення спільного щорічного відпочинку позивача з сином по тижню у зимовий період та по два тижні у літній період без присутності матері.

У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Позов мотивований тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 жовтня 2019 року, залишеного без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2020 у справі № 137/229/19 визначено місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його матір`ю.

З 17 січня 2020 року по теперішній час, ОСОБА_4 проживає з нею за адресою: АДРЕСА_2 .

За час спільного проживання дитини з матір`ю стан здоров`я, психічно-емоційний стан та розвиток ОСОБА_4 значно покращився.

Із довідки КНП «Вінницький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Писарівська АЗПСМ від 25 березня 2021 року слідує, що ОСОБА_4 протягом 2020 року обслуговувався у сімейного лікаря ОСОБА_10 , з боку матері здійснювався належний контроль за станом здоров`я сина, дитина доглянута, нервово-психічний та фізичний розвиток відповідає віку, санітарно-гігієнічні норми не порушені, батько дитини ОСОБА_1 жодного разу здоров`ям дитини не цікавився, на прийом з дитиною до сімейного лікаря не з`являвся.

ОСОБА_4 відвідує КЗ «Дошкільний навчальний заклад № 75 Вінницької міської ради».

Вона самостійно займається вихованням, утриманням та забезпеченням усіх потреб дитини.

ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини сплачує несистематично, станом здоров`я та потребами сина не цікавиться, з метою побачень із дитиною звертається періодично, а при зустрічах провокує конфлікти, висловлюється нецензурно, чим негативно впливає на дитину.

В періоди з 17 січня 2020 року до 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 тричі приїздив до дитини та у присутності матері бачився з сином.

26 лютого 2020 року ОСОБА_1 попередньо домовився з нею про час і місце зустрічі з сином у АДРЕСА_4 , о 13:30 год, однак, останній прийшов за її місцем проживання, взяв дитину на руки та раптово вибіг з під`їзду будинку, дитина почала плакати, а вона, наздогнавши, забрала дитину, щоб заспокоїти. ОСОБА_1 вчинив конфлікт, висловлювався нецензурною лайкою, ламався у двері, розмахував електрошокером, що підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 27 лютого 2020 року та протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27 лютого 2020 року у кримінальному провадженні № 12020020010000440.

З 26 лютого 2020 року до 26 липня 2020 року батько не з`являвся з метою побачень із сином, не дзвонив та жодним чином не цікавився справами або здоров`ям дитини.

З 26 липня 2020 року до 28 лютого 2021 року (переважно по неділях) відповідач проводив час із сином, ходив з ним на прогулянки у присутності матері, окрім днів, у які дитина хворіла.

У всіх випадках, коли дитина хворіла, вона пропонувала домовитися про побачення батька з сином в інші дні, після одужання ОСОБА_4 й не створювала будь-яких перешкод. Однак відповідач не бажав попередньо погоджувати дні побачень із дитиною, а здійснював виклики поліції та звертався із заявами до Служби у справах дітей, не бажав та досі не бажає йти на компроміси з цього питання, постійно конфліктує, висловлюється нецензурно, у тому числі в присутності сина, чим негативно впливає на його розвиток та стан здоров`я.

З 28 лютого 2021 року ОСОБА_1 не приїздить з метою побачень із сином, не телефонує та ніяк не цікавиться станом здоров`я, розвитком та справами дитини.

Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради «Про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини» від 29 жовтня 2020 року № 2307 прийнято без її участі, а його зміст тривалий час не було доведено до її відома. Копію витягу з рішення нею отримано 29 січня 2021 року разом з листом Служби у справах дітей Вінницької міської ради від 26 січня 2021 року № 31-00-005-3756.

Указує, що мала намір оскаржити рішення, зверталась до Служби у справах дітей Вінницької міської ради із проханням здійснити розгляд питання про визначення днів побачень сина з його батьком тільки за її персональної участі.

Вважає, що рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29 жовтня 2020 року № 2307 прийнято без всебічного з`ясування обставин та урахування інтересів дитини.

Запропонований графік побачень батька із сином не узгоджується із розпорядком дня ОСОБА_4 та не відповідає кращим інтересам дитини з тих причин, що син відвідує дошкільний навчальний заклад, тому запропоновані побачення з батьком у вівторок, четвер та п`ятницю з 15:00 год до 17:00 год співпадають із часом перебування дитини в дошкільному навчальному закладі; невідомо як графік запропонованих побачень батька з сином узгоджується із робочим часом ОСОБА_1 , оскільки він працює у ТОВ «Органік-Спайс»; встановлення першої та третьої п`ятниці місяця з 18:00 год до 18:00 год неділі за місцем проживання батька без присутності матері, враховуючи ранній вік дитини, а також те, що ОСОБА_1 неналежно виконував свої обов`язки по догляду та вихованню дитини, оскільки у дитини було встановлено затримку фізичного та психічного розвитку, коли ОСОБА_4 проживав з батьком, що встановлено рішенням судів у справі № 137/229/19, може негативно вплинути на стан здоров`я та розвиток дитини; запропоновані дні побачень на новорічні, Різдвяні та Пасхальні свята не відповідають чітким дням у році, ОСОБА_1 не обґрунтовано чому в ці дні син має перебувати з батьком всю добу; визначення днів побачень в день народження бабусі та дідуся є необґрунтованими, оскільки не наведено пояснення щодо важливості встановлення побачень напередодні днів народження та необхідність перебування дитини протягом доби з цієї причини поза місцем постійного проживання, крім того, ОСОБА_9 не є рідним батьком ОСОБА_1 , тому не є дідусем ОСОБА_4 , у дитини відсутня особиста прихильність до цієї особи, а тому відсутня необхідність встановлення побачень у ці дні.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просила суд визначити такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4 та спілкуванні з ним:

кожну першу та третю неділю з 09:00 год до 18:00 год; кожну другу та четверту неділю з 15:00 год до 18:00 год; у день народження ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_12) з 09:00 год до 18:00 год; у день народження сина (ІНФОРМАЦІЯ_3) з 09:00 год до 13:00 год; якщо день побачень припадає на день народження матері ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_13), то побачення із батьком скасовуються; три дні канікул у зимовий період та сім днів канікул у літній період (після досягнення дитиною семи років та з початку шкільного життя); в день побачень з сином батько має право забирати сина з дому/садочка/школи/гуртка/секції і т. п.; дотримання графіку батьками здійснюється з урахуванням стану здоров`я, обов`язкових та додаткових занять дитини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 23 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Служби у справах дітей Вінницької міської ради, Служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею задоволено частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею задоволено частково.

Визначено такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- побачення кожної першої та третьої неділі місяця з 09:00 год до 18:00 год;

- побачення кожної другої та четвертої неділі місяця з 15:00 год до 18:00 год;

- побачення у день народження ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з 09:00 год до 13:00 год;

- побачення у день народження ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_12): якщо припадає на вихідний день - з 09:00 год до 13:00 год, якщо припадає на будній день - з 16:00 год до 19:00 год;

- проведення часу разом (за бажанням дитини) під час зимових канікул (п`ять днів) та під час літніх канікул (чотирнадцять днів: у червні - сім днів та у серпні - сім днів, за домовленістю між батьками) з ночівлею за місцем проживання батька - після досягнення дитиною ОСОБА_4 семи років та початку шкільного життя;

- якщо день побачення ОСОБА_1 з ОСОБА_4 припадає на день народження ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_13) - побачення скасовується;

- в день та час побачень батька з сином ОСОБА_1 має право забирати ОСОБА_4 з дому/садочка/школи/гуртка/секції;

- у перехідний період (перші три місяці після набрання даним рішенням суду законної сили, але не менше шести зустрічей) зустрічі батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 будуть відбуватися лише в присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_2 повинна повідомляти ОСОБА_1 про факти захворювання ОСОБА_4 , якщо це перешкоджає їхній зустрічі у визначений час;

- у випадку захворювання ОСОБА_4 , якщо таке захворювання припадає на час зустрічі з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 підлягає негайному поверненню матері ОСОБА_2 , де залишатиметься до часу повного одужання. Наступний порядок участі батьків у вихованні дитини після її одужання здійснюється відповідно до встановленого графіку.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вирішуючи цей спір суд, з урахуванням вимог закону, виходив з найкращих інтересів малолітньої дитини, яка потребує любові, розуміння, та коли це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості і що сприятиме її повному та гармонійному розвитку як особистості. Тому особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати прав дитини, а визначений спосіб участі батька у вихованні дитини повинен максимально відповідати саме інтересам дитини.

Суд установив, що дитина відвідує дошкільний навчальний заклад, різноманітні гуртки та спортивні секції, що унеможливлює проведення зустрічей з батьком відповідно до запропонованого ним графіку, оскільки навчання дитини не обумовлене конкретними датами, довготривала відсутність матері у літній та зимовий періоди у віці п`яти років може спричинити моральні страждання дитини, оскільки дитина більше прив`язана до своєї матері, ночівля дитини серед тижня у дні, коли дитина навчається, може спричинити порушення його уже сформованого розпорядку та відобразитись на психічному здоров`ю.

Спілкування батька з сином буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків - зі своїми дітьми служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Безпосередня участь батька у вихованні сина, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить дотримання батьківських прав позивача, а насамперед буде відповідати інтересам дитини.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У лютому 2023 року адвокат Мишковська Т. М. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким визначити інший спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з сином, а саме:

- побачення кожну середу з 16:30 год до 07:30 год четверга з ночівлею у батька без присутності матері;

- побачення кожну другу та четверту суботу місяця з 16:05 год до 19:00 год неділі з ночівлею у батька без присутності матері;

- мати ОСОБА_3 зобов`язується повідомляти батька про дитячі свята, які відбуваються у дитячому садочку та про заходи у клубі « Кудо » і танцювальній студії;

- якщо день побачення батька з сином припадає на день народження матері ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_13), то побачення з батьком скасовується;

- доба (24 год) на пасхальні свята з ночівлею у батька;

- побачення в день народження сина з 09:00 год до 13:00 год;

- побачення в день народження батька з 17:00 год ІНФОРМАЦІЯ_9;

- побачення в день народження бабусі ( ОСОБА_8 ) з 17:00 год ІНФОРМАЦІЯ_10;

- в день народження дідуся ( ОСОБА_9 ) з 17:00 год ІНФОРМАЦІЯ_11;

- проведення спільного щорічного відпочинку позивача з сином п`ять днів у зимовий період та місяць у літній період (з 15 червня по 01 липня, з 01 серпня по 15 серпня) після досягнення дитиною 5 років без присутності матері;

- в день побачень з сином ОСОБА_1 має право забирати ОСОБА_4 з дому/садочка/школи/гуртка/секції;

- у разі, якщо в день призначений для побачення з батьком дитина хворіє, ОСОБА_2 повинна надати документи, що підтверджують хворобу дитини, або інші докази, і у такому випадку забезпечити зустріч за місцем перебування дитини.

В частині перехідного періоду просить рішення суду змінити та викласти в такій редакції: «У перехідний період (перші шість неділь після набрання даним рішенням суду законної сили) зустрічі батька - ОСОБА_1 з сином - ОСОБА_4 будуть відбуватися кожну другу та четверту неділю з 11:00 год до 16:00 год в присутності матері ОСОБА_3 .

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 16 лютого 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Рибчинський В. П.

Ухвалами Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків та витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 березня 2023 року поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 березня 2023 року справу призначено до апеляційного розгляду на 30 березня 2023 року о 10:00 год з повідомленням сторін.

30 березня 2023 року розгляд справи відкладено на 06 квітня 2023 року о 10:40 год.

06 квітня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 20 квітня 2023 року 10:40 год.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спілкування батька із малолітнім сином перешкоджатиме нормальному розвитку дитини, а також доказів, які обумовлюють його право на побачення з дитиною лише вдень, без права ночівлі. Судом першої інстанції указані обставини не встановлено, а відповідачем не доведено.

Суд першої інстанції встановивши, що відповідачка постійно перешкоджає участі батька у вихованні сина, визначив такий спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з сином, який порушує права батька дитини та суперечить інтересам як дитини, так і сімейним цінностям в цілому.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Указує на необґрунтованість мотивів викладених в апеляційній скарзі заявника.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній підстав, а також надала відповідні пояснення.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представники заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Служба у справах дітей Вінницької міської ради надала суду заяву в якій просила розгляд справи провести у відсутність їх представника.

Представник Служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, а тому колегія суддів вважає можливим провести розгляд справи у його відсутність.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що сторони по справі з 07 квітня 2015 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 7).

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07.11.2017 (т. 1 а .с. 8).

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 28 січня 2019 року розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , зареєстрований 07 квітня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області , актовий запис № 24 (т. 1 а. с. 9-11).

З довідки Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області № 71 від 23 січня 2020 року слідує, що у період з 28 січня 2019 року по 17 січня 2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 1 а. с.12).

Відповідно до довідки-характеристики Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області № 70 від 23 січня 2020 ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , за місцем проживання характеризується позитивно, компрометуючі матеріали до сільської ради не надходили, за час проживання з сином ОСОБА_6 зарекомендував себе дбайливим батьком, має гарні стосунки з сусідами (т. 1 а. с. 13).

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 жовтня 2019 року в справі № 137/229/19 позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, визначено місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; вирішено питання судових витрат (т. 1 а. с. 14-22).

Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2020 року в справі № 137/229/19 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Федишина Р. В. залишено без задоволення, рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 жовтня 2019 року залишено без змін (т. 1 а. с. 23-30).

Із акта про передачу дитини на виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2020 року по справі № 137/229/19 слідує, що 17 січня 2020 року ОСОБА_1 передав дитину ОСОБА_4 матері ОСОБА_5 у присутності свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (т. 1 а. с. 31).

Заявами від 08 квітня 2020 року та 05 травня 2020 року ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_5 з проханням повідомити реквізити карткового рахунку для сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , а також для компенсації судових витрат по справі № 137/229/19 (т. 1 а. с . 33-34).

З квитанцій від 29 липня 2020 року, 26 травня 2020 року, 26 червня 2020 року убачається, що ОСОБА_1 сплачував аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання сина (т. 1 а.с. 35-36).

Постановою старшого державного виконавця Літинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гаврилюка С. В. серії ВП № НОМЕР_5 від 01 липня 2020 року звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 37-38).

Із витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2307 від 29 жовтня 2020 року про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини слідує, що вирішено визначити такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 : щовівторка місяця з 17:00 год до 19:00 год; щочетверга місяця з 17:00 год до 19:00 год; 1 та 3 субота місяця з 09:00 год до 09:00 год неділі; зобов`язано батьків попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини (т. 1 а. с. 39).

Заявою від 07 листопада 2020 року, адресованою начальнику ВВП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_1 просить прийняти міри до ОСОБА_5 , яка 07 листопада 2020 року порушила вимоги рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2307 від 29 жовтня 2020 року щодо участі його як батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею (т. 1 а. с. 41).

Заявою від 21 січня 2021 року ОСОБА_1 просить Службу у справах дітей Вінницької міської ради вжити заходи щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за систематичне невиконання нею рішення № 2307 від 29 жовтня 2020 року (т. 1 а. с. 77).

З відповідей відділу ГУНП у Вінницькій області на заяви ОСОБА_1 від 22 грудня 2020 року, 24 грудня 2020 року, 21 січня 2021 року з приводу перешкоджання ОСОБА_3 у побаченнях з сином ОСОБА_4 слідує, що Вінницьким відділом ГУНП у Вінницькій області здійснено перевірку фактів, викладених у зверненні, інформація знайшла своє підтвердження, з метою попередження виникнення подібних випадків в подальшому із ОСОБА_2 проведено профілактичні бесіди виховного характеру (т. 1 а. с. 75, 76, 78).

Листом Служби у справі дітей Вінницької міської ради від 26 лютого 2021 року ОСОБА_1 роз`яснено, що відповідно до вимог частини першої статті 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод та рекомендовано звернутись за психологічною допомогою до Вінницького міського центру соціальних служб з метою налагодження взаємостосунків під час спільного вирішення із матір`ю дитини ОСОБА_2 питань щодо виховання дитини ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 79).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 28 липня 2020 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрував шлюб зі ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про що складено актовий запис № 4095 (т. 1 а. с. 101).

Згідно довідки виконавчого комітету Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 1133 від 10 листопада 2020 року про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 102).

Відповідно до довідки КНП «Вінницький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Писарівська АЗПСМ від 25 березня 2021 року, ОСОБА_4 протягом 2020 року обслуговувався у сімейного лікаря ОСОБА_10 , з боку матері ОСОБА_2 здійснювався належний контроль за станом здоров`я дитини, дитина доглянута, нервово-психічний та фізичний розвиток відповідає віку, санітарно-гігієнічні норми не порушені, батько дитини ОСОБА_1 жодного разу здоров`ям дитини не цікавився, на прийом з дитиною до сімейного лікаря не з`являвся (т. 1 а. с. 104).

Із копії довідки КЗ «Дошкільний навчальний заклад № 75 Вінницької міської ради» № 15 від 25 березня 2021 року убачається, що ОСОБА_4 відвідує КЗ «Дошкільний навчальний заклад № 75 Вінницької міської ради» з 30 вересня 2020 року (т. 1 а.с. 105).

Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 27 лютого 2020 року встановлено, що 26 лютого 2020 року близько 11:00 год ОСОБА_1 зателефонував останній і сказав, що хоче зустрітись з дитиною, вони узгодили, що о 13:30 год 26 лютого 2020 року зустрінуться у (національному) центральному парку м. Вінниці. Близько 13:00 год ОСОБА_5 виходила з квартири АДРЕСА_5 (де періодично проживає з дитиною) і помітила, що біля дверей її знімає на телефон колишній чоловік, на запитання: «Що ти тут робиш?» останній грубо відповів: «Це не твоє діло» та сказав, що хоче потримати дитину, на що ОСОБА_5 дозволила і дала дитину, після чого ОСОБА_1 схопивши сина побіг до виходу з під`їзду, дитина почала плакати у нього на руках. ОСОБА_5 збігла сходами вниз, забрала до себе дитину і завела в квартиру. Після цього, вийшла з квартири забрати коляску, але в цей час ОСОБА_1 почав кричати нецензурною лайкою, вимагаючи відкрити двері, кричав, що ОСОБА_5 повинна віддати йому дитину. Коли ОСОБА_5 сказала, що може лише показати ОСОБА_6 , ОСОБА_1 дістав електрошокер (предмет схожий на такий пристрій) і почав вимагати, щоб вона пообіцяла, що віддасть дитину. ОСОБА_1 закрив собою прохід до квартири і лише після того як вона пообіцяла віддати дитину, він пропустив її до квартири. ОСОБА_5 зайшла до квартири і закрила її на ключ, а ОСОБА_15 почав кричати і бити двері ногами. З квартири вийшов ОСОБА_7 , який на той час був другом ОСОБА_5 , і вирішив поговорити з ОСОБА_15 . В 13:22 год ОСОБА_5 почула крики і вийшла в тамбур, після чого побачила, що ОСОБА_15 душить ОСОБА_16 , потім ОСОБА_15 відкинув ОСОБА_16 на стіну, хаотично вдарив, виражався нецензурно, взяв електрошокер і біг за ОСОБА_16 , який весь час захищався і, закривши собою ОСОБА_5 , отримав удар електрошокером від ОСОБА_15 (т. 1 а. с. 106-108).

Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27 липня 2020 року встановлено, що останній проживає за адресою: АДРЕСА_6 та 26 лютого 2020 року близько 13:30 год почув крики в під`їзді. Він вийшов і побачив, що його сусід з квартири АДРЕСА_5 конфліктує з невідомим йому чоловіком, у якого ОСОБА_11 побачив електрошокер, яким невідомий чоловік махав і погрожував сусіду з квартири АДРЕСА_5 (т. 1 а. с. 109-110).

З довідок КНП «Вінницький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Писарівська АЗПСМ убачається, що ОСОБА_4 хворів з 19 жовтня 2020 року до 24 жовтня 2020 року (діагноз: ГРВІ); з 30 жовтня 2020 року по 07 листопада 2020 року (діагноз: Бронхіт); з 24 грудня 2020 року по 04 січня 2021 (діагноз: ГРВІ); 26.01.2021 проведено ревакцинацію (т. 1 а. с. 111).

Відповідно до листа ОСОБА_2 адресованого Вінницькій міській раді від 11 вересня 2020 року, остання повідомлена про те, що 21 серпня 2020 року буде розглядатись питання щодо визначення днів побачень дитини з батьком ОСОБА_1 за допомогою онлайн-платформи «Zoom», однак у неї відсутня можливість скористатись онлайн-платформою з технічних причин, які не залежать від її волі. У зв`язку з цим, просить сприяти їй у реалізації права бути присутньою під час розгляду питання щодо визначення днів побачень сина ОСОБА_4 із його батьком ОСОБА_1 тільки за її персональної участі. Додатково зазначила, що станом на момент звернення, батько дитини ОСОБА_1 не позбавлений права бачитись зі своїм сином, вона не вчиняє дій, які б перешкоджали цьому (т. 1 а. с. 112).

На звернення ОСОБА_1 до Вінницького ВП ГУНП від 14 березня 2020, 02 липня 2020 року, 29 липня 2020 року, 07 листопада 2020 року, 18 листопада 2020 року, 24 грудня 2020 року, 29 грудня 2020 року, 21 січня 2021 року, 13 квітня 2021 року (т. 1 а. с. 150-160) щодо прийняття мір до колишньої дружини, яка перешкоджає бачитись з неповнолітнім сином, надано відповідь, з якої убачається, що вищевказані звернення зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Вінницького ВП ГУНП, розглянуті у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та підготовлено висновки (т. 1 а. с. 148-149).

Висновком Служби у справах дітей Вінницької міської ради № 01-00-011-50994 від 27 липня 2021 року про визначення способів участі батька, ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено такі способи участі батька у вихованні та спілкуванні з сином: щовівторка місяця з 17:00 год до 19:00 год; щочетверга місяця з 17:00 год до 19:00 год; I та III субота місяця з 09:00 год до 09:00 год неділі; рекомендовано батькам попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини (т. 1 а. с. 211-213).

З пояснень ОСОБА_2 слідує, що з рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом 2020 року вона знайома не була, бачитися з дитиною ОСОБА_4 батьку ОСОБА_1 не перешкоджала, окрім випадків, коли ОСОБА_4 хворів (т. 1 а. с. 226, 227, 229, 231, 236, 239).

Заявою від 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 звертаючись до ФОП ОСОБА_9 просить встановити гнучкий режим робочого часу через сімейні обставини (т. 2 а. с. 21).

Наказом ФОП ОСОБА_9 № 16/к від 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 з 01 березня 2021 року встановлено гнучкий режим робочого часу з нормою робочого часу 40 годин на тиждень, згідно зі статтею 60 Кодексу законів про працю України (т. 2 а. с. 22).

З роздруківок смс-повідомлень, убачається, що за номером телефону НОМЕР_4 були відправлені повідомлення, у яких містяться прохання побачитись з сином (т. 2 а. с. 22, 68-69).

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 вказаної Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Сімейний Кодекс України (далі - СК України) визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття 1 СК України).

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат.

Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Згідно з пунктом третім статті 9 Конвенції, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» Європейський суд з прав людини зазначив (далі - ЄСПЛ), що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Отже, рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин справи, а вже тільки потім права батьків.

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 159 СК України встановлено, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

У постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 165/2839/17 зроблено висновок, що:

«у разі наявності спору про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, зокрема, якщо орган опіки та піклування не визначив способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, не виключається вирішення такого спору в судовому порядку незалежно від того, хто з батьків звертається з позовом (той, хто проживає з дитиною, чи той, хто проживає окремо), і визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, що є ефективним способом захисту та не суперечить закону».

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами

Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 189/68/20 (провадження № 61-16244св21).

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства).

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізував ЄСПЛ, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54), і, з метою дотримання такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні дитини та спілкуванні з нею узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостроемоційними і мінливими стосунки між батьками, отже остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.

Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Як вбачається із матеріалів справи підставою звернення позивача за первісним позовом ОСОБА_1 до суду стало порушення його права як батька на участь у вихованні малолітнього сина без присутності матері, оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склались вкрай напружені стосунки, у зв`язку з чим позивачу за первісним позовом чиняться перешкоди у спілкуванні з сином, постійне місце проживання якого визначено з мамою.

Установивши, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють позивача за первісним позовом спілкуватися з сином, суд першої інстанції, врахувавши права та побажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні з сином, неодноразові намагання врегулювати питання щодо його участі у спілкуванні, вихованні сина шляхом звернення до відповідних служб, якими, зокрема, було встановлено графік побачень з малолітнім сином, недосягнення між батьками згоди щодо порядку участі у вихованні дитини, дійшов висновку, що зустрічі батька із сином мають відбуватися без можливості ночівлі за місцем проживання батька, за виключенням спільного проведення часу під час канікул, оскільки син ОСОБА_6 рідко бачиться з батьком, довготривала відсутність матері може спричинити моральні страждання дитини та негативно вплинути на емоційний стан дитини, оскільки дитина більше прив`язана до своєї матері.

Колегія суддів наголошує на тому, що основним завданням суду є здійснення своєї базової функції - ухвалення обов`язково рішення, яке безпосередньо припиняє спір, а не виводить його на новий рівень для сторін, які в будь-якому випадку не можуть між собою домовитися.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за первісним позовом, який є батьком дитини, піклується про сина та любить його, активно і наполегливо проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, сплачує аліменти на утримання сина, не має заборгованості по аліментах, позитивно характеризується за місцем проживання, є матеріально-забезпеченою людиною та має належні житлові умови.

Жодних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало його побачення з дитиною без можливості ночівлі, судом не встановлено, відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позбавлення сина повноцінної можливості спілкуватися зі своїм батьком може призвести до того, що стійкий психологічний зв`язок між ними не буде відновлений, і дитина не зможе сприймати позивача за первісним позовом ОСОБА_1 як одного зі своїх батьків, який бажає брати участь у житті й вихованні сина.

Оскільки батько та мати мають рівні права та обов`язки, колегія суддів, виходячи з принципу рівності батьків у реалізації їх права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, бажання батька проводити більше часу разом із сином, з урахуванням інтересів дитини, для якої спілкування з батьком є необхідним для гармонійного розвитку, дійшла висновку про зміну судового рішення у частині визначення батькові способу його участі у вихованні сина та часу їхнього спілкування шляхом систематичних побачень, а саме: перші два місяці з дня набрання цим судовим рішенням законної сили - кожну неділю місяця з 11:00 до 16:00 год зустрічі батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 будуть відбуватися у присутності матері ОСОБА_2 .

Після спливу двомісячного терміну:

-кожну середу з 16:30 год до 19:30 год без присутності матері;

-кожну другу та четверту суботу місяця з 16:05 год до 19:00 год неділі без присутності матері з ночівлею за місцем проживання батька;

-у день народження дитини ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного року з 09:00 год до 13:00 год без присутності матері;

-у день народження батька ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_12 кожного року, якщо припадає на будній день - з 16:30 год до 19:30 год, якщо припадає на вихідний день - з 16:30 год ІНФОРМАЦІЯ_14 до 19:30 год ІНФОРМАЦІЯ_12 без присутності матері;

-у день народження бабусі ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_15 кожного року з 16:30 год до 19:30 год без присутності матері;

-якщо день побачення ОСОБА_1 з ОСОБА_4 припадає на день народження ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_13) - побачення скасовується;

-проведення часу разом у зимовий період протягом п`яти днів (зимові канікули в період відвідування навчального закладу) та у літній період протягом чотирнадцяти днів (літні канікули в період відвідування навчального закладу) без присутності матері з ночівлею за місцем проживання батька;

-в день та час побачень батька з сином ОСОБА_1 має право забирати ОСОБА_4 з дому/садочка/школи/гуртка/секції.

На переконання колегії суддів визначений спосіб в повній мірі забезпечує справедливу рівновагу між інтересами дитини та інтересами батьків.

Крім того, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити як добровільно, так і в судовому порядку встановлений судовим рішенням у цій справі спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати її інтересам.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції

Відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 376 підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 , однак не врахував в повній мірі принципу рівності батьків у реалізації їх права на вільне спілкування з дитиною та участі у її вихованні, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а судове рішення суду першої інстанції змінити в частині визначення порядку та способу участі батька у вихованні сина.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З огляду на те, що в результаті часткової зміни апеляційним судом ухваленого судом першої інстанції рішення не відбулося збільшення чи зменшення розміру задоволених позовних вимог, колегія суддів вважає, що підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23 грудня 2022 року в частині визначення порядку та способу участі батька у вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та часу їхнього спілкування змінити.

Визначити такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкування з ним шляхом встановлення побачень з сином:

-перші два місяці з дня набрання цим судовим рішенням законної сили - кожну неділю місяця з 11:00 до 16:00 год зустрічі батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 будуть відбуватися у присутності матері ОСОБА_2 .

Після спливу двох місяців з дня набрання цим судовим рішенням законної сили зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити виконання такого графіка побачень батька з сином:

-кожну середу з 16:30 год до 19:30 год без присутності матері;

-кожну другу та четверту суботу місяця з 16:05 год до 19:00 год неділі без присутності матері з ночівлею за місцем проживання батька;

-у день народження дитини ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного року з 09:00 год до 13:00 год без присутності матері;

-у день народження батька ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_12 кожного року, якщо припадає на будній день - з 16:30 год до 19:30 год, якщо припадає на вихідний день - з 16:30 год ІНФОРМАЦІЯ_14 до 19:30 год ІНФОРМАЦІЯ_12 без присутності матері;

-у день народження бабусі ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_15 кожного року з 16:30 год до 19:30 год без присутності матері;

-якщо день побачення ОСОБА_1 з ОСОБА_4 припадає на день народження ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_13) - побачення скасовується;

-проведення часу разом у зимовий період протягом п`яти днів (зимові канікули в період відвідування навчального закладу) та у літній період протягом чотирнадцяти днів (літні канікули в період відвідування навчального закладу) без присутності матері з ночівлею за місцем проживання батька;

-в день та час побачень батька з сином ОСОБА_1 має право забирати ОСОБА_4 з дому/садочка/школи/гуртка/секції.

В решті рішення суду залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за сторонами.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді: С. Г. Копаничук

В. П. Рибчинський