Справа № 629/5614/21

провадження № 1-кп/632/21/23

У Х В А Л А

13 квітня 2023 року місто Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого – ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , представника потерпілого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2021 року до Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

З 11 травня 2021 року захист обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 здійснював одноособово адвокат ОСОБА_18 .

21 липня 2022 року захисник ОСОБА_18 подав заяву, якою повідомив суд, що він добровільно мобілізований та проходить службу у Збройних Силах України, однак жодних документів на підтвердження цього факту не надав.

Згідно із даними Єдиного реєстру адвокатів України право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_18 було зупинено з 23 грудня 2022 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За таких обставин 01 лютого 2023 року судом прийнято рішення про відвід захисника ОСОБА_18 від участі у розгляді даного кримінального провадження.

Разом із цим захисником обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у даному кримінальному провадженні є адвокат ОСОБА_19 - свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 3157, видане Полтавською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 05 листопада 2019 року, яка діє на підставі договорів про надання правової допомоги № 2107 від 21 липня 2022 року; № 21047/2 від 21 липня 2022 року; № 2107/3 від 21 липня 2022 року; № 2107/4 від 21 липня 2022 року, та ордерів від 22 серпня 2022 року: серія ВІ № 1098163; серія ВІ № 1098165; серія ВІ № 1098169; серія ВІ № 1098162.

Таким чином, з 22 серпня 2022 року по теперішній час адвокат ОСОБА_19 фактично одноособово здійснює захист зазначених обвинувачених.

Разом із цим, захисник ОСОБА_19 , у судові засідання, призначені на завчасно узгоджені зі всіма учасниками судового провадження дати, зокрема 12 грудня 2022 року, 11 січня, 23 січня, 22 лютого, 01 березня, 06 квітня 2023 року, не з`являлася, при цьому як визнано судом, адвокат не виконувала обов`язки, що передбачені ч. 2 ст. 47 КПК України, щодо завчасного повідомлення про неможливість прибуття до суду та їх причини, у своїх клопотаннях не зазначала про обставини, які унеможливили іншим чином, завчасно, повідомити суд про неможливість прибуття в судове засідання, її неявки, у кримінальному провадженні де її участь є обов`язковою, відбувалися без поважних причин.

У зв`язку із викладеним суд своєю ухвалою від 06 квітня 2023 року порушив перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області питання про притягнення адвоката  ОСОБА_19 до дисциплінарної відповідальності.

В судове засідання, що було призначено на 13 квітня 2023 року, дата якого була заздалегідь узгоджена зі всіма учасниками судового провадження, захисник ОСОБА_19 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, не з`явилася.

У той же час адвокат ОСОБА_19 за 29 хвилин до початку судового засідання надіслала до суду, на електронну адресу, заяву, якою повідомила суд, що між нею та її підзахисними були припинені зобов`язання за укладеними договорами про надання правової допомоги.

Також адвокат ОСОБА_19 повідомила суд, що її підзахисні відмовилися від неї, як їх захисника та між ними були виконані вимоги ст. 54 КПК України щодо конфіденційної розмови. Додаткової зустрічі та конфіденційної розмови її та обвинуваченими, яких вона захищає, не потрібно.

Крім того адвокат ОСОБА_19 зазначила, що її підзахисні повинні були завчасно повідомити суду про те, що вона не є їх захисником та надати відповідні відмови від захисника.

При цьому захисник ОСОБА_19 вказала, що її стан здоров`я не дозволяє їй приймати участь у судових засіданнях та просила суд прийняти відмову обвинувачених від виконання нею обов`язків щодо захисту ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Судове засідання та розгляд наведеного клопотання (заяви) провести за її відсутності.

Жодних документів на підтвердження обставин, про які йдеться у заяві, захисником суду не надано.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , кожний окремо, просили перенести розгляд заяви захисника ОСОБА_19 на наступне судове засідання.

При цьому ОСОБА_6 повідомивши, що зобов`язання між ним і адвокатом ОСОБА_19 за договором про надання правової допомоги припинені, одночасно заявив, що остання продовжить здійснювати його захист.

У свою чергу обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , кожний окремо, заперечили факт розірвання договорів про надання правової допомоги, що були укладені між ними та адвокатом ОСОБА_19 та припинення зобов`язань за ними.

Крім того кожний із зазначених обвинувачених просив суд надати йому час для спілкування із захисником ОСОБА_19 з приводу поданої нею заяви.

На запитання суду про те чи мали вони конфіденційні розмови із захисником ОСОБА_19 , як про це зазначено у заяві останньої, обвинувачені відповідати відмовились.

Враховуючи доводи обвинувачених, їх позицію у судовому засіданні, зокрема те, що вони однозначно не підтвердили факт конфіденційної розмови із захисником, відсутність даних з боку адвоката ОСОБА_19 на підтвердження доводів її заяви, суд ставить під сумнів той факт, що між обвинуваченими і захисником ОСОБА_19 відбулися конфіденційні розмови, як про це зазначила остання у своїй заяві.

Разом із цим обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не заявили суду про відмову від захисника ОСОБА_19 або про її заміну іншим захисником або захисниками.

Таким чином, оскільки обставини на які посилається захисник у своїй заяві як на факти, що вже мали місце, не тільки не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а й фактично були заперечені обвинуваченими, суд дійшовши висновку про те, що адвокатом ОСОБА_19 суду були надані неправдиві дані, вважаючи причину неявки останньої в судове засідання у кримінальному провадження, де участь захисника є обов`язковою, не поважною, оскільки адвокатом ОСОБА_19 не надано жодних документів, що об`єктивно підтверджують її неможливість прибути в судове засідання, у тому числі за станом здоров`я, виніс на обговорення питання про порушення перед органом, уповноваженим на притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, питання про притягнення захисника ОСОБА_19 до дисциплінарної відповідальності за те, що остання, в порушення КПК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), Правил адвокатської етики (далі - Правил), з метою затягування кримінального провадження, ухилилася від виконання обов`язків адвоката, завчасно не повідомила суд про неможливість прибуття у судове засідання та її причини, без поважних причин не прибула у судове засідання.

Прокурор повністю підтримав ініціативу суду.

Представник потерпілого ОСОБА_16 – адвокат ОСОБА_17 не заперечував проти порушення питання про притягнення захисника ОСОБА_19 до дисциплінарної відповідальності.

При цьому представник потерпілого вважає, що дії як обвинувачених, так і їх захисника спрямовані на затягування розгляду даного кримінального провадження.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , кожний окремо, поклалися на розсуд суду.

Інші обвинуваченні та захисник ОСОБА_15 від висловлювання своїх позицій з цього питання утрималися.

Захисник ОСОБА_14 проти притягнення адвоката ОСОБА_19 до дисциплінарної відповідальності заперечував.

Заслухавши позиції учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить наступних висновків.

Так, одним із суб`єктів сторони захисту в кримінальному провадженні є захисник.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. У частині першій статті 6 цього Закону зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, установлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Підозрюваному, обвинуваченому забезпечується конституційне право на вільний вибір захисника (ст. 59 Конституції України). Свобода вибору захисника знаходить свій прояв як у можливості запрошення до участі в кримінальному провадженні будь-якої особи, яка відповідає встановленим законом вимогам, так і можливості відмовитися від участі захисника чи замінити його на іншого на будь-якому етапі кримінального провадження.

Статтею 52 КПК України визначені випадки обов`язкової участі захисника, й зокрема за ч. 1 цієї статті, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Разом із цим, системний аналіз правових положень щодо права обвинуваченого мати захисника, закріплених в ч. 1 ст. 20, п. 3 ч. 3 ст. 42, ст. ст. 46, 48, 52 КПК України, дає підстави дійти висновку, що участь захисника є обов`язковою не тільки у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, а й в інших кримінальних провадженнях, в яких обвинувачений наполягає на участі захисника.

Із обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України – тяжких та особливо тяжкому злочинах; ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України – особливо тяжкому злочині; ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , хоча і обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України – тяжкому злочині, однак наполягають на участі захисника у судових засіданнях.

Таким чином, з огляду на наведені вище норми, враховуючи позицію обвинувачених, участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою.

Право обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на захист реалізовано цими особами шляхом залучення захисника за договорами - адвоката ОСОБА_19 .

Повноваження адвоката ОСОБА_19 , як захисника обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , підтверджені належним чином у відповідності до вимог ст. 50 КПК України, зокрема документами про які зазначено вище.

В провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області дане кримінальне провадження перебуває з 16 листопада 2021 року.

Згідно із ч. 2 ст. 54 КПК України якщо підозрюваний, обвинувачений наполягає на відмові від захисника, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані організувати зустріч захисника з підозрюваним, обвинуваченим. У разі якщо підозрюваний, обвинувачений особисто та безпосередньо повідомляє захиснику про небажання мати захисника, заміну захисника після конфіденційної розмови із захисником, така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії або журналі судового засідання.

Із змісту частини третьою згаданої статті вбачається, що питання прийняття відмови обвинуваченого від захисника вирішується уповноваженою особою, тобто на стадії судового провадження судом.

Пленум Верховного Суду України в постанові «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» № 8 від 24 жовтня 2003 року, роз`яснив, що відмова від захисника можлива на будь-якій стадії процесу лише за ініціативою підсудного. Вирішуючи питання про прийняття такої відмови, суд має з`ясувати, чи не є вона вимушеною (наприклад, у зв`язку з неявкою захисника в судове засідання), і як у подальшому підсудний здійснюватиме свій захист - самостійно чи за допомогою іншого захисника. Установивши вимушеність відмови, суд вживає передбачених законом заходів до забезпечення участі захисника у справі.

Виходячи з цього, реалізація даного права повинна здійснюватися лише за наявності певних умов, а саме: відмова від захисника має бути добровільною і надходити від підозрюваного, обвинуваченого. При відмові від конкретного захисника цим особам має бути надана реальна можливість його заміни іншим захисником. Утім зазначені умови не вичерпують усіх передбачених законом вимог до забезпечення права на захист при відмові підозрюваного, обвинуваченого від захисника.

У Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на практичну та ефективну юридичну допомогу. Визнаним на рівні практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є те, що право кожного обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення на ефективний захист становить одну з основоположних засад справедливого судового розгляду. Про це свідчить ряд рішень у справах, як то: «Шабельник проти України», «Чопенко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України». І хоча, як зазначається в рішеннях ЄСПЛ, таке право не є абсолютним, воно становить одну з таких засад.

Належне надання професійної правничої допомоги апріорі презюмує конструктивну взаємодію між адвокатом і клієнтом за дотримання заборони щодо недопустимості ототожнення адвоката із клієнтом (яка детально розтлумачена у рішенні Ради адвокатів України № 49 від 05.08.2020).

Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.

Згаданий договір може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором.

У положеннях ст. 32 Правил адвокатської етики закріплено, що адвокат має право в будь-який час достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором. Договір про надання правової допомоги, укладений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, припиняється у разі зупинення та/або анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, крім випадку укладення договору з адвокатським бюро чи адвокатським об`єднанням. У цьому разі головою адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання здійснюється заміна адвоката.

Відповідно до ст. 8 Правил адвокатської етики адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу), і не перешкоджати в реалізації цієї свободи.

Статтею 42 вказаних Правил визначено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

За приписами ст. 44 Правил адвокатської етики під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Пунктом четвертим частини другої згаданої статті передбачено, що адвокату забороняється відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Разом із цим, ч. 4 ст. 47 КПК України передбачає певні винятки із заборони відмовлятися від надання правової допомоги. Так, захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов`язків лише у випадках: 1) якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні; 2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов`язкової участі захисника; 3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо; 4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

Водночас варто зазначити, що тягар доказування факту, який є підставою для відмови від виконання своїх обов`язків, покладається на адвоката захисника. Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, адвокатом ОСОБА_19 відповідних договорів або витягу з них до справи не приєднано, їх реквізити зазначені лише у ордерах, що позбавляє суд можливості переконатися у тому, що одностороннє розірвання такого договору передбачено його умовами. Разом із цим, у будь-якому разі кримінальне процесуальне законодавство забороняє адвокату свавільно (на свій розсуд) відмовляти від надання правової допомоги, навіть якщо таке положення відображено в умовах складеного ним договору про надання такої допомоги.

Окрім того, з огляду на формулювання ст. 47 КПК України встановлення волевиявлення клієнта є обов`язковим і має враховуватися при прийнятті рішення за заявою/клопотанням захисника. Аналогічне положення закріплено в ст. 54 КПК України, яка регламентує порядок відмови обвинуваченого від захисника або його заміну.

З огляду на викладене, положення ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 32 Правил адвокатської етики щодо розірвання договору про надання правової допомоги у кримінальному процесі застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать КПК України.

Таким чином, захисник після його залучення до кримінального провадження, окрім випадків, передбачених ч. 4 ст. 47 КПК України, не має право відмовитися від виконання своїх обов`язків та в односторонньому порядку розірвати договір про надання правової допомоги, у тому числі з підстав, визначених цим договором.

Захисник ОСОБА_19 , яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, ще 06 квітня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Вайбер», в судове засідання призначене на 10 годину 13 квітня поточного року, не прибула.

При цьому в день судового засідання о 09 годині 31 хв., тобто за 29 хвилин до його початку, на електронну адресу суду надійшла заява адвоката ОСОБА_19 , зміст якої наведений вище, зокрема щодо прийняття судом відмови обвинувачених від виконання нею обов`язків щодо захисту ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у цьому кримінальному провадженні, та розгляду згаданої заяви, а також проведення судового засідання за її, захисника, відсутності.

Як вже зазначалося, жодних документів на підтвердження доводів наведених у заяві, в тому числі щодо наявності підстав для припинення зобов`язань за укладеними договорами про надання правової допомоги, розірвання цих договорів в односторонньому порядку (на підставі положень ч. 4 ст. 47 КПК України або за умовами Договорів), документів, що засвідчують факт згоди між адвокатом ОСОБА_19 з одного боку та обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з іншого боку, про припинення зобов`язань та розірвання договорів про надання правової допомоги, як захисником ОСОБА_19 , так і зазначеними обвинуваченими, суду надано не було.

При цьому під час судового розгляду вказані обвинувачені, кожний окремо, заперечили факт розірвання договорів про надання правової допомоги, які були укладені між ними та адвокатом ОСОБА_19 , тобто заперечили факт припинення виконання останньою зобов`язань (обов`язків) щодо здійснення їх захисту.

До того ж в ході судового розгляду обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про відмову від захисника ОСОБА_19 або про її заміну іншим захисником або захисниками, не заявляли, та повідомили, що на даний час наміру відмовлятися від послуг адвоката ОСОБА_19 , вони не мають.

Таким чином, суд доходить висновку, що обставини про які захисник ОСОБА_19 зазначила у своїй заяві не відповідають дійсності, тобто про те, що остання повідомила суду неправдиву інформацію, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 44 Правил адвокатської етики.

Також на підставі викладеного суд доходить висновку, що захисник ОСОБА_19 своїми діями, без передбачених законом підстав, без узгодження із своїм клієнтами та несподівано для останніх, в порушення присяги адвоката України та Правил адвокатської етики, фактично, в односторонньому порядку, відмовилася від надання правової допомоги обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Разом із цим дане судове засідання було призначено на заздалегідь погоджену дату, а саме на 13 квітня 2023 року, про що були повідомлені учасники судового засідання, зокрема захисник ОСОБА_19 .

В судове засідання 13 квітня 2023 року захисник ОСОБА_19 не прибула, обмежившись лише тим, що направила до суду заяву про яку йдеться вище, в якій зазначила, що її стан здоров`я не дозволяє їй приймати участь у судових засіданнях.

При цьому, жодних документів, які б підтверджували поважність неприбуття у судове засідання, в контексті доводів заяви про стан здоров`я, зокрема те, що адвокат ОСОБА_19 хворіє на тяжку хворобу або перебуває в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад, а також те, що наявні інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик, суду надано не було.

Тому суд вважає, що 13 квітня 2023 року захисник ОСОБА_19 за повідомленням суду не прибула у судове засідання без поважних причин.

У відповідності до ч. 1 ст. 324 КПК України якщо в судове засідання не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що будучи на підставі ордерів про надання правової (правничої) допомоги від 22 серпня 2022 року залученою до участі у кримінальному провадженні № 629/5614/21 в якості захисника: ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочину, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України; ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України; ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, адвокат ОСОБА_19 , в порушення вимог ст. ст. 21, 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 32 Правил адвокатської етики та положень ст. 47 КПК України, без погодження зі своїми клієнтами та безпідставно відмовилася від виконання обов`язків захисника, чим порушила право ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на отримання належної правової допомоги.

Окрім того, залишаючись захисником зазначених обвинувачених, адвокат ОСОБА_19 , будучи належно повідомленою про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, в порушення ч. 2 ст. 47 КПК України, без поважних причин не прибула за викликом суду в судове засідання, яке було призначено на 10 годину 13 квітня 2023 року.

Наведені факти свідчать про ігнорування захисником ОСОБА_19 своїх обов`язків та здійснення нею неналежного захисту прав та інтересів обвинувачених. Проявлена адвокатом ОСОБА_19 неповага до суду, безпідставне нехтування обов`язками захисника, порушує права обвинувачених на розгляд справи протягом «розумного строку» в розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин, у діях адвоката ОСОБА_19 вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, що полягають у порушенні правил адвокатської етики та у неналежному виконанні своїх професійних обов`язків, у тому числі щодо прибуття в судове засідання.

Згідно із ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката зокрема є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 01.07.2014 у справі «S.A.S. проти Франції», п.66, визначив, що «зловживання правом» - це шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне порушити перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати адвоката до дисциплінарної відповідальності, питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_19 .

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 138, 324, 369 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області питання щодо притягнення адвоката  ОСОБА_19 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 3157, видане Полтавською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 05 листопада 2019 року) до дисциплінарної відповідальності.

Копію ухвали для виконання направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.

Про прийняте рішення та вжиті заходи реагування повідомити Первомайський міськрайонний суд Харківської області у встановлений законом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3