П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

20 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 521/2039/23

Головуючий в 1 інстанції: Бобуйок І.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І. О.,

суддів – Домусчі С. Д., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

27 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі – УПП в Одеській області), в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.01.2023 серії ЕАР №6431098, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки поворот ліворуч та розворот був вчинений нею у місці, дозволеному, Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі – ПДР).

Доводом позову є також те, що посадова особа УПП в Одеській області, складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення у цій справі, неправильно кваліфікувала її дії.

Зокрема, відповідач указав в спірній постанові про порушення нею пункту 1.3 розділу 34 ПДР, замість пункту 1.11 розділу 34 ПДР.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Суд скасував постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №6431098 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП за порушення пункту 3.1 розділу 34 ПДР, винесену 19.01.2023 інспектором старшим лейтенантом Пасічником Ю. С. та закрив справу про адміністративне правопорушення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки з фотографій розмітки, долучених до матеріалів справи в електронному вигляді, вбачається, що ділянка дороги, де позивачка здійснила поворот ліворуч та розворот, мала розриви на обох лініях, що дозволяло їй здійснити вказаний маневр.

Також суд першої інстанції, за аналізом частини 5 статті 258 КУпАП, дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний був скласти протокол про адміністративне правопорушення, який був би додатком до спірної постанови, оскільки позивачка оспорювала допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Однак, такого протоколу складено не було, що, на думку суду першої інстанції, є самостійною підставою для скасування спірної постанови.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, УПП в Одеській області подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтування вимог апеляційної скарги складається з доводів про доведеність вини ОСОБА_1 у  вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер інспекторів та відеозапису з відеореєстратора, який був встановлений в автомобілі позивачки та наданий нею до позовної заяви.

Скаржник також зазначає неправильна кваліфікація правопорушення, в спірній постанові, а саме притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перетин подвійної суцільної лінії, є недоліком в її оформленні і не може бути самостійною підставою для її скасування, адже головною умовою є вчинення особою  порушення вимог ПДР.

ОСОБА_1 , скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, зазначає про її необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Мотиви відзиву полягають у тому, що, у межах даної справи, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний був скласти протокол про адміністративне правопорушення, однак такий протокол не складався.

Також позивачка у відзиві указує на те, що відбулась неправильна кваліфікація адміністративного правопорушення, яка не може бути визнана формальною помилкою в рішенні суб`єкта владних повноважень, адже її притягнуто до відповідальності за вчинення іншого діяння.

У зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог статті 311 КАС України.

Фактичні обставини справи.

19.01.2023 о 17 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом автомобіля «Peugeot 207», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,  рухаючись в м. Одесі, по вул. Академіка Філатова, 69, повернула ліворуч, здійснивши перетин суцільної лінії, чим порушила пункт 1.11 розділу 34 ПДР.

Працівниками УПП в Одеській області був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1  та повідомлено їй про порушення вимог пункту 3.1 розділу 34 ПДР, а саме: про перетин подвійної суцільної лінії.

На неодноразові прохання ОСОБА_1 показати їй ділянку дороги з подвійною суцільною лінією, працівник УПП в Одеській області погодився та пройшов до місця вчинення правопорушення, де визнав, що на лівій лінії містяться розриви, а на правій лінії розриви відсутні.

Далі, повернувшись до місця зупинки транспортного засобу позивачки, інспектор склав постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в сумі 340 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6431098, за перетин подвійної суцільної лінії (пункт 3.1 розділу 34 ПДР), відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції, з огляду на таке.

Насамперед, колегія суддів вважає необхідним надати оцінку висновку суду першої інстанції щодо обов`язку органу Національної поліції скласти протокол про адміністративне правопорушення у межах даної справи.

Так, згідно статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

За загальним правилом, відповідно до статті 254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з частиною 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пунктом 4 розділу 1 цієї Інструкції передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

З огляду на вищевказане, висновок суду першої інстанції про те, що інспектор УПП в Одеській області мав скласти протокол про адміністративне правопорушення є необґрунтованим, оскільки, в даному випадку, такий протокол не складається.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року (справа №286/3047/16-а).

Наступне, на чому слід зупинити увагу, це на обставинах вчинення позивачкою адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1.3 розділу 34 горизонтальна розмітка має таке значення: поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами.

Згідно пункту 1.11 розділу 34 горизонтальна розмітка має таке значення: поділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків на ділянках доріг, де перестроювання дозволено лише з однієї смуги; позначає місця, призначені для розвороту, в`їзду і виїзду з майданчиків для стоянки тощо, де рух дозволено лише в один бік.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Колегією суддів з відеозапису відеореєстратора, який був встановлений в автомобілі ОСОБА_1 та наданий до позову, встановлено, що остання здійснила порушення вимог пункту 1.11 розділу 34 ПДР, а саме: здійснила поворот ліворуч та розворот через суцільну лінію, де рух дозволено лише в один бік.

Отже, доводи апеляційної скарги про вчинення позивачкою вказаного адміністративного правопорушення є обґрунтованими та підтвердженими доказами наявними в матеріалах справи.

Водночас висновок суду першої інстанції, що ділянка дороги, де позивачка здійснила поворот ліворуч та розворот, мала розриви на обох лініях, що дозволяло їй здійснити вказаний маневр, не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковим.

Поряд з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачку помилково було притягнуто посадовою особою УПП в Одеській області за порушення пункту 1.3 розділу 34 ПДР, тобто за перетин подвійної суцільної лінії.

Аналізуючи довід скаржника, що такий недолік не може бути самостійною підставою для її скасування, за умови якщо особа вчинила порушення вимог ПДР, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як свідчить спірна постанова, вона прийнята на підставі порушення позивачкою пункту 1.3 розділу 34 ПДР – перетин подвійної суцільної лінії, тобто за порушення, яке вона не вчиняла, оскільки порушила вона пункт 1.11 розділу 34 ПДР.

Досліджуючи відеозапис нагрудної камери інспектора УПП в Одеській області колегія суддів встановило, що дана посадова особа, перед складенням спірної постанови, визнала порушення позивачкою саме пункту 1.11 розділу 34 ПДР, але притягнуло її до відповідальності за порушення пункту 1.3 розділу 34 ПДР.

Не дивлячись на те, що відповідальність за вказані порушення передбачена однією статтею (частиною 1 статті 122 КУпАП), колегія суддів вважає, що інспектор УПП в Одеській області допустив неправильну кваліфікацію правопорушення, вчиненого позивачкою.

Помилка правової кваліфікації не є формальними недоліками постанови, а свідчить про притягнення до відповідальності за вчинення іншого правопорушення.

Отже, в межах даної справи, наявні недоліки саме змісту постанови, а не її форми.

Підсумовуючи, колегія суддів вважає, що неправильна кваліфікація порушення зумовлює складення постанови за неналежне порушення і, відповідно, відсутність постанови за вчинене правопорушення.

Відповідно до цього спірна постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закривається з підстави відсутності події та складу правопорушення.

Відповідно до пункту 3 ч.3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно скасував спірну постанову та закрив справу про адміністративне правопорушення, але з помилкових мотивів, наявні підстави, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, для зміни рішення суду першої інстанції, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Також слід вказати, що суд першої інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за подачу позову сплатила судовий збір у сумі 536,80 грн., що підтверджується квитанцією №32528798800006300528 від 10.02.2023 (а.с.18).

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, сплачений позивачкою судовий збір за подання позову на загальну суму 536,80 грн. належить стягнути з Департаменту патрульної поліції.

Стаття 272 КАС України встановлює особливості оскарження даної категорії справ та встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями  272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції – задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2023 року – змінити, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення – залишити без змін.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.

Доповідач - суддя                                                             І. О. Турецька

суддя                                                             С. Д. Домусчі

суддя                                                             Л. П. Шеметенко