ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2023Справа № 910/15770/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМАН-АГРО"

про ухвалення додаткового рішення

у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМАН-АГРО"

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) державний реєстратор Виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Поломаний Володимир Дмитрович;

2) державний реєстратор Завадівської сільської ради Туринського району Львівської області Шкітак Володимир Михайлович;

3) державний реєстратор Верхньолужоцької сільської ради Старосамбірського району Львівської області Шкітак Михайло Миколайович;

4) державний реєстратор Виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Портухай Маряна Михайлівна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛАН"

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії з поновлення записів

Представники учасників справи: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРМАН-АГРО" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії з поновлення записів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі № 910/15770/21 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 2247/5 від 22.06.2021 «Про задоволення скарги» та зобов`язано Міністерство юстиції України відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів згідно рішень, перелік яких визначено у п. 3 резолютивної частини рішення суду. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 4540,00 грн.

28.03.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМАН-АГРО" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 розгляд вказаної заяви призначено на 19.04.2023.

14.04.2023 до суду від Міністерства юстиції України надійшли заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу.

19.04.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання із розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМАН-АГРО" про ухвалення додаткового рішення.

У судове засідання 19.04.2023 представники учасників справи не з`явились.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні, з огляду на обмеженість процесуального строку для ухвалення додаткового рішення, а крім того відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в цьому судовому засіданні.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМАН-АГРО" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

У даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача 159 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: зроблено відповідну заяву до закінчення судових дебатів та подано до суду докази понесених витрат на професійну правничу допомогу у п`ятиденний термін після ухвалення рішення суду.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат долучено наступні докази:

копію договору № 10 про надання правової допомоги від 13.08.2020;

копію додаткової угоди № 1 від 10.08.2021 до договору № 10 про надання правової допомоги від 13.08.2020;

копію акта приймання-передачі послуг від 23.03.2023.

Крім того, матеріали справи містять ордер серії АС № 1026462 від 29.09.2021, виданий адвокатським об`єднанням «ФОКСІ», яким підтверджуються повноваження адвоката Василюка І.М. на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман-Агро» у Господарському суді міста Києва.

Судом встановлено, що 13.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Герман-Агро» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ФОКСІ» (надалі - Об`єднання) в особі керуючого партнера Василюка Ігоря Миколайовича укладено договір № 10 про надання правової допомоги (надалі - Договір), згідно з умовами п. 1.1. якого Об`єднання зобов`язується за дорученням клієнта надавати відповідно до умов договору правову допомогу з юридичних питань, пов`язаних з діяльністю клієнта; вчиняти дії, пов`язані з врегулюванням спорів, що виникають за участі клієнта; складати в інтересах клієнта процесуальні документи; здійснювати представлення інтересів клієнта, а клієнт зі своєї сторони зобов`язується прийняти зазначені послуги й оплатити їх.

Відповідно до п. 2.1. Договору за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої Об`єднанням правової допомоги, розмір гонорару та понесених витрат.

Сума, що підлягає сплаті за Договором, визначається із розрахунку послуг і часу, витраченого Об`єднанням для надання правової допомоги (п. 2.2. Договору).

Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що розрахунок розміру гонорару здійснюється з урахуванням вартості 1 години затраченого часу, гривневим еквівалентом чого є сума коштів в сумі 1 500,00 грн.

Сторони погодили, що визначення додаткового гонорару Об`єднання («гонорару успіху») за здійснення представництва інтересів у судовій справі за участі клієнта є можливим шляхом підписання додаткової угоди до даного Договору (п. 2.4. Договору).

Так, 10.08.2021 позивачем та Об`єднанням підписано додаткову угоду № 1 до Договору, згідно з п. 1 якої Об`єднання зобов`язується здійснювати представництво інтересів клієнта в судах усіх інстанцій за позовом клієнта до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу № 2247/5 від 22.06.2021.

Із п. 3 вказаної додаткової угоди вбачається, що сторони погодили сплату клієнтом додаткового гонорару «гонорару успіху» та визначили, що така винагорода не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні ст.ст. 632, 903 ЦК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а є платою за сам результат, досягнення адвоката та відповідно до умов не ставиться в залежність від фактично наданих послуг. Розмір додаткового гонорару, у випадку ухвалення судом рішення на користь клієнта, сторонами визначається в розмірі 20 000,00 грн.

23.03.2023 позивачем та Об`єднанням складено та підписано акт приймання-передачі послуг, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Герман-Агро» прийняло надані згідно договору від 13.08.2020 № 10 та додаткової угоди від 10.08.2021 № 1 послуги:

1) аналіз змісту скарги ТОВ «Агро-Лан» від 12.11.2020, поданої до Міністерства юстиції України (6 год.) - 9000,00 грн;

2) визначення правової позиції та узгодження правової позиції з клієнтом (2 год.) - 3000,00 грн;

3) аналіз судової практики з розгляду аналогічних спорів (2 год.) - 3000,00 грн;

4) підготовлення в інтересах клієнта позовної заяви до Господарського суду міста Києва про скасування наказу (15 год.) - 22500,00 грн;

5) підготовлення та подання в інтересах клієнта апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 у справі № 910/15770/21 (3 год.) - 4500,00 грн;

6) підготовка та подання до Господарського суду міста Києва у справі заяви про залучення третіх осіб від 07.02.2022 (1 год.) - 1500,00 грн;

7) підготовка та подання до Господарського суду міста Києва у справі заяви про зміну підстав позову від 20.09.2022 (1 год.) - 1500,00 грн;

8) підготовлення та подання до Господарського суду міста Києва у справі заяви про долучення доказів від 27.07.2022 (4 год.) - 6000,00 грн;

9) підготовка та подання до Господарського суду міста Києва у справі № 910/15770/21 письмових пояснень по суті позовних вимог від 05.12.2022 (3 год.) - 4500,00 грн;

10) представлення інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва у справі за позовом клієнта до Міністерства юстиції України в судових засіданнях 01.08.2022, 31.08.2022, 21.09.2022, 19.10.2022, 09.11.2022 в режимі відеоконференції (2 год.) - 3000,00 грн;

11) представлення інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва у справі за позовом клієнта до Міністерства юстиції України в судових засіданнях 05.12.2022, 21.12.2022, 23.01.2023, 15.02.2023, 20.03.2023 (з урахуванням часу прибуття в м. Київ з м. Луцьк) (54 год.) - 81 000,00 грн;

12) додатковий гонорар («гонорар успіху») - 20 000,00 грн.

Всього згідно вказаного акта Об`єднанням надано позивачу послуг на загальну суму 159 500,00 грн.

Суд зазначає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказану правову позицію висловлено у постанові від 03.10.2019 об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19.

Пунктами 1-9 ч.1 ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено види адвокатської діяльності, а саме: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц.

Вчинення таких дій є прямою вимогою законодавства щодо здійснення адвокатської діяльності. Зокрема, відповідно до ч.2 ст.18 Правил адвокатської етики до підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об`єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт.

При цьому, ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не передбачає надання інших доказів, крім детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, на підтвердження того, що такі роботи були виконані (послуги надані).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21.

Щодо заявленого позивачем до стягнення з відповідача «гонорару успіху» суд зазначає, що чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Разом з тим, позивачем заявлено про стягнення з відповідача, з-поміж іншого, витрат, пов`язаних із представництвом адвокатом інтересів позивача у судових засіданнях 05.12.2022, 21.12.2022, 23.01.2023, 15.02.2023, 20.03.2023 (з урахуванням часу прибуття м. Луцьк - м. Київ - м. Луцьк) у розмірі 81 000,00 грн за фактично витрачений час, який в сукупності становить 54 год.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц).

Однак, суд зазначає, що доказів, які б підтверджували зазначені адвокатом витрати часу на прибуття до Господарського суду міста Києва, суду не надано. При цьому, враховуючи той факт, що представник позивача брав участь у судових засіданнях (01.08.2022, 31.08.2022, 21.09.2022, 19.10.2022, 09.11.2022) в режимі відеоконференції, він не був позбавлений права та можливості взяти участь у подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції, а відтак покладення на відповідача обов`язку щодо компенсації витрат, пов`язаних із прибуттям представника позивача до суду, не відповідає критерію розумності, оскільки такі витрати не мали характеру необхідних.

Таким чином, при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача, зокрема, витрат, пов`язаних із представництвом інтересів позивача у судових засіданнях адвокатом Василюком І.М., судом буде враховуватись фактичний час тривалості судових засідань у даній справі.

Суд зазначає, що за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такого ж висновку щодо неможливості суду за власною ініціативою зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Так, матеріали справи містять заперечення відповідача на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, у якій останній зазначає про неспівмірність заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу зі складністю даної справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення - на відповідача.

Натомість, у частинах 5-7 вказаної статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 908/846/19.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, з огляду на характер спірних правовідносин, фактичний обсяг наданих адвокатом послуг позивачу у суді та витрачений ним час, обґрунтованість поданих адвокатом процесуальних документів, з огляду на заперечення відповідача щодо покладення на нього витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру заявлених позивачем витрат, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман-Агро» не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин, а тому не вважає за необхідне присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення з відповідача.

Так, суд вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман-Агро» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та покладення на відповідача 59 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У решті заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє, що відповідає висновку, викладеному у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман-Агро» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман-Агро» (вул. Гур`єва, 13, м. Рівне, 33001, ідентифікаційний код 43171270) 59 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21.04.2023.

Суддя Т.Ю. Трофименко