КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО
Рядок звіту -- 51 Справа № 1/0310/81/11
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2011 року місто Любомль.
Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого -- судді Дороша, при секретареві Федчишин Г.В.,
з участю прокурора Крисюка В.С.,
представника служби у справах дітей ОСОБА_1,
законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, несудимого, --
встановив:
На початку вересня 2010 року Вовк, перебуваючи в лісі поблизу села Бережці Любомльського району, з дикорослих рослин коноплі виділив три стебла, які переніс в господарство своїх батьків. Заховав їх на горищі сараю для сушіння та зберігав з метою збуту.
На початку квітня 2011 року, перебуваючи у професійному ліцеї, погодився збути наркотичний засіб ОСОБА_5 на його прохання.
20 червня 2011 року в сараї господарства батьків подрібнив висушене насіння коноплі, виготовивши таким чином 2,95 грама особливо небезпечного наркотичного засобу –канабісу, який помістив у сірникові коробки. Перевіз їх рейсовим автобусом у місто Любомль, де близько 09 години 40 хвилин на перехресті вулиць Володимирської і Загородньої за 100 гривень збув ОСОБА_5.
ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих дій визнав повністю і дав показання, котрі повністю відповідають сформульованому обвинуваченню за виключенням того, що стебла коноплі заніс з лісу додому, сушив і зберігав не для збуту, а для власного споживання.
Крім показань підсудного, його винуватість стверджена іншими доказами.
Свідок ОСОБА_5 показав, що працівник міліції Юрчук весною цього року запитав чи зможе він придбати наркотичний засіб у Вовка, на що він погодився. ОСОБА_4 не відразу привіз коноплю. А 20 червня вони домовилися про зустріч і він, отримавши від Юрчука 100 гривень (чотири купюри по 20 гривень, дві купюри по 10 гривень) пішов в домовлене місце на перехресті вулиць Володимирської і Загородньої. Там зустрів Вовка, від якого отримав дві сірникові коробки з канабісом і віддав йому 100 гривень. Після цього їх затримали працівники міліції.
Показання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підтверджуються матеріалами підготовки і проведення оперативної закупівлі: постановою про її проведення від 08 червня 2011 року (а.с. 6), актом огляду покупця, якому було вручено гроші для закупівлі наркотику купюрами чотири по 20 гривень і дві по 10 гривень (а.с. 7), протоколом огляду Вовка після збуту наркотику і отримання цих грошей (а.с. 10), протоколом добровільної видачі придбаного ОСОБА_5 наркотичного засобу (а.с. 11), вага якого складала 2,95 грама.
Відповідно до висновку експерта вилучена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом вагою у висушеному стані 2,95 грама (а.с. 46-48).
Цими та іншими доказами повністю доведена винуватість Вовка у незаконному виготовленні, зберіганні, перевезенні з метою збуту і збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.
Заява підсудного про те, що наркотичний засіб ним зберігався для власних потреб суперечить фактичним обставинам, а тому судом відкидається як надумана.
Вирішуючи питання про покарання підсудному, суд враховує характер злочину, який віднесено до тяжких.
Разом з тим, враховуючи, що наркотичний засіб був збутий в процесі оперативної закупки і зберігаються при справі, будь-яких негативних наслідків від цих дій фактично не настало.
Враховується судом і особа підсудного, зокрема, що будь-яких обтяжуючих обставин немає.
Разом з тим, сукупність пом’якшуючих та інших обставин: неповнолітній вік, розкаяння у скоєному, позитивні характеристики з місця проживання та навчання, а також те, що незаконний збут наркотичного засобу відбувся не з ініціативи підсудного, а інших осіб, значно знижують ступінь суспільної небезпеки підсудного і дають підстави для висновку про можливість виправлення Вовка без ізоляції від суспільства шляхом призначення йому передбаченого частиною 2 статті 307 КК України мінімального покарання з застосуванням статей 75, 104 КК України.
Відповідно до статті 77 КК додаткове покарання у виді конфіскації майна застосуванню не підлягає.
Питання про долю речових доказів, судових витрат слід вирішити відповідно до положень статей 81, 93 КПК України.
Підстав для зміни запобіжного заходу немає.
Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд
присудив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, і призначити покарання 5 (п’ять) років позбавлення волі.
Ні підставі статей 75, 104 КК звільнити ОСОБА_4 від цього покарання, якщо протягом двох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і відповідно до статті 76 КК України:
-- не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-- повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання, навчання чи роботи.
На підставі частини 4 статті 104 КК обов’язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ними виховної роботи покласти на ОСОБА_2 за її проханням.
Запобіжним заходом до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при УМВС у Волинській області 421 (чотириста двадцять одну) гривню 92 копійки за проведення експертизи (а.с. 49).
Речовий доказ –2,95 грама канабісу –знищити ( а.с. 53), а 100 гривень (а.с. 56) залишити у розпорядженні Любомльського РВ УМВС у Волинській області.
На вирок протягом 15 діб з моменту проголошення можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.
Головуючий: суддя П.І. Дорош