ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1724/23 Справа № 175/272/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференці),

захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2023 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Дніпропетровську, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.289, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який народився у м. Дніпропетровську, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2023 року обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27 травня 2023 року включно.

Мотивуючи ухвалене рішення, суд, врахувавши тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , стадію розгляду провадження, посилався на те, що ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не припинив існувати та застосування менш обтяжливого запобіжного заходу не зможе йому запобігти.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить ухвалу скасувати та змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або інший більш м`який запобіжний захід, про що постановити нову ухвалу.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги захисник посилається на недоведеність встановленого судом ризику та необґрунтованість обвинувачення в цілому. Так, захисник вважає, що наявні у матеріалах провадження докази не доводять, що його підзахисний причетний до вчинення інкримінованих йому злочинів. Поряд із цим, адвокат звертає увагу на те, що ОСОБА_8 є інвалідом 3 групи, у 2012 році переніс хірургічне втручання на серці, у зв`язку з чим потребує систематичного лікування, що неможливо в умовах тримання під вартою. Окрім цього, обвинувачений працевлаштований, має постійне місце проживання, де мешкає разом із сім`єю, позитивно характеризується, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався. На переконання сторони захисту, наведені обставини суд необґрунтовано залишив поза своєю увагою, внаслідок чого дійшов до безпідставного висновку про необхідність продовження застосування виключного запобіжного заходу, не навівши при цьому мотивів, які свідчать про неможливість застосування альтернативного.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого відмовити, звільнивши останнього негайно з-під варти.

Свої вимоги захисник також обґрунтовує недоведеністю встановленого судом ризику та необґрунтованістю обвинувачення в цілому. На переконання захисника, суд не навів докладних мотивів свого рішення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого та не обґрунтував при цьому неможливості застосування альтернативного запобіжного заходу. Так, захисник ОСОБА_7 також вважає, що наявні у матеріалах провадження докази не доводять, що його підзахисний причетний до вчинення інкримінованих йому злочинів та звертає увагу на те, що ОСОБА_7 не має судимостей, має постійне місце проживання, неповнолітню дитину, міцні соціальні зв`язки, бездоганну репутацію, що суд не врахував при ухваленні рішення. Окрім цього, адвокат зазначає, що таке рішення було прийнято на підставі клопотання, яке не відповідало вимогам ст. 184 КПК України та яке не було вручено ОСОБА_7 у встановленому законом порядку. Серед іншого, захисник звертає увагу на тривалий строк тримання обвинуваченого під вартою та формальне його продовження, а також вказує на погіршення стану здоров`я обвинуваченого після застосування до останнього працівниками поліції недозволених методів слідства.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинувачених та захисників, які апеляційні скарги підтримали, прокурора, який просив ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання апеляційного суду суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах контрольного провадження, 29 березня 2023 року судом, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в порядку ст. 331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою останніх.

Вирішуючи питання про продовження строку застосування запобіжного заходу, суд першої інстанції дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість подальшого тримання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під вартою, та дійшов висновку про існування тих, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали. Судом встановлено, що процесуальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшився і виправдовує тримання обвинувачених під вартою.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження тримання під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та доводи захисту щодо зміни обвинуваченим запобіжного заходу на більш м`який, належно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення цього питання.

Так, суд першої інстанції, відповідно до ст. 178 КПК України, врахував тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , покарання, яке їм загрожує у разі визнання винуватими, обставини провадження та відповідно наявність передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК ризику, який не припинив існувати, тому дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останніх та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під вартою, та стороною захисту не наведені.

Твердження захисника про недоведеність встановленого судом ризику не заслуговують на увагу, оскільки сукупність даних про тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обставини провадження, з урахуванням оголошеного на території України воєнного стану, беззаперечно вказує на його існування.

Доводи захисту про наявність у обвинувачених міцних соціальних зв`язків не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини в даному випадку не можуть бути стримуючим фактором належної процесуальної поведінки останніх.

Що стосується стану здоров`я обвинувачених, то стороною захисту не доведено ані факту наявності хвороб, ані неможливості їх лікування в умовах триманні під вартою.

Твердження захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про невідповідність клопотання прокурора вимогам ст. 184 КПК України, а також про порушення останнім порядку його вручення колегія суддів не приймає до уваги, оскільки наведені обставини не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Не є обґрунтованими й доводи захисту про необґрунтованість обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Як вбачається із матеріалів справи, питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було вирішено під час судового розгляду, тобто на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання припинила існувати і на заміну їй було висунуте обвинувачення.

Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні. Таким чином, при вирішенні питання про необхідність продовження застосування запобіжного заходу у суді першої інстанції на стадії судового розгляду та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції вирішальним є питання наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, продовження існування одного з яких в даному випадку було беззаперечно встановлено.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

При цьому, колегія суддів хоча і погоджується з необхідністю подальшого тримання під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , проте звертає увагу суду першої інстанції на тривалий строк ув`язнення останніх.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2023 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.289, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, та ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4