ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження№ 22-ц/821/530/23Головуючий по 1 інстанції

Справа № 698/225/22 Категорія:  302090000 Лазаренко В.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.,

секретаря – Любченко Т.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай», приватний нотаріус Звенигородського районного нотаріального округу Побіянська Н.Б.

особа, яка подала апеляційну скаргу – ОСОБА_1 ,

розглянувши в м. Черкаси у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 08 лютого 2023 року, у складі судді Лазаренка В.В.,

в с т а н о в и в :

 28.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив визнати недійсною додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору оренди землі від 01.02.2014, укладену 01.01.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай», та скасувати її державну реєстрацію. Також просив стягнути з відповідача витрати по оплаті правової допомоги 10000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що є власником земельної ділянки площею 5,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Розсохуватської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.

01.02.2014 між ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» та позивачем укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» прийняло в строкове платне користування терміном на 3 роки вказану вище земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказував, що після закінчення договору оренди землі відмовлявся укладати новий договір, але по проханню відповідача не забирав земельну ділянку, а в кінці кожного року підписував договір на один рік, свій екземпляр якого не отримував у зв`язку з відсутністю підпису директора ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай».

У жовтні 2021 року звернувся до ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» з вимогою про повернення земельної ділянки та дізнався, що строк дії договору закінчується в 2025 році.

Позивач стверджує, що додаткова угода № 1 від 01.01.2017 про внесення змін до договору оренди землі від 01.02.2014 ним не підписувалася, а перша та друга сторінки відрізняються надрукованим фоном від третьої та четвертої сторінки.

Крім того, п. 3.1. наданої додаткової угоди визначено: «Договір укладено на 11 років. Термін дії договору закінчується 01.02.2025 року. Договір відповідно до норм діючого законодавства на момент його підписання Сторонами поновлюється після закінчення строку, на який його укладено, на такий самий строк і на тих самих умовах», що, на думку позивача, не відповідає нормам Земельного кодексу України, які діяли станом на 01.01.2017, щодо автоматичної пролонгації договору, які визначені Законом України № 340-IX від 05.12.2019. Також, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень угоди, додаткова угода укладена в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий у орендаря, тобто реєстрація цієї угоди не передбачена, так як відсутній третій примірник для реєстратора, що, на думку позивача, суперечить п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 .

  Позивач наголошував на тому, що відповідач ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» не звертався до нього із письмовим зверненням про поновлення договору оренди землі від 01.04.2014 та не надавав проекту додаткової угоди від 01.01.2017, у зв`язку з чим не дотримався вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 , а також при укладенні додаткової угоди не було дотримано всіх істотних вимог договору, а саме волевиявлення особи до укладення такого договору.

Наголошує на тому, що договір оренди від 01.02.2014 не містив умов про його поновлення і був укладений на 3 роки, внесені в додаткову угоду строк оренди в одинадцять років замість трьох в основному договорі, та внесені умови про поновлення на тих самих умовах є істотними умовами договору, які не були погоджені з орендодавцем, так як ним була підписана інша угода.

Зазначає, що відповідач значною мірою позбавив його права розпорядитись своїм майном, так як він мав намір забрати свою земельну ділянку в 2022 році, а не через 11 років.

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 08 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд мотивував своє рішення тим, що позивач не навів правових підстав для визнання додаткової угоди недійсною та не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про факт обману ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» чи відсутності волевиявлення останнього при вчиненні оспорюваного правочину. Позивач будь-яких заперечень з приводу виконання ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» зобов`язань саме відповідно до умов додаткової угоди у період з 2017 по 2022 років не висловлював. Тому, суд дійшов висновку, що наведені позивачем аргументи та надані докази не можуть беззаперечно свідчити про недійсність додаткової угоди від 01.01.2017.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, обгрунтовуючи тим, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим.

Зазначає, що підписував угоди щорічно восени, а не на початку року і строком на один рік, а не на одинадцять років, як вказано в екземплярі наданої йому угоди, так як планував зайнятися землею особисто. Наголошує на тому, що не підписував оскаржуваної угоди, незважаючи на наявність на останній сторінці його підпису.

Звертає увагу, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» не зверталось з письмовим зверненням про поновлення договору оренди перед закінченням строку договору оренди від 01.02.2014 та не надавав проекту додаткової угоди в січні 2019 року.

Крім того зазначає, що договір оренди від 01.02.2014 не містив умов про його поновлення і був укладений на 3 роки, а внесені в додаткову угоду строк оренди в 11 років та внесені умови поновлення договору на тих самих умовах є істотними умовами договору, які не були погоджені з орендодавцем.

Скаржник вказує, що відповідач значною мірою позбавив його права розпорядитись майном, так як відповідно до договору від 01.02.2014, він мав право забрати свою земельну ділянку на другий рік в 2022 році, а не через 11 років. Також, скаржник вважає порушенням його прав те, що відповідач подав на реєстрацію додаткову угоду від 01.01.2017 більше як через чотири роки – 28.10.2021.

Просив рішення скасувати та постановити нове, яким позов задоволити.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «НВФ «Урожай» Ізрядченко Д.М. просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скраги та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи тим, що апеляційна скарга є безпідставна, рішення суду ухвалене без порушень норм матеріального та процесуального права, та відповідно до практики Верховного Суду. Проти клопотання скаржника про призначення судово-техічної експертизи заперечує, оскільки це питання було предметом розгляду суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржуване рішення суду в повній мірі відповідає даним вимогам закону.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (частина перша статті 6 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 93 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 161-XI) визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону № 161-XI по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Судом встановлено, що 01 лютого 2014 року між ОСОБА_1 , який є орендодавцем, та ПАТ «Науково-виробнича фірма «Урожай», яке виступило орендарем, укладено договір оренди землі (надалі – Договір), згідно з яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Розсохуватської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, право приватної власності на яку посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 181149, площа земельної ділянки 5,58 га, кадастровий номер 7122286500:02:001:0041.

Відповідно до п. 8 Договору визначено строк дії договору 3 роки, з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.

Крім того, п. 8 Договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У п. 43 Договору вказано, що договір набирає чинності після його підписання сторонами, право оренди підлягає державній реєстрації.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Договір зареєстровано приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н.Б. за № 25766427 від 02.11.2015.

01.01.2017 між ОСОБА_1  та ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай», в особі директора філії Приходька С.М., який діє на підставі довіреності від 16.01.2016 № б/н,  було укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін до договору оренди землі, згідно з п. 3.1. якої, договір укладено на 11 років, тобто термін дії закінчується 01.02.2025. Додаткову угоду № 1 підписано сторонами.

Пунктом 13.1 Додаткової угоди №1 сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання, укладається в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий – в Орендаря.

28.10.2021 відомості про внесення змін до Договору оренди землі були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності вимог позивача про визнання Додаткової угоди № 1 від 01.01.2017 недійсною, оскільки підстав, передбачених ст. 215 ЦК України для визнання угоди недійсною, позивач не довів.

Наявність волевиявлення учасника правочину на укладання угоди, саме на зазначених в ній умовах, вільність такого волевиявлення і відповідність його внутрішній волі є необхідною умовою дійсності правочину. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Як вбачається з Додаткової угоди №1, вона укладена з дотриманням строків, передбачених Договором оренди землі від 01.02.2014, ОСОБА_1 власноруч її підписав, що останнім не заперечується, будь-яких доказів, які вказували б на його незгоду з укладеною угодою орендарю не направляв та до суду не надав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач не мав наміру продовжувати надання в оренду своєї земельної ділянки ТОВ «НВФ «Урожай», звертався до орендаря з повідомленнями або претензіями про відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі, натомість, вбачається наявність укладених договору оренди землі від 01.02.2014 строком на 3 роки та додаткової угоди №1 про внесення змін до договору оренди землі від 01.01.2017 з строком дії на 11 років, підписаних ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «НВФ «Урожай».

Будь-яких листів із запереченнями проти продовження договору оренди з ТОВ «НВФ «Урожай» та повернення земельної ділянки із часу закінчення строку дії договору 01.02.2017 до звернення позивача до суду у 2022 році із даним позовом, матеріали справи не містять, що, на переконання колегії, беззаперечно свідчить про волевиявлення позивача на поновлення договору оренди землі та продовження договірних відносин з ТОВ «НВФ «Урожай» на запропонованих в додатковій угоді умовах.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи документів, однак, під час розгляду справи апеляційним судом, у судовому засіданні 18.04.2023, ОСОБА_2 заявив клопотання про залишення без розгляду клопотання про призначення судової технічної експертизи документів. Так, протокольною ухвалою апеляційний суд заяву ОСОБА_1 задовольнив, залишивши клопотання останнього про призначення судової технічної експертизи документів – без розгляду.

Окрім іншого, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає слушним висновок суду першої інстанції щодо неефективності та неналежності обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зробила висновок, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки.

За викладених обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування скаржником не доведено та колегія суддів не вбачає.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 08 лютого 2023 року у даній справі – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19 квітня 2023 року.

Судді Ю.В. Сіренка

Н.І. Гончар

Т.Л. Фетісової