№ провадження 2/646/298/2023

Справа № 646/8104/21

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

19 квітня 2023 року                                                                         м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі судді Демченко І.М., за участю секретаря Соболь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Харківська нотаріальна контора про визнання права власності на 1/2 частину квартири

        В С Т А Н О В И В :

07.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Справа перебувала у провадженні суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест І.М.

Відповідно до Розпорядження Верховного Суду від 10.03.2022 за № 4/0/9-22 територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м.Харкова змінено та визначено замість нього Ленінський районний суд м. Полтави.

На виконання цього Розпорядження судові справи передано до Ленінського районного суду м. Полтави.

Розпорядженням Верховного Суду від 17.11.2022 № 65 територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м.Харкова відновлено з 23.11.2022, у зв`язку з чим Ленінським районним судом м.Полтави цю справу повернуто до Червонозаводського районного суду м.Харкова.

Згідно з протоколом повторного авторозподілу судової справи головуючим у справі визначено суддю Червонозаводського районного суду м. Харкова Демченко І.М.

Ухвалою від 31.01.2023 справу прийнято до провадження суддею Червонозаводського районного суду м.Харкова Демченко І.М. та призначено до розгляду.

У судові засідання, призначені на 21.02.2023, 20.03.2023 та 19.04.2023 позивач ОСОБА_1 не з`явився, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи чи заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надав.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Кислий А.М. надав до суду клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивачів та їх представника до суду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, що відповідає положенням частини п`ятою статті 223 ЦПК України.

При зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 зазначив для листування: АДРЕСА_2 .

       Про судові засідання позивач повідомлявся судом шляхом надсилання судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення на вказану позивачем адресу, однак вони повернулися до суду з довідкою поштового відділення про причину повернення - «відсутність адресата за вказаною адресою». Заяву з повідомленням про іншу (нову) адресу місця свого проживання (перебування) позивач до суду не подавав.

Відповідно до частин першої, третьої статті 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. 

Аналогічного висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06 від 16 лютого 2017 року, вказавши, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, що у свою чергу узгоджується із правовим висновком Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21) та від 28.10.2021 у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не був позбавлений можливості протягом тривалого строку перебування в провадженні суду цієї справи, поцікавитися станом розгляду справи, заявити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України, зареєструватися в Електронному суді з метою оперативного обміну процесуальними документами та повідомлення про зміну адреси місця проживання, засобів зв`язку, однак такими правами позивач не скористався.

       Враховуючи, що належним чином повідомлений позивач не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки та заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257, ст.ст. 260-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Харківська нотаріальна контора про визнання права власності на 1/2 частину квартири ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Харківська нотаріальна контора про визнання права власності на 1/2 частину квартири - залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Червонозаводського районного

суду міста Харкова                                                                        І.М.Демченко