ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/363/23 Справа № 691/848/21 Категорія: 15-ч. 5 ст. 185 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

14 квітня 2023 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційні скарги прокурора Смілянської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та представника потерпілого ФГ «ОСОБА_8» ОСОБА_5 на вирок Шполянського райсуду Черкаської обл. від 14.02.2023 р., -

В С Т А Н О В И В:

Цим вироком ОСОБА_4 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України та виправдано за недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення. Цивільний позов ФГ «ОСОБА_8» до ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 2513254,49 грн. залишений без розгляду. Питання про судові витрати та речові докази судом вирішені відповідно до КПК України.

Не погоджуючись з вироком місцевого суду прокурор Смілянської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок суду через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Апеляційну скаргу мотивує тим, що у своєму рішенні суд зазначає, що під час огляду предмета слідчий вилучив зерна кукурудзи з порушенням ст. 237, 245 КПК України, проте у даному кримінальному провадженні досудовим розслідуванням проведено ряд взаємопов`язаних слідчих дій, які не врахував суд та які, на думку прокурора, спростовують висновок суду, що під час огляду предмета слідчий вилучив зерно кукурудзи з порушенням ст. ст. 237, 245 КПК України. Також, апелянт вважає, що місцевий суд упереджено підійшов до оцінки доказів, зокрема нібито не підтвердження належними доказами інкриміновану вагу зерна кукурудзи. Однак, це не відповідає фактичним обставинам справи і доказами, які були досліджені в ході судового слідства.

Таким чином, суд упереджено підійшов до доказів, на яких ґрунтується обвинувачення, і висновки про недоведеність, що в діях ОСОБА_4 наявний склад кримінального правопорушення, побудував на суперечливих та достатньо неперевірених доказах, взявши до уваги лише доводи сторони захисту, залишивши без належного мотивування та аналізу процесуальні документи досудового розслідування, інші письмові матеріали кримінального провадження, тим самим належним чином не перевіривши докази, надані стороною обвинувачення, чим суттєво порушено вимоги ст. 374 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок, а саме виключити з мотивувальної частини вироку наступний абзац: «Отже, за даними дорожній листів, які були видані комбайнерам, останні мали зібрати врожай кукурудзи на 49 га, тому суд вважає, що належними доказами доведено про завдання комбайнерам, яке було надане ОСОБА_6 , на збір кукурудзи на полі «Козлова гора» на загальній площі 49 га, а відтак і намагання обвинуваченого заволодіти врожаєм належним ФГ «ОСОБА_8» зерна кукурудзи на земельних ділянках площею 49 га» (арк. 19, абз. 6). Апеляційну скаргу мотивує тим, що вищевказаний висновок суду про його намагання заволодіти урожаєм належним ФГ «ОСОБА_8» не підтверджений доказами. Суд належним чином не дослідив той факт, що ніяких обопільних договорів суборенди, як основного елементу обміну земляними ділянками між орендарями, між ФГ «ОСОБА_8» та ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро» укладено не було. Апелянт вважає, що врожай кукурудзи, замах на викрадення якого інкримінували йому, належить ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро», а не ФГ «ОСОБА_8». Крім того, врожай збирався працівниками ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро» за допомогою техніки, що є власністю ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро» на земельних ділянках, належним користувачем яких є ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро». Втім суд не надав жодної оцінки вищевикладеним обставинам.

Не погоджуючись з вироком суду, представник потерпілого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати виправдувальний вирок та ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у межах санкції вказаної статті закону України про кримінальну відповідальність без застосування положень ст. 69, 69-1, 75 КК України та скасувати цей же вирок у частині залишення без розгляду цивільного позову ФГ «ОСОБА_8» і в цій частині ухвалити новий вирок, яким цивільний позов ФГ «ОСОБА_8» задовольнити повністю. Апеляційну скаргу мотивує тим, що виправдувальний вирок місцевого суду підлягає до скасування з підстав невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваному вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильного застосування як норм закону України про кримінальну відповідальність, так і істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Так, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що визнання недопустимим доказу, наданого стороною з метою доведення певної обставини, не виключає доведення цієї обставини іншими доказами, отриманими з джерела, незалежного від недопустимого доказу. З огляду на правовий висновок Верховного Суду щодо критеріїв недопустимості доказів у кримінальному провадженні, місцевим судом не враховано результати інших слідчих дій, що були надані процесуальним прокурором суду, і яким підтверджується пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення. Також, місцевий суд не встановив, в означеному контексті, наскільки порушення проведення такої слідчої дії як огляд предмету «зруйнували» або звузили такі права або ж обмежили обвинуваченого в можливостях їх ефективного використання. З огляду на викладене, потерпіла сторона вважає істотним порушенням норм процесуального закону допущене місцевим судом визнання протоколу огляду предмету від 21.09.2020 р., яким вилучено зерно кукурудзи, недопустимим доказом. У зв`язку із цим, апелянт вважає помилковим застосування доктрини «плодів отруйного дерева» до визнання недопустимими доказами як карти аналізу зерна вилученої кукурудзи від 22.09.2020 р., так і висновку судово-товарознавчої експертизи від 30.09.2020 р. № 8-000940.

Перевіркою матеріалів встановлено, що апеляційні скарги подані з дотриманням встановленого порядку та строку, передбаченого ст. 395 КПК України, та відповідають вимогам ст. 396 КПК України.

Підстав для повернення апеляційних скарг та відмови у відкритті апеляційного провадження, згідно ст. 399 КПК України, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 398, 401 та 402 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора Смілянської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та представника потерпілого ФГ «ОСОБА_8» ОСОБА_5 на вирок Шполянського райсуду Черкаської обл. від 14.02.2023 р. стосовно ОСОБА_4 .

Надіслати копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апеляційних скарг, інформацію про права та обов`язки.

Встановити строк до 25.05.2023 р. для подання учасниками судового провадження заперечень на апеляційні скарги.

Запропонувати учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються.

Запропонувати учасникам судового провадження повідомити суд про особисту участь в судовому засіданні, або про розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконференції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_2