ЄУН 193/421/22

Провадження 1-кп/193/41/23

В И Р О К

іменем України

14 квітня 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12022041580000063 від 13.05.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе Поле Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, військовозобов`язаного, проживаючого по АДРЕСА_1 (зареєстрованого по АДРЕСА_2 , тимчасово перебуваючого у центрі реабілітації та адаптації «ВІЛЬНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ» за адресою: АДРЕСА_4,не працюючого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

07 березня 2022 року, біля 23:00 год., ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, поєднане з проникненням до приміщення, в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, переліз через огорожу на територію нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 , за допомогою цеглини, яку знайшов на цій прилеглій території, пошкодив склопакет металопластикового вікна через яке проник до середини вказаної будівлі.

Перебуваючи в приміщенні нежитлової будівлі (офісу) ОСОБА_3 таємно викрав: електричний конвектор «Atlantic Ref 513 020», вартістю 1000 грн., який висів на стіні під вікном; електричний обігрівач «Scarlet Sc-157», вартістю 500 грн., який лежав на дерев`яній шафі та електричний подовжувач на 3 виходи, вартістю 60 грн., що лежав на підлозі, після чого, прихопивши назване викрадене майно з собою, покинув приміщення нежитлової будівлі та прилеглу його територію і розпорядився ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, як крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану.

Позиція обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і пояснив, що 07.03.2022, близько 23:00 год., з метою викрадення будь-якого цінного майна з нежитлового приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_5 , він переліз через облаштований колючим дротом зверху бетонний паркан та, опинившись на території нежитлової будівлі, знайшов на землі шматок цегли, якою розбив скло металопластикового вікна офісного приміщення. Зокрема, за допомогою цегли зробив отвір у вікні в області ручки, через який просунув руку, відкрив вікно і проник через нього у середину офісного приміщення, звідки викрав електричний конвектор «Atlantic Ref 513 020», який висів на стіні під вікном; електричний обігрівач «Scarlet Sc-157», який лежав на дерев`яній шафі та електричний подовжувач на 3 виходи, що лежав на підлозі. Після чого, відкрив з середини вхідні двері, прихопив з собою вище перелічене майно, покинув приміщення нежитлової будівлі, потім перекинув через паркан подовжувач та кінцівки шнурів від електрообігрівачів, переліз через паркан сам, і, поволі підтягуючи за кінцівки шнурів, перетягнув через огорожу самі електрообігрівачі, які переніс до свого помешкання та став користуватися ними, як власними. Щиро розкаявся у вчиненому. Цивільний позов потерпілого визнав частково, у розмірі 9255 грн. Зокрема на суму вартості відновлення розбитого ним скла, що складає 2930 грн. та на суму втрачених блоку відео спостереження ADM-88V Full HD v4.1 вартістю 4500 грн. у середині якого влаштований був жорсткий дисковий накопичувач HDD SATA 1.0 TB WD Purple 5400rpm 64MB вартістю 1825 грн. Пояснив, що насправді він також прихопив з собою разом з викраденим майном невеличку пластикову коробку чорного кольору, але покинувши вказане приміщення він для себе зрозумів, що воно не має великої цінності, тому викинув його. Місце, де це він зробив не пам`ятає. Підтвердив, що цією коробкою був саме блок відео спостереження та погодився з твердженням потерпілого, що у середині цього блоку був встановлений жорсткий дисковий накопичувач, тому не заперечував проти відшкодування потерпілому вартості цього втраченого майна у названих розмірах. При цьому наголосив, що більше будь-якого майна з офісного приміщення він не крав. Стабілізатор напруги, комп`ютерну оптичну мишку та камеру зовнішнього виду, у пошкодженні яких звинувачує його потерпілий ОСОБА_5 , він не псував, хто це міг зробити йому не відомо.

Як показав потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні, йому належить нежитлове приміщення олійниці, що розташована по АДРЕСА_2 . Кілька років олійниця вже є недіючою, а з початком повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації в Україну він припинив навідуватися туди. У середині лютого 2022 року, коли він востаннє перебував у згаданій нежитловій будівлі, то зачинив всі приміщення та виїхав до м. Запоріжжя, де він постійно проживає. На цьому підприємстві, близько 10 років тому, працював також обвинувачений ОСОБА_3 , якому було відомо про існування цінного майна, що зберігається як у складі так і у офісному приміщенні. Також йому було відомо і про встановлену систему відеоспостереження. На початку травня 2022 року, точного дня він не пам`ятає, йому повідомила за телефоном сусідка ОСОБА_6 про те, що хтось заліз на територію олійниці. Він відразу приїхав на місце події та виявив розбите вікно у офісному приміщенні та викрадене з нього, а також зі складського приміщення майно, тому відразу викликав поліцію. Через незначний час поліцейські з`ясували, що з приміщення його офісу майно було викрадено обвинуваченим ОСОБА_3 , а з приміщення складу олійниці племінником цього обвинуваченого - ОСОБА_7 . У них вдома було знайдено викрадені з приміщення офісу обігрівачі та переноску, які йому під розписку без пошкоджень були повернуті. Вважає, що зі складу олійниці на протязі тривалого часу саме вони вдвох здійснювали крадіжки цінного майна, і після їх скоєння ОСОБА_3 , з метою приховування слідів їх спільного злочину, знаючи про існування відеоспостреження, спеціально проник до офісного приміщення, де навмисно пошкодив там систему відеоспостереження. Вважає, що поліцейські не належним чином виконували свої службові обов`язки, зокрема коли відбирали у нього письмові пояснення у переліку викраденого майна вони просили вказати саме те майно, яке було знайдено в обвинувачених, проте оскільки на той час у нього представника (адвоката) не було, то ніхто йому і не вказав на необхідність зазначення всього викраденого майна. Визначення міри покарання обвинуваченому залишив на розсуд суду. Цивільний позов, який зменшив на суму відновлення лише металопластикового скла (2930 грн.), а не на суму вартості загалом всього вікна (заявленого раніше у розмірі 5000 грн.), що у загальному розмірі становить 39 849 грн. підтримав і просив його задовольнити повністю. Додав, що насправді, на досудовому розслідуванні він пошкодував обвинуваченого, не зазначивши у заяві про все викрадене ним майно, оскільки він домовився з ним усно про добровільне повне відшкодування збитку. Але ОСОБА_3 не виконав свою частину угоди і на протязі року матеріальна шкода йому так і небула ним компенсована.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, винуватість останнього у вчиненні цього злочину також підтверджується безпосередньо дослідженими у судовому засіданні такими письмовими доказами:

- протоколом прийняття 13.05.2022 заяви від ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення, який вказав, що невстановлена особа у період з 15.02.2022 по 13.05.2022 проникла на огороджену територію нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_3 , де з нежитлового приміщення вчинила крадіжку двох обігрівачів, подовжувача та запасні частини (а.к.п. 6);

- витягом з кримінального провадження, внесеного 13.05.2022 до ЄРДР за № 12022041580000063 з кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, за вищевказаним повідомленням ОСОБА_5 (а.к.п. 1);

- протоколом огляду місця події від 13.05.2022 - території нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_2 з фото таблицею до нього, з якого видно, що територію нежитлового приміщення огороджено парканом на якому встановлений колючий дріт. Вхід здійснюється за допомогою воріт, зачинених на навісний замок. На території розташоване офісне приміщення вікно якого було розбите. З боку приміщення майстерні ПТО мається вхід у приміщення офісу. Вхід здійснюється крізь одностворкові металеві двері, що замикаються на один врізний замок, який на момент огляду був у відімкненому положенні. Ліворуч мається металопластикове вікно, скло якого пошкоджене, мається отвір з нерівними краями, приблизно 20-25 см. Обстановка у приміщенні не порушена (а.к.п. 7-8);

- письмовою заявою ОСОБА_3 від 14.05.2022 про добровільну видачу слідчому електричного конвектору «Atlantic Ref 513 020», електричного обігрівача «Scarlet Sc-157» та електричного подовжувача на 3 виходи, яке він викрав на початку березня 2022 з приватної території ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 (а.к.п. 23);

- протоколом огляду предметів від 14.05.2023 - вищепереліченого майна, виданого слідчому ОСОБА_3 , згідно якого згадані електрообігрівачі та подовжувач візуальних слідів пошкодження не мають(а.к.п. 24-27);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 1275/22 від 26.05.2022, згідно якої станом на 13.05.2022 ринкова вартість бувших у використанні електричного конвектора «Atlantic Ref 513 020- 2000 W-230/240V» складає 1000 грн., електричного обігрівача «Scarlet Sc-157 230 V-50 Hz», 2010 року виготовлення, - 500 грн., а електричного подовжувача без назви на три виходи - 60 грн. Загальна вартість об`єктів дослідження становить 1560 грн. (а.к.п.31-34);

- постановою слідчого від 14.05.2022 про визнання вищепереліченого майна речовими доказами (а.к.п. 28);

- розпискою потерпілого ОСОБА_5 про отримання від працівників поліції електричного конвектора «Atlantic Ref 513 020-2000 W-230/240V», електричного обігрівача «Scarlet Sc-157 230 V-50 Hz» та електричного подовжувача без назви на три виходи, які були без механічних пошкоджень (а.к.п.29);

- протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 від 28.05.2022 з фото таблицею до нього, з якого видно, як підозрюваний у присутності двох понятих вказав на: огорожу, через яку він потрапив на територію нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_2 ; місце на поверхні грунту, де він знайшов фрагмент цегли, якою він розбив скло в офісне приміщення та, власне, саме вікно, скло якого він розбив. Продемонстрував у середині офісного приміщення місце під вікном звідки він викрав електричний конвектор, полицю у шафі, де розташовувався електричний обігрівач та місце на підлозі, де лежав електричний подовжувач, які він теж викрав та показав вхідні двері, через які підозрюваний покинув офісне приміщення та ділянку огорожі, кудою він покинув територію потерпілого з викраденим майном. Вказаний протокол слідчого експерименту був підписаний всіма учасниками слідчого експерименту, у тому числі потерпілим ОСОБА_5 без будь-яких зауважень (а.к. п.43-46).

Дані докази за фактом крадіжки, суд знаходить належними та допустимими, так як вони підтверджують існування обставин щодо вчинення цього злочину саме обвинуваченим ОСОБА_3 , достовірність яких останній не заперечував.

Аналіз та оцінка приведених належних та допустимих доказів кримінального провадження у сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 .

При цьому, зважаючи на те, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину за обставин, викладених у обвинувальному акті, на підставі ч. 2 ст. 349 КПК України, за згодою усіх учасників судового провадження, судом визнано недоцільним виклик та допит у судове засідання свідків сторони обвинувачення.

Судом з`ясовано, що усі учасники судового провадження, у тому числі потерпілий, правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їхньої позиції немає. Обвинуваченому та потерпілому роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Даючи оцінку доводам потерпілого ОСОБА_5 з приводу того, що під час проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_3 він був відсутній, а свій підпис він заніс до цього протоколу значно пізніше після його складання, суд дійшов таких висновків.

Так, судом під час розгляду справи встановлено, що 28.05.2022 за участі підозрюваного ОСОБА_3 слідчим було проведено слідчий експеримент відтворення обстановки та обставин вчинення ним кримінального правопорушення.

Під час дослідження цього письмового доказу у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 наголосив, що він був насправді відсутній під час його проведення. Цю обставину підтвердив у судовому засіданні і сам обвинувачений, який вказав, що окрім нього та слідчого під час проведення слідчого експерименту були присутні лише двоє понятих. Про ці обставини також може частково свідчити і фототаблиця слідчого експерименту на якій присутні лише обвинувачений разом з двома понятими.

Між тим, незважаючи на це, на переконання суду відсутність потерпілого під час проведення згаданого слідчого експерименту не може безумовно свідчити про неналежність та недопустимість цього доказу, з огляду на таке.

Участь потерпілого у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях під час досудового розслідування кримінального провадження за змістом положень п. 4 ч. 2 ст. 56 КПК України є його правом, а не обов`язком.

Слідчий, на виконання вимог ч. 3 ст. 223 КПК України, вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

З доводів потерпілого установлено, що на момент проведення цього слідчого експерименту 28.05.2022 він перебував за межами Софіївського району Дніпропетровської області, зокрема останній знаходився за місцем постійного проживання у м. Запоріжжі, а тому не міг фізично прийняти у ньому участь, сам же протокол ОСОБА_5 підписав значно пізніше.

Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.

Судом встановлено, що згаданий слідчий експеримент загалом проводився з дотримання вимог, встановлених ст. 223, 240 КПК України, насамперед був проведений на безпосередньому місці злочину - території нежитлових приміщень потерпілого ОСОБА_5 та з добровільної згоди останнього, про що мається відповідна його письмова заява (а.к. п.42) від складання та підписання якої ОСОБА_5 не заперечував; у присутності двох незаінтересованих осіб (понятих), які засвідчили своїми підписами відповідний протокол. Проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_3 , на переконання суду, проводилося у формі, що містить саме необхідні ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, під час який обвинувачений розповів та показав, яким чином він проник на огороджену територію, а потім до приміщення нежитлової будівлі, яке саме майно з нього викрав та яким чином покинув місце злочину.

Крім того, варто зауважити, що потерпілий не заперечував самого факту підписання ним цього протоколу, але наголошуючи у судовому засіданні на свою відсутність під час проведення згаданого слідчого експерименту та маючи, як виявилося, претензії до його проведення, останній, втім, не вніс до цього протоколу жодних своїх зауважень та заперечень.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Сукупність досліджених, належних та допустимих доказів вказують на те, що у період дії воєнного стану, запровадженого на території України згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», обвинувачений ОСОБА_3 умисно, протиправно, шляхом проникнення у приміщення нежитлової будівлі, таємно вилучив належні потерпілому ОСОБА_5 електричні конвектор «Atlantic Ref 513 020», обігрівач «Scarlet Sc-157» та подовжувач на 3 виходи, загальною вартістю 1560 грн., якими розпорядився як власним, чим вчинив злочин і підлягає відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України, як вчинення крадіжки в умовах воєнного стану.

Мотиви призначення покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що останній у лікарів нарколога та психіатра на обліку не знаходиться, є осудним в розумінні ч. 1 ст. 19 КК України, вчинив тяжкий злочин.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, який близьких родичів не має, має задовільний стан здоров`я, проте не працює та не навчається, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має. Його соціально - психологічні риси, який за місцем проживання характеризується задовільно, крім того з`ясовано, що з 26.02.2023 на теперішній час обвинувачений перебуває у центрі реабілітації та адаптації громадської організації «ВІЛЬНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ»», де знаходиться під наглядом адміністрації центру, термін реабілітації становить один рік. Згідно характеристики центру ОСОБА_3 є спокійною, врівноваженою та неконфліктною особою, за час перебування у центрі не мав жодних претензій та нарікань з боку адміністрації. При цьому, за наявності обставин, що пом`якшують та відсутності обставин, які обтяжують покарання, а також даних досудової доповіді Криворізького районного сектору № 1 філії ДУ "Центр пробації" від 08.07.2022, згідно якої визначений середній ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та середній ризик його небезпеки для суспільства чи окремих осіб, суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку, визначеного санкцією ч. 4 ст. 185 КК України за якою він обвинувачується.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

При цьому враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, щире каяття обвинуваченого у вчиненому та вперше притягнення його до кримінальної відповідальності, а також беручи до уваги позицію прокурора та висновки досудової доповіді органу пробації, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без відбування покарання і, на підставі положень ст.75 КК України, приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Вирішення цивільного позову.

Статтями 127, 128 КПК України передбачено право особи на відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, шляхом її стягнення за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею 56 КПК України визначено, що потерпілий має право, зокрема, на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

У пункті 7 ч. 1 ст. 368 КПК України зазначено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому суд зобов`язаний усебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити злочинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

Потерпілим ОСОБА_5 в рамках вказаного кримінального провадження у суді було подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих злочином, згідно уточнених вимог якого, потерпілий просив стягнути з обвинуваченого 39 849 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог у такому розмірі потерпілий пояснив, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми злочинними діями під час проникнення у середину офісного приміщення пошкодив скло металопластикового вікна, вартість відновлення якого складає 2930 грн., а перебуваючи у середині цього приміщення вивів з ладу усю систему відеоспостереження, зокрема, після крадіжки електричних обігрівачів вчиненої ОСОБА_3 зникли також стабілізатор напруги Elim СНАП-3000 2.1кв, вартістю 7120 грн., блок відеоспостереження ADM-88V Full HD v4.1 - 4500 грн. з жорстким дисковим накопичувачем HDD SATA 1.0 TB WD Purple 5400 rpm 64MB (WD10PURZ) - 1825 грн., була розбита провідна оптична мишка Microsoft - 924 грн. та зламана камера зовнішнього виду Neostar NTI-2005IR - 10250 грн. Роботи майстра з відновлення системи відео спостереження потерпілий оцінив у розмірі 12300 грн.

Факт пошкодження скла металопластикового вікна офісного приміщення потерпілого підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколами огляду місця події від 13.05.2022 та проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 від 28.05.2022, ці обставини також мають своє відображення в обвинувальному акті і узгоджуються зі свідченнями самого ОСОБА_3 у судовому засіданні. Вартість відновлення вказаного скла у розмірі 2930 грн. підтверджено рахунком-фактурою № 3 від 08.02.2022 ПП «Салон вікон «Доступные окна» ФОП ОСОБА_8 (а.с.130), проти розміру якого обвинувачений не заперечував.

Факт пошкодження блоку відеоспостереження ADM-88V Full HD v4.1 - 4500 грн. з жорстким дисковим накопичувачем HDD SATA 1.0 TB WD Purple 5400 rpm 64MB (WD10PURZ) - 1825 грн.у судовому засіданні підтвердив сам обвинувачений ОСОБА_3 . З вказаним розміром витрат вартості цього втраченого майна, що були визначені самим потерпілим, обвинувачений був згоден.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 1 частини 2 цієї статті передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Заподіяння реальних збитків ОСОБА_3 та вартість цих збитків має доводити сторона, яка заявила цивільний позов.

Згідно з правовою позицією ККС ВС ,висловленою у постанові від 11.08.2022 у справі № 496/4440/19 (провадження № 51-911км22), цивільний позивач у кримінальному провадженні зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, а суди при вирішенні цивільного позову обов`язково повинні встановити обставини, що мають значення для справи, а також оцінити всі докази, якими керуються при вирішенні позову. Такими доказами, серед іншого, можуть бути довідки щодо вартості виготовлення пошкоджених деталей та їх ремонту, якщо при вчиненні суспільно небезпечного діяння або замаху на нього засудженим пошкоджено чи виведено з ладу предмет злочину.

Між тим мало того, що потерпілим та його представником не підтверджено будь-якими доказами понесені збитки на решту заявленої суми цивільного позову, ними не надано будь-яких доказів, що ця шкода справді була заподіяна і знаходиться в безпосередньому причинному зв`язку з неправомірними діями саме ОСОБА_3 .

Так, матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів, що вказане майно, по перше, справді малося у потерпілого та, по друге, було пошкоджене/знищене самим обвинуваченим під час скоєння ним вищевказаного злочину.

З заяв ОСОБА_5 про вчинення злочину від 13.05.2022 (а.к.п.6), протоколу допиту останнього у якості потерпілого на досудовому розслідуванні від 14.05.2022 (а.к.п.15) ОСОБА_5 не було зазначено про викрадення чи пошкодження ще якогось його майна під час вчинення крадіжки з приміщення офісу. Більш того, на виконання вимог слідчого згідно ст. 290 КПК України потерпілому ОСОБА_5 були відкриті для ознайомлення матеріали досудового розслідування, але потерпілий, як видно з власноручно внесених ним записів до протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та про ознайомлення з такими матеріалами від 30.05.2022, жодних заяв та доповнень до них не мав.

Натомість потерпілий ОСОБА_5 заявив про викрадення (зникнення) іншого майна обвинуваченим ОСОБА_3 лише на стадії судового розгляду справи, тоді коли обставини викрадення у нього іншого майна без проведення у цій частині необхідної стадії досудового розслідування, не може бути взагалі предметом розгляду судом у рамках кримінального провадження щодо уже раніше встановленого органом досудового розслідування обсягу обвинувачення.

Відшкодування ж реальних збитків згідно цивільного позову внаслідок учиненого злочину за яким вже проведено досудове розслідування та пред`явлене обвинувачення, можливе лише за умови, як вже згадувалося, доведення винятково самим потерпілим (цивільним позивачем), а не органом досудового розслідування, як настання цієї шкоди, так і вчинення її внаслідок протиправних дій обвинуваченим, чого потерпілим ОСОБА_5 та його представником - адвокатом ОСОБА_9 на протязі тривалого судового розгляду цього кримінального провадження зроблено не було.

За таких підстав суд дійшов висновку, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню на суму підтверджених у судовому засіданні та визнаних обвинуваченим розміру реальних збитків.

Мотиви прийняття інших рішень під час ухвалення вироку.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, і оскільки останній загалом завжди з`являвся у судові засідання, суд не вбачає необхідності обрання йому запобіжного заходу під час набрання вироком законної сили. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до приписів п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.369-371,373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі положень ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік і вісім місяців не вчинить нового злочину і виконає обов`язки, передбачені п. 2, 3 ч. 3, п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, що на нього покладаються, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків завданих злочином, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування збитків завданих злочином 9 255 (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень

В іншій частині вимог цивільного позову, - відмовити.

Речові докази: електричний конвектор «Atlantic Ref 513 020- 2000 W-230/240V», електричний обігрівач «Scarlet Sc-157 230 V-50 Hz», електричний подовжувач без назви на три виходи, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , - залишити останньому, як законному їх володільцю.

Матеріали кримінального провадження за № 12022041580000063 від 13.05.2022 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у судовій справі №193/421/22 (провадження №1-кп/193/41/23).

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1