УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 461/5495/15-к

провадження № 51- 2078 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 04 липня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року,

встановив:

Ухвалою Касаційного кримінального суду від 03 квітня 2023 року засудженому ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вищезазначених судових рішень, а його касаційну скаргу повернуто.

10 квітня 2023 року засуджений ОСОБА_4 повторно звернувся з касаційною скаргою на зазначені судові рішення та знову просить поновити йому строк на касаційне оскарження цих рішень. Своє клопотання, як і минулого разу, обгрунтовує тим, що повний текст ухвали апеляційного суду від 14 грудня 2022 року отриманий ним 12 січня 2023 року, а відтак, він був позбавлений можливості вчасно подати касаційну скаргу.

Колегія суддів, перевіривши доводи клопотання та копії судових рішень, дійшла висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження слід відмовити, а касаційну скаргу повернути з таких підстав.

Згідно з ч.2 ст.426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов`язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.

Як вбачається з касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 , оскаржувану ним ухвалу Закарпатського апеляційного суду постановлено 14 грудня 2022 року.

З вказаного рішення апеляційної інстанції вбачається, що ОСОБА_4 брав участь у судовому засіданні 14 грудня 2022 року під час апеляційного розгляду кримінального провадження стосовно нього.

Отже, виходячи з вищевикладеного, оскільки ухвала апеляційного суду постановлена за участю ОСОБА_4 , який під вартою не перебував, на нього не поширюються вимоги ч. 2 ст. 426 КПК, якими передбачене обчислення строку на касаційне оскарження з дня отримання копії судового рішення.

В даному випадку застосовуються загальні положення ст. 426 КПК, якими передбачено, що касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Засуджений ОСОБА_4 касаційну скаргу до Верховного Суду подав 10 квітня 2023 року (згідно даних «Укрпошта» на конверті), тобто поза межами визначеного процесуальним законом строку на касаційне оскарження.

На думку Суду, зі змісту наведених у клопотанні доводів щодо пропуску строку касаційного оскарження не вбачається обґрунтованих підстав для поновлення скаржнику цього строку, оскільки ним не вказано переконливих обґрунтувань на підтвердження доводів про неспроможність подати касаційну скаргу вчасно. А його посилання щодо неотримання копії повного тексту ухвали апеляційного суду, на думку колегії суддів, не є безумовною і поважною причиною поновлення строку на касаційне оскарження.

Інших поважних причин пропуску строку, якіб позбавили скаржника реальної можливості у порядку та строки, передбачені законодавством, реалізувати свої права на подання касаційної скарги, у скарзі не наведено.

Згідно з положеннями п.3 ч.3 ст.429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 підлягає поверненню.

Керуючись п. 3 ч.3 ст.429 КПК, Суд

постановив:

Клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Сихівського районного суду м. Львова від 04 липня 2022 року та ухвали Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року, залишити без задоволення.

Повернути касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3