Справа № 359/3506/19

Провадження № 11-кп/824/2617/2023 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_1

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

суддів: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2023 року обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці, до 27 квітня 2023 року (включно).

Таке рішення, суд мотивував тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів (ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289, ст.290, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 і п.6 ч.2 ст.115 КК України), за які законом передбачено покарання, в тому числі, у виді позбавлення волі до 15 років та у виді довічного позбавлення волі. Тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, на переконання суду, вказує на існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, суд вважав, що прокурором доведено існування в обвинуваченого ОСОБА_7 ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки на час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не допитані усі потерпілі, свідки, показання яких суд повинен сприймати безпосередньо.

Зважаючи на норми кримінального процесуального закону, обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_7 діянь та наслідків їх вчинення, даних про вік, стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, наявності в нього родини та утриманців, колегія суддів суду першої інстанції не знайшла підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу на більш м`який та для визначення йому розміру застави у цьому кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року у справі № 359/3506/19 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, невмотивованим та підлягає скасуванню, а до ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник наголошує, що посилання суду першої інстанції на доведеність прокурором наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 є надуманими та безпідставними, оскільки всі докази та відомості на обгрунтування доводів прокурора про необхідність тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою протягом чотирьох років розгляду справи в суді першої інстанції є незмінними і формальними.

Крім того, захисник вважає, що при вирішенні питання щодо продовження строків тримання під вартою судом першої інстанції безпідставно не враховано стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме те, що під час тримання під вартою ОСОБА_7 постійно скаржиться на стан здоров`я та підвищений артеріальний тиск, а внаслідок ненадання йому належної медичної допомоги його стан здоров`я непоправно та значно погіршився, що потребує невідкладного вжиття заходів для його реабілітації та проведення незалежної медико-соціальної експертизи для встановлення групи інвалідності обвинуваченому.

Також захисник зазначає, що з урахуванням стану здоров`я обвинуваченого відсутній ризик його втечі та переховування від суду, а міцність його соціальних зв`язків та позитивні характеризуючі дані надають можливість дійти висновку, що інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку.

Тому, на переконання захисника, продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою суд першої інстанції порушив вимоги національного законодавства, які визначають порядок розгляду клопотань про застосування та продовження обвинуваченому строку тримання під вартою під час судового провадження.

Заслухавшидоповідь судді,

пояснення захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити,

пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною, обґрунтованою та вмотивованою,

перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Правовими приписами ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 12017110140000687 від 11 травня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 квітня 2023 року (включно).

Постановлене рішення суд мотивував тим, що сукупність матеріалів провадження дають підстави вважати, що на час розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою істотно не зменшились і не відпали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Оцінивши у сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, вік, стан здоров`я обвинуваченого, міцністьйого соціальних зав`язків та майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою.

Судом першої інстанції при вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою також було встановлено відсутність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

З рішенням суду першої інстанції колегія суддів погоджується зважаючи на наступне.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6 та ч. 7 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, повно та об`єктивно досліджено всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу.

Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які, у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категоріїтяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які, у разі доведення винуватості, законом передбачене покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі до 15 років та у виді довічного позбавлення волі, а також дані про особу обвинуваченого, зокрема які вказують на вік, стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків та майновий стан, можливість обвинуваченого впливати на інших учасників кримінального провадження, переховуватись від суду, можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо доводів захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 про те, що прокурор жодного разу протягом чотирьох років розгляду справи в суді при вирішенні питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку його дії не доводив обставин продовження існування ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, колегія суддів звертає увагу, що в ході судового розгляду при вирішенні питання доцільності продовження строків тримання під вартою прокурором було заявлено про існування обставин та фактів, які доводять наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не були спростовані обвинуваченим та його захисником.

З урахуванням викладеного доводи захисника обвинуваченого про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.

Що стосується стану здоров`я обвинуваченого, який, на переконання його захисника, перешкоджає подальшому утриманню обвинуваченого під вартою, то колегія суддів зауважує, що з тексту самої апеляційної скарги вбачається, що загальний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 не перешкоджає його перебуванню в установах для попереднього ув`язнення, де йому створені належні умови для лікування його захворювань. Більше того, колегія суддів зауважує, що, не зважаючи на факт перебування обвинуваченого під вартою, йому, тим не менш, за потреби була надана належна медична допомога як за рахунок медперсоналу медичної частини СІЗО, так і за рахунок лікарів державних та комунальних закладів охорони здоров`я.

Відтак, підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 за необхідності буде позбавлений можливості отримати належну медичну допомогу, в тому числі в умовах його перебування в місцях попереднього ув`язнення - відсутні, а тому доводи захисника в цій частині відхиляються колегією суддів як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду.

Посилання захисника про неврахування судом першої інстанції при продовженні тримання обвинуваченого під вартою обставин того, що обвинувачений ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки, зокрема, має дружину, трьох малолітніх дітей, батьків інвалідів пенсійного віку, відхиляються колегією суддів, оскільки зміст оскаржуваного судового рішення доводить, що під час розгляду клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою було враховано особу обвинуваченого, стан його здоров`я, особливості його життєдіяльності, обставини кримінальних правопорушень.

У контексті порушеного питання, колегія суддів зауважує, що наявні міцні соціальні зв`язки обвинуваченого не нівелюють ризиків можливої його неправомірної поведінки про які зазначав прокурор у клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 23 лютого 2023 року, адже вони не стали перешкодою у вчиненні кримінальних порушень.

З урахуванням всього вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим апеляційна скарга захисника обвинуваченого не може бути задоволена.

Керуючись ст. ст. 376, 176-178, 183, 194, 404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2023 року-залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді ____________________ ___________________ _____________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 359/3506/19

Провадження № 11-кп/824/2617/2023 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_1

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

суддів: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Враховуючи те, що виготовлення повного тексту ухвали потребує значного часу, колегія суддів вважає за можливе відповідно до ст. 376 КПК України оголосити резолютивну частину ухвали у наступній редакції:

Керуючись ст. ст. 376, 176-178, 183, 194, 404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2023 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Проголошення повного тексту ухвали відбудеться о 17 год. 30 хв. 03 квітня 2023 року.

Судді ____________________ ___________________ _____________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3