Головуючий у суді першої інстанції : Марфіна Н.В.

У Х В А Л А

06 квітня 2023 року місто Київ

справа № 755/13814/21

провадження №22-ц/824/6621/2023

Київський апеляційний в складі судді-доповідача Стрижеуса А.М., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року у справі частково задоволено позовні вимоги АТ «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.

Не погоджуючись з судовим рішенням, 21 лютого 2023 року, через засоби поштового зв`язку, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, ухвалою Київського апеляційного від 23 лютого 2023 залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам ч.4 ст. 356 ЦПК України, а саме - до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вивчивши заявлене клопотання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого, виходячи з наступного.

17 березня 2023 року на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 подав клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовує тим, що він як позивач у іншій справі де відповідачем АТ «Аграрний фонд» про визнання недійсним та скасування наказу, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку.

Після розгляду справи судами трьох інстанцій справа повернулася на розгляд до першої інстанції.

Під час розгляду справи судами трьох інстанцій позивачем сплачено судовий збір на загальну суму понад 50 000 грн.

З огляду на вище вказане, зазначає, що протягом тривалого часу позивач не отримав доступу до правосуддя, хоча постійно сплачує судовий збір, а тому просить відстрочити сплату судового збору.

Крім того, з кінця січня 2022 року він працює в ТОВ «Енергобудконсалт», що займається реконструкцією та відновленням критичної інфраструктури після постійних артилерійських обстрілів в місті Харкові, та враховуючи характер робіт та фінансову ситуацію в країні та м. Харкові, з 24 лютого 2022 року йому нараховується мінімальна заробітна плата, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів, а також зростання вартості життя, та об`єктивної неможливості салати судового збору, просив відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.

Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України , суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав, які суду необхідно врахувати для вирішення питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору.

При цьому, положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і у строки, покладається на особу, яка подає скаргу.

За змістом статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням наведеної практики ЄСПЛ, основною підставою для звільнення особи від сплати судового збору (крім осіб, які звільненні від такої сплати в силу вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір») є скрутний майновий стан, який особа повинна довести належними доказами.

Разом з тим, відомості Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків про доходи ОСОБА_1 , отримані за капіж третій квартал 2020 року по четвертий квартал 2022 року, не є достатніми доказами матеріального стану апелянта. Інших доказів на підтвердження обставин щодо майнового стану ОСОБА_1 , серед яких можуть бути довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, докази що підтверджують розмір пенсії, або документи, що особа є безробітною та не отримує інших доходів тощо, суду у встановленому законом порядку не надано.

Таким чином, з наданих суду документів суд позбавлений можливості встановити наявність реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.

Оскільки апелянтом не наведено умов та не надано належних доказів на їх підтвердження, а судом не встановлено підстав, визначених у статті 8 вказаного Закону, для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Згідно ч.2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги зазначених в ухвалі Київського апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року.

На підставі викладеного, ст. ст.185,356,357 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Київського апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року, встановивши строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Стрижеус А.М.