Справа № 462/1160/23

провадження 1-кс/462/671/23

У Х В А Л А

13 квітня 2023 року м. Львів

Слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023141390000193 від 16 лютого 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, про застосування (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, не одруженого, працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України,

встановив:

13.04.2023 року прокурор Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування (продовження) строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що 10.04.2023 року до Залізничного районного суду м. Львова скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023141390000193 від 16 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

16 лютого 2023 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.

17 лютого 2023 року ОСОБА_4 відповідно до п.1 ч.2 ст.276 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

10.04.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

10.04.2023 року підозрюваному ОСОБА_4 вручено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що: ОСОБА_4 може переховуватися від суду та як обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин за який передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі строком від восьми до п`ятнадцяти років позбавлення волі, з місця вчинення злочину втік, а відтак може переховуватися суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обстановка, час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення - в громадському місці, у денну пору доби, під час воєнного стану, поєднаного із застосуванням насильства - свідчить, що обвинувачений являється особою, яка не має жодних морально етичних цінностей та схильна на досягнення своїх злочинних цілей, окрім цього останній раніше неодноразово судимий, останній раз був засуджений 18.08.2016 Залізничним районним судом м.Львова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки і 6 місяців, однак на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки, впливати на потерпілого з метою спонукання останнього змінити покази для подальшого уникнення кримінальної відповідальності, а тому просить обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження (застосування) строку тримання під вартою підтримав, покликаючись на мотиви такого, яке просить задовольнити, продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою терміном на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, заперечили щодо продовження (застосування) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 ОСОБА_5 подав клопотання про просив застосувати до обвинуваченого запобіжний засіб не пов`язаний з триманням під вартою, в тому числі заставу у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів доходів громадян у сумі 214 720 грн. Просив врахувати при вирішенні клопотання, що, на його думку, підозра ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, є необгрунтованою, покази потерпілого є непослідовними та суперечливими. Зазначив, що ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , де проживає разом із престарілою мамою ОСОБА_7 , яку забезпечує, раніше не судимий (судимість погашена), негативних звичок не має, зв`язків з особами, які ведуть аморальний спосіб життя та схильних до скоєння злочинів, не підтримує, є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, навчання. Вважає, що твердження про те, що ОСОБА_4 має намір впливати на потерпілого та переховуватися від суду є необ`єктивним та нічим не обгрунтованим.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання і додані до такого матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» унормовано питання застосування/продовження запобіжного заходу на стадії, коли обвинувальний акт надійшов до суду, але до початку підготовчого судового засідання закінчується строк дії запобіжного заходу, застосований до обвинуваченого, та це питання віднесено до повноважень слідчого судді.

Згідно з ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Згідно системи автоматизованого розподілу «Д-3» встановлено, що на розгляді у Залізничному районному суді м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023141390000193 від 16 лютого 2023 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Станом на розгляд клопотання дана справа до підготовчого засідання не призначена.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 18.02.2023 року ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.04.2023 року.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів, пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, перелік яких є вичерпним.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 199 КПК України передбачений порядок розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Так, ч.3, 5 ст.199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

У судовому засіданні будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані і слугували підставою для обрання ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, наявність таких ризиків доведено прокурором.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Одночасно, в рішенні Харченко проти України ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.

Обвинувачений ОСОБА_4 проживає за місцем реєстрації разом з матір`ю, офіційно працевлаштований, що не може свідчити про відсутність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання. Однак, слідчий суддя, оцінивши сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, бере до уваги наявність обґрунтованої підозри в вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що може свідчити про ризик продовження чи повторення ним протиправної поведінки.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд зауважує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може в подальшому ускладнити досягнення мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню. За наведених обставин, клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу суд вважає необгрунтованим.

ОСОБА_4 не подано суду доказів які б свідчили про стан його здоров`я, який би унеможливив застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи вищенаведені ризики і обставини, які у своїй сукупності беруться до уваги судом при вирішенні питання продовження (застосування) обвинуваченому запобіжного заходу, суд вважає, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою необхідно застосувати (продовжити) строком на 60 днів, тобто до 11 червня 2023 року включно.

Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, вважаю за можливе відповідно до ч.4 ст.183 КПК України не визначати розмір застави.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, 199, 205 КПК України, слідчий суддя

постановив:

застосувати (продовжити) обвинуваченому у кримінальному провадженні №12023141390000193 від 16 лютого 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 11 червня 2023 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1