АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2132/08                              Головуючий у 1 інстанції Семененко Я.В.

Категорія 25                                                                  Доповідач Болтунова Л.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2008 року Колегія судців судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області  в складі:

головуючого   судді - Болтунової Л.М.  суддів - Кузнецова В.О.,  Костюченко Н.Є. при секретарі - Журавель Ю.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.  Дніпропетровську цивіль­ну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м.  Дніпропетровська від 29 листопада 2007 року за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Держави Україна,  в особі Міністерства Юстиції України,  ВАТ «Страхова компанія «Дніпро»,  ВАТ HACK «Оранта»,  Головного Державного казначейства України про стягнення страхових сум та відшкодування моральної шкоди,  -

в становила:

У березні 2007 року позивачі звернулися до суду з даним позовом і про­сили стягнути з ВАТ «Страхова компанія «Дніпро» на користь ОСОБА_1суму основного боргу в розмірі 65 175 грн.,  моральну шкоду -50 000 грн.,  на користь ОСОБА_2 відповідно - 59 920 грн. та 50 000 грн.,  також витрати за правову допомогу 500 грн. та 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення. Крім того,  зобов»язати зазначеного відповідача щомісяця виплачувати додат­кову пенсію ОСОБА_1 в сумі 395 грн. іОСОБА_2. - 428 грн.

Свої вимоги обґрунтували тим,  що в травні 1989 року та в жовтні 1992 року ними були укладені з Головним управлінням державного страхування СРСР договори страхування додаткової пенсії. Правонаступником даного управління є відповідач ВАТ «Страхова компанія «Дніпро»,  а тому просили їх вимоги задовольнити в повному обсязі,  оскільки були порушені умови вказаних договорів.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.  Дніпропетровська від 29 листопада 2007 року в позові було відмовлено.

2

В апеляційній скарзі позивачі просили скасувати рішення суду,  і ухвали­ти нове рішення,  задовольнивши її вимоги,  посилаючись на те,  що воно є неза­конним та необгрунтованим.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявле­них вимог і доводів скарги,  колегія суддів вважає,  що скарга не підлягає задо­воленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено,  що ОСОБА_1. 12 травня 1989 року,  аОСОБА_2. - 12 жовтня 1992 року уклали з Головним управлінням державного страхування СРСР договори страхування додаткової пенсії. Дане управління зобов'язалося забезпечити постійне отримання додаткової пенсії в розмірі,  який був визнаний у страхових свідоцтвах,  однак своїх обов'язків управління не виконало.

Згідно Закону України « Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 21 листопаду 1996 року ( з наступними змінами ),  пе­редбачено,  що зазначена компенсація провадиться винятково в грошовій формі за рахунок держбюджету України,  починаючи з 1997 p.,  кошти вказуються в держбюджеті України окремою статтею,  порядок перерахування кошт держбю­джету України установам Ощадбанку та перелік груп вкладників і черговість виплат проіндексованих грошових заощаджень визначаються Кабінетом Мініс­трів України.

Конституційність даного закону підтверджена рішенням Конституційно­го Суду України від 10.10.2001 року.

Розглядаючи справу,  суд першої інстанції достатньо повно з'ясував права та обов'язки сторін,  обставини справи,  перевірив доводи сторін і дав їм правову оцінку,  при цьому ухвалив рішення,  яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами і поясненнями сторін.

Враховуючи наведене,  доводи апеляційної скарги є не суттєвими і не підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.  ст. 218,  304,  307,  308,  314 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м.  Дніпропетровська від 29 листо­пада 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протя­гом двох місяців.