Справа № 646/7189/17

№ провадження 2/646/697/2023

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2023 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі: головуючого - Демченко І.М. за участю секретаря Соболь Ю.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю

В С Т А Н О В И В :

17.10.2017 ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м.Харкова з позовом про визначення місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки мати дитини - ОСОБА_4 від народження не приділяє належної уваги вихованню та догляду за сином. У зв`язку з нехтуванням відповідачкою своїх материнських обов`язків, дитина почала віддалятися від неї, втрачати прихильність та почуття любові до неї, між ними почастішали випадки конфліктів. Поведінка дитини під час спілкування з матір`ю стала неадекватною, ОСОБА_5 кричить, кидається на неї, впадає в істерику, натомість відповідач не намагається уникнути конфлікту, а навпаки його розпалює словами та жестами щодо дитини. Ці обставини негативно вплинули на психічний та неврологічний стан здоров`я дитини, у зв`язку з чим він вимушений був звернутися за медичною допомогою до відповідних спеціалістів. Після чергового скандалу між сином та відповідачкою, він запропонував ОСОБА_2 пожити окремо, однак не створював жодних перешкод їй у спілкуванні з сином, вона мала можливість спілкуватися з ним. При цьому, син залишався весь час проживати разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , де вони мешкають від народження дитини разом з його батьками. Посилаючись на необхідність забезпечення якнайкращих інтересів дитини, просить суд визначити місце проживання сина разом з ним, де для нього створені належні, безпечні, спокійні умови проживання та збережені стійкі родинні цінності у турботі один про одного. Кардинальна зміна звичайного середовища, тобто місця проживання, дитини, на чому постійно наполягає відповідач, спричинить дитині надзвичайний психологічний стрес, у зв`язку з чим, з метою захисту інтересів сина, який відіграє найважливішу роль у його житті, він звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Сороки О.П. від 18.10.2017 провадження у справі відкрито та її призначено до судового розгляду.

05.12.2017 ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою про визначення місця проживання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею у належній їй на праві власності квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначає, що родиною чоловіка чиняться перешкоди у спілкуванні з сином, вони навмисно позбавили її можливості спілкуватися з ним, обмежуючи всілякими способами у можливості спільного відпочинку чи проведення дозвілля.

Ухвалою суду від 05.12.2017 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

15.01.2018 відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 подано відзив на зустрічну позовну заяву, у якому він вказав, що позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 не доведено та не зазначено обставин про те, що визначення місця проживання ОСОБА_5 разом з матір`ю буде відповідати інтересам дитини і не завдасть йому психологічної травми, а її взаємні почутті та відносини повністю компенсують усі негативні моменти, пов`язані з переїздом сина. Крім того, доходи ОСОБА_2 не дозволять забезпечити дитину всім необхідним на рівні, не нижчому, ніж він забезпечений зараз.

Ухвалою суду від 07.02.2018 призначено судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання щодо впливу індивідуально-психологічних особливостей обох батьків, особливостей їх виховувальної поведінки на емоційний стан, психологічний розвиток та відчуття благополуччя малолітнього ОСОБА_5 , особливостей батьківської позиції щодо виховання дитини; впливу на психологічний стан дитини переїзду з будинку, де він наразі проживає на постійне в інше місце; залежність оцінки сімейної ситуації дитиною від впливу зі сторони батька ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_6 .

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04.04.2018 вищезазначену ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2018 скасовано та справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою суду від 04.05.2018 призначено судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса.

25.02.2019 у відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 зазначила, що фактично спір щодо дитини виник через надмірне втручання матері позивача у їх сімейне життя та небажання ОСОБА_1 проживати окремо від його батьків. Стосунки, що склалися між нею та сином, вважає результатом впливу свекрухи та ОСОБА_1 , які активно заважають у спілкуванні з дитиною, створюючи перешкоди у побаченнях, та активно сприяють налаштуванню свідомості дитини проти неї.

16.03.2021 до суду з ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса» надійшов висновок експерта за результатами проведеної судово-психологічної експертизи.

Департамент служб у справах дітей надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Департаменту служб, при ухваленні рішення просить врахувати інтереси малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та наданий ними висновок № 621 від 11.11.2021.

Відповідно до Розпорядження Верховного Суду від 10.03.2022 № 4/0/9-22 територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова було змінено та визначено замість нього Ленінський районний суд м. Полтави.

На виконання вказаного Розпорядження Червонозаводським районним судом м.Харкова до Ленінського районного суду м. Полтави було передано для продовження розгляду вищевказану судову справу.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 17.11.2022 № 65, з 23.11.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова, у зв`язку з чим Ленінським районним судом м. Полтави цю справу повернуто до Червонозаводського районного суду м. Харкова.

За результатами автоматизованого розподілу справи головуючим у справі визначено суддю Червонозаводського районного суду міста Харкова Демченко І.М.

Ухвалою суду від 07.02.2023 справу прийнято до провадження суддею Демченко І.М. та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії розгляду по суті.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник - адвокат Андерс В.М. надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд врахувати, що протягом досить тривалого часу розгляду цієї справи у суді малолітній ОСОБА_5 проживає разом з батьком, а мати дитини - ОСОБА_2 не з`являється у судові засідання, не цікавиться станом розгляду справи, що свідчить про її байдужість та незацікавленість у якнайшвидшому вирішенні спору та свідчить про нехтування інтересами сина, у зв`язку з чим просять ухвалити заочне рішення.

У судові засідання 03.03.2023, 22.03.2023 та 12.04.2023 відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 не з`явилася, про час та місце розгляду повідомлена належним чином, про що свідчать довідки про успішну доставку повідомлень у додаток Viber на абонентський номер телефону, який ОСОБА_2 особисто зазначила у заявах по суті у цій справі. Поштові відправлення повернуті на зворотну адресу суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин першої, третьої статті 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Заяву з повідомленням про іншу (нову) адресу місця свого проживання (перебування) ОСОБА_2 до суду не подавала.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не була позбавлена можливості протягом тривалого строку перебування в провадженні суду цієї справи, поцікавитися станом розгляду справи, заявити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зареєструватися в Електронному суді з метою оперативного обміну процесуальними документами та участі у судових засіданнях поза приміщенням суду, однак такими правами вона не скористалася.

З метою дотримання розумних строків розгляду справи та необхідністю забезпечення дотримання прав та інтересів малолітньої дитини, щодо долі якої виник спір між батьками, а тому саме вони мають продемонструвати свій інтерес у якнайскорішому розгляді справи та вирішенні спору, ухвалою суду від 12.04.2023 в порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України вирішено провести заочний розгляд справи.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16 липня 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який 14 лютого 2018 року розірвано. У зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_8 . 21.08.2021 ОСОБА_7 змінила прізвище на ? ОСОБА_9 ?.

Сторони у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим розглядом встановлено, що з часу фактичного припинення сімейних відносин, тобто з вересня 2017 року, сторони проживають окремо, малолітній ОСОБА_5 залишився проживати разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Частиною першою статті 161 Сімейного кодексу України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Встановлено, що протягом тривалого часу перебування у провадженні суду цієї справи Департаментом служб у справах дітей неодноразово розглядалися питання визначення часу та способів участі батьків у вихованні сина та було встановлено, що як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 мають належні житлово-побутові умови для проживання дитини, мають самостійний дохід та не перебувають на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах.

За згодою сторін Національним науковим центром «Інститутом судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса» проведено судово-психологічну експертизу № 15832, відповідно до висновку якого, складеного 22.02.2021, встановлено, що «відношення малолітнього ОСОБА_3 до батька, ОСОБА_1 , характеризується позитивним ставленням до нього та емоційною близькістю між ними. Відношення ОСОБА_5 до матері, ОСОБА_7 , характеризується негативним ставленням дитини до матері, як до перепони, загрози щодо задоволення провідних для ОСОБА_5 потреб у міцній і глибокій прив`язаності, в повній сім`ї, в емоційному комфорті і захисті від зовнішніх впливів, у розумінні, любові та підтримці, у тісному емоційному зв`язку зі значимими оточуючими. Подальший гармонійний розвиток та формування дитини без ускладнень, враховуючи малолітній вік ОСОБА_5 , потребує умов виховання без конфліктів, спокійного оточення, без конфліктів, виховання доброзичливого ставлення дитини до своїх батьків (як до ОСОБА_1 так і до ОСОБА_7 ), але особливості ситуації, що розглядається, та взаємовідносини між батьками ОСОБА_5 , суперечать цьому, призводять до емоційного залучення ОСОБА_5 в конфліктну ситуацію між батьками, викликають у нього негативні емоційні переживання». З урахуванням висновків цієї експертизи Департаментом служб у справах дітей надано висновок за № 621 від 11.11.2021, відповідно до якого визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 разом з батьком буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.

Відповідно до Акту державного виконавця № 61525916 від 27.05.2020, який було складено у зв`язку з виконанням рішення суду про встановлення порядку участі матері у вихованні дитини (справа № 639/2184/18) старшим державним виконавцем міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Ростовським Р.В. встановлено, що ОСОБА_1 згоден з рішенням суду, не створює перешкод для виконання рішення суду, але дитина ОСОБА_10 не виявляє бажання зустрічатися з матір`ю та проводити з нею години побачення, не пояснивши причини.

Суд зауважує, що сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не взмозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, тому суд вважає, що батькам необхідно сфокусуватися саме на захисті інтересів дитини, а не на власному конфлікті.

Виходячи із обставин цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дитини та забезпечити доброзичливе спілкування дитини з обома батьками, суд вважає, що визначаючи місце проживання малолітньої дитини у цій справі з батьком буде відповідати принципу «якнайкращих інтересів дитини», сприятиме повноцінному вихованню та розвитку, що є пріоритетним при вирішенні цієї справи.

Судом встановлено, що відповідач не чинить ОСОБА_2 будь-яких перешкод у спілкуванні, побаченні з сином, а також його вихованні. Матір дитини, яка безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того з ким дитина буде проживати. Разом з тим, наразі суд не вбачає прояву інтересу до життя сина зі сторони матері, адже маючи реальну можливість брати участь у судовому розгляді справи, будучи достовірно обізнаною про необхідність турботи та захисту дитини в умовах воєнного стану, вона свідомо обрала пасивну поведінку та не виявила жодної зацікавленості.

Визначаючи місце проживання дитини з батьком, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суд надає першочергове значення саме найкращим інтересам дитини, так як ОСОБА_5 вже досить тривалий час проживає разом із батьком в атмосфері любові, турботи та захисту, що зумовлює його прихильність до батька, забезпечення сталості його соціальних зв`язків з батьком, бабусею, дідусем та у соціумі в цілому, суд приймає до уваги добросовісне виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків, створення для сина необхідних умов для проживання, розвитку та навчання, а також відсутність обставин, які можуть негативно впливати на його виховання та розвиток та вважає недопустимим руйнування звичного для дитини середовища заради власних інтересів відповідача.

Крім того, суд зазначає, що залишення дитини проживати разом з позивачем не можна тлумачити, як наявність у батька переваги перед матір`ю, оскільки мати дитини у такому випадку не обмежена у своєму праві на спілкування з сином.

Керуючись ст.ст. 2, 23, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 141, 161 Сімейного Кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з батьком - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий : І.М.Демченко