ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/3309/22 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження апел.суду №11-кп/818/69/23 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.3 ст.185 КК України

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

       головуючого                        - ОСОБА_2 ,

       суддів                                - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

       при секретарі                        - ОСОБА_5 ,

       за участю прокурора                - ОСОБА_6 ,

обвинувачених                        - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників                                - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_13 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12021221130000499 від 06.05.2021, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2022 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області, Куп`янського району, сел. Ківшарівка, українця, громадянина України, офіційно непрацюючого, з середньою освітою, неодруженого,  дітей на утриманні не має,  зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,  раніше не був судимий, визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

В силу статті 75 КК України  ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з встановленням випробувального строку 3 (три) роки, в силу статті 76 КК України покладено на засудженого обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, офіційно непрацюючого, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, який має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 раніше судимого:

- 11.04.2007 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі, у силу статті 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 08.04.2011  Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 3 статті 185, статтею 69, частиною 2 статті 186, статтею 69, статтею 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, 06.11.2011 звільнений у зв`язку із відбуттям покарання;

- 29.10.2014 Московським районним судом м. Харкова за частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 194, частиною 2 статті 190, статтею 70 КК України до 6 років позбавлення волі із зарахуванням в строк відбуття покарання  тримання під вартою з 30.08.2012 по 29.10.2014, 18.01.2016 звільнений із залу суду у зв`язку з відбуттям покарання;

- 15.08.2017 Московським районним судом м. Харкова за частиною 3 статті 185 до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 29.04.2020 звільнений по відбуттю строку покарання, визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років 3 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, офіційно непрацюючого, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, на утриманні дітей не має, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

- 11.04.2007 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі, у силу статтей 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 05.10.2011 Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 1 статті 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 14.10.2013 Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 3 статті 185, статтею 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 02.09.2014 Київським районним судом м. Харкова за частиною 1 статті 296 КК України до 6 місяців арешту, в силу статтей 71, 72 КК України приєднано невідбуту частину покарання до попереднього вироку та призначено остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 25.02.2016 по відбуттю строку покарання, визнанний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років 3 місяців позбавлення волі.

Згідно вироку, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 визнані винними в тому, що 05.05.2021 року, в невстановлений час, та невстановленому місці, вступили у злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилось у приміщенні філіалу кафедри фізики металів та напівпровідників, за адресою: м. Харків, вул. Кирпичова, 2 НТУ «ХПІ». З цією метою співучасники на автомобілі ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 прибули за вищезазначеною адресою, де реалізуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, 05.05.2021 близько 03:30, шляхом розбиття скла вікна та пошкодження металевої решітки за допомогою сокири, проникли до приміщення кафедри фізики металів та напівпровідників, звідки таємно викрали майно належне Національному технічному університету «Харківський політехнічний інститут» код ЄДРПОУ № 02071180, а саме: трансформатори тороїдальні 1206432-1-36V6.9A у кількості 5 шт., термопара ТХА ТП 2/5000 у кількості 9 шт., прилади промавтоматики МикРА 604 у кількості 5 шт., вимірювачі температури ТМ-902С у кількості 7 шт., пам`ять DDR 8GB PC 2400 Goodram (GR2400D464L17S/8G) у кількості 2 шт., джерело живлення 8303Д у кількості 1 шт., цифровий осцилограф Rigol DS 1202 CA у кількості 1 шт., прибор Щ-300 у кількості 1 шт., система напуска СНА-2 у кількості 1 шт., блок регулювання прибору РИФ-101 у кількості 1 шт., електронні плати прибору ПЕМ-У у кількості 10 шт.,електронні плати ИПД-008 (2шт.), ИСС-002 (2шт.), УДМ-001 (2шт.) рентгенівського дифрактометра Дрон 3-м, установка К2-52 у кількості 1 шт, загальна вартість якого на момент вчинення злочину, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 130М від 03.05.2022 становить 58 718,00 грн. 

Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завантажили викрадене майно до автомобіля на якому прибули на місце вчинення злочину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 НТУ «ХПІ» було спричинено матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Крім того, 25.12.2021 року, в невстановлений час, та невстановленому місці, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , вступили у злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення будь-якого чужого майна, яке знаходилось на території гаражного кооперативу «ХВУ», що розташований за адресою: м. Харків, в`їзд Толкачівський, 24. З цією метою співучасники на автомобілі ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 прибули за вище зазначеною адресою, де реалізуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, підійшли із задньої частини приміщення гаражного боксу № НОМЕР_2 , де за допомогою невстановленого предмету, шляхом пошкодження цегляної стелі гаража, внаслідок якого утворився отвір розміром близько 1,5 х 1,5 х 2 м, проникли через вище вказаний отвір всередину гаражного боксу № НОМЕР_2 , звідки таємно викрали майно належне ОСОБА_15 , а саме: запчастини від автомобіля Волга М21, 1958 року випуску, а саме: емблема у кількості 1 шт., руль у кількості 1 шт., генератори постійного струму у кількості 3 шт., стартер у кількості 1 шт., циліндри у кількості 4 шт. та поршні з кільцями у кількості 4 шт. від двигуна, комплект електропроводки у кількості 1 шт., а також електронасос RZTK AC 45 у кількості 1 шт., електродвигун від пральної машинки Рига 17 у кількості 1 шт., загальна вартість якого на момент вчинення злочину, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 130М від 03.05.2022 становить 6 216,40 грн. 

Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завантажили викрадене майно до автомобіля на якому прибули на місце вчинення злочину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_15 було спричинено матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Крім того, 08.01.2022 року, в невстановлений час, та невстановленому місці, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , вступили у злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення будь-якого чужого майна, яке знаходилось на території гаражного кооперативу «ХВУ», що розташований за адресою: м. Харків, в`їзд Толкачівський, 24. З цією метою співучасники на автомобілі ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 прибули за вище зазначеною адресою, де реалізуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, підійшли із задньої частини приміщення гаражного боксу № НОМЕР_3 , де за допомогою невстановленого предмету, шляхом пошкодження цегляної стіни гаража, внаслідок якого утворився отвір розміром близько 1,5 х 1,5 х 2 м, проникли через вище вказаний отвір всередину гаражного боксу № НОМЕР_3 , звідки таємно викрали майно належне ОСОБА_16 , а саме: стіл розкладний, розмірами 70х50х60 см., на дві ноги у кількості 1 шт., палатка Flagman 4-х місна у кількості 1 шт, загальна вартість якого на момент вчинення злочину, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №130М від 03.05.2022 становить 3 477,60 грн. 

Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завантажили викрадене майно до автомобіля на якому прибули на місце вчинення злочину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій  ОСОБА_7   ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_16 було спричинено матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Крім того, 10.01.2022 року, в невстановлений час, та невстановленому місці, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , вступили у злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення будь-якого чужого майна, яке знаходилось на території гаражного кооперативу «ХВУ», що розташований за адресою: м. Харків, в`їзд Толкачівський, 24. З цією метою співучасники на автомобілі ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 прибули за вище зазначеною адресою, де реалізуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, підійшли із задньої частини приміщення гаражного боксу № НОМЕР_4 , де за допомогою невстановленого предмету, шляхом пошкодження цегляної стіни гаража, внаслідок якого утворився отвір розміром близько 1,5 х 1,5 х 2 м, проникли через вище вказаний отвір всередину гаражного боксу № НОМЕР_4 , звідки таємно викрали майно належне ОСОБА_17 , а саме: сноуборд ТМ Morrow Radium; гірськолижні черевики 42 розміру, світлосірого кольору, повітряний фільтр, фільтр салону на автомобіль «Шкода Фабія» 2003 р.в., каталізатор «Шкода Фабія» 2003 р.в., оригінальний, два розкладних стільці туристичних зеленого кольору, акумулятор автомобільний  ТМ Titanium Fiamm 60 MaH, білого кольору, акумулятор автомобільний   чорного кольору, ковзани жіночі білого кольору, шкіряні, розмір 38-39; набір новорічних іграшок зі скла, п`ять горнят для запікання світло-коричневого кольору з кришкою, форма округла металева для випікання, сірого кольору, трубки алюмінієві для полиць, загальною вагою 42 кілограми, домкрат автомобільний механічний, жовтого кольору, лещата сталеві, зеленого кольору (настільні), вагою 15 кілограм, котушка алюмінієвого дроту в ізоляції, білого кольору (продовжувач) близько 30-40 метрів, загальна вартість якого на момент вчинення злочину, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 152М від 30.05.2022 становить 8468,90 грн. та снігокат червоного кольору, з сидінням на лижах, моделі «Чук і Гек» вартість якого на момент вчинення злочину, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/21-22/4036-ТВ від 04.05.2022 становить 3640,00 грн., загальною вартістю – 12 108,90 грн.

Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завантажили викрадене майно до автомобіля на якому прибули на місце вчинення злочину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій  ОСОБА_7   ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_17 було спричинено матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Крім того, 10.01.2022 року, в невстановлений час, та невстановленому місці, ОСОБА_7   ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вступили у злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення будь-якого чужого майна, яке знаходилось на території гаражного кооперативу «ХВУ», що розташований за адресою: м. Харків, в`їзд Толкачівський, 24. З цією метою співучасники на автомобілі ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 прибули за вище зазначеною адресою, де реалізуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, підійшли із задньої частини приміщення гаражного боксу № НОМЕР_5 , де за допомогою невстановленого предмету, шляхом пошкодження цегляної стіни гаража, внаслідок якого утворився отвір розміром близько 1,5 х 1,5 х 2 м, проникли через вище вказаний отвір всередину гаражного боксу № НОМЕР_5 , звідки таємно викрали майно належне ОСОБА_18 , а саме: мийка високого тиску ТМ Karcher К 1000, газонокосарка ТМ RZTK LM 1532E, комплект (4 одиниці) гуми з дисками для автомобіля БМВ Х5, електричні обігрівачі для рушників НВ-R6133C у кількості 72 одиниці, електричні настінні радіатори ТМ ARTTIDESIGN у кількості 21 одиниці, загальна вартість якого на момент вчинення злочину, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 152 М від 30.05.2022 становить 17 7619,20 грн. 

Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завантажили викрадене майно до автомобіля на якому прибули на місце вчинення злочину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій  ОСОБА_7   ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_18 було спричинено матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Крім того, 10.01.2022 року, в невстановлений час, та невстановленому місці, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , вступили у злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення будь-якого чужого майна, яке знаходилось на території гаражного кооперативу «ХВУ», що розташований за адресою: м. Харків, в`їзд Толкачівський, 24. З цією метою співучасники на автомобілі ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 прибули за вище зазначеною адресою, де реалізуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, підійшли із задньої частини приміщення гаражного боксу № НОМЕР_6 , де за допомогою невстановленого предмету, шляхом пошкодження цегляної стіни гаража, внаслідок якого утворився отвір розміром близько 1,5 х 1,5 х 2 м, проникли через вище вказаний отвір всередину гаражного боксу № НОМЕР_6 , звідки таємно викрали майно належне ОСОБА_19 , а саме: електросамокат білого кольору, зарядний пристрій для автомобільного акумулятора зеленого кольору, відео реєстратор автомобільний, чорного кольору, палатка туристична три-містна, зеленого кольору ТМ Flagman з каркасом у вигляді дуги, пристрій для сушки автомобільних свічок та примусового запуску двигуна у пластмасовому корпусі чорного кольору, набір ложок із срібла ( 6 штук), новий (виробництво СРСР), автомобільний акумулятор Green Power 60 Ah 540 A 12 V, зеленого кольору, автомобільний акумулятор Energy 75 Ah 540 A 12 V, зеленого кольору, набір рожкових ключів в брезентовому чохлі, набір головок зйомник для ключів з ручкою, набір головок зйомник для ключів з ручкою ( марка не встановлена), в пластмасовій коробці зеленого кольору кольору, загальною вартістю 300 грн, загальна вартість якого на момент вчинення злочину, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 152М від 30.05.2022  становить 1701,50 грн. та велосипед ТМ «Scott» Aspect 680 L 2015 вартість якого на момент вчинення злочину, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/21-22/4034-ТВ від 04.05.2022 становить 5094,07 грн., загальною вартістю – 6 795,57 грн.

Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завантажили викрадене майно до автомобіля на якому прибули на місце вчинення злочину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій  ОСОБА_7   ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_19 було спричинено матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Крім того, 11.01.2022 року, в невстановлений час, та невстановленому місці, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , вступили у злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення будь-якого чужого майна, яке знаходилось на території гаражного кооперативу «ХВУ», що розташований за адресою: м. Харків, провулок Ново-Толмачівський 12-А. З цією метою співучасники на автомобілі ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 прибули за вище зазначеною адресою, де реалізуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, повторно, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, підійшли із задньої частини приміщення гаражного боксу № НОМЕР_7 , де за допомогою невстановленого предмету, шляхом пошкодження цегляної стіни гаража, внаслідок якого утворився отвір розміром близько 1,5 х 1,5 х 2 м, проникли через вище вказаний отвір всередину гаражного боксу № НОМЕР_7 , звідки таємно викрали майно належне ОСОБА_20 , а саме: три головки швейної машинки сірого кольору ТМ «Siruba» з трьома двигунами та трьома металевими піддонами, одна головка швейної машини бежевого кольору ТМ «Juki» з двигуном та металевим піддонам, металеві столярні лещата, вагою 30 кілограм, загальна вартість якого на момент вчинення злочину, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 152М від 30.05.2022 становить 6 000,00 грн. 

Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завантажили викрадене майно до автомобіля на якому прибули на місце вчинення злочину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій  ОСОБА_7   ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_20 було спричинено матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Не погодившись з зазначеним вироком, прокурором у кримінальому провадженні та обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подані апеляційні скарги.

Прокурор в апеляційній скарзі просить вирок Київського районного суду м. Харкова від 07.09.2022 у кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 за частиною 3 статті 185 КК України – скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме необгрунтованим застосуванням статті 75 КК України, що потягло безпідставне та неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м`якості. Постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_7 за частиною 3 статті 185 КК України у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі, в іншій чатині вирок залишити без змін.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що призначене ОСОБА_7 покарання не відповідає вимогам статтей 50,65 КК України, судом не враховано дані, що характерезують особу засудженого та характер вчинених ним дій, а саме те, що ОСОБА_7 вчинив злочин, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до тяжких кримінальних правовопорушень, за який передбачено покарання до 6 років позбавлення волі.

Поміж з цим, ОСОБА_7 будучи працездатною людиною непрацевлаштований, неодружений, раніше не був судимий. Тобто збагачення за рахунок інших осіб у злочинний спосіб є єдиним джерелом доходів обвинуваченого, останній фактично не пов`язаний з соціальними інститутами які могли б сприяти його перевихованню без тривалої ізоляції від суспільства.

Апелянт вказує, що здійсненню крадіжок ОСОБА_7 сприяло перш за все небажання працювати та жага до наживи за рахунок чужого майна. Мотив вчинення кримінальних равопорушень був виключно корисливим. Крім того, внаслідок злочинних дій обвинуваченого спричинено збитків потерпілим на загальну суму 270 935, 67 грн., що не свідчить про дріб`язковість вчиненого правопорушення.

Окрім цього, прокурор зазначає, що саме ОСОБА_7 забезпечував транспортування співучасників та викраденого майна на авто, яке перебувало у нього в користуванні. Він сам керував цим транспортним засобом під час кожного епізоду вчинених крадіжок, тобто приймав найактивнішу участь у вчиненні крадіжок.

Вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання з застосуванням статті 75 КК України не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, а також тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого внаслідок м`якості.

Обвинувачений ОСОБА_8 в поданій апеляційній скарзі просить вирок Київського районного суду м.Харкова від 07.09.2022 скасувати. Ухвали стосовно нього новий вирок, яким призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, розглянути питання щодо його звільнення від відбування покарання з можливістю зарахування до лав Збройних сил України або територіальної оборони міста Харкова.

В обгрунтування апеляційних вимог обвинувачений ОСОБА_8 посилається на наявність у нього пом`якшуючих вину обставин у виді щирого каяття та часткового відшкодування шкоди потерпілим та відсутність обтяжуючих обставин покарання. Вказує на те, що суд залишив поза увагою його сприяння досудовому та судовому слідству, повне визнання фактичних обставин справи, що передбачено статтею 349 КПК України та проігнорував наявність на його утримання малолітньої доньки 2017 року народження.

Апелянт вважає, що враховуючи заначені ним обставин до призначеного йому покарання можуть бути застосовані положення статтей 69, 75 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просить застосувати до призначеного йому покарання положення статтей 69, 75 КК України. В обгрунтування апеляційних вимог обвинувачений вказує, що на вчинення злочину його спонукала відсутність коштів для проведення оперативного лікування нирок. Також зазначає, що повністю визнав вину, сприяв розкриттю злочину, погодився на розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку, майно повернуто потерпілим та вони не мають до них жодних притензій. Вважає за можливе призначити йому покарання у виді умовного строку або виправних робіт.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, заперечував проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та їх захисників – адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , які підтримали апеляційні скарги обвинувачених, просили їх задовольнити, щодо апеляційної скарги прокурора просили відмовити у її задоволенні; обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника – адвоката ОСОБА_11 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили залишити ОСОБА_7 покарання, що було призначене судом першої інстанції, не заперечували проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених; перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З огляду на статтю 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 

Згідно з вимогами статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке їх засуджено, були зроблені на підставі їх показів, а провадження було розглянуте в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України. З урахуванням цього суд першої інстанції встановив фактичні обставини провадження та кваліфікував дії обвинувачених за частиною 3 статті 185 КК України.

Висновки суду щодо фактичних обставин провадження, доведеності винуватості обвинувачених та правильності кваліфікації їх дій, які не оскаржувалися в апеляційних скаргах, відповідно до статті 404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, колегія суддів вважає, що вони заслуговують на увагу з огляду на наступне.

За змістом апеляційної скарги прокурор, не оспорюючи призначений судом ОСОБА_7 сам вид та міру покарання, фактично оскаржує застосування до останнього правового інституту звільнення від покарання на підставі статті 75 КК України.

Згідно статтей 50, 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Тільки з врахуванням та належним аналізом усіх цих обставин у своїй сукупності буде досягнуто необхідного балансу верховенства права та справедливості при вирішенні цього питання.

Такі вимоги кореспондуються з правовими позиціями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7, а також приписами, зазначеними в частині 1 статті 1 КК України, статті 2 КПК України.

Також, визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності – призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Згідно статті 75 КК України якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до статті 414 КПК України невідповідним ступню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Так, призначаючи ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк, що фактично не оскаржується в апеляційній скарзі прокурора. Однак, мотивуючи своє рішення про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства, тобто із застосуванням статті 75 КК України з подальшим звільненням його від покарання з випробуванням, суд першої інстанції послався на наявність обставин, що пом`якшують покарання у виді щирого каяття обвинуваченого та частково відшкодування шкоди потерпілим та відсутність обставин, що обтяжують покарання а також те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

З таким висновком суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки він не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, встановлених статтями 50,65 КК України, у зв`язку з тим, що суд першої інстанції в достатній мірі не врахував ступінь тяжкості, мету та спосіб вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, його мотиви, дані щодо особи останнього, а також інші обставини, що відображають особливості конкретного кримінального правопорушення у межах даної кримінально-правової кваліфікації.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 раніше не був судимий; не працює, неодружений; дітей на утриманні не має, разом з тим вчинив кримінальне правопорушення, яке за класифікацією злочинів, передбачених статтею 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину проти власності, та є однією з найпоширеніших і найнебезпечніших груп злочинних діянь, оскільки вони посягають на одне з найцінніших соціальних благ - право власності, захист якого має особливе суспільне значення, та свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначеним обставинам судом першої інстанції не було надано належної оцінки.

За таких обставин, висновок суду про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без відбування покарання та можливість застосування до нього такої правової пільги, як звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі статті 75 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає зазначеним вимогам закону України про кримінальну відповідальність, а також засадам та меті покарання, визначеним статтями 50, 65 КК України, а тому вирок суду в цій частині не можна визнати законним та обґрунтованим, відповідно до вимог статті 370 КПК України, у зв`язку з чим доводи прокурора в апеляційній скарзі про це є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку з викладеним, на підставі пукту 4 частини 1 статті 420 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції в частині звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання - скасувати та ухвалити в цій частині свій вирок.

Призначення ОСОБА_7 покарання в мінімальних межах санкції статті обвинувачення з реальним його відбуванням, а саме у виді 3 років позбавлення волі, що відповідатиме принципам законності, індивідуалізації та справедливості, буде необхідним та достатнім для його виправлення та змусить в майбутньому додержуватись положень закону України про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини, а також цілком відповідатиме вимогам та цілям, передбаченим статтями 50, 65 КК України.

Перевіряючи вирок в частині правильності призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відповідно до їх апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо та правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачених, обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обтяжуючих обставин.

При призначенні покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд діяв з дотриманням вимог статтей 50,65 КК України, а саме, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до класифікації за статтею 12 КК України є тяжким злочином, та дані про особу обвинувачених.

Так, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які раніше були неодноразово судимими, характеризуються формально, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебувають, неодружені.

ОСОБА_8 має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 

Відповідно до статті 66 КК України судом враховано наявність обставин, що пом`якшують покарання, у виді щирого каяття та часткового відшкодування шкоди потерпілим.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.

На думку суду апеляційної інстанції, вищезазначені обставини чітко, логічно та мотивовано викладені судом у вироку при обґрунтуванні призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ..

Колегія суддів також враховує фактичні обставини кримінального провадження, а саме вчинення обвинуваченими інкримінованого кримінального правопорушення проти власності з проникненням у інше приміщення чи сховище, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

Доводи апеляційних скарг обвинувачених про можливість пом`якшення призначеного їм покарання, шляхом застосування положень статтей 69, 75 КК України, колегії суддів вважає неспроможними, оскільки визнання обвинуваченими фактичних обставин справи, сприяття у розкритті злочину, бажання вступити до лав Збройних сил України, наявність у ОСОБА_8 малолітньої доньки, спонукання ОСОБА_9 на вчинення кримінального правопорушення у зв`язку з відсутністю у нього коштів на лікування, навіть за наявності пом`якшуючих обставин у виді щирого каяття та часткового відшкодування шкоди потерпілим не знижують ступінь тяжкості скоєного злочину та не вказують про можливість пом`якшення призначеного покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ..

Аналізуючи доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав вважати призначене їм судом першої інстанції покарання, явно несправедливим, у зв`язку з його суворістю, та можливостю його пом`якшити.

При цьому, колегія суддів враховує дані про особу винних, які ніде не працюють, є неодруженими, характеризується формально, на спеціалізованих обліках не перебувають, були раніше неодноразово судимими і після звільнення з місць позбавлення волі знову вчинили умисний корисливий злочин.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставин, що пом`якшують покарання, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що виправлення та попередження вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 нових злочинів можливе лише при призначені їм покарання у виді позбавлення волі.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції належним чином врахував усі вищенаведені обставини та призначив покарання в межах санкції частини 3 статті 185 КК України, яке є достатнім для виправлення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та запобігання скоєння ними нових злочинів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні вимоги обвинувачених щодо призначення їм більш м`якого покарання є суб`єктивними, оскільки у своїх скаргах обвинувачені належним чином не обґрунтували, у зв`язку з чим пом`якшення покарання може позитивно вплинути на їх виправлення.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у той спосіб, як це зазначено у вироку, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.

За таких обставин, доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про суворість призначеного покарання та наявність підстав для його пом`якшення є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 371, 373, 374, 404, 407, 418, 420 КПК України,-

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2022 року в частині призначеного покарання ОСОБА_7 - скасувати.

Призначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покарання за частиною 3 статті 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту його затримання в порядку виконання цього вироку.

В решті вирок Київського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а для засуджених, що перебувають під вартою – з моменту отримання копії вироку.

Головуючий:

Судді: