Справа № 11-560/12 Головуючий у І інстанції Соловей

Провадження № 11/1090/560/12 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 18 31.05.2012

УХВАЛА

Іменем України

«31» травня 2012 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді – ЛЕВЧУКА О.Д.,

суддів – МАТЮШКА М.П. та ЗАГОРУЙКА В.В.,

за участю

прокурора – СКРИПКА І.М., ,

захисника – ОСОБА_2,

засуджених – ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією Фастівського міжрайонного прокурора Гущесова С.В. на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий Фастівським міськрайонним судом 13 жовтня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України з позбавленням волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк З (три) роки.

За ч. З ст. 185 КК України призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі п. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі п. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання мірою покарання по цьому вироку міру покарання по вироку Фастівського міськрайонного суду Київської області від 1З жовтня 2011 року і визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75, 104 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового стоку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 з'являтись для реєстрації в органи КВІ, повідомляти про зміну свого місця проживання та не виїзжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 українець, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючий, проживаючий: ІНФОРМАЦІЯ_8. 31, раніше не судимий,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2(два) роки.

За ч. З ст. 185 КК України призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк З (три) роки.

На підставі п. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового стоку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_4 з'являтись для реєстрації в органи КВІ, повідомляти про зміну свого місця проживання та не виїзжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9 українець, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_10, не працюючий, проживаючий: ІНФОРМАЦІЯ_11, раніше не судимий,

засуджено за ч. З ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк З (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового стоку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_5 з'являтись для реєстрації в органи КВІ, повідомляти про зміну свого місця проживання та не виїзжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ.

Колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду, на початку серпня 2011 року але не пізніше 14 серпня 2011 року, ОСОБА_3 маючи намір на збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, діючи повторно, домовився з ОСОБА_4 про спільне вчинення крадіжки з дачного будинку в с. Бортники, Фастівського району, Київської області, на що останній погодився.

Відтак, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, на автомобілі НОМЕР_1, в денний період часу, ОСОБА_3 приїхав до території дачної ділянки ОСОБА_6, яка розташована по вул. Лісна в с. Бортники Фастівського району, Київської області та розподілили між собою участь кожного у вчиненні крадіжки, а саме ОСОБА_3 повинен був зламати замок та забезпечити проникнення в середину гаражного приміщення дачної ділянки, а ОСОБА_4 повинен був після цього, разом з ОСОБА_3 виносити та вантажити до автомобіля викрадене майно.

Після цього, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підійшли до гаражного приміщення ОСОБА_6, де згідно заздалегідь розробленого плану, ОСОБА_3, з допомогою знайдених на території предметів, зламав навісний замок на дверях гаражного приміщення, після чого продовжуючи свої злочинні дії, разом з ОСОБА_4, з гаражного приміщення таємно викрали: кутник металевий шириною 80 мм., довжиною 2 м. в кількості 8 шт. зальною вартістю 960 грн.; швелера металеві шириною 120 мм, довжиною 2 м. кожний в кількості 3 шт., загальною вартістю 510 грн.; плитку кахельну в кількості З м2, загальною вартістю 82,5 грн.; проволоку діаметром 3 мм., довжиною 50 м., загальною вартістю 805 грн.; проволоку діаметром 4 мм. довжиною 30 м., загальною вартістю 504 грн.; дві совкові лопати, вартістю 22 грн. кожна; дві штикові лопати вартістю 22 грн. кожна; одні граблі вартістю 19 грн.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 з місця події зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 2968,5 грн.

Він же, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи повторно, в середині серпня 2011 року, але не пізніше 14 серпня 2011 року, маючи намір на збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, домовився з ОСОБА_4 про спільне вчинення крадіжки з дачного будинку в с. Волиця, Фастівського району, Київської області, неподалік садового товариства «Унава 2» , на що останній погодився.

Відтак, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, на автомобілі НОМЕР_2, в денний період часу, ОСОБА_3 приїхав до території дачної ділянки № 2, що належить ОСОБА_7, яка розташована на землях Волицької сільської ради, неподалік садового товариства «Унава 2» Фастівського району, Київської області де, шляхом вільного доступу, пройшли на неогороджену територію вказаної дачної ділянки та з подвір'я таємно від оточуючих викрали: три ломи металеві вартістю по 150 грн. кожен; металеву ємність (чан) для води ємкістю 4 м3; саморобний металевий камін вартістю 1000 грн.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 з місця події зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 2000 грн.

Він же, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи повторно, на початку вересня 2011 року, маючи намір на збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, домовився з ОСОБА_4 про спільне вчинення крадіжки з дачного кооперативу «Покутівщина» в с. Півні Фастівського району, Київської області.

Відтак, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, на автомобілі НОМЕР_2, в денний період часу, ОСОБА_3 приїхав до території дачного кооперативу «Покутівщина» в с. Півні Фастівського району, Київської області, де сховали автомобіль в лісі неподалік дачного кооперативу з наміром унеможливити викриття їх злочинної діяльності та розподілили між собою участь кожного у вчиненні крадіжки.

Після цього, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, таємно від оточуючих, шляхом зламу вхідних дверей дачного будинку № 11 в дачному кооперативі «Покутівщана», с. Півні, Фастівського району, Київської області, проникли в приміщення вказаного дачного будинку, що належить ОСОБА_8 звідки вчинили крадіжку його речей, а саме: чугунної плити від дров'яної печі, вартістю 200 грн.; металеві дверцята від дров'яної плити вартістю 100 грн.; з горища будинку викрали два коліщати від велосипеду «Україна», які матеріальної цінності для потерпілого ОСОБА_8 не становлять; з холодильника «Саратов» демонтували та викрали двигун електричний вартістю 250 грн. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи заздалегідь розробленого плану спільних дій, зламали замок на вхідних дверях сарайного приміщення вказаної дачної ділянки, з приміщення якого таємно викрали: газовий балон ємністю 75 л. вартістю 200 грн.; газову двохкомфорочну плиту вартістю 350 грн.; електричний пульвізатор вартістю 150 грн. Окрім цього, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, викрали, демонтувавши, вхідну металеву хвіртку до подвір'я вказаної дачної ділянки вартістю 200 грн. та з подвір'я будинку викрали металеві вироби, які матеріальної цінності для потерпілого ОСОБА_8 не представляють. Після вчинення крадіжки ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 з місця події зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 1850 грн.

Він же, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи повторно, 30 вересня 2011 року, з метою збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, домовився з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про спільне вчинення крадіжки з дачного кооперативу «Покутівщина» в с. Півні Фастівського району, Київської області.

Відтак, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на автомобілі НОМЕР_2, 30.09.2011 року, близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_3 приїхав до території дачного кооперативу «Покутівщина» в с. Півні Фастівського району, Київської області, де сховали автомобіль в лісі неподалік дачного кооперативу з наміром унеможливити викриття їх злочинної діяльності та розподілили між собою участь кожного у вчиненні крадіжки, а саме ОСОБА_3 мав безпосередньо вчиняти крадіжку на території дачної ділянки, ОСОБА_5 приймати від ОСОБА_3 викрадені речі, а ОСОБА_4 мав слідкувати за навколишньою обстановкою.

Після цього діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи таємно від оточуючих, підійшли до паркану огорожі дачної ділянки № 24, що належить ОСОБА_9 в дачному кооперативі «Покутівщина», с. Півні, Фастівського району, Київської області, де діючи згідно заздалегідь розробленого плану, ОСОБА_3 переліз через паркан та з території домоволодіння викрав: кутник металевий, який матеріальної цінності для потерпілого ОСОБА_9 не становить, дві дров'яні металеві печі загальною вартістю 2000 грн., які передав ОСОБА_5, а той склав викрадене за територією подвір'я. Потім, ОСОБА_3 перебуваючи на території вказаного подвір'я, зламав навісний замок на сарайному приміщенні потерпілого, звідки таємно викрав: ланцюгову електричну пилу «Rebit» вартістю 1500 грн., газонокосарку електричну «Castel Garden», вартістю 1500 грн., насос електричний водяний, погружний «Малюк» вартістю, 500 грн., драбину алюмінієву складну вартістю 1000 грн., секатор садовий «Castel Garden», 120 грн., секатор малий вартістю 80 грн., та діючи заздалегідь розробленого плану, передав вказані речі ОСОБА_5, який склав їх за парканом подвір'я, а частину речей ОСОБА_4 переніс ближче до місця схованки автомобіля. Таким чином, ОСОБА_3, за попередньою змовою групою осіб, вчинив крадіжку майна ОСОБА_9 на загальну суму 6700 грн., після чого, їх злочинна діяльність була помічена сторонніми особами і ОСОБА_5 та ОСОБА_3 втекли з місця події, а ОСОБА_4 був затриманий поруч з місцем схованки автомобіля.

В апеляції прокурор, не оскаржуючи правильність кваліфікації дій засуджених та доведеності їх вини у вчиненні злочинів, вважає вирок суду незаконним у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м’якості, що згідно ст. 367 КПК України є підставою для скасування вироку. Оскільки, вказані у вироку злочини ОСОБА_3 вчинив до постановлення вироку Фастівського міськрайонного суду від 03.10.2011 року, за яким його було засуджено за ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік на підставі ст. ст. 75, 104 КК України. Крадіжки ОСОБА_3 за цим вироком вчиняв за попередньою змовою з ОСОБА_10, а всього судом доведено 10 епізодів злочинних дій. Як вбачається з вироку Фастівського міськрайонного суду від 18 січня 2012 року, визнавши ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, який законом віднесено до категорії тяжких, суд призначив йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням. Застосовуючи до ОСОБА_3 ст. 75, 104 КК України суд послався на те, що підсудний розкаявся у вчиненому, матеріальні збитки відшкодував, характеризується позитивно, має складне матеріальне становище, а також те, що даний злочин скоєно до винесення вироку Фастівським міськрайонним судом від 13.10.2011 року. Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнав щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім. Наведені обставини за переконанням суду свідчать про можливість виправлення засудженого ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства. Але з таким висновком суду прокурор не погоджується, оскільки він не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України та не містить переконливих доводів доцільності звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням. Засуджений ОСОБА_3 збитки у справі не відшкодував, а 4 умисних тяжких злочинів вчинив вже будучи притягненим до кримінальної відповідальності за вчинення 10 аналогічних тяжких злочинів, у яких збитки також ним відшкодовані не були. У всіх епізодах злочинної діяльності ОСОБА_3 був організатором та підбурювачем інших співучасників до їх вчинення, що також суттєво впливає на суспільну небезпеку особи засудженого, а тому призначене судом ОСОБА_3 покарання із звільненням від відбуття останнього з іспитовим строком не є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд також не врахував ту обставину, що злочини були скоєні за попередньою змовою, у співучасті. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоїли тяжкий злочин. При обчисленні строку відбуття покарання засудженим, суд порушив вимоги ст. 338 КПК України, зазначивши обчислення строку відбуття покарання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - з дня постановления вироку. Згідно вказаної статті кримінально-процесуального закону, строк відбуття покарання обчислюється з моменту приведення вироку у виконання. Таким чином, прокурор вважає вирок Фастівського міськрайонного суду від 18.01.2012 незаконним, який підлягає скасуванню в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Просить вирок Фастівського міськрайонного суду від 18 січня 2012 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_5 скасувати за м'якістю призначеного їм покарання та істотним порушенням кримінально-процесуального закону та постановити свій вирок і призначити ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 2 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ст. 185 ч. 3 КК України - 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 4 роки позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання мірою покарання по цьому вироку міру покарання по вироку Фастівського міськрайонного суду від 13 жовтня 2011 року остаточно призначити ОСОБА_3 4 роки позбавлення волі. Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку у виконання, зарахувавши строк перебування під вартою, з 05.10.2011 року по 18.01.2012 року. ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 2 КК України - 2 роки позбавлення волі; за ст. 185 ч. 3 КК України - 4 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки на підставі ст. 75 КК України. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання. ОСОБА_5 призначити покарання за ст. 185 ч. 3 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки на підставі ст. 75 КК України. Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала подану апеляцію частково та просила її задовольнити лише в частині призначеного покарання, думку засуджених та захисника ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, і просили вирок суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, та провівши судове слідство, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів та кваліфікації їх дій не оспорювались учасниками процесу.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні покарання засудженим суд в повній мірі врахував характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, особи винних, обставини, що впливають на покарання. Як обставину, що пом’якшує покарання, судом визнано їх щире каяття, а також те що ОСОБА_3Ю є неповнолітнім.

Колегія суддів вважає, що твердження прокурора в апеляції про м’якість призначеного покарання є необґрунтованим, оскільки при призначенні покарання всім засудженим по даній справі судом першої інстанції в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, зокрема те, що призначене покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Свої висновки в цій частині суд достатньо обґрунтував стосовно кожного з засуджених окремо, навівши у вироку всі дані, яки слугували підставою для призначення саме такого покарання. При цьому колегія суддів погоджується з рішенням суду, в тому числі, і стосовно засудженого ОСОБА_3, оскільки той характеризується тільки позитивно, та проживає у вкрай скрутному сімейному становищі, яке в більшості і стало основною причиною скоєння ним злочинів. Не може слугувати підставою для зміни розміру та виду покарання даному засудженому і той факт, що він був вже засуджений в жовтні 2011 року, на що вказує прокурор, оскільки, як вірно наведено судом, дані злочини скоєні ще до винесення вказаного вироку.

Не відповідає вимогам закону вимога прокурора щодо строків обчислення строку покарання засудженим за даною справою, оскільки ст. 338 КПК України, на яку посилається автор апеляції, встановлює порядок обчислення строку відбуття покарання особам, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі або виправних робіт, а також щодо осіб, які до винесення вироку знаходились під вартою, або перебували у медичній установі.

В даному випадку суд цілком законно вказав у вироку про строк обчислення іспитового строку засудженим – з моменту проголошення вироку, оскільки жоден з них під вартою не перебував.

Таким чином, апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів апеляційного суду Київської області

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію Фастівського міжрайонного прокурора залишити без задоволення.

Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2012 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без змін.

ГОЛОВУЮЧИЙ

СУДДІ