ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року Справа № 160/1907/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Світондейл" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл»  звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці в якій позивач просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/6000012/1 від 08.08.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які звернуті до оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення у відзиві на позовну заяву указав, що наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв`язку з чим і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл»  зареєстровано 06.08.2004 року як юридична особа, про що вчинено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 12231020000000050.

З матеріалів справи вбачається, що 08.08.2022 року ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» до відділу митного оформлення Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію №UA110020/2022/003943 для митного оформлення наступного товару: Сланцева мінеральна посилка, речовина мінерального неорганічного походження у вигляді тонких пластинок розмірами до 3 мм, блакитно-сірого кольору без штучного забарвлення, без обробки поверхні марки PND 17 - 22000кг; Вироблено з природного сланцю Використовується у виробництві покрівельного матеріалу в кількості 440 тонн, заявленою митною вартістю 2954,42 євро.

Так, 10.06.2022 року, між ТОВ «СВІТОНДЕЙЛ» - Покупець, та фірмою «Ревлан», REVLAN s.r.o.. Чехія (- Продавець), було укладено Контракт № 1/2022 RE-SV, відповідно до п. 1.1. даного контракту постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує, згідно Специфікацій на товарні партії, лускату сланцеву мінеральну посипку, призначену для виробництва покрівельних матеріалів, далі товар. Постачальник є виробником товару.

Відповідно до п. 2.1 Контракту загальна кількість товару, що поставляється за цим Контрактом, становить 5000 тон посипка в асортименті.

Кількість, номенклатура та строки поставки товару, в межах кожної товарної партії, що поставляється, визначаються Специфікацією на товарну партію (Додатки № 1, 2 і т.ін.), підписаних та узгоджених постачальником та покупцем, які є невід`ємною частиною цього контракту. (п. 2.2. Контракту).

Згідно з додатком № 2 (до контракту № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року) від 13.07.2022 року пункти 3 та 5 викладено у наступній редакції:

« 3.1. Постачальник постачає товар покупцю залізничним транспортом на умовах DAP кордон України Чоп, або автомобільним транспортом на умовах DAP м. Кам`янське, Україна, що розуміються в редакції міжнародних правил Інкотермс 2010, або залізничним транспортом на умовах DAP стація Правда (код 451701) Придніпровської залізниці, вантажоотримувач ТОВ «Завод «Світондейл» , код вантажоотримувача 6835, що розуміється в редакції міжнародних правил Інкотермс 2010, або постачальник постачає товар покупцю зі свого складу на умовах FCA, що розуміються в редакції міжнародних правил Інкортермс 2010, за адресою: Чехія, м. Горні Бенешів 793 12, вул. Лесковська 487, або постачальник постачає товар покупцю зі свого складу на умовах FCA, що розуміються в редакції міжнародних правил Інкотермс 2010, за адресою: Польща, сел. Ярнолтовек 310, 48267, Ярнолтовек.

3.2. Датою поставки вважається момент передачі товару постачальником покупцю (перевізнику), що підтверджено відміткою в товаро-транспортній накладній, відповідно до умов п. 3.1.

5.1. Умови оплати вказуються на кожну конкретну поставку в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту. Оплата проводиться в ЄВРО (EUR), з розрахункового рахунку покупця на рахунок постачальника в сумі, згідно рахунків-фактур (інвойс), виставленої у рамках Специфікації за кожну товарну партію.

5.2. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

5.3. Постачальник відвантажує товар протягом 14 - 21 календарних днів з дати розміщення замовлення (заявки) покупцем.»

Так, 02.08.2022 року сторонами Контракту підписано Специфікацію до контракту №1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року, у якій визначено вид товару, кількість, ціну за одиницю та вартість товару, зазначено умови поставки Ярнолтовек.

Поставка здійснювалась на умовах: зі складу постачальника FCA - PL Jarnoltowek (FCA - Ярнолтовек, Польща), за ціною товару 69,36 євро за тону, у кількості 440 тонн, на загальну суму 30518,40 євро. Строк оплати 30 календарних днів з моменту відвантаження.

Для підтвердження відомостей про митну вартість товару позивачем також були надані відповідачу документи, що заявлені у митній декларації № UA110020/2022/003943:

- експортна митна декларацію країни відправлення товару від 02.08.2022 року № MRN22CZ57000022SJGKZ5;

- укладений між ТОВ «Завод «Світондейл» (Україна) та Фірмою «Ревлан» (REVLAN s.r.o), (Чехія) контракт №1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року з урахуванням змін відповідно до додатку № 2 від 13.07.2022 року;

- специфікація - Додаток № 6 від 02.08.2022 року на товарну партію до контракту №1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року;

- інвойс (рахунок фактура) № 22020508 від 02.08.2022 року;

- пакувальний лист № 22020508 від 02.08.2022 року;

- паспорт якості 04.08.2022 року;

- СMR - № 892150 від 02.08.2022 року;

- висновок експертизи гемологічних об`єктів від 22.07.2022 року складений Державним гемологічним центром Міністерства фінансів України.

Також, для підтвердження транспортних витрат позивач надав:

- договір транспортного експедирування вантажів № 3TH/83 від 04.01.2022 року з додатковою угодою від 01 червня 2022 року укладений з ТОВ "КОМФОРТТРАНС";

- заявка-договір на вантажне перевезення №000000000781 від 28.07.2022 року;

- довідку транспортно-експедиційних витрат вих. № 16871 від 02.08.2022 року;

- рахунок на оплату транспортних послуг № СФ-0000028 від 03.08.2022 року.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) Відповідно до п.2.2; п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2022 № 1/2022 RE-SV (далі - Контракт) ціна, кількість конкретної партії Товару зазначається у специфікації, що є невід`ємною частиною Контракту. Наданий до митного контролю інвойс від 04.08.2022 № 22020519 не містить посилання на специфікацію від 02.08.2022 №6;

2) До митного оформлення надана заявка-договір №000000000788 від 28.07.2022 до договору транспортного експедирування вантажів від 03.01.2018 № МЗТН/01, яка не має підписів і печаток сторін договору;

3) У доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 04.08.2022 № 16876 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Винагорода експедитора по території України», але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування;

4) Наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол. США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень до можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 № 22020431;

5) Відповідно до рахунку-фактури № 22020519 від 04.08.2022 зазначена інформація щодо квитанції на вантаж № F22020519 та наряд № 95/2022, інформація у зазначених документах може вплинути на визначення митної вартості товару, однак декларантом до митного оформлення не подані.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Дніпровською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні документи (які підтверджують розрахунки перевізника);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Так, листом від 08.08.2022 № 0808/2 позивачем були надані пояснення щодо неможливості надання інших додаткових документів з огляду на те, що наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/6000012/1 від 08.08.2022 року, відповідно до якого митну вартість заявленого товару скориговано із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо ідентичних товарів: митну вартість товару скориговано на рівні 0,242090 євро /кг.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/6000012/1 від 08.08.2022 року.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст.337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/6000012/1 від 08.08.2022 року, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Дніпровська митниця дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Так, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу

Так, позивачем під час митного оформлення товару разом з декларацією митної вартості для митного оформлення було надано всі необхідні документи, які передбачені умовами статті 53 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що митний орган не вказав на наявність виправлень, підробок, розбіжностей та відсутності всіх відомостей у наданих документах.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 року в адміністративній справі №803/667/17.

Отже, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Так, відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначив, що наданий декларантом до митного оформлення інвойс від 04.08.2022 № 22020519 не містить посилання на специфікацію від 02.08.2022 №6.

При цьому, на поставку заявленої до митного оформлення партії товару 21.07.2022 року сторонами контракту підписано Специфікацію до контракту № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року, у якій визначено вид товару, кількість, ціну за одиницю та вартість товару, зазначено умови поставки FCA Ярнолтовек.

Позивачем до митного оформлення надано специфікацію від 02.08.2022 №6 та Інвойс (рахунок-фактура) від 04.08.2022 № 22020519.

Отже, відсутність у інвойсі від 04.08.2022 № 22020519 посилання на специфікацію від 02.08.2022 №6, не впливає на розрахунок митної вартості задекларованого товару.

Також, відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначив, що заявка-договір №000000000788 від 28.07.2022 року оформлена неналежним чином, а саме: відсутні підписи і печатки сторін договору, що суперечить наявним у справі доказам, а саме копією заявки-договору №000000000788 від 28.07.2022 року з підписами та печатками сторін договору.

Крім того, 04 січня 2022 року між ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (клієнт) та ТОВ «Комфортранс» укладено договір транспортного експедирування на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування № ЗТН/83.

Відповідно до п. 2.1 договору, експедитор зобов`язаний приймати заявки-договори Клієнта на перевезення та експедирування вантажів за допомогою електронного або факсимільного зв`язку.

За умовами п. 4.2 договору Заявка на транспорт вважається прийнятою до виконання Експедитором після оформлення заявки-договору на інтернет-сайті.

Отже, умовами договору транспортного експедирування № ЗТН/83 передбачено оформлення заявки-договору на інтернет-сайті, яка вважається прийнятою експедитором з моменту оформлення клієнтом заявки-договору.

Таким чином, посилання митного органу на неналежне оформлення заявки-договору №000000000788 від 28.07.2022 року спростовується умовами договору на перевезення вантажів та транспортно-експедиторське обслуговування.

Судом критично надається оцінка доводам відповідача в оспорюваному рішенні на те, що у доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 04.08.2022 №16876 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Винагорода експедитора по території України», але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування, так як сторони домовились про експедиторську винагороду тільки по території України, що вбачається з рахунку на оплату транспортних послуг №16876 від 04.08.2022 року та довідки про транспортні витрат, зазначені документи не містять розбіжностей і у повній мірі дають змогу визначити, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат заявлених декларантом для митного оформлення, що спростовує висновки митного органу про те, що відсутність та не включення експедиторської винагороди по території України свідчить про невірно проведений розрахунок заявленої митної вартості товарів.

Щодо доводів відповідача стосовного того, що наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол.США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень до можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон`юктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 № 22020431. Тобто, висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д не може бути документом, який підтверджує заявлену ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» митну вартість, оскільки видний на іншу партію товарів, то суд зазначає наступне.

Так, дійсно Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060703-Д наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 № 22020431.

Водночас, суд зазначає, що за умовами частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Позивач скористався приписами зазначеної норми та надав відповідний висновок, який не визначений частиною 2 статті 53 МКУ обов`язковим для митного оформлення.

Тобто, зазначені доводи відповідача не можуть бути підставою для висновку про розбіжності та неточності заявленої митної вартості товару та її коригування.

Щодо зауваження відповідача про не надання позивачем квитанції на вантаж № F22020519 та наряд № 95/2022, про які зазначено в рахунку-фактурі № 22020519 від 04.08.2022, то суд зазначає, що такі зауваження відповідача по суті не є розбіжностями, оскільки не містять суперечностей з іншими поданими документами та не впливають на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, при цьому, як було зазначено вище, Митним кодексом України взагалі не визначено обов`язку подавати вказані документи.

Таким чином, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано Позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З огляду на викладене, вимога відповідача надавати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 МКУ є безпідставною та необґрунтованою.

Щодо коригування митницею митної вартості товару відповідно до статті 59 МК України за резервним методом визначення митної вартості товару, суд звертає увагу на те, що за приписами частини 1 статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частини 2 статті 59 Митного кодексу України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

За умовами частини 4 статті 59 Митного кодексу України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем у рішенні про коригування заявленої митної вартості за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару було взято митні декларації: ЕМД від 13.07.2022 №UA110020/2022/003560, від 18.07.2022 №UA110020/2022/003617, від 19.07.2022 №UA110020/2022/003629, від 11.07.2022 №UA11U020/2022/003524, від 08.07.2022 №UA110020/2022/003478, від 07.07.2022 №UA110020/2022/003462.

Суд зазначає, що відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо), однак вказані відомості відповідачем у рішенні не наведені.

За викладених обставин, застосування відомостей щодо вартості ідентичних товарів, які були ввезені на підставі митних декларацій ЕМД від 13.07.2022 № UA110020/2022/003560, від 18.07.2022 № UA110020/2022/003617, від 19.07.2022 № UA110020/2022/003629, від 11.07.2022 № UA11U020/2022/003524, від 08.07.2022 № UA110020/2022/003478, від 07.07.2022 №UA110020/2022/003462, є таким, що порушує вимоги ст. 59 Митного кодексу України.

Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16, в якій зазначено, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення .

Таким чином, суд, оцінивши наявні в матеріалах справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, дійшов висновку про підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору), недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом, наявності встановлених частиною 1 і частиною 2 статті 58 МК України. Відповідачем не наведено обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення №UA110020/2022/6000012/1 від 08.08.2022 року прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Дніпровської митниці, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/6000012/1 від 08.08.2022 року.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     О.В. Єфанова