ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05.03.07 р. Справа № 15/4
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом закритого акціонерного товариства “Візаві” м. Донецьк
до відповідача колективного малого підприємства “Руслан” м. Макіївка
про стягнення заборгованості у сумі 60000,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Сидоров М.С. за довіреністю № 4 від 03.01.07 р.
від відповідача: не з’явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “Візаві” м. Донецьк до колективного малого підприємства “Руслан” м. Макіївка про стягнення заборгованості у сумі 60000,00 грн..
Ухвалою суду від 05.01.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/4.
У судовому засіданні 05.03.2007 р. представником позивача було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У порушення вимог ухвали суду від 05.01.2007 р., 18.01.2007 р., 22.02.2007 р. відповідач в судове засідання 18.01.2007 р., 22.02.2007 р., 05.03.2007 р. не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані документи до суду не представив, про причини неявки до суду належним чином не повідомив.
Крім того, у матеріалах справи є оригінали рекомендованих повідомлень № 5393120 від 09.01.2007 р., № 5466381 від 19.01.2007 р., № 5787042 від 23.02.2007 р. які направлялися господарським судом Донецької області до колективного малого підприємства „Руслан” за адресою: 86124, м. Макіївка, вул. Бійка, 18/5, яка вказана у позовній заяві та договорі позики як юридична адреса відповідача та були отримані 13.01.2007 р., 22.01.2007 р., 27.02.2007 р. уповноваженою особою.
Таким чином, суд вважає, що відповідач був повідомлений про дату та місце судового засідання належним чином, але не скористався законним правом бути присутнім та брати участь у судовому засіданні, здійснювати судовий захист своїх прав та законних інтересів у встановленому порядку.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд, –
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем - закритим акціонерним товариством “Візаві” м. Донецьк (надалі ЗАТ “Візаві”), та відповідачем - колективним малим підприємством “Руслан” м. Макіївка (надалі КМП „Руслан”), був укладений договір безвідсоткової цільової позики № 12-01\99з від 01.12.1999 р.
Згідно п. 1.1 Договору кредитор зобов’язується надати позичальнику позику для направлення коштів на розвиток підприємства, а останній зобов’язується використовувати її за цільовим призначенням та повернути зазначену допомогу у вказаний в договорі строк.
Відповідно до п. 2.1 Договору сума позики у відповідності до договору складає 60000 грн.
Згідно п. 4.1 Строк надання займу позичальнику складає з моменту надходження грошей на розрахунковий рахунок останнього шість місяців.
Відповідно до п. 4.2 Договору строк вказаний в п. 4.1 може бути продовжений за згодою сторін.
Згідно п. 5.1 Договору по закінченню строку, вказаного в п. 4.1 Договору позичальник зобов’язується протягом трьох днів повернути суму наданої йому позики.
Відповідно до п. 5.2 Договору позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування необхідної суми на розрахунковий рахунок кредитора.
Згідно п. 6.1 Договору дійсний договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та є дійсним до належного виконання, але в любому випадку до 01 червня 2000 року.
В подальшому між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода б/н від 28.12.2001 р. до договору № 12-01/99з від 01.12.1999 р. про наступне:
1. Сторони дійшли до висновку продовжити строк дії договору № 12-01/99з від 01.12.1999 р. до 31.12.2003 року.
2. Дійсна додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання та є невід’ємної частиною вищевказаного договору
Всі інші умови Договору залишилися незмінними і Сторони підтвердили за ними свої зобов’язання.
Правовідносини між сторонами щодо укладення договору виникли у період ще до 01.01.2004 року, а саме з 01.12.1999р. (дата укладення договору), тобто у той час, коли діяли норми Цивільного кодексу УРСР.
Як встановлено судом, внаслідок підписання сторонами договору позики № 12-01/99з від 01.12.1999 р. у позивача та відповідача виникли відповідні права та обов’язки.
У позивача (позикодавця) виникло зобов’язання передати у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти. Крім того, у позивача також виникло право вимагати повернення позики у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідача (позичальника) виникло право вимагати від позивача надання позики, обумовленої підписаним між сторонами договором, а також відповідний обов’язок щодо своєчасного повернення позики у строк та в порядку, що встановлені договором.
Факт перерахування позивачем - ЗАТ “Візаві” на розрахунковий рахунок відповідача - КМП „Руслан” позики на загальну суму 60000,00 грн. підтверджується реєстром платіжних електронних документів клієнта ЗАТ „Візаві”, згідно якого 01.12.1999 р. та 15.12.1999 р. на розрахунковий рахунок КМП „Руслан” перераховано грошових коштів на загальну суму 60000 грн. (30000+30000), з поміткою: „призначення платежу: фінансова допомога на поворотній основі згідно договору № 12-01/99з от 01.12.1999 р.”.
Згідно ст. 374 Цивільного кодексу УРСР за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.
Свої зобов’язання щодо повернення позикодавцеві позики всупереч нормам Цивільного кодексу УРСР та умовам Договору безвідсоткової цільової позики від 01.12.1999р. відповідач – КМП „Руслан” не виконав, у зв’язку з чим за ним станом на дату подачі позовної заяви склалася заборгованість у сумі 60000 грн.
Однак, відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу Української УРСР в редакції 1963 р. загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно ст. 74 Цивільного кодексу Української УРСР вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом, арбітражем або третейським судом незалежно від закінчення строку позовної давності.
Відповідно до ст. 75 Цивільного кодексу Української УРСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Позовні вимоги заявлені про стягнення суми позики. Строк виконання зобов’язання щодо повернення суми позики був передбачений п. п. 4.1; 5.1 Договору та витік через три дні після закінчення шестимісячного строку позики. Шестимісячний строк позики слід відраховувати з наступного дня від дати останнього перерахування коштів в якості позики, тобто від 16.12.1999 р.
Останнім днем повернення позики у строк, передбачений договором, слід вважати 19.06.2000 р. (16 червня + 3 дні). З 20.06.2000 р. починається прострочка виконання зобов’язання по поверненню суми позики та починає відраховуватися строк позовної давності. Строк позовної давності витікає 20.06.2003 р.
Сторони не продовжували, передбачений п. п. 4.1, 5.1 Договору строк повернення суми позики, як того вимагає п. 4.2 того ж Договору. Додаткова угода про продовження строку дії Договору не передбачає продовження строку на повернення позики, тому як вказані строки передбачені різними пунктами Договору та є різними по своєї суті.
Позивач звернувся до суду за захистом порушеного права тільки 30.12.2006 р., тобто з суттєвим пропуском строку позовної давності. Будь-яких заяв позивача про відновлення пропущеного строку до суду не надходило, поважних причин пропуску строку не вказувалося.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відмовляє закритому акціонерному товариству “Візаві” м. Донецьк у задоволенні позовних вимог про стягнення з колективного малого підприємства “Руслан” м. Макіївка заборгованості у сумі 60000,00 грн. у зв’язку з перебігом строку позовної давності.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача у зв’язку з відмовою у задоволені позову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволені позовних вимог закритого акціонерного товариства “Візаві” м. Донецьк до колективного малого підприємства “Руслан” м. Макіївка про стягнення заборгованості у сумі 60000,00 грн.
В судовому засідані 05.03.2007 року оголошено текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя Богатир К.В.