ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.03.07 р. Справа № 15/1
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” м. Київ
до відповідача закритого акціонерного товариства ЦЗФ „Донецька” м. Торез
про стягнення штрафу у розмірі 13020 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Драга М.В. за довіреністю № 498 від 15.02.2007 р.
від відповідача: не з’явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” м. Київ до закритого акціонерного товариства ЦЗФ „Донецька” м. Торез про стягнення штрафу у розмірі 13020 грн.
Ухвалою суду від 03.01.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №15/1.
У судовому засіданні 02.03.2007 р. представником позивача було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У порушення вимог ухвали суду від 03.01.2007 р., 16.01.2007 р., 20.02.2007 р. відповідач в судове засідання 16.01.2007 р., 20.02.2007 р., 02.03.2007 р. не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані документи до суду не представив, про причину неявки до суду належним чином не повідомив.
У матеріалах справи є оригінали рекомендованих повідомлень № 5443608 від 17.01.2007 р., № 577585-6 від 23.02.2007 р., які направлялися господарським судом Донецької області до закритого акціонерного товариства ЦЗФ „Донецька” м. Торез за адресою: 86600, Донецька область, м. Торез, вул. Капустіна, 55, та були отримані уповноваженою особою.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не скористався своїм законним правом бути присутнім та приймати участь в судовому засіданні.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд, –
ВСТАНОВИВ:
Державне територіально-галузеве об’єднання „Південно-Західна залізниця” м. Київ (далі ДТГО „Південно-Західна залізниця”) надавало послуги з перевезення вантажів закритому акціонерному товариству ЦЗФ „Донецька” м. Торез (далі ЗАТ ЦЗФ „Донецька”).
З пояснень позивача вбачається, що ДТГО „Південно-Західна залізниця” виконало свої зобов’язання належним чином та у встановлений строк. А відповідач допустив порушення діючого законодавства щодо оформлення перевізних документів.
Так, у квітні 2006 р. відповідно до залізничної накладної № 52639072, яка згідно ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, вантажовідправником - ЗАТ ЦЗФ „Донецька” із станції Торез Донецької залізниці (станція відправлення) на адресу вантажоодержувача – Трипільська ТЕЗ до станції Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці (станція призначення), було відправлено вагон № 68745975 з вантажем – вугілля антрацит АШО-6мм.
Згідно ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначені у залізничній накладній. Під час перевезення вантажу у вищевказаному вагоні на проміжній станції Миронівка Південно-Західної залізниці, було перевірено кількість та масу вантажу вищевказаного вагону. Внаслідок перевірки було встановлено, що в залізничній накладній № 52369072 маса нетто вантажу зазначена 69000 кг, за результатами перевірки маса вантажу брутто 97250 кг, тара з бруса 22000 кг. Маса нетто 75250 кг. Тобто вантажу у вагоні більше ніж зазначено у провізних документах на 6250 кг, що також є перевищенням вантажопідйомності вагону на 6250кг.
По факту неправильно зазначеної маси вантажу в перевізних документах та завантаження вагону понад його вантажопідйомності працівниками станції Миронівна складено акт загальної форми № 9320 від 22.04.2006 р.
На підставі викладеного відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, був складений комерційний акт № АК 317324/100 від 22.04.2006 р. (далі – Акт).
З вказаного комерційного акту вбачається, що при контрольному переважуванні вагону № 68745975, вантаж вугілля, виявилась вага брутто 97250 кг, тара в брусі 22000кг нетто 75250 кг, а по документу нетто 69000 кг, тобто більше проти документу на 6250 кг, та більше проти вантажопідйомності вагона на 6250кг. Переважування проводилося двічі на 100т вагах ст. Миронівська, при повторному переважуванні вага брутто 97250 кг підтвердилась. Держповірка вагів 10.01.2006 р. Навантаження у вагоні рівномірне. Нижче бортів на 70 см. Надлишок вантажу перевантажено у вагон № 67915363 та відправлено до станції призначення.
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про транспорт”, підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту, та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Згідно ст. ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення вантажу, за яким перевізник зобов’язується доставити довірений відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачеві, а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі та підтверджується складанням транспортної накладної або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони – одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно ст. 24 Статуту залізниць України встановлюється відповідальність вантажовідправників за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у випадку неправильного зазначення маси вантажу, кількість місць вантажу, його назви, коду, адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, а саме:
- 846 км – відстань перевезення вагону № 67915363 (від ст. Торез – станція відправлення вантажу до ст. Трипілля-Дніпровське – станція призначення вантажу);
- 2604 грн. – (провізна плата з урахуванням коефіцієнту – 1,958);
Таким чином, із ЗАТ ЦЗФ „Донецька” підлягає стягненню штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати:
2604 * 5 = 13020 грн. (розмір штрафу)
Приймаючи до уваги, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами, відповідачем не спростований, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82 - 85; 115 Господарського процесуального кодексу України”, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства ЦЗФ „Донецька” (юридична адреса: 86600, Донецька область, м. Торез-7, вул. Капустіна, 55; ЄДРПОУ 00175797; інші відомості у матеріалах справи відсутні) на користь державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” (юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ЄДРПОУ 04713033; розрахунковий рахунок 26002001504 в АБ „Експрес-Банк” м. Київ; інші відомості у матеріалах справи відсутні) суму штрафу 13020 грн., крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 130,20 грн.
У судовому засіданні 02.03.2007 р. оголошено текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.
- Номер:
- Опис: скасування заходів забезпечення позову
- Тип справи: Забезпечення позову чи скасування забезпечення позову (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 15/1
- Суд: Господарський суд Рівненської області
- Суддя: Богатир К.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Залишено без розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.02.2018
- Дата етапу: 07.02.2018