ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/6195/22 Номер провадження 11-сс/814/526/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2

суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 08 березня 2023 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 липня 2020 року за №12020170110001164, відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у Полтавській області ОСОБА_10 , погодженого з прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , не судимій.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що назване вище клопотання слідчого подане поза межами строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, який закінчився 29 січня 2023 року та не продовжений у встановленому законом порядку, що виключає можливість застосування заходу забезпечення провадження.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 08 березня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати  ОСОБА_9  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що в силу ч.8 ст.615 КПК України строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні не закінчився. Водночас посилається на: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.302, ч.3 ст.303 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених в п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, те, що підозрювана не має міцних соціальних зв`язків, ухилялась від отримання клопотань, повісток і явки до слідчого судді для вирішення питання про обрання їй запобіжного заходу, та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_9 , щоб запобігти вказаним вище ризикам.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача; думку прокурора на підтримку апеляційної скарги; позицію підозрюваної та її захисників, які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що ОСОБА_9 має на утриманні малолітню дитину та здійснює опіку за обмежено дієздатною особою; перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що вона підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Статтею 404 КПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 липня 2020 року за №12020170110001164 (а.п.5-6).

25 січня 2022 року слідчим суддею Крюківського районного суду м. Кременчук продовжено строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні на 12 місяців, а саме до 29 січня 2023 року.

Досудовим розслідуванням установлено, що з 2020 року до січня 2022 року ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11 , з метою наживи, організувала та утримувала місце розпусти з присвоєною йому назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 .

Окрім того, з 2020 по 2021 рік і затим повторно з 2021 до 2022 року ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11 , здійснювала сутенерство щодо жінок, які надавали систематичні послуги сексуального характеру за грошові кошти.

27 лютого 2023 року слідчий ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором  ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України.

06 березня 2023 року слідчий ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором  ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про застосування підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи наявністю: обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КПК України, ризиків, визначених у п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрювана може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити речі й документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальні правопорушення, в яких вона підозрюється, та неможливістю запобігти вказаним вище ризикам шляхом застосування ОСОБА_9 інших більш м`яких запобіжних заходів (а.п.1-68).

Відмовляючи в задоволенні зазначеного вище клопотання, слідчий суддя послався на те, що воно подане поза межами строку досудового розслідування, який закінчився 29 січня 2023 року та не продовжений у встановленому законом порядку.

Однак, такий висновок є безпідставним та не ґрунтується на вимогах закону й матеріалах провадження.

У ст.219 КПК України встановлено 2 види строку досудового розслідування: з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру; з дня повідомлення особі про підозру до закінчення досудового розслідування.

На підставі ч.8 ст.615 КПК України в кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених ст.219 КПК України.

За Указом Президента України №64/2022 з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан в Україні, який продовжено на даний час.

Таким чином, ураховуючи наявність судового рішення слідчого судді про продовження строку досудового розслідування до 29 січня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 липня 2020 року за №12020170110001164, та продовження існування на даний час з 24 лютого 2022 року обставин, передбачених ч.8 ст.615 КПК України (коли було відсутнім повідомлення про підозру в провадженні), посилання слідчого судді на те, що строк досудового розслідування закінчився 29 січня 2023 року позбавлені підстав.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

27 лютого 2023 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КПК України, у зв`язку з чим строк досудового розслідування, який обчислюється з дня повідомлення про підозру до закінчення досудового розслідування, триває до 27 квітня 2023 року.

Отже, слідчим було подано клопотання про застосування ОСОБА_9 запобіжного заходу в межах передбачених ст.219 КПК України строків досудового розслідування.

За ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У силу ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як зазначено в ч.ч. 1,2,4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вказаних вище обставин.

Якщо ж при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

       Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 злочинів, передбачених ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України, підтверджується  зібраними в кримінальному провадженні вагомими доказами, зокрема даними: протоколів допитів свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13 від 28 жовтня, 28 грудня 2022 року, якими підтверджено те, що ОСОБА_9 за попередньою змовою із ОСОБА_11 організувала, утримувала та забезпечувала функціонування місця розпусти з присвоєною йому назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 , здійснювала сутенерство щодо жінок (а.п.38-43); протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо- та відеоконтролю особи від 18 жовтня, 23 грудня 2021 року, якими зафіксовано обставини організації  ОСОБА_9  і ОСОБА_11  діяльності місця розпусти за вказаною вище адресою, в тому числі обговорення ними цін за сексуальні послуги (а.п.54-59); протоколу про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19 серпня 2022 року (а.п.62-63); протоколу огляду відеозапису від 22 грудня 2021 року з квартири АДРЕСА_3 , яким зафіксовано надання сексуальних послуг особою жіночої статі в приміщенні цієї квартири (а.п.14); протоколу обшуку за адресою розташування «масажного салону LightMoon» від 19 серпня 2022 року (а.п.33-37); протоколу огляду веб-сайтів, сторінок у соціальних мережах і месенджерів з назвою «LightMoon» від 20 липня 2022 року (а.п.20-28); висновків експертів №031-26-2022 від 13 червня 2022 року, №СЕ-19/121-22/11778-ФХД від 14 вересня 2022 року, №72 від 16 грудня 2022 року (а.п.17-19, 44-48), та іншими доказами, долученими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, колегія суддів зауважує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. Апеляційним судом на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів установлено, що причетність ОСОБА_9 до вчинення злочинів, підозра у яких їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

 Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження в даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком сторони обвинувачення про її наявність. За практикою Європейського суду з прав людини, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в досліджуваній ситуації.

У свою чергу, із урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваної в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Наявні у справі факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_9 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи ймовірність притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих злочинів, один із яких є тяжким злочином; незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показань; продовжити кримінальні правопорушення, в яких вона підозрюється, що в свою чергу дає підстави для застосування до ОСОБА_9 одного із запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.

       Відповідно до ст.178 КПК України колегія суддів, ураховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_9 злочинів, передбачених ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КПК України, на протязі тривалого часу в співучасті та із залученням великої кількості осіб, що мало системний характер, дані про особу підозрюваної, який не судима (а.п.12), не перебуває в шлюбі, має на утриманні малолітню дитину та здійснює опіку над обмежено дієздатною особою похилого віку (а.п.21-22), не з`являлась за викликом до слідчого судді (а.п.66-67), брала участь у судовому засіданні апеляційного суду за апеляційною скаргою сторони обвинувачення (в режимі відеоконференції), вважає за необхідне застосувати ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, оскільки більш м`який запобіжний захід не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Між тим, під час розгляду клопотання та апеляційної скарги сторона обвинувачення не довела обставину, передбачену п.3 ч.1 ст.194 КПК України - недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_9 , ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим вище ризикам.

Колегія суддів зауважує, що кримінальним процесуальним законом установлено презумпцію застосування більш м`якого запобіжного заходу, якщо не доведено, що він не є достатнім для досягнення мети запобіжного заходу. Обов`язок доведення того, що менш суворий вид запобіжного заходу є недостатнім покладається на сторону обвинувачення. При цьому, законодавцем підкреслюється, що застосування запобіжного заходу не має карального характеру, а його метою є саме забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з тим щоб орган досудового розслідування зміг виконати завдання передбачені ст.2 КПК України.

       За таких обставин, ОСОБА_9 належить застосувати запобіжний захід, пов`язаний із ізоляцією її в житлі в період доби з 06 години до 22 години наступної доби та покладенням на неї відповідних обов`язків, оскільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби узгоджуватиметься з метою його застосування та буде достатнім стримуючим засобом, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, при цьому, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи.

       Отже, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 08 березня 2023 року щодо ОСОБА_9 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП у Полтавській області  ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Полтавської обласної прокуратури  ОСОБА_6 , задовольнити частково.

Застосувати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період доби з 06 години до 22 години наступної доби.

Покласти на ОСОБА_9 такі обов`язки:

не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 06 години до 22 години наступної доби без дозволу слідчого, прокурора, суду;

прибувати до слідчого, прокурора, суду за їх викликом;

повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваним у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали про застосування ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на неї апеляційним судом обов`язків визначити в межах строку досудового розслідування, але не довше ніж до 27 квітня 2023 року.

Роз`яснити ОСОБА_9 , що в разі невиконання нею обов`язків, покладених на неї судом апеляційної інстанції, їй може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали апеляційного суду покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 липня 2020 року за №12020170110001164, та покласти на неї обов`язок передати копію ухвали апеляційного суду для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Контроль за виконанням ухвали суду апеляційної інстанції покласти на прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 .

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4