Ухвала

Іменем України

10 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 2/1203/1371/12

провадження № 61-2310ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення у справі за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості.

Заява мотивована тим, що 19 квітня 2013 року Артемівський районний суд міста Луганська видав виконавчий лист у справі № 1203/1247/2012 за позовом АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14 жовтня 2006 року у сумі 174 197,48 грн, який банк пред`явив на примусове виконання до Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі - Артемівський ВДВС Луганського МУЮ).

08 листопада 2013 року державний виконавець відкрив виконавче провадження № 40672821 (далі - ВП) про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» боргу в сумі 174 197,48 грн.

У квітні 2014 року почалася війна на Донбасі, місто Луганськ був окупований, приміщення Регіонального відділення банку захоплено. Усі документи, включаючи судові та кредитні справи, залишилися в окупованому приміщенні та до цього часу не вивезені, ВП № 40672821, що перебувало на виконанні Артемівського ВДВС Луганського МУЮ було втрачено через його залишення на непідконтрольній території.

Посилаючись на вищевказане, АТ «ПУМБ» просило суд видати дублікат виконавчого листа та поновити строк на його пред`явлення.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області своєю ухвалою від 15 листопада 2022 року у задоволенні заяви АТ «ПУМБ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення відмовив.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що стягувач мав можливість звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, однак у встановлений законом строк цього не зробив. Тому у задоволенні заяви ПАТ «ПУМБ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення слід відмовити.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції,

АТ «ПУМБ» оскаржило її в апеляційному порядку.

Дніпровський апеляційний суд своєю постановою від 26 січня 2023 року ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області

від 15 листопада 2022 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким заяву АТ «ПУМБ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення задовольнив.

Видав АТ «ПУМБ»дублікат виконавчого листа про стягнення

з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ»боргу у сумі 174 197,48 грн.

Поновив строк пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» боргу

у сумі 174 197,48 грн.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заявником доведено належними та допустимими доказами факт існування поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому наявні підстави для поновлення цього строку. Оскільки строк для пред`явлення виконавчого документа підлягає поновленню, тому також підлягає задоволенню й заява в частині видачі дубліката виконавчого документа.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2023 року через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції

і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що банк, передаючи на виконання до державної виконавчої служби виконавчий лист, запропонував заявнику прийняти участь у програмі прощення (анулювання) боргу, яка передбачала, зокрема закриття боргу повністю або частково.

Верховний Суд своєю ухвалою від 20 березня 2023 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року

у справі за заявою АТ «ПУМБ» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом ПАТ «ПУМБ»

до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовив на підставі

пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року у справі за заявою АТ «ПУМБ» про видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом ПАТ «ПУМБ»

до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику: надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів; додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; зазначити усіх учасників справи. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

У березні 2023 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду

від 20 березня 2023 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.

Таким чином, недоліки касаційної скарги, визначені в ухвалі Верховного Суду від 20 березня 2023 року, усунуті.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною 368 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення) питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

Апеляційний суд установив, що ПАТ «ПУМБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Артемівський районний суд міста Луганська заочним рішенням

від 13 березня 2012 року позов ПАТ «ПУМБ» задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» суму боргу за кредитними договором у розмірі 24 183,45 грн та 18 552,47 доларів США. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

19 квітня 2013 року Артемівський районний суд міста Луганська видав виконавчий лист у справі № 1203/1247/2012 за позовом АТ «ПУМБ»

до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

від 14 жовтня 2006 року у сумі 174 197,48 грн, який банк пред`явив

на примусове виконання до Артемівського ВДВС Луганського МУЮ.

08 листопада 2013 року державний виконавець виніс постанову про відкриття ВП № 40672821 щодо примусового виконання виконавчого листа № 1203/1247/2012, виданого 19 квітня 2013 року Артемівським районним судом міста Луганська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» боргу в сумі 174 197,48 грн.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ своїм розпорядженням від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» визначив територіальну підсудність Артемівського районного суду міста Луганська за Білокуракинським районним судом Луганської області.

Міністерство юстиції України наказом від 29 листопада 2016 року

«Про утворення Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області» провів реорганізацію, в тому числі Артемівського ВДВС міста Луганська та утворив Луганський МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області, який діє до цього часу.

У серпні 2021 року АТ «ПУМБ» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення.

Білокуракинський районний суд Луганської області своєю ухвалою

від 20 вересня 2021 року відкрив провадження у справі № 2/1203/1371/12 за заявою АТ «ПУМБ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення.

Білокуракинський районний суд Луганської області своєю ухвалою

від 16 листопада 2021 року ініціював розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження у справі № 2/1203/1371/12 за позовом ПАТ«ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Білокуракинський районний суд Луганської області своєю ухвалою

від 16 листопада 2021 року зупинив провадження у цивільній справі за заявою АТ «ПУМБ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до набрання законної сили судовим рішенням

у цивільній справі про відновлення втраченого судового провадження

у справі № 2/1203/1371/12 за позовом ПАТ«ПУМБ» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості.

Білокуракинський районний суд Луганської області своєю ухвалою

від 07 грудня 2021 року відновив втрачене судове провадження Артемівського районного суду міста Луганська № 2/1203/1371/12 за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині заочного рішення від 13 березня 2012 року.

Білокуракинський районний суд міста Луганська своєю ухвалою 26 січня 2022 року поновив провадження у цивільній справі за заявою АТ «ПУМБ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення.

24 лютого 2022 року розпочато збройну агресію проти України, внаслідок якої місто Білокуракине Луганської області окуповане, а, отже, розгляд справи не завершений.

Верховний Суд своїм розпорядженням від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного часу» через неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану територіальну підсудність судових справ Білокуракинського районного суду Луганської області змінив на Першотравенський міський суд Дніпропетровської області .

На запит стягувача від 06 липня 2022 року щодо передачі справи з Білокуракинського районного суду Луганської області до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області, 07 липня

2022 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області надав відповідь про те, що справа до суду не передавалась.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області своєю ухвалою від 03 жовтня 2022 року відновив втрачене судове провадження Артемівського районного суду міста Луганська № 1203/1247/12 за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заочного рішення Артемівського районного суду міста Луганська від 13 березня 2012 року.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області своєю ухвалою від 15 листопада 2022 року у задоволенні заяви АТ «ПУМБ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення відмовив.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції,

АТ «ПУМБ» оскаржило її в апеляційному порядку.

Дніпровський апеляційний суд своєю постановою від 26 січня 2023 року ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області

від 15 листопада 2022 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким заяву АТ «ПУМБ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення задовольнив. Видав АТ «ПУМБ» дублікат виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ»боргу у сумі 174 197,48 грн. Поновив строк пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь

АТ «ПУМБ» боргу у сумі 174 197,48 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Аналогічні положення містила стаття 14 ЦПК України, яка діяла на час ухвалення судового рішення (13 березня 2012 року).

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження»

(тут і далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 370 ЦПК України 2004 року замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, суд має встановити факт втрати виконавчого листа та перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач, у свою чергу, має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зробила висновок про те, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, АТ «ПУМБ» зазначило, що у зв`язку з воєнними діями банк не міг будь-яким чином дізнатися про виконавче провадження щодо боржника через відсутність у нього документів, які залишилися на непідконтрольній території, оскільки у виконавчому листі вказана адреса стягувача: АДРЕСА_1 , та у 2016 році державний виконавець не міг повернути виконавчий лист на вказану адресу, оскільки місто Донецьк було окуповане. За втраченим виконавчим провадження державний виконавець також не міг винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки фактично його в провадженні не було. Крім того, автоматизована система виконавчого провадження серед постанов виконавчого провадження не містить постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Отже, вказані обставини слід розцінювати як втрату виконавчого листа.

У постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 (провадження

№ 61-11034св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц (провадження № 61-17590св20), від 19 квітня 2021 року у справі

2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21), від 20 травня 2022 року у справі № 1005/7133/2012 (провадження № 61-21381св21), від 19 липня 2022 року

у справі № 750/13088/14 (провадження № 61-2110св22) Верховний Суд зазначив, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Подібні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 16 лютого

2023 року у справі № 523/2336/15-ц (провадження № 61-1587ск23),

від 17 січня 2023 року у справі 523/2999/16-ц (провадження № 61-509ск23), від 22 лютого 2023 року у справі № 1813/5166/2012 (провадження

№ 61-2328ск23).

Враховуючи встановлений апеляційним судом факт втрати виконавчого листа в цій справі, а також те, що строк для пред`явлення його до виконання поновлено, рішення судів в цій частині набрало законної сили, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа є правильним.

Доводи касаційної скарги, що банк з 2016 року не намагався зв`язатися із заявником для вирішення питання про сплату ним боргу та участь у програмі банку про прощення (анулювання) боргів, не спростовують висновок апеляційного суду про наявність підстав для задоволення заяви про вибачу дубліката виконавчого листа, оскільки виконавчий лист втрачений не з вини банку, вказані обставини були досліджені у судовому засіданні та встановлені підстави для видачі його дубліката, а вирішення питання про наявність/відсутність боргу за виконавчим листом у заявника не є предметом розгляду у цій справі.

Суд касаційної інстанції не оцінює поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки постанова суду апеляційної інстанції у частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не є предметом касаційного перегляду.

Доводи заявника зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції та переоцінки встановлених судами обставин, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446св18).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (зокрема, рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, від 03 квітня 2008 року) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України передбачено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня

2023 року, яка прийнята за результатами перегляду ухвали Першотравенського міського суду Дніпропетровської області

від 15 листопада 2022 року про видачу дубліката виконавчого листа, слід відмовити з підстав, встановлених частиною четвертою

статті 394 ЦПК України.

Таким чином, з огляду на зміст касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів касаційна скарга, подана на судове рішення апеляційної інстанції, є необґрунтованою. Правильне застосовування підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення.

Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 26 січня 2023 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про видачу дубліката виконавчого листа

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. В. Сердюк

В. А. Стрільчук