Справа № 157/1211/22 Головуючий у 1 інстанції: Антонюк О. В.

Провадження № 22-ц/802/366/23 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

секретар судового засідання Власюк О. С.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_2 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що вони з відповідачем являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20 лютого 2020 року із відповідача стягуються аліменти у розмірі 1200 грн щомісячно.

З часу ухвалення рішення суду потреби на утримання дитини значно зросли. Її матеріальне становище не дозволяє самостійно утримувати сина, оскільки вона ніде не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення шестирічного віку. Від держави вона отримує соціальну допомогу як малозабезпечена сім`я. Присуджений розмір аліментів не дає можливості належним чином забезпечувати мінімальні потреби дитини, а присуджені аліменти є незначними.

Вона також змушена витрачати значні кошти на лікування сина, придбання для нього ліків, оскільки син має проблеми із дихальною системою.

З моменту присудження аліментів значно збільшився прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, збільшився мінімальний розмір аліментів і підвищилися ціни на необхідні для дитини продовольчі та непродовольчі товари.

Їй відомо, що відповідач на даний час перебуває в територіальній обороні, де отримує заробітну плату у розмірі 20000 грн, а тому в інтересах дитини доцільно стягувати аліменти у частці від доходу батька.

Ураховуючи наведене, просила змінити розмір стягуваних аліментів на сина у розмірі 1200 грн та стягувати із відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року позов задоволено частково.

Змінено спосіб стягнення аліментів та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/10 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 992,40 грн судового збору.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову у заявленому розмірі.

Відзив на апеляційну скаргу відповідач не подав.

У судовому засіданні представник позивачки апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, сторони у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що сторони являються батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4).

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20 лютого 2020 року з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на сина ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі у розмірі 1200 грн, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с.5-7).

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абз. 2 ч. 3 ст. 181 СК України).

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Таким чином, законодавчими нормами відсутня імперативна заборона змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №372/2393/17.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачка обґрунтувала існування обставин, які є підставою для зміни способу стягнення аліментів після ухвалення судового рішення, яким присуджено сплату аліментів на сина у твердій грошовій сумі.

Разом із тим, як звертаючись із позовом, так і з апеляційною скаргою, позивачка не обґрунтувала та не надала жодних належних, допустимих і достовірних доказів на підтвердження потреби саме дитини, на утримання якої такі аліменти стягуються, у доцільності збільшення розміру стягуваних із відповідача аліментів у заявленому розмірі - 1/4 частини його заробітку.

При цьому, крім загальних формулювань, не конкретизувала такі потреби і не зробила жодних розрахунків, які б їх підтверджували.

Посилання в апеляційній скарзі на розмір доходів відповідача підтверджують лише підставу для збільшення розміру аліментів.

Посилання на витрати, пов`язані із лікуванням сина - не є підставою для збільшення аліментів у заявленому позивачкою розмірі, а у розумінні вимог статті 185 СК України є додатковими витратами, які при відсутності добровільної згоди відповідача на відшкодування половини цих витрат, позивачка вправі стягнути у передбачений законом спосіб.

Посилання на необхідність урахування постанови Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №461/4936/16, якою підтримано стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки - відхиляються апеляційним судом, оскільки правовідносини у тій і в цій справах не тотожні. У тій справі вирішувалося питання не про зміну розміру чи способу стягнення аліментів, а про стягнення аліментів вперше і розмір аліментів ураховувався від доходів конкретного платника.

Виходячи з наведеного, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі більшому, ніж мінімально гарантований чи мінімально рекомендований розмір, встановлений законом та обґрунтовано задовольнив позов частково.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий - суддя

Судді