Справа № 629/5614/21

провадження № 1-кп/632/21/23

У Х В А Л А

06 квітня 2023 року місто Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого – ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , представника потерпілого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2021 року до Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

З 11 травня 2021 року захист обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 здійснював одноособово адвокат ОСОБА_18 .

Здійснюючи захист обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , адвокат ОСОБА_18 останній раз приймав участь у судовому засіданні 05 травня 2022 року. В наступні судові засідання захисник ОСОБА_18 , який повідомлявся належним чином про час і місце судового розгляду даного кримінального провадження, не з`являвся. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 47 КПК України про причини неявки в судові засідання захисник суду не повідомляв.

21 липня 2022 року захисник ОСОБА_18 подав заяву, якою повідомив суд, що він добровільно мобілізований та проходить службу у Збройних Силах України, однак жодних документів на підтвердження цього факту не надав.

Згідно із даними Єдиного реєстру адвокатів України право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_18 було зупинено з 23 грудня 2022 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За таких обставин 01 лютого 2023 року судом прийнято рішення про відвід захисника ОСОБА_18 від участі у розгляді даного кримінального провадження.

Разом із цим захисником обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у даному кримінальному провадженні є адвокат ОСОБА_19 - свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 3157, видане Полтавською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 05 листопада 2019 року, яка діє на підставі договорів про надання правової допомоги № 2107 від 21 липня 2022 року; № 21047/2 від 21 липня 2022 року; № 2107/3 від 21 липня 2022 року; № 2107/4 від 21 липня 2022 року, та ордерів від 22 серпня 2022 року: серія ВІ № 1098163; серія ВІ № 1098165; серія ВІ № 1098169; серія ВІ № 1098162.

Таким чином, з 22 серпня 2022 року по теперішній час адвокат ОСОБА_19 фактично одноособово здійснює захист зазначених обвинувачених.

Крім того, у період часу з 22 серпня 2022 року по 08 березня 2023 року адвокат ОСОБА_19 у даному кримінальному провадженні, на підставі договору про надання правової допомоги № 2107/1 від 21 липня 2022 року та ордеру - серія ВІ № 1098166 від 22 серпня 2022 року, здійснювала захист обвинуваченого ОСОБА_7 .

При цьому, захисник ОСОБА_19 , у судові засідання, призначені на завчасно узгоджені зі всіма учасниками судового провадження дати, неодноразово не з`являлася, та безпосередньо перед початком судових засідань надсилала клопотання про відкладення судового розгляду.

В судове засідання, що було призначено на 06 квітня 2023 року, дата якого була заздалегідь узгоджена зі всіма учасниками судового провадження, захисник ОСОБА_19 , будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, не з`явилася.

У той же час адвокат ОСОБА_19 за 01 годину 14 хв. до початку судового засідання надіслала до суду, на електронну адресу, клопотання про відкладення розгляду справи, зазначивши, що вона за своїм основним місцем роботи терміново вибуває у дводенне відрядження.

Однак, жодних документів на підтвердження цієї обставини, суду надано не було.

Одночасно захисник просила проводити судовий розгляд кримінального провадження, у якому її участь є обов`язковою, за її відсутності.

Прокурор вважає, що причина неприбуття захисника є неповажною.

Судовий розгляд за відсутності захисника ОСОБА_19 проводити не можливо, оскільки її участь у даному кримінальному провадженні є обов`язковою, так як вона здійснює захист обвинувачених, у тому числі, які обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом із цим прокурор пославшись на систематичний характер неявки захисника ОСОБА_19 в судові засідання у кримінальному провадженні, в якому її участь є обов`язковою, що були призначені на заздалегідь узгоджені дати, а також неповажність причин неявки захисника у судові засідання, оскільки останньою жодних документів, які б підтверджували поважність причин її не прибуття надано не було, просив суд порушити питання про дисциплінарну відповідальність вказаного адвоката, оскільки в діях захисника ОСОБА_19 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку.

При цьому прокурор зазначив, що дії захисника – адвоката ОСОБА_19 під час розгляду даного кримінального провадження судом свідчать про те, що вона належним чином не виконує своїх професійних обов`язків щодо захисту обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що в свою чергу негативно впливає на розумні строки розгляду кримінального провадження.

       Також прокурор вказав, що виконання адвокатом ОСОБА_19 своїх посадових обов`язків за основним місцем роботи, в силу взятих на себе зобов`язань по здійсненню захисту обвинувачених, не звільняє останню від прибуття у судові засідання.

Натомість відповідно до обов`язків, які покладаються на захисника, у тому числі нормами КПК України, адвокат ОСОБА_19 зобов`язана прибувати у судові засідання, належним чином здійснювати свої професійні обов`язки щодо захисту обвинувачених та сприяти розгляду кримінального провадження у розумні строки.

Представник потерпілого підтримав позицію прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 заперечували проти проведення судового засідання за відсутності їх захисника – адвоката ОСОБА_19 .

При цьому як обвинувачені, так і захисники вважають, що підстави для звернення суду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо дій захисника ОСОБА_19 , відсутні.

Заслухавши позиції учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура - ст. 2 КПК України.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналогічні засади здійснення кримінального провадження, закріплені також і в ст. 2, п. 21 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 21 КПК України.

Разом із цим, відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Цьому положенню кореспондує ст. 20 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.

Статтею 52 КПК України визначені випадки обов`язкової участі захисника, й зокрема за ч. 1 цієї статті, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Із обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_6  та ОСОБА_7 , обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України – тяжких та особливо тяжкому злочинах;  ОСОБА_8  обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України – особливо тяжкому злочині;  ОСОБА_12  та ОСОБА_13  обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України – тяжкому злочині, а тому участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою.

Право обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на захист реалізовано цими особами шляхом залучення захисника за договорами - адвоката ОСОБА_19 .

Також у даному кримінальному провадженні є три потерпілі особи.

Повноваження адвоката ОСОБА_19 , як захисника обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , підтверджені належним чином у відповідності до вимог ст. 50 КПК України.

В провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області дане кримінальне провадження перебуває з 16 листопада 2021 року.

У судове засідання, призначене на 06 квітня 2023 року, захисник ОСОБА_19 не прибула.

В день судового засідання, 06 квітня 2023 року, на електрону адресу суду, за 01 годину 14 хв. до початку судового засідання, від захисника ОСОБА_19 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У своєму клопотанні захисник повідомила, що вона не прибуде в судове засідання, призначене на 10 годину у вказаний день, оскільки вона за своїм основним місцем роботи терміново вибуває у дводенне відрядження.

Одночасно захисник просила проводити розгляд кримінального провадження у якому її участь є обов`язковою, за її відсутності.

Вважаючи причину неявки захисника ОСОБА_19 неповажною, суд зазначає, що про дату, час та місце судового розгляду остання була повідомлена завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи розпискою від 30 березня 2023 року та довідкою про доставку повідомлення від 31 березня 2023 року. Разом із тим, адвокат не виконала обов`язку, який передбачений ч. 2 ст. 47 КПК України, щодо завчасного повідомлення про неможливість прибуття до суду та його причини. У своєму клопотанні не зазначила про обставини, які унеможливили іншим чином, завчасно, повідомити суд про неможливість прибуття в судове засідання. Суд враховує можливість комунікації з судом шляхом надсилання кореспонденції в електронному вигляді, та оцінює спосіб подання клопотань, який обрала захисник ОСОБА_19 під час розгляду справи в суді.

При цьому на підтвердження обставин про які йдеться у клопотанні, а відтак і на поважність причини не прибуття у судове засідання, захисник ОСОБА_19 жодного документу суду не надала.

Таким чином, оцінивши клопотання захисника про відкладення судового засідання від 06 квітня 2023 року, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, враховуючи непідтверджену інформацію про перебування захисника у відрядженні. Крім того, окрему увагу суд звертає на те, що судове засідання у даній справі було призначено за графіком судових засідань, який був погоджений із усіма учасниками судового провадження, ще 16 березня 2023 року.

Разом із цим, суд зазначає, що виконання захисником обов`язків за основним місцем роботи, в силу взятих на себе зобов`язань щодо здійснення захисту аж чотирьох осіб, не звільняє її від обов`язку забезпечувати правову допомогу іншим своїм клієнтам – обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

У судове засідання, призначене на 12 грудня 2022 року о 15 годині, захисник ОСОБА_19 також не прибула.

В день судового засідання, 12 грудня 2022 року, о 12 годині 30 хв. від захисника ОСОБА_19 на електрону адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У своєму клопотанні захисник повідомила, що вона не може прибути у судове засідання, призначене на 15 годину у зазначений день, оскільки знаходиться у терміновому службовому відрядженні за межами Харківської області.

Одночасно захисник просила проводити розгляд кримінального провадження у якому її участь є обов`язковою, за її відсутності.

Вважаючи причину неявки захисника в судове засідання 12 грудня 2022 року неповажною, суд зазначає, що про дату, час та місце судового розгляду остання була повідомлена завчасно та належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи судовою повісткою.

Незважаючи на те, що адвокат ОСОБА_19 подала клопотання про відкладення судового засідання 12 грудня 2022 року, разом із тим не виконала обов`язку, який передбачений ч. 2 ст. 47 КПК України щодо завчасного повідомлення про неможливість прибуття до суду та його причини, оскільки подала клопотання за 02 години 30 хв. до початку судового засідання. У своєму клопотанні не зазначила про обставини, які унеможливили іншим чином, завчасно, повідомити суд про неможливість прибуття в судове засідання. Суд враховує можливість комунікації з судом шляхом надсилання кореспонденції в електронному вигляді, та оцінює спосіб подання клопотань, який обрала захисник ОСОБА_19 під час розгляду справи в суді.

Також, захисник ОСОБА_19 не прибула і в судові засідання призначені на 13 годину 11 січня 2023 року; 13 годину 23 січня 2023 року; 10 годину 22 лютого 2023 року; 10 годину 01 березня 2023 року.

Разом із цим захисником ОСОБА_19 в дні судових засідань на електронну адресу суду були надіслані клопотання про відкладення судового розгляду даного кримінального провадження. В обґрунтування своїх клопотань адвокат ОСОБА_19 повідомила, що вона не може приймати участь у судових засіданнях у зв`язку з її хворобою та проходженням (продовженням) курсу лікування.

При цьому захисник зазначила, що документи які підтверджують поважність її неявок будуть надані нею суду після проходження курсу лікування.

Про те, захисником ОСОБА_19 , як під час подання зазначених клопотань, так і на теперішній час, суду не було надано жодних документів, які б підтверджували наведені обставини, зокрема те, що вона хворіє на тяжку хворобу або перебуває в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад або існування інших обставин, які об`єктивно унеможливлюють (унеможливлювали) її з`явлення до суду.

       Вважаючи причини неявки захисника неповажними, суд зазначає, що про дати, час та місце судового розгляду адвокат ОСОБА_19 була повідомлена завчасно та належним чином, що підтверджується відповідними документами, які містяться в матеріалах справи.

Разом із цим, адвокат не виконала обов`язку, щодо завчасного повідомлення про неможливість прибуття до суду та його причини, натомість доводила до відома суду про своє неприбуття в дні судових засідань. У своїх клопотаннях не зазначила про обставини, які унеможливили іншим чином, завчасно, повідомити суд про неможливість прибуття в судові засідання. Суд, оцінюючи спосіб подання клопотань, який обрала захисник під час розгляду справи в суді, констатує наявність у адвоката можливості швидкої комунікації з судом шляхом надсилання кореспонденції в електронному вигляді.

Крім того, захисник ОСОБА_19 , яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання призначене на 10 годину 09 березня 2023 року не прибула, про причини неявки суд взагалі не повідомила.

Аналіз матеріалів судової справи дозволяє стверджувати те, що захисником ОСОБА_19 під час розгляду даного кримінального провадження – у період з грудня 2022 року по квітень 2023 року, було подано шість клопотань про відкладення судових засідань, один раз – 09 березня 2023 року вона не з`явилася в судове засідання без надання суду жодних клопотань та документів.

Таким чином суд констатує системний характер та чисельність клопотань захисника ОСОБА_19 про відкладення судових засідань. Такі клопотання у своїй більшості не підтверджуються документами, які б надавали суду можливість зробити висновок про поважність причин неприбуття адвоката.

Беручи до уваги стандарти, які гарантує Конвенція в контексті права кожного на справедливий судовий розгляд, суд призначав судові засідання залежно від зайнятості членів колегії в розгляді інших справ, наявності вільного часу для їхнього призначення та за узгодженням із всіма учасниками судового провадження. Хоча КПК України не містить обов`язкової вимоги про призначення судових засідань лише за погодженням з учасниками кримінального провадження, суд, враховуючи приписи пункту 8 спільної Резолюції Ради суддів України, Ради прокурорів України та Ради адвокатів України від 21 вересня 2018 року «Професійна етика правосуддя», завчасно узгодив дати судових засідань зі сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Також, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу) (ч. 2 ст. 47 КПК України).

У ст. 138 КПК України визначений перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями ст. 6 Конвенції та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (рішення ЄСПЛ у справах "Вемхофф проти Німеччини", "Карт проти Туреччини").

Вирішуючи питання про баланс прав та інтересів обвинувачених у даному кримінальному провадженні, суд бере до уваги положення ст. 20 КПК України, які в сукупності із ч. 1 ст. 318 КПК України дозволяють зробити висновок, що не прибуваючи у судові засідання, захисник порушує принцип забезпечення обвинуваченим права на захист, що є однією з основних засад судочинства та фундаментальним для кримінального процесу, а також право обвинувачених на розгляд цього провадження у розумні строки, що призводить до невиправданого затягування судового розгляду справи і суперечить вимогам ч. 1 ст. 318 КПК України.

Незважаючи на те, що ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва (параграф 39 рішення ЄСПЛ у справах «Кускані проти Об`єднаного Королівства», від 24 вересня 2002 року).

За таких обставин, систематичні дії адвоката ОСОБА_19 , а саме неявки у судові засідання, не повідомлення про причини своїх неявок, призводять до невиправданого затягування судового провадження, що у свою чергу порушує права обвинувачених та потерпілих на розгляд цього провадження у розумні строки, а також право на захист, оскільки така поведінка свідчить також про те, що адвокатом не приділяється належна і необхідна увага захисту прав обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , оскільки ці особи повинні мати право розраховувати на здійснення кримінального провадження з особливою ретельністю і що положення статті 6 Конвенції покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Згідно із приписами, які містяться у ст. ст. 7, 8, 11, 12-1, 17, 42, 44 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

У межах дотримання принципу законності адвокат зобов`язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.

Адвокат зобов`язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки.

Приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання.

Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Частинами 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема: порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання захисником своїх професійних обов`язків.

Таким чином, суд доходить висновку, що процесуальна поведінка захисника - адвоката ОСОБА_19 містить ознаки дисциплінарних проступків, передбачених п. п. 3 та 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто порушення Правил адвокатської етики та неналежне виконання своїх професійних обов`язків, які набули систематичного характеру, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_19 .

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 138, 324, 369 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області питання щодо притягнення адвоката ОСОБА_19 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 3157, видане Полтавською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 05 листопада 2019 року) до дисциплінарної відповідальності.

Копію ухвали для виконання направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.

Про прийняте рішення та вжиті заходи реагування повідомити Первомайський міськрайонний суд Харківської області у встановлений законом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3