Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/513/23

Провадження № 1-кп/382/93/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2023 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

під час відкритого підготовчого судового засідання в залі суду у кримінальному провадженні № 12022111100001358, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.11.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Вороньків Бориспільського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.05.2022 року за ч. 2 ст. 125 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1 та ч. 1 ст. 135 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

ВСТАНОВИВ:

03.04.2023 року до суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1 та ч. 1 ст. 135 КК України.

Ухвалою від 04.04.2023 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою слідчого судді від 21.03.2023 року продовжено запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком на 30 днів.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки строк запобіжного заходу спливає, а ризики, які були підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися. Крім цього, враховуючи тяжкість покарання, передбаченого інкримінованою статтею КК України, обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, існують ризики, передбачених ст. 177 КПК України; тож застосування більш м`якого запобіжного заходу позбавляє можливості уникнути вказані ризики.

Захисник та обвинувачений просили у задоволенні клопотання відмовити та застосувати забіжний захід у виді домашнього арешту. Потерпілі підтримали позицію прокурора. Представник потерпілих в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши учасників, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На підставі вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров`я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання, та інші обставини що її характеризують.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи наведене, суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років; останній неодружений, офіційно непрацевлаштований, раніше засуджений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, а відтак наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_4 під острахом отримання реального покарання у виді позбавлення волі може переховуватися від органу досудового розслідування, суду; більш м`який запобіжний захід, на думку суду, може не забезпечити запобігання існуючим ризикам.

Дані обставини унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України.

За таких обставин, є обґрунтованими доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як зазначає Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу ("Murrey v. the United Kingdom"). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати "обґрунтованим", залежить від усіх обставин справи ("Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom").

За п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З огляду на вищенаведене, до обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту винесення ухвали 10.04.2023 року.

Строк дії ухвали визначити до 08.06.2023 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1