Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #48424906


Справа № 712/5103/15ц

Провадження № 2/712/1787/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2015 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі - ТКАЧ А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр Промінь» про звільнення та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про звільнення та стягнення грошових коштів. В обґрунтуванні своїх вимог вказує, що 01 серпня 2012 року він був прийнятий на роботу до відповідача на посаду завідуючого учбовою частиною відділення курсів в місті Черкаси по сумісництву, з окладом відповідно до штатного розпису, який складав 1300 грн. в місяць, а фактично отримував 1065 грн. В 2014 році директор став виплачувати йому заробітну плату в розмірі 500 грн. в місяць. 04 грудня 2014 року він написав заяву про звільнення за власним бажанням та направив поштою. З моменту зарахування на роботу він не отримував індексації пенсії. Загальний розмір заборгованості про заробітній платі у відповідача складає 8 322,58 грн., сума компенсації за невикористану відпустку становить 2504,58 грн. та індексація заробітної плати складає 1 147,35 грн. Також він не отримав належним чином оформлену трудову книжку.

Крім того, позивач зазначає, оскільки відповідач своєчасно не провів повний розрахунок при звільненні, йому заподіяні моральні страждання. Моральну шкоду оцінює в 3250 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити, а також проти заочний розгляд справи не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, скерував до суду письмові заперечення, в яких вказував, що відповідачу своєчасно та в повному обсязі виплачувалась заробітна плата. Відповідач був звільнений з роботи в листопаді 2013 року. Позивач не виконував роботу у відповідача після його звільнення. Також звільнення з роботи за сумісництвом проводиться з підстав, передбачених законодавством, без виплати вихідної допомоги. Моральної шкоди з боку відповідача позивачу завдано не було. Просили в задоволенні позову відмовити.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами трудового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2012 року згідно з наказом № 4/к позивача було прийнято на посаду завідуючого учбовою частиною відділення курсів в місті Черкаси в Приватне підприємство «Центр Промінь» по сумісництву.

У відповідності з наказом № 30/к від 15 листопада 2013 року, який наданий до суду в ході судового розгляду справи відповідачем, позивач був звільнений згідно з ст. 43-1 КЗпП України.

Як встановлено в судовому засіданні позивач працював у відповідача за сумісництвом.

У відповідності зі ст. 3.2.1 працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної або творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Стаття 21 КЗпП України та п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого Наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінфіну від 28 червня 1993 року № 43 визначають, що звільнення особи з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у випадку прийняття на постійну роботу працівника, який не є сумісником.

Оплата праці за сумісництвом врегульована ст. 102-1 КЗпП України, а саме - працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Виплата заробітної плати працівнику за сумісництвом має бути здійснена за фактично відпрацьований період (фактично виконану роботу).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що його оклад згідно штатного розпису склав 1300 грн., а з урахуванням податків та зборів на руки йому виплачувалось 1065 грн. Відповідач не надав суду відомостей щодо встановленого посадового окладу, хоча в наказі про прийом на роботу про це зазначено. В запереченнях проти позову вказує, що здійснив повний розрахунок з позивачем, при цьому доказів на підтвердження здійснення повного розрахунку суду не надано.

З 2014 року позивачу сплачувалась заробітна плата в сумі 500 грн. щомісячно.

У силу ст. 116 ч. 1 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В порушення зазначених норм відповідач при звільненні не виплатив позивачу заборгованість із заробітної плати за період з 01 січня 2014 року по 17 грудня 2014 року в сумі 8 322,58 грн. Суд, враховуючи вимоги ст. 11 ЦПК України щодо змагальності сторін у цивільному процесі, погоджується із вказаним розрахунком.

Крім цього, до стягнення з відповідача підлягає сума компенсації за невикористану відпустку - 2504, 58 грн., та індексацію заробітної плати в розмірі 1147 грн. 35 коп.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових правовідносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли у результаті душевних страждань, яких зазнала особа у зв'язку із посяганням на її трудові права та інтереси.

У відповідності до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні позивач, заподіяння моральної шкоди, обґрунтовує тим, що в нього через невиплату вчасно заробітної плати призвели до моральних страждань.

Однак, суд вважає розмір моральної шкоди значно завищеним, виходячи з характеру зазначеного правопорушення. Виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає до стягнення на користь позивача 1000 грн.

Оскільки при подачі позову позивач був звільнений від сплати судового збору, з відповідача необхідно стягнути даний збір до спеціального фонду Державного бюджету.

Керуючись ст.ст.10,11,208,212,214-215,218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 116,117, 233 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 8322,58 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 2504,58 грн., індексацію заробітної плати в розмірі 1147,35 коп. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього 12974,51 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Центр Промінь» до спеціального фонду Державного бюджету судовий збір в сумі 487,20 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою не пізніше десяти днів з дня отримання його копії

ГОЛОВУЮЧИЙ:


  • Номер: 2/712/1077/16
  • Опис: про звільнення та стягнення грошових коштів
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 712/5103/15-ц
  • Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
  • Суддя: Токова С. Є.
  • Результати справи: залишено без змін
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.03.2016
  • Дата етапу: 01.07.2016
  • Номер: 6/712/242/16
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 712/5103/15-ц
  • Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
  • Суддя: Токова С. Є.
  • Результати справи: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.04.2016
  • Дата етапу: 23.05.2016
  • Номер: 22-ц/793/1623/16
  • Опис: про звільнення та стягнення грошових коштів
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 712/5103/15-ц
  • Суд: Апеляційний суд Черкаської області
  • Суддя: Токова С. Є.
  • Результати справи: залишено без розгляду; Постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.06.2016
  • Дата етапу: 01.07.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація