Справа №1-129 /2009 р.
ПОСТАНОВА
МЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2009 року Смілянський міськрайсуд Черкаської області в складі:
головуючого-судді СУХОМУДРЕНКА В.В.
при секретарі ХАРЧЕНКО М.О.,
з участю прокурора КОРОЛЯ О.А.
та адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, а жительки м. Сміла, вул. Толстого, 18, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженої, пенсіонерки, несудимої,
яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст. 125 КК України,
встановив:
ОСОБА_2 близько 11 год. 2 липня 2007 року на території свого будинковолодіння по вул. Толстого, 18 в м. Сміла на грунті особистих неприязних стосунків під час сварки з ОСОБА_3, кинувши цеглину, заподіяла їй тілесні ушкодження у вигляді рани лінійної форми, з нерівними, здертими краями, довжиною 4 см. в лівій тім’яній ділянці голови, які, згідно висновку експерта №0370 від 16 червня 2007 року, відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Факт вчинення ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння підтверджується доказами, зібраними слідством і перевіреними судом.
Дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, оскільки вона заподіяла потерпілій легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 146 від 2 березня 2009 року, на момент вчинення інкримінованого діяння ОСОБА_2 була неосудною і потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку згідно ч. 2 ст. 19 КК України.
Оскільки на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_2 не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними, що належний цивільний відповідач потерпілою не визначений, а слідчим, на виконання вимог ст. 1186 ЦК України, не залучений до участі у справі, що позивачка не зазначила окремо своїх вимог про стягнення матеріальної і моральної шкоди і в судове засідання не з’явилася, цивільний позов потерпілої про стягнення 1550 грн. матеріальної і моральної шкоди слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, ст.ст.19, 93-96 КК України, керуючись ст.ст.416, 419- 421 КПК України, суд, -
постановив:
Застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Запобіжний захід, підписку про невиїзд – відмінити.
Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 1550 грн. матеріальної і моральної шкоди залишити без розгляду.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 15 діб.
Головуючий: /