ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/389/23Головуючий по 1 інстанції

Справа № 695/2710/15-ц Категорія: на ухвалу Степченко М.Ю.

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       30 березня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого                                Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )        

Суддів                                        Фетісової Т.Л., Новікова О.М.

За участі секретаря                        

учасники справи:

позивач – АТ «Райффайзенк Банк»;

відповідачі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

особи, які подають апеляційну скаргу – відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відео конференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 січня 2023 року, постановлену під головуванням судді Степченка М.Ю. у приміщенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області 02.01.2023 року, у справі за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про перегляд та скасування рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року у справі № 695/2710/15-ц за позовом ПАТ «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, за нововиявленими обставинами, -

в с т а н о в и в :

       27.11.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 30.08.2018 року у справі № 695/2710/15-ц за позовом ПАТ «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

       В обґрунтування заяви вказують, що ПАТ «Райффйазен Банк Аваль» в 2015 році звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про дострокове солідарне стягнення за кредитним договором № 354411/4669/0324-7.

       Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2018 року позов задоволено частково та стягнуто достроково заборгованість за кредитним договором на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (р/р НОМЕР_1 , МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031) в загальній сумі 8383,31 доларів США ( в гривневому еквіваленті становить 181921,03грн.). У решті позовних вимог відмовлено.

       14.11.2018 року постановою Апеляційного суду Черкаської області відмовлено у задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Побиванця Ю.В. і залишено без змін вищевказане рішення.

       12.12.2019 року адвокатом Побиванцем Ю.В. отримана відповідь на адвокатський запит з приводу періоду діяльності та законності діяльності Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль».

       Із відповіді вбачається, що Черкаська обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк Аваль» ліквідована рішенням Спостережної Ради банку ще 04.11.2015 року, та вона не була юридичною особою. Запис про виключення з Державного реєстру банків Черкаської ОД внесений НБУ 27.11.2015 року.

       Натомість рішенням суду кошти стягнуто на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», якої на той час вже не існувало, вказують заявники.

       Заявники вважають, що є всі підстави для перегляду та скасування рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки рішенням суду стягнуто кошти на користь не існуючого відокремленого структурного підрозділу. Позивачу у справі на час розгляду справи та винесення рішення було достовірно відомо про зміну в структурі банку, та не було повідомлено суд про такі істотні зміни, що призвело до винесення рішення на користь неіснуючого суб`єкта цивільних правовідносин.

       Заявники просили скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2018 року у справі за позовом ПАТ «Райффазейн банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договорам та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

       12.03.2020 року заявник ОСОБА_1 подала доповнення, в яких просила суд взяти до уваги той факт, що реквізити стягувача, вказані в рішенні суду (р/р НОМЕР_1 , МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031) не належать ні Черкаській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

        ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду не лише тому, що відокремлений структурний підрозділ - Черкаська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 04.11.2015 року був ліквідований, а й тому що на час відкриття провадження у справі № 695/2710/15-ц та винесення рішення такої структури з такими реквізитами не існувало.

       Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 січня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - відмовлено.

       Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 оскаржили ухвалу в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

       В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказується, що суд першої інстанції, вірно визначивши підстави для подання заяви, не вірно застосував норми матеріального права та прийшов до помилкових висновків, належним чином не мотивував своє рішення.

       Поза увагою суду першої інстанції залишився виступ представника банку ОСОБА_3 від 24 грудня 2022 року, де він підтвердив той факт, що під час подання позову допущена помилка щодо суб`єкта господарювання, на користь якого стягнуті кошти за рішенням суду. Крім того, представник банку Поліщук Р.Г. в дійсності брав участь в судовому засіданні на підставі ухвали суду про проведення судового засідання в режимі відео конференції, в той же час участь представника ОСОБА_4 не була підтверджена будь-якими ухвалами суду про надання йому права на участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.

       Скаржники звертають увагу на те, що суд першої інстанції ніяким чином не спростував доводи заявника стосовно довідок АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) від 24.10.2009 року та від 13.02.2020 року.

       Суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі посилається та дублює своє рішення, при цьому, свідомо не зазначає реквізити Черкаської обласної дирекції ПАТ «Райффазен Банк Аваль» (р/р НОМЕР_1 , МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031), хоча саме ці реквізити, їх існування в позовних вимогах та рішенні суду і стали підставою для звернення заявників до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

       Скаржники посилаються, що судом першої інстанції не було взято до уваги відомості, зазначені в листі НБУ від 03.11.2021 року про те, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» спочатку своєї діяльності мав з 1992 року код ЄДРПОУ 14305909, який ніколи не змінювався і існує на даний час, а відокремленому структурному підрозділу Черкаській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на дату початку здійснення діяльності та на дату виключення з реєстру банків мала МФО 354411 та код ЄДРПОУ 21366225.

       Тобто, судом першої інстанції була порушена процедура під час відкриття провадження, задоволені позовні вимоги та стягнуті кошти з скаржників на користь взагалі ніколи не існуючого суб`єкта господарювання, який не має ніякого відношення до сторони (кредитора), яка укладала кредитний договір та договір поруки.

       Скаржники вважають, що ухвалене рішення на користь неіснуючого суб`єкта господарювання має істотне значення для вирішення справи та подальшої неможливості виконання такого рішення суду. Тим більше, що сам кредитор, зазначений у кредитному договорі, протягом трьох років так і не звернувся із заявою про виправлення помилки в рішенні суду та захисту своїх прав.

       Враховуючи наведене в апеляційній скарзі, скаржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 січня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та винести нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

       03 березня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника АТ «Райффайзен Банк» - Сапіги М.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

       В обґрунтування доводів відзиву вказується, що обґрунтування заяви скаржників, що ніби рішення було винесено на користь Черкаської обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», яке було ліквідовано на час ухвалення рішення у справі не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивачем у відповідному позові і відповідно стягувачем у рішенні відповідно до ст. 48 ЦПК України зазначено безпосередньо юридичну особу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», яка відповідно була стороною за кредитним договором. Зазначену обставину належним чином перевірено та відповідно оцінено місцевим судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

       Рішенням суду стороною у зобов`язанні, і відповідно стягувачем, правомірно визначено юридичну особу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Причину подання позову із зазначенням позивачем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції банком було роз`яснено суду, пояснення вивчені та оцінені місцевим судом належним чином.

       Представник ОСОБА_4 посилається у відзиві, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, зазначена відповідачами обставина щодо ліквідації Черкаської дирекції банку могла стати відомою відповідачам і в процесі розгляду справи, якщо останніми було б направлено відповідний запит до банку.

       Відповідним стягувачем за рішенням суду та виконавчим листом є АТ «Райффайзен Банк», код ЄДРПОУ 14305909. Черкаська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» мала правовий статус – без права юридичної особи, тобто була структурним підрозділом АТ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 14305909, і не могла самостійно бути ні стороною справи, ні стягувачем у виконавчому провадженні.

       Стосовно реквізитів стягувача, зазначених у рішенні суді, і відповідно виконавчому листі, виданому у справі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (р/р НОМЕР_1 , МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031), то представник Сапіга М.М. вказує, що у зв`язку із ліквідацією Черкаської обласної дирекції її МФО відповідно закривається і кошти не можуть перераховуватись на такі рахунки. Відповідно стягувач має подати відповідну заяву до органу примусового виконання про внесення відповідних змін згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», що і було зроблено у послідуючому в процесі примусового виконання вказаного рішення.

       Правомірність послідуючих дій приватного виконавця Недоступа Д.М. та старшого державного виконавця Олексієнка Т.В. щодо зміни стягувача з ПАТ «Райффайзен Банк у виконавчому провадженні по примусовому виконання рішення суду стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджені відповідно ухвалами Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19.05.2021 року та від 11.07.2022 року, які залишені в силі постановами Черкаського апеляційного суду від 09.09.2021 року та відповідно від 04.10.2022 року у справі № 695/2710/15-ц. Крім того, ухвалою Верховного Суду від 02.12.2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за відповідною касаційною скаргою ОСОБА_1 .

       Представник ОСОБА_4 вважає, що рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року у справі № 695/2710/15-ц, що набрало законної сили 14.11.2018 року, є законним та обов`язковим до виконання, а заявники штучно створюючи підстави для його перегляду мають лише на меті ухилитися від його виконання.

       У відзиві вказується, що наведені заявниками доводи щодо невірного визначення стягувача у рішення суду першої інстанції, жодним чином не порушують їх права та законні інтереси, оскільки не впливають на суть рішення у справі та можливість його виконання, і теоретично можуть впливати лише на права та охоронювані законом інтереси стягувача АТ «Райффайзен Банк», для захисту прав якого у даному випадку існує інший спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», яким і скористався у послідуючому позивач та правильність таких дій підтверджена судовими рішеннями.

       Також представник банку вважає, що установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду, як засобу захисту і забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

       Враховуючи наведене у відзиві на апеляційну скаргу, представник АТ «Райффайзен Банк» Сапіга М.М. просить залишити ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 січня 2023 року - без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - без задоволення.

       Заслухавши суддю - доповідача, пояснення  заявників, які з?явились в судове  засідання та підтримали доводи апеляційної скарги, представника банку, який  в режимі відео конференції  приймав участь у  апеляційному розгляді  справи та заперечував доводи скаржників, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

       Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

       Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

       Відповідно до положень частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

       Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

       Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

       Ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

       Відмовляючи у задоволенні заяви  про перегляд та скасування рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив з того, що вказані заявниками обставини, як нововиявлені, не входили до предмету доказування у справі та вони не можуть вплинути на висновки суду про права та обов?язки учасників справи.

       Суд першої інстанції звернув увагу заявників, що відсутність/наявність відомостей про заборгованість в Кредитному реєстрі НБУ, невиконання уповноваженими особами банку обов`язків щодо подання відомостей до Кредитного реєстру НБУ не є предметом розгляду даної справи.

       Суд першої інстанції дійшов до висновку, що заявниками не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати чи змінити судове рішення, а доводи, на які вони посилаються, як на нововиявлені обставини, не відносяться до таких у розумінні ст. 423 ЦПК України.

       Також суд першої інстанції вказав, що клопотання заявників про відкликання виконавчих листів є необґрунтованим, безпідставним та не підлягає до задоволення, зважаючи що рішення суду, на підставі якого вони видані, набрало законної сили.

       Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та постановлено у справі законну ухвалу, підстав для скасування якої, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного.

       Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

       Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

       Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

       Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

       Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 12.08.2015 року представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» за дорученням Дідук С.В. звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області в інтересах Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 354411/4669/0324-7 від 22.05.2007 року.

       10.11.2015 року судом відкрито провадження за даним позовом.

       Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 14.11.2018 року, позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково.

       Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» достроково солідарно заборгованість за кредитним договором від 22.05.2007 року № 354411/4669/0324-7 у розмірі 8383,31 дол. США (в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 181921,03 грн.), у тому числі, заборгованість за кредитом 7610,58 дол. США (в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 165152,49 грн.), заборгованість зі сплати відсотків 772,73 дол. США (в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 16768,54 грн.). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

       Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 14.11.2018 року.

       Відповідно до ч. 2 ст. 129 Конституції України обов`язковість судових рішень є однією з основних засад судочинства.

       Визначене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

       Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати до суду дані про неї.

       Отже, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

       Нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

       Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

       Згідно з ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

       Необхідними умовами визнання обставин нововиявленими є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

       Необхідними умовами для кваліфікації обставин як таких, що визначені пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони: 1) існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), 2) спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та 3) мають важливе значення для її розгляду.

       Нововиявлені обставини повинні підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

       Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

       При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суду слід виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

       Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

       При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).

       Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

       Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

       Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

       Європейський суд з прав людини вказав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03 квітня 2008 року у справі PONOMARYOV v. UKRAINE, заява № 3236/03, § 40).

       Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18 листопада 2004 року у справі PRAVEDNAYA v. RUSSIA, заява № 69529/01, § 27, 28).

       Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем у даній справі є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

       Відповідно до частин 1-3, 5 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

       Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, та здійснює всі або частину її функцій.

       Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

       Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

       Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру.

       Стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань» встановлює, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.

       Відомості з Єдиного державного реєстру використовуються для ідентифікації юридичної особи чи її відокремленого підрозділу, громадського формування, яке не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі, під час здійснення ними господарської діяльності, відкриття рахунків у банках чи інших фінансових установах.

       Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відокремлений підрозділ, яким в даному випадку була Черкаська обласна дирекція ПАТ «Райффазен Банк Аваль», не є юридичною особою, він наділяється майном юридичної особи, яка його створила і діє на підставі затвердженого нею положення, відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в Єдиному державному реєстрі.

       Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відомості про ліквідацію відокремленого структурного підрозділу - Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» не могли вплинути на правильність прийняття рішення у даній справі.

       Судом першої інстанції вірно встановлено, що під час розгляду справи про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором судом досліджувалися обставини щодо наявності кредитних зобов`язань між сторонами, а саме: кредитний договір № 354411/4669/0324-7 від 22.05.2007 року, додаткова угода № 354411/4669/0324-7д від 26.03.2009 року до кредитного договору; договір поруки № 354411/4669/0324-7п від 22.05.2007 року, розрахунку заборгованості за кредитним договором та судом встановлено наявність невиконання кредитних зобов`язань відповідачами, в результаті чого було ухвалено судом рішення про стягнення з них заборгованості за кредитним договором.

       Крім того, суд першої інстанції вірно вказав, що оскільки судом встановлено наявність кредитної заборгованості ОСОБА_2 , ОСОБА_1 перед АТ «Райффайзен Банк Аваль», то відсутність відомостей у Кредитному реєстрі НБУ щодо даної заборгованості не могло та не може істотно вплинути на вирішення справи. Тому листи Національного банку України, в яких вказано, що в Кредитному реєстрі НБУ відсутня заборгованість не є нововиявленою обставиною, істотною обставиною, яка має істотне значення для розгляду справи.

       Стосовно реквізитів стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (р/р НОМЕР_1 , МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031), вказаних у рішенні суду першої інстанції, і відповідно виконавчому листі, виданому на підставі рішення, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що у зв`язку з ліквідацією ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має право подати відповідну заяву про внесення відповідних змін згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», що і було зроблено у процесі примусового виконання рішення суду першої інстанції, а тому така обставина не є нововиявленою та не має значення для розгляду справи.

       Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України.

       Згідно з нормами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

       Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

       Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України.

       Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

        Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

        У ч. 1 с. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

       Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, врахувавши всі обставини справи, правильно виходив із того, що обставини, на які посилаються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у своїй заяві, не є нововиявленими обставинами відповідно до вимог статті 423 ЦПК України.

       Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції ніяким чином не спростував доводи заявника стосовно того, що відповідно до наявної інформації у довідках АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) від 24.10.2019 року та від 13.02.2020 року у ОСОБА_1 відсутні будь-які фінансові зобов`язання перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» колегією суддів апеляційного суду оцінюються критично та відхиляються, оскільки наявність відповідного боргу встановлено рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 14 листопада 2018 року.

       Крім того, помилковість надання інформації щодо відсутності фінансових зобов`язань ОСОБА_1 спростовуються АТ «Райффайзен Банк Аваль» у заяві про відкриття виконавчого провадження, копія якої міститься у матеріалах справи.

       Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані заявниками обставини, як нововиявлені, не входили до предмета доказування у справі, та вони не можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.

       Таким чином, колегія суддів апеляційного суду відхиляє інші аргументи скаржника, оскільки доводи є формальними, вказані заявниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обставини фактично зводяться до незгоди з ухваленим судовим рішенням, яке скаржники просили скасувати за нововиявленими обставинами.

       Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть постановленої ухвали під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

       Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваній ухвалі, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

       З вищевикладеного не вбачається, що судом першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, залишено не розглянутими обставини, що мають значення для справи, а тому відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відповідно до доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

       Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

               Колегія суддів апеляційного суду враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

       Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та не підлягає скасуванню, оскільки постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства, а тому ухвалу суду першої інстанції слід залишити - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

       Судові витрати за розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід залишити за особами, які подавали скаргу, оскільки рішення суду залишено - без змін, а тому судові витрати апеляційним судом не переглядаються.

       Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

       Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 січня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про перегляд та скасування рішення Золотоніського міськрайонного суду від 30 серпня 2018 року у справі № 695/2710/15-ц за позовом ПАТ «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, за нововиявленими обставинами – залишити без змін.

       Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно – процесуальним законодавством.

       Повний текст постанови складений 06.04.2023 року.

Головуючий                                                                Л.В. Нерушак

Судді                                                                        Т.Л. Фетісова

       О.М. Новіков