Справа № 2-260/09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            23 січня   2009 р.   Дергачівський   районний  суд  Харківської  області

в складі: головуючого судді                                                        Манич В.П.

при секретарі                                                                                 Булах С.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Дергачі цивільну справу за позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Харківської області, приватному нотаріусу ОСОБА_4, 3-тя особа: Проходівська сільська рада Дергачівського району Харківської області про зобов’язання державного нотаріуса оформити спадщину згідно заповітів ,-

 ВСТАНОВИВ:

             ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідачів та 3-ї особи про визначення додаткового строку ОСОБА_2 для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, та зобов’язати державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Харківської області оформити спадщину згідно заповітів їх батьків, але звернулася з уточненою позовною заявою, де частково змінила свої позовні вимоги і просить суд зобов’язати державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Харківської області оформити спадщину згідно заповітів батьків, земельну частку (пай) матері ОСОБА_5 згідно сертифікату серії ХР № 0231148 оформити на її доньку ОСОБА_2, все інше майно після батька і матері розділити в рівних частинах дітям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягненні судових витрат з ОСОБА_4, посилаючись на те , що  12.03.1984 року їхні батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 склали заповіти, реєстраційні №4 та №5, посвідчені 19.03.1984 року секретарем виконавчого  комітету Проходівської сільської ради, якими все своє майно розподілили в рівних частинах своїм дітям, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

             ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер їх батько. В жовтні 2000 року її брат, ОСОБА_1, звернувся до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини, що складається з права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності „Проходянське”.

             Їхня мама, ОСОБА_5, подала до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Харківської області заяву про відмову від земельної частки ( паю), що належала згідно сертифікату серії ХР № 0151728 її померлому чоловіку ОСОБА_6, на користь сина ОСОБА_1.

             А свою земельну частку (пай), що належала їй згідно сертифікату серії ХР № 0231148, заповіла їй, своїй доньці, ОСОБА_2.

             ОСОБА_5, тобто їхня мама, хотіла щоб син успадкував батькову земельну частку ( пай), а донька материну, все інше майно після батька й матері розділити в рівних частинах дітям.

             Вона допустила помилку по незнанню закону, що не звернулась після смерті батька з заявою  про прийняття спадщини до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Харківської області, але заяву про відмову від спадщини вона також не подавала.

             Державним нотаріусом ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Харківської області, ОСОБА_4, було допущено порушення: після смерті батька була оформлена частина майна, земельна частка ( пай), на її брата, ОСОБА_1 та видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а заповіти батька й матері не були враховані при оформленні спадщини. Хоча згідно Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року за № 152\361, яка була чинна на той  час, при  підготовці до  видачі  свідоцтва про право на спадщину

за законом або заповітом нотаріус за даними Єдиного реєстру перевіряє наявність або відсутність заповіту, складеного спадкодавцем.

              В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 від свого ім’я та за довіреністю від ОСОБА_1 підтримує позовні вимоги.

              Представник відповідача ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_7 позов не визнала і пояснила, що після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 р. із заявою про прийняття спадщини на земельну частку в встановлений законом строк звернувся його син ОСОБА_1 Після шести місяців він надав документи і отримав свідоцтво про спадщину на земельну ділянку. На друге майно ОСОБА_1 документи не надав. Про заповіт та інших спадкоємців не повідомив. Дружина померлого звернулась із заявою про відмову від спадщини. ОСОБА_2 Із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не зверталась. Інформація про заповіти  в Єдиному реєстрі заповітів і спадкоємних справ на той час була відсутня.

              Відповідач ОСОБА_4 також позов не визнала і дала аналогічні пояснення.

              Представник 3-ї особи в судове засідання не з’явився, але голова Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області надав до суду заяву з проханням слухати справу за відсутністю представника, проти позову не заперечує, що суд вважає за можливе.

              Суд, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступними підставами:  

               Із свідоцтва про право власності від 21.05.1991 р. вбачається, що будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1 належить по праву приватної власності ОСОБА_6- батькові позивачів.

                Земельна частка на підставі сертифікату серії ХР № 015728 належала ОСОБА_6

                Земельна частка на підставі сертифікату серії ХР № 0231148 належала ОСОБА_5

                Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер 11 квітня 1999 р.

                Після смерті ОСОБА_6  відкрилась спадщина. Його син ОСОБА_1 звернувся до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Надав після шести місяців пакет документів, в тому числі - довідку про фактичне прийняття спадщини \ сплата страховки, податків за будинок, проведення ремонту/, заяву від дружини померлого ОСОБА_5 про відмову від спадщини, підпис засвідчена печаткою виконкому  Проходівської сільської ради і інші документи на земельну частку.

               Згідно ст. 548 ч.1 ЦК України 1963р. та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних  дій нотаріусами  України 1994 року ст. 111 – не допускається прийняття  спадщини, з умовою чи із застереженням заяви про прийняття спадщини, а також заяви про відмову від спадщини не можуть бути повернуті спадкоємцям або скасовані ними.

              Прийняття і відмова від спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частку спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

              Ст. 111 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних  дій нотаріусами  України 1994 року і ст. 549 ЦК України 1963 р. свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяви в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини.

              Ст. 114 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних  дій нотаріусами  України 1994 року – Державний нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для викликання до спадкоємства осіб, які подали заяву, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

              Ст. 115 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних  дій нотаріусами  України 1994 року – Перевірка наявності заповіту, а також його чинності здійснюється за допомогою Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ в порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ ( Абзац перший пункту ст. 115 в редакції Наказу Мінюсту № 51\5 \ z 0714-00\ від 17.10.2000р.)  

              Спадкоємець ОСОБА_8 під час консультації у нотаріуса і при оформленні спадщини про наявність заповіту та інших спадкоємців не повідомив. На інше майно ніяких документів нотаріусу не надав.

              На момент оформлення спадщини після смерті ОСОБА_6 інформація про наявність заповіту від його ім’я в Єдиному реєстрі заповітів і спадкоємних справ була відсутня.

              Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку ОСОБА_1 отримав 13.10.2000 року, а Положення про Спадковий реєстр затверджено наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2000р.

              Позивачка на момент відкриття спадщини проживала окремо від спадкодавця і з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини не зверталась.

              ОСОБА_5 згідно копії свідоцтва про смерть померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року,  15.07.2000р. склала заповіт на ім’я ОСОБА_2, засвідчений секретарем виконкому Проходівської сільської ради. Але, як пояснила представник нотаріуса                     заповіт ”на сертифікат”, а не на земельну частку, тобто не вірно вказане.

              ОСОБА_1 є інвалідом 2 гр. Як він, так ОСОБА_10 звернулись до Державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті матері. Тому мають право на оформлення згідно закону спадщину, проти чого представник ОСОБА_3  державної нотаріальної контори Харківської області не заперечує. Крім того, позовні вимоги не конкретні. Судом неодноразово було надано час для уточнення позову, але позивачами були подані уточнені позовні заяви з неконкретними вимогами.

              Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивачів не обґрунтовані і позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

              Керуючись: ст. ст.58-60, 209 ЦПК України, ст. ст. 548, 549, 560, 561 ЦК України( в редакції 1963р.), Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних  дій нотаріусами  України 1994 року ( зі змінами та доповненнями ), Положенням про Спадковий реєстр затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2000р., ст. 1268 - 1270 ЦПК України, суд  ,-

ВИРІШИВ:

              В зобов’язанні державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Харківської області оформити спадщину згідно заповітів батьків, земельну частку ( пай) матері ОСОБА_5 згідно сертифікату серії ХР № 0231148 оформити на її доньку ОСОБА_2, все інше майно після батька і матері розділити в рівних частинах дітям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягненні судових витрат з ОСОБА_4 – відмовити.

              Заява на оскарження рішення може бути подана  протягом 10 днів з дня  складання повного рішення.

              Апеляційна скарга на рішення суду   подається протягом  20 днів після подачі  заяви на оскарження рішення.

                 Суддя                                                                                     В.П.Манич