Постанова

Іменем України

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 310/9688/18

провадження № 61-838св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Степаненко Тетяна Анатоліївна,

треті особи: Бердянська міська рада, Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнябез повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року у складі судді Троценко Т. А. та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Маловічко С. В., Полякова О. З.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Степаненко Т. А., треті особи: Бердянська міська рада, Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради, про визнання будівель самочинним будівництвом, внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 02 серпня 2016 року є власником 1/8 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями і спорудами.

Крім того, вона має на праві приватної власності 1/1 цілого убудованого приміщення загальною площею 26,5 кв.м, що знаходиться за цією ж адресою.

На час набуття позивачкою права власності на частку у спільному майні співвласниками вказаного домоволодіння крім неї були: ОСОБА_8 (спадкоємець - ОСОБА_7 ) - 1/5 частка, ОСОБА_5 - 1/36 частка, ОСОБА_6 - 1/36 частка, ОСОБА_4 - 1/36 частка, ОСОБА_2 - 1/8 частка, ОСОБА_3 - 1/16 частка, ОСОБА_9 - 2/5 частки.

В подальшому частка ОСОБА_9 перейшла у власність позивачки на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 16 листопада 2018 року.

Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0753 га, виділеній рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 10 від 09 січня 1992 року.

Станом на 03 червня 2003 року житловий будинок мав наступний опис: житловий будинок «А» загальною площею 162,6 кв.м житловою площею 142,3 кв.м, сіни «а» загальною площею 5,7 кв.м, козирок до «А», сарай «Г» загальною площею 5,7 кв.м, сарай «Д» загальною площею 9,0 кв.м, альтанка «Ж» площею 5,3 кв.м, альтанка «Н1» загальною площею 5,3 к.м, альтанка «Р» загальною площею 4,8 кв.м, сарай «Г1» загальною площею 10,7 кв.м, альтанка «Д1» загальною площею 7,3 кв.м, літня кухня «д2» загальною площею 16,1 кв.м, сарай «В1» загальною площею 24,2 кв.м, сарай «Б» загальною площею 29,2 кв.м, альтанка «Ю» загальною площею 9,2 кв.м, навіс «Э» загальною площею 7, 2 кв.м, душ «Я», сарай «Ш» загальною площею 2,3 кв.м, навіс «С», вбиральня «В1», вбиральня - душ «Я1», паркан № 2, паркан № 1, ганок до «Н1», сходи до «Д2», козирок до «В2».

У витягу від 03 червня 2003 року вказано, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходяться самочинно збудовані будівлі: сараї «О, Р1, П1», навіси «Т, Н», гараж «К», альтанки «З, Х, У», веранда «И1», що підтверджено копією технічного паспорту на домоволодіння.

Проте, станом на 02 серпня 2016 року житловий будинок вже мав інший опис, а саме - житловий будинок «А» загальною площею 214,4 кв.м житловою площею 112,7 кв.м, прибудова «а» загальною площею 12,5 кв.м, козирок до «А», сарай «Т1» загальною площею 13,3 кв.м, альтанка «Н1» загальною площею 14,3 кв.м, сарай «Г1» загальною площею 10,7 кв.м, альтанка «Д1» загальною площею 7,3 кв.м, літня кухня «Д2» загальною площею 16,1 кв.м, сарай «В1» загальною площею 25,8 кв.м., літня кухня «Б» загальною площею 28,8 кв.м, навіс «Є» загальною площею 2,6 кв.м, душ «Я», сарай «Ш» загальною площею 2,3 кв.м, сарай «О» загальною площею 9,8 кв.м, вбиральня «Б1», альтанка «Х» загальною площею 11,2 кв.м, вбиральня - душ «Я1», навіс «С» загальною площею 5,2 кв.м, сарай «К» загальною площею 21,9 кв.м, сарай «О1» загальною площею 10,4 кв.м, будівля літнього типу двоповерхова «З» загальною площею 29,7 кв.м, альтанка «К1» загальною площею 12,9 кв.м, альтанка «Н2» загальною площею 14,3 кв.м, будівля літнього типу двоповерхова «Л» загальною площею 25,8 кв.м, альтанка «Б2» загальною площею 10,5 кв.м, альтанка «Б3» загальною площею 19,3 кв.м, альтанка «Б4» загальною площею 15,0 кв.м, сарай «М» загальною площею 1,3 кв.м, сарай «Д» загальною площею 9,0 кв.м, літня кухня «Ю» загальною площею 10,0 кв.м, веранда «И1» загальною площею 5,5 кв.м, паркан № 1, паркан № 2, сходи № 4, сходи № 5, сходи № 3, сходи № 6, балкон до «С», балкон до «В1», балкон до «В1», сходи до «Н2», балкон до «З», замощення № 1.

Вказаний стан домоволодіння змінився за рахунок того, що відповідачі, зловживаючи своїми права та нехтуючи обов`язками, не узгоджуючи свої дії ані з іншими власниками, ані з органами державної влади та місцевого самоврядування, на прилеглій до житлового будинку земельній ділянці зруйнували існуючі на ній будівлі і споруди, що знаходились у спільній частковій власності співвласників будинку та у їх спільному користуванні, та на місці зруйнованих побудували об`єкти нерухомості, які використовують для власних потреб.

Внаслідок цього в технічному паспорті від 01 квітня 2016 року сарай «О» вказаний без позначки «самовільний», сарай «Р1» ( у технічному паспорті від 01 квітня 2016 року - вбиральня «Б1»), без штампу «самовільний», двоповерховий будинок літнього типу «З-ІІ» у технічному паспорті від 14 січня 2007 року - «самовільний», а у технічному паспорті від 01 квітня 2016 року будівля літнього типу «З» - без позначки самовільний. Крім того, реконструйована прибудова «а», внаслідок чого розширено площу належної ОСОБА_10 квартири з 3,25 кв.м до 4,66 кв.м, штамп самовільно збудованого відсутній.

Дозвільних документів на здійснення будівництва або реконструкції цих будівель не видавалося.

Вказаними діями відповідачів порушуються її майнові права як співвласника будинку щодо порядку користування майном, яке є у спільній частковій власності.

Уточнивши в подальшому позовні вимоги ОСОБА_1 просила суд:

- визнати будівлі, розташовані на території житлового будинку АДРЕСА_1 , самочинним будівництвом, а саме: прибудову під літ. «а», загальною площею 12,5 кв.м, літню кухню під літ. «Б», загальною площею 28,8 кв.м, сарай під літ. «О», загальною площею 9,8 кв.м, будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. «З», загальною площею 29,7 кв.м, будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. «Л», загальною площею 25,8 кв.м, альтанку під літ. «Б2», загальною площею 10,5 кв.м, альтанку під літ. «Б4», загальною площею 15,0 кв.м, сарай під літ. «М», загальною площею 1,3 кв.м;

- внести зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема виключивши з опису об`єкта нерухомого майна: житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991906623104, наступні будівлі: прибудова під літ. «а», загальною площею 12,5 кв.м, літня кухня під літ. «Б», загальною площею 28,8 кв.м, сарай під літ. «О», загальною площею 9,8 кв.м, будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. «З», загальною площею 29,7 кв.м, будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. «Л», загальною площею 25,8 кв.м, альтанка під літ. «Б2», загальною площею 10,5 кв.м, альтанка під літ. «Б4», загальною площею 15,0 кв.м, сарай під літ. «М», загальною площею 1,3 кв.м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано самочинним будівництвом наступні будівлі, розташовані на території житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме: прибудову під літ. «а», загальною площею 12,5 кв. м, сарай під літ. «О», загальною площею 9,8 кв. м, будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. «З», загальною площею 29,7 кв. м, будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. «Л», загальною площею 25,8 кв. м.

Внесено зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме в опис об`єкта нерухомого майна: житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991906623104, виключивши з опису об`єкта наступні будівлі: прибудову під літ. «а», загальною площею 12,5 кв. м, сарай під літ. «О», загальною площею 9,8 кв. м, будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. «З», загальною площею 29,7 кв. м, будівлю літнього типу (двоповерхову) під літ. «Л», загальною площею 25,8 кв. м.

В решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачами не спростовано будівництво спірних будівель, зокрема прибудови під літ. «а», загальною площею 12,5 кв.м, сараю під літ. «О», загальною площею 9,8 кв.м, будівлі літнього типу (двоповерхової) під літ. «З», загальною площею 29,7 кв.м, будівлі літнього типу (двоповерхової) під літ. «Л», загальною площею 25,8 кв.м., без отримання відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, та належно затвердженого проекту, при цьому такі спірні будівлі в експлуатацію не приймалися, а також була відсутня згода всіх співвласників будинку на їх будівництво.

Виходячи з положень статті 376 ЦК України вказані будівлі є самочинними.

Підстави для визнання альтанки під літ. «Б2», альтанки під літ. «Б4» та сараю під літ. «М» самочинним будівництвом відсутні, оскільки ці будівлі є приналежними до основної споруди та мають незначні переобладнання.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залишено без задоволення, а рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12 січня 2022 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року у складі судді та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у вказаній цивільній справі.

У касаційній скарзі заявники просять скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

18 лютого 2022 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивачка просить суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 26січня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою, витребувано матеріали цивільної справи та зупинено виконання оскаржених судових рішень до закінчення касаційного провадження.

14 лютого 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судами встановлено, що ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 02 серпня 2016 року є власником 1/8 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями і спорудами.

Крім ОСОБА_1 власниками часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями і спорудами були:

- ОСОБА_8 ( спадкоємець - ОСОБА_7 ) - 1/5 частка;

- ОСОБА_5 - 1/36 частка;

- ОСОБА_6 - 1/36 частка;

- ОСОБА_4 - 1/36 частка;

- ОСОБА_2 - 1/8 частка;

- ОСОБА_9 - 2/5 частки.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 вересня 2018 року у справі № 310/1362/17 перераховано та приведено ідеальні частки співвласників до реальних часток з урахуванням складеного порядку користування житловим будинком АДРЕСА_1 із належними до нього будівлями та спорудами між співвласниками, зокрема зазначено, що:

- реальна частка ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становить - 8,67 %, або 2/23 частки, та складається з: в житловому будинку під літ. «А» (квартира АДРЕСА_2 ) такі приміщення: коридор № 1-1, санвузол № 1-1а, кухня № 1-2, кімната № 1-3, кімната № 1-4; козирок під літ. «до А», сарай під літ. «Д», 1/8 частка паркану № 1;

- реальна частка ОСОБА_9 у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становить 3,63 %, або 2/55 частки, та складається з: в житловому будинку під літ. «А» (квартира АДРЕСА_3 ) такі приміщення: коридор № 2-1, кімната № 2-2, кухня № 2-3; 1/8 частка паркану № 1;

- реальна частка ОСОБА_4 у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становить 6,05 %, або 2/33 частки; реальна частка ОСОБА_6 становить 6,05 %, або 2/33 частки; реальна частка ОСОБА_5 становить 6,05 %, або 2/33 частки та складається в рівних частках з: в житловому будинку під літ. «А» (квартира АДРЕСА_1 ) такі приміщення: коридор № 3-1, кухня № 3-2, кімната № 3-3; будівля літнього типу під літ. «Л», альтанка під літ. «Б2» над літ. «Б», сходи № 6 до літ. «Б2», частина літньої кухні під літ. «Б» (під літ. «Б2»), 1/2 частка вбиральні під літ. «Б1», 3/8 частки паркану № 1;

- реальна частка ОСОБА_7 становить 23,13%, або 3/13 частки та складається з: в житловому будинку під літ. «А» (квартира АДРЕСА_4 ) такі приміщення: коридор № 4-1, кімната № 4-2, кухня № 4-3, санвузол № 4-За; кімната № 4-4; сарай під літ. «ТІ», сарай під літ. «П», альтанка під літ. «Д1», літня кухня під літ. «Д2», навіс під літ. «Э», сарай під літ. «Ш», альтанка під літ. «БЗ» над літ. «Б», літня кухня літ. «Ю», веранда літ. «И1», паркан № 2, сходи № 5 до літ. «Д2», частка сараю літ. «В1», частка літньої кухні літ. «Б» (під літ. «БЗ»), 1/6 частка вбиральні літ. «Б1», 1/8 частка паркану № 1, душ літ. «Я»;

- реальна частка ОСОБА_2 становить 13,89 %, або 5/36 часток, та складається з: в житловому будинку під літ. «А» (квартира АДРЕСА_5 ) такі приміщення: коридор № 5-1, кухня № 5-2, кімната № 5-3, кімната № 5-4; балкон «до літ. В1», балкон «до літ. В1», альтанка літ. «X» (над літ. «В1»), душ-вбиральня літ. «Я1», альтанка літ. «Б4» над літ. «Б», сарай літ. «М», сходи № 4 до літ. «В1», сходи № 3 до літ. «М», частка сараю літ. «В1» (під літ. «X»), частка літньої кухні літ. «Б» (під літ. «Б4»), 1/6 частка вбиральні під літ. «Б1», 1/8 частка паркану № 1;

- реальна частка ОСОБА_3 становить 32,53 %, або 27/83 часток та складається з: в житловому будинку літ. «А» (квартира АДРЕСА_6 ) такі приміщення: кімната № 6-1; прибудова літ. «а», альтанка літ. «НІ», сарай літ. «О», навіс літ. «С», балкон «до літ. С», сарай літ. «К», сарай літ. «ОІ», будівля літнього типу літ. «З», балкон «до літ. З», альтанка літ. «К1» над літ. «К», альтанка літ. «Н2» над літ. «НІ», сходи № 8 до літ. «Н2», замощення І, 1/6 частка вбиральні літ. «Б1», 1/8 частка паркану № 1, а разом - 100 % або ціла одиниця.

16 листопада 2018 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, відповідно до якого до останньої перейшло право власності на 2/55 частки спірного домоволодіння.

Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0753 га, виділеній рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 10 від 09 січня 1992 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації 03 червня 2003 року, домоволодіння АДРЕСА_1 мало опис: житловий будинок під літ. «А», загальною площею 162,6 кв.м, житловою площею 142,3 кв.м, сіни під літ. «а», загальною площею 5,7 кв.м, козирок під літ. «до літ. А», сарай під літ. «Г», загальною площею 5,7 кв.м, сарай під літ. «Д», загальною площею 9,0 кв.м, альтанка під літ. «Ж», загальною площею 5,3 кв.м, альтанка під літ. «Н1», загальною площею 5,3 кв.м, альтанка під літ. «Р», загальною площею 4,8 кв.м, сарай під літ. «Г1», загальною площею 10,7 кв.м, альтанка під літ. «Д1», загальною площею 7,3 кв.м, літня кухня під літ. «Д2», загальною площею 16,1 кв.м, сарай під літ. «В1», загальною площею 24,2 кв.м, сарай під літ. «Б», загальною площею 29,2 кв.м, альтанка під літ. «Ю», загальною площею 9,2 кв.м, навіс під літ. «Э», загальною площею 7, 2 кв.м, душ під літ. «Я», сарай під літ. «Ш», загальною площею 2,3 кв.м, навіс під літ. «С», вбиральня під літ. «В1», вбиральня-душ під літ. «Я1», паркан № 2, паркан № 1, ганок під літ. «до літ. Н1», сходи під літ. «до літ. Д2», козирок під літ. «до літ. В2».

Крім того, у цьому витягу зазначено, що на земельній ділянці знаходяться самовільно збудовані будівлі: сараї під літ. «О», під літ. «Р1», під літ. «Н1», навіси під літ. «Т», під літ. «Н», гараж під літ. «К», альтанки під літ. «З», під літ. «Х», під літ. «У», веранда під літ. «И1» (а. с. 105-106, том 1).

У технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданому Комунальним підприємством з технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області станом на 01 квітня 2016 року, сарай під літ. «О», вбиральня під літ. «Б1» (у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації 03 червня 2003 року, - сарай під літ. «Р1»), будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. «З» (у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації 03 червня 2003 року, - альтанка під літ. «З») зазначені без позначки самовільно побудованих (а. с. 32-36, том 1).

Згідно з довідками-характеристиками, виданими Комунальним підприємством з технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області від 07 квітня 2016 року (станом на 10 грудня 2010 року) та від 27 липня 2016 року (станом на 01 квітня 2016 року), опис житлового будинку АДРЕСА_1 становив: житловий будинок під літ. «А», загальною площею 214,4 кв.м, житловою площею 112,7 кв.м, прибудова під літ. «а», загальною площею 12,5 кв.м, козирок під літ. «до літ. А», сарай під літ. «Т1», загальною площею 13,3 кв.м, альтанка під літ. «Н1», загальною площею 14,3 кв.м, сарай під літ. «Г1», загальною площею 10,7 кв.м, альтанка під літ. «Д1», загальною площею 7,3 кв.м, літня кухня під літ. «Д2», загальною площею 16,1 кв.м, сарай під літ. «В1», загальною площею 25,8 кв.м, літня кухня під літ. «Б», загальною площею 28,8 кв.м, навіс під літ. «Э», загальною площею 2,6 кв.м, душ під літ. «Я», сарай під літ. «Ш», загальною площею 2,3 кв.м, сарай під літ. «О», загальною площею 9,8 кв.м, вбиральня під літ. «Б1», альтанка під літ. «Х», загальною площею 11,2 кв.м, вбиральня-душ під літ. «Я1», навіс під літ. «С», загальною площею 5,2 кв.м, сарай під літ. «К», загальною площею 21,9 кв.м, сарай під літ. «О1», загальною площею 10,4 кв.м, будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. «З», загальною площею 29,7 кв.м, альтанка під літ. «К1», загальною площею 12,9 кв.м, альтанка під літ. «Н2», загальною площею 14,3 кв.м, будівля літнього типу (двоповерхова) під літ. «Л», загальною площею 25,8 кв.м, альтанка під літ. «Б2», загальною площею 10,5 кв.м, альтанка під літ. «Б3», загальною площею 19,3 кв.м, альтанка під літ. «Б4», загальною площею 15,0 кв.м, сарай під літ. «М», загальною площею 1,3 кв.м, сарай під літ. «Д», загальною площею 9,0 кв.м, літня кухня під літ. «Ю», загальною площею 10,0 кв.м, веранда під літ. «И1», загальною площею 5,5 кв.м, паркан № 1, паркан № 2, сходи № 4, сходи № 5, сходи № 3, сходи № 6, балкон під літ. «до літ. С», балкон під літ. «до літ. В1», балкон під літ. «до літ. В1», сходи під літ. «до літ. Н2», балкон під літ. «до літ. З», замощення № 1. На земельній ділянці самочинно збудованих будівель не зафіксовано (а. с. 116-118, том 1, а. с. 16-17, том 2).

Встановлено, що при зміні статусу побудов і споруд з «самовільних» відповідачі скористались наданим правом на «будівельну амністію» згідно із наказом № 404 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 09 серпня 2012 року.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами інвентарної справи на житловий будинок АДРЕСА_1 , з яких вбачається, що на території домоволодіння мають місце самовільні споруди, які в подальшому при поданні довідки - характеристики КПТІ БМР нотаріусу втратили статус «самочинних».

При цьому спеціаліст КПТІ підтвердив в судовому засіданні, що двоповерхові будівлі «Л» та «З», а також прибудова «а» не являються результатом поточного ремонту, а є реконструкцією зі зміною техніко - економічних показників.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 і підстави для відступлення від неї відсутні.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).

Згідно частини п`ятої статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються позовні вимоги.

У відповідності до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за вимогами щодо об`єктів самочинного будівництва можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

За змістом статті 376 ЦК України вимоги щодо самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Встановлено, що до суду з позовом про визнання будівель самочинним будівництвом, внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно звернулась ОСОБА_1 , яка стала власником частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього будівлями та спорудами на підставі договору дарування від 02 серпня 2016 року.

Вказаний договір дарування було укладено між ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (Дарувальники) та ОСОБА_1 (Обдаровувана) та посвідчено приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Степаненко Т. А, зареєстрованого в реєстрі за № 1719.

Відповідно до Наказу від 09.08.2012 N 404 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Наказ від 09.08.2012 N 404) до пункту 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна були внесені зміни, у відповідності до яких не належать до самочинного будівництва для будинків садибного типу, дачних та садових будинків: зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд (незалежно від наявності фундаменту), навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин,криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям полегшеної конструкції, погребів, входів в погреби, підпірних стін, воріт, хвірток, приямків, веранд, тамбурів, нежитлових прибудов, терас, ганків, бань, саун, хлівів, гаражів, літніх кухонь тощо.

При таких обставинах визначені позивачкою у позові будівлі та споруди згідно Наказу від 09.08.2012 N 404, з часу набрання вказаним Наказом чинності (з 08 жовтня 2012 року) втратили статус самочинних, що підтверджується Довідкою характеристикою № 873, виданою 27 липня 2016 року Комунальним підприємством з технічної інвентаризації Бердянської міської ради.

Вказані зміни щодо статусу спірних будівель та споруд були зареєстровані співвласниками (у тому числі попередніми) житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі Наказу від 09.08.2012 N 404.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушення прав чи інтересів позивачки не доведено, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Суд першої інстанції не врахував зазначені обставини та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання будівель, розташованих на території житлового будинку АДРЕСА_1 , самочинним будівництвом.

Оскільки вимоги позову про внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно є похідними від вимог про визнання будівель самочинним будівництвом, тому задоволенню також не підлягають.

Апеляційний суд допущене судом першої інстанції неправильне застосування норм матеріального права не усунув.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (стаття 412 ЦПК України).

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Степаненко Тетяни Анатоліївни, треті особи: Бердянська міська рада, Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради, про визнання будівель самочинним будівництвом, внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов