ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року Справа № 902/207/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від скаржника (ТОВ "Цефей-Еко"): Оніщук Є.О.

арбітражний керуючий: Томашук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко"

на постанову Господарського суду Вінницької області, постановлену 24.01.23р. суддею Лабунською Т.І. о 11:12 год. у м.Вінниці, повний текст складено 03.02.23р.

у справі № 902/207/22

за заявою Фермерського господарства "РОДИНА Н.С."

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Поділля"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023р. у справі №902/207/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Поділля", затверджено звіт арбітражного керуючого (розпорядника майна) Томашука М.С. №02-01/07 від 23.01.2023р. про виконану роботу в ході процедури розпорядження майном у справі №902/207/22.

Затверджено звіт №02-01/06 від 23.01.2023р. арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" за період з 13.04.2022р. по 24.01.2023р. у справі №902/207/22.

Затверджено витрати арбітражного керуючого, розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" за період з 13.04.2022р. по 24.01.2023р. в розмірі 2 359,00грн..

Затверджено основну грошову винагороду арбітражного керуючого, розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" за період з 13.04.2022р. по 24.01.2023р. в розмірі 183 470,00грн..

Задоволено клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. №02-01/08 від 23.01.2023р. про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Томашука М.С..

Припинено процедуру розпорядження майном ТОВ Фірма "Поділля" (вул.Миру, буд.105 В, с.Голодьки, Хмільницький район, Вінницька область, 22064, код 13338404) та повноваження розпорядника майна Томашука М.С. у справі №902/207/22.

Визнано боржника - ТОВ Фірма "Поділля" (вул.Миру, буд.105 В, с.Голодьки, Хмільницький район, Вінницька область, 22064, код 13338404) банкрутом.

Відкрито ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури - 12 місяців.

Задоволено заяву арбітражного керуючого Томашука М.С. №02-01/09 від 23.01.2023р. про згоду на участь у справі №902/207/22.

Призначено ліквідатором ТОВ Фірма "Поділля" (вул.Миру, буд.105 В, с.Голодьки, Хмільницький район, Вінницька область, 22064, код 13338404) арбітражного керуючого Томашука Миколу Савелійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №187 від 02.02.2013р. (вул.Академія Янгеля, буд.4-Д, оф.205, м.Вінниця, 21001) ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Зобов`язано арбітражного керуючого (ліквідатора) Томашука М.С. до завершення ліквідаційної процедури ТОВ Фірма "Поділля" у справі № 902/207/22 забезпечити виконання дій та заходів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника - ТОВ Фірма "Поділля" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України, тощо.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену постанову скасувати, а справу №902/207/22 направити до Господарського суду Вінницької області для продовження розгляду іншим складом суду.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що постанова місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм чинного законодавства;

- не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для встановлення факту неоплатності (недостатності майна для задоволення вимог кредиторів), суд дослідив актив та пасив боржника за даними матеріалів інвентаризації активів та зобов`язань боржника та результати розгляду грошових вимог кредиторів за підсумками попереднього засідання суду; перевірив звіт про діяльність розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Томашука М.С. та фінансовий стан ТОВ Фірма "Поділля"; судом встановлено неоплатність боржника (недостатність майна для задоволення вимог кредитора); наявність непогашених грошових вимог перед кредитором, які визнані судом; перевищення зобов`язань боржника над його наявним майном (перевищення пасивів над активами); відсутність заяв від можливих інвесторів; враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відсутність у боржника активів достатніх для здійснення господарської діяльності, наявність непогашеної кредиторської заборгованості, відсутність осіб, зацікавлених у відновленні платоспроможності боржника, - свідчать про ознаки неспроможності боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації і погасити вимоги кредиторів можливо не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

- покликається на те, що рішення зборів кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом не є достатньою умовою та підставою для визнання такого боржника банкрутом. За наявності вказаного клопотання зборів кредиторів, господарський суд самостійно має перевірити ознаки, за яких боржника може бути визнано банкрутом;

- вказує на те, що приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції не надав оцінку майнового стану боржника, даним про його активи та діям розпорядникам майна, направленим на виявлення майна та майнових активів, що свідчить про неналежне й недостатнього дослідження судом першої інстанції обставин справи та передчасності рішення суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури;

- зазначає про те, що при відкритті провадження у справі про банкрутство та введенні процедури розпорядження майном боржника рішення зборів кредиторів про можливість або неможливість відновлення платоспроможності боржника повинно прийматися виключно на підставі повного та всебічного аналізу фінансового становища цього боржника, обов`язок проведення якого законом покладено на розпорядника майном в особі арбітражного керуючого у даній справі. Направленість норм КУзПБ свідчить про необхідність використання усіх можливостей для відновлення платоспроможності та збереження господарюючого суб`єкта, і тільки у разі доведення належними доказами неможливості відновити платоспроможність боржника суд визнає його банкрутом з наступною його ліквідацією;

- також зазначає про те, що як вбачається з постанови Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023р. визнаючи боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції не врахував та не здійснив належного аналізу активів та пасивів боржника. Здійснюючи перехід до судової процедури ліквідації ТОВ Фірма "Поділля", суд першої інстанції обмежився з`ясуванням лише пасиву боржника, констатував наявність поданого розпорядником майна звіту про проведення процедури розпорядження майном та відповідного рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів боржника;

- поза увагою суду першої інстанції залишилось з`ясування наявності/відсутності звіту розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника з наданням правового аналізу проведеній розпорядником майна процедури, зокрема, здійснення аналізу фінансово-господарського стану боржника; виявленню (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; організації та проведення разом з боржником інвентаризації майна боржника та визначення його вартості;

- звертає увагу на те, що у матеріалах справи взагалі відсутні докази щодо вжиття розпорядником майна належних заходів стосовно з`ясування наявності/відсутності рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, об`єктів інтелектуальної власності, тощо у боржника шляхом направлення запитів до державних органів, які здійснюють відповідну реєстрацію. При цьому, інформація щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно доступна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також розпорядником майна в порушення вимог КУзПБ не була проведена інвентаризація майна боржника;

- вказує на те, що станом на 27.12.2019р. у користуванні ТОВ Фірма "Поділля" знаходилось більше 500 земельних ділянок орієнтовною площею 456га, що підтверджується Інформаційною довідкою 195173775 від 27.12.2019р., станом на 31.05.2021р. у користуванні ТОВ Фірма "Поділля" знаходилось вже 132 земельних ділянок площею 115,42га, на підтвердження чого надаємо Інформаційну довідку №259189078 від 31.05.2021р., а станом на 20.02.2023р. за боржником не зареєстровано речових прав оренди землі. Проте, в Звіті про діяльність розпорядника майна та фінансовий стан боржника від 23.01.2023р. вих. №02-01/07 відсутній детальний аналіз інформації про кількість зареєстрованих земельних ділянок, які були в користуванні ТОВ Фірма "Поділля" за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, щодо якої кількості та на якій підставі зареєстровано припинення речових прав оренди землі, а лише зазначено, що "протягом 2020-2021 років на вимогу пайовиків було достроково припинено договори оренди земельних ділянок - паїв";

- також зазначає про те, що у звіті розпорядника майна відсутні відомості про особу, яка користувалась земельними ділянками ТОВ Фірма "Поділля" в період, коли право оренди ще не було припинено, чи передавались земельні ділянки в суборенду, відсутні відомості про те чи здійснювалось вирощування сільськогосподарської продукції та яка особа зібрала урожай з таких земельних ділянок у 2021 році, а лише наявна інформація про зібраний урожай в 2020 році;

- крім того вказує на те, що матеріали справи не містять звернень розпорядника майна до керівника боржника, державних органів чи органів місцевого самоврядування щодо надання статутної та бухгалтерської документації боржника, звітності боржника, інформації про рух коштів по рахунках боржника, з метою проведення інвентаризації та аналізу фінансово-господарської, інвестиційної діяльності боржника, його становища на ринках на дату відкриття провадження у справі про банкрутство, який мав включати в себе: аналіз загальних показників діяльності боржника, аналіз ліквідності, аналіз фінансової стійкості, характеристика показників рентабельності підприємства, аналіз необоротних активів, аналіз оборотних активів, поглиблений аналіз дебіторської заборгованості, поглиблений аналіз кредиторської заборгованості, аналіз інвестицій та інновацій, аналіз об`єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення, відомості про майно (майнові права боржника) згідно з результатами інвентаризації, виявлення ознак втрати або відновлення платоспроможності;

- також зазначає про те, що обставини справи свідчать про вчинення керівниками боржника дій, спрямованих на зменшення активів ТОВ Фірма "Поділля", матеріали справи не містять відомостей вчинення розпорядником майна в порядку ст.ст.40, 44 КУзПБ дій, спрямованих на відсторонення керівника боржника від посади та покладення виконання його обов`язків на розпорядника майна з метою, у тому числі і отримання доступу як керівника боржника до інформації щодо наявності/відсутності грошових коштів на рахунках боржника;

- вказує на те, що збори кредиторів станом на 20.01.2023р. не могли приймати рішення, передбачені ч.2 ст.49 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим 19.01.2023р. ТОВ "Цефей-Еко" (в день коли розпорядник повідомив про проведення зборів 20.01.2023р.), а також з метою також безпеки життя та здоров`я учасників даних зборів, просив забезпечити участь представника у зборах кредиторів боржника ТОВ Фірма "Поділля" в режимі відеоконференції. Однак, така заява проігнорована розпорядником майна боржника;

- вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №902/207/1179/23 від 22.02.2023р. матеріали справи №902/207/22 витребувано з Господарського суду Вінницької області.

13.03.2023р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/207/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" на постанову Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023р. у справі №902/207/22 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідних доказів, зокрема, доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Поділля", окрім: ТОВ Фірма "Поділля", арбітражному керуючому Томашуку Миколі Савелійовичу, ФГ "РОДИНА Н.С.".

15.03.2023р. через систему "Електроний суд" на виконання ухвали суду від 14.03.2023р. про залишення апеляційної скарги без руху від Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" надійшла заява про усунення недоліків з додатками, зокрема, доказами на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів учасникам провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Поділля".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.03.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" на постанову Господарського суду Вінницької області від 24.01.23р. у справі №902/207/22 та призначено справу №902/207/22 до розгляду на 04.04.2023р. об 14:30год., тощо..

17.03.2023р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" - адвоката Оніщука Євгена Олександровича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/207/22 поза приміщенням суду. В даному клопотанні заявник просить забезпечити представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" - адвокату Оніщуку Є.О. можливість проведення судового засідання по справі №902/207/22 , призначеного на 04.04.2023р. об 14:30год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.03.2023р. задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" - адвоката Оніщука Євгена Олександровича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/207/22 поза приміщенням суду та забезпечено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" - адвокату Оніщуку Є.О. участь в судовому засіданні у справі №902/207/22, призначеному на 04.04.2023р. об 14:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

23.03.2023р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Томашука М.С. надійшов письмовий відзив від 23.03.2023р. у справі №02-01/55 на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023р. у справі №902/207/22 - без змін.

27.03.2023р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Крупняк Агро" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023р. у справі №902/207/22 залишити без змін.

27.03.2023р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства "РОДИНА Н.С." надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023р. у справі №902/207/22 залишити без змін.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористався та в судове засідання 04.04.2023р. не з`явилися, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю таких учасників справи.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні 04.04.2023р. представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає постанову місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд постанову Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023р. у справі №902/207/22 скасувати, а справу №902/207/22 направити до Господарського суду Вінницької області для продовження розгляду.

Арбітражний керуючий Томашук М.С. у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 04.04.2023р. заперечив проти її доводів, вважаючи їх безпідставною та необґрунтованою. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023р. у справі №902/207/22 - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника та арбітражного керуючого, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваної постанови суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/207/22 за про банкрутство ТОВ Фірма "Поділля".

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 13.04.2022р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ Фірма "Поділля", визнано вимоги кредитора - ФГ "РОДИНА Н.С." 2521500,00грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Томашука М.С., призначено попереднє засідання на 20.05.2022.

14.04.2022р. здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Фірма "Поділля" на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.05.2022р. визнано конкурсні кредиторські вимоги ФОП Терещука С.М. до ТОВ Фірма "Поділля" у розмірі 7337293,95грн. та відкладено попереднє засідання у справі №902/207/22 на 17.06.2022р..

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.05.2022р. змінено процесуальний статус позовної заяви ТОВ "Бізнесагроподілля" на заяву про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника у розмірі 3122591,00грн. у справі №902/207/22 та визнано конкурсні кредиторські вимоги ТОВ "Бізнесагроподілля" до ТОВ Фірма "Поділля".

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.06.2022р. визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області до ТОВ Фірма "Поділля" у розмірі 166608,66грн., встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню розпорядником майна Томашуком М.С. до реєстру вимог кредиторів ТОВ Фірма "Поділля" та призначено справу до розгляду в підсумковому судовому засіданні на 20.07.2022р..

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.07.2022р. визнано конкурсні кредиторські вимоги ФОП Башинського Е.В. до ТОВ Фірма "Поділля", а також відкладено розгляд заяв ТОВ "Терра Крафт" б/н від 16.06.2022р. та ТОВ "Цефей-Еко" б/н від 21.06.2022р. про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/207/22 на 22.08.2022р..

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.08.2022р. визнано грошові вимоги ТОВ "Цефей-Еко" та ТОВ "Терра Крафт".

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.11.2022р. визнано грошові вимоги Балицької О.В. у розмірі 159158,36грн. основного боргу (4 черга задоволення) та 4962,00грн. - судового збору за подання даної заяви (перша черга задоволення); визнано грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 90920,81грн. (4 черга задоволення); замінено кредиторів у справі №902/207/22 про банкрутство ТОВ Фірма "Поділля" - ФОП Терещука С.М. та ТОВ "Бізнесагроподілля" на ТОВ "Крупняк Агро"; розгляд справи №902/207/22, заяви ТОВ "ДЕЙВЕСТ" б/н від 15.08.2022р. про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 725002,19грн. відкладено на 07.12.2022р..

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.12.2022р. визнано грошові вимоги ТОВ "ДЕЙВЕСТ" у розмірі 432 123,02грн. основного боргу (4 черга задоволення) та 4962,00грн. - судового збору за подання даної заяви (1 черга задоволення), продовжено строк процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна Томашука М.С. у справі №902/207/22 до 24.01.2023р. та призначено підсумкове судове засідання у справі №902/207/22 на 24.01.2023р..

В судовому засіданні 24.01.2023р. Господарським судом Вінницької області сповіщено, що 23.01.2023р. до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких, останнє просить суд зобов`язати розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Томашука М.С. забезпечувати участь представника ТОВ "Цефей-Еко" у зборах кредиторів боржника ТОВ Фірма "Поділля" в режимі відеоконференції та зобов`язати розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Томашука М.С. розкрити кредиторам інформацію щодо фінансового стану боржника ТОВ Фірма "Поділля".

Разом з тим, враховуючи неявку в судове засідання представника ТОВ "Цефей-Еко" суд дійшов висновку про призначення вказаних пояснень до розгляду в судовому засіданні на 23.02.2023.

Також, судом сповіщено, що 23.01.2023р. до Господарського суду Вінницької області від арбітражного керуючого Томашука М.С. надійшли наступні документи:

- звіт №02-01/06 від 23.01.2023р. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля";

- звіт №02-01/07 від 23.01.2023р. про діяльність розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" та фінансовий стан ТОВ Фірма "Поділля";

- клопотання №02-01/08 від 23.01.2023р. про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Томашука М.С.;

- заява №02-01/09 від 23.01.2023р. на участь у справі про банкрутство.

Як вже зазначалося, постановою Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023р. у справі №902/207/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Поділля", затверджено звіт арбітражного керуючого (розпорядника майна) Томашука М.С. №02-01/07 від 23.01.2023р. про виконану роботу в ході процедури розпорядження майном у справі №902/207/22; затверджено звіт №02-01/06 від 23.01.2023р. арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" за період з 13.04.2022р. по 24.01.2023р. у справі №902/207/22; затверджено витрати арбітражного керуючого, розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" за період з 13.04.2022р. по 24.01.2023р. в розмірі 2359,00грн.; затверджено основну грошову винагороду арбітражного керуючого, розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" за період з 13.04.2022р. по 24.01.2023р. в розмірі 183470,00грн.; задоволено клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. №02-01/08 від 23.01.2023р. про визнання боржника банкрутом; відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Томашука М.С.; припинено процедуру розпорядження майном ТОВ Фірма "Поділля" (вул.Миру, буд.105 В, с.Голодьки, Хмільницький район, Вінницька область, 22064, код 13338404) та повноваження розпорядника майна Томашука М.С. у справі №902/207/22; визнано боржника - ТОВ Фірма "Поділля" (вул.Миру, буд.105 В, с.Голодьки, Хмільницький район, Вінницька область, 22064, код 13338404) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, строк ліквідаційної процедури - 12 місяців; задоволено заяву арбітражного керуючого Томашука М.С. №02-01/09 від 23.01.2023р. про згоду на участь у справі №902/207/22; призначено ліквідатором ТОВ Фірма "Поділля" (вул.Миру, буд.105 В, с.Голодьки, Хмільницький район, Вінницька область, 22064, код 13338404) арбітражного керуючого Томашука Миколу Савелійовича, тощо.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Водночас, ст.9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р..

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004р., верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Водночас, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Частиною 1 ст.3 ГПК України, передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ).

Згідно ч.1 ст.2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Як зазначалось вище, 23.01.2023р. до Господарського суду Вінницької області від арбітражного керуючого Томашука М.С. надійшли наступні документи:

- звіт № 02-01/06 від 23.01.2023р. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля";

- звіт № 02-01/07 від 23.01.2023р. про діяльність розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" та фінансовий стан ТОВ Фірма "Поділля";

- клопотання №02-01/08 від 23.01.2023р. про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Томашука М.С.;

- заява №02-01/09 від 23.01.2023р. на участь у справі про банкрутство.

Щодо звіту розпорядника майна про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №902/207/22 за період з 13.04.2022р. по 24.01.2023р., слід зазначити наступне.

Згідно ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.ч.1, 2, 4, 6 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 13.04.2022р. арбітражному керуючому Томашуку М.С. за виконання повноважень розпорядника майна встановлено грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень.

Так, із документів доданих до клопотання вбачається, що за час виконання повноважень розпорядника майна з 13.04.2022р. по 24.01.2023р. арбітражному керуючому Томашуку М.С. нараховано основну грошову винагороду у розмірі 183470,00грн..

Судом встановлено, що розрахунок грошової винагороди здійснювався виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, який з 01.01.2022р. становив 6500,00грн., а з 01.10.2022р. становить 6700,00грн..

Також, у звіті вказано, що грошова винагорода у розмірі 58500,00грн. арбітражному керуючому погашено за рахунок авансованих коштів ініціюючого кредитора на рахунок господарського суду.

Грошова винагорода в сумі 124970,00грн. (183470,00грн. - 58500,00грн. - 124970,00грн.) розпоряднику майна не виплачена.

Крім того, на даний час боржник діяльності не здійснює, у зв`язку з чим погашення основної грошової винагороди в сумі 124970,00грн. можливе за рахунок коштів, одержаних від реалізації майна банкрута.

Водночас, як вбачається із звіту та доданих до нього письмових доказів, окрім суми основної грошової винагороди арбітражним керуючим Томашуком М.С. під час виконання повноважень розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" здійснено витрат на загальну суму 2359,00грн., з них:

- 730,00грн. - витрати на поштові відправлення;

- 1588,20грн. - витрати на канцтовари та ін.;

- 40,80грн. - отримання інформації із ГУ Статистики.

Зазначені витрати є документально підтвердженими.

Крім того, розпорядником майна у звіті зазначено, що вказані витрати не погашались, у зв`язку з відсутністю грошових коштів у боржника.

Також, із змісту протоколу №2 судом встановлено, що 20.10.2023р. відбулося засідання комітету кредиторів ТОВ Фірма "Поділля", на якому одним із питань порядку денного було питання про затвердження звіту про нарахування та виплату винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Томашука М.С..

В результаті обговорення та за наслідками голосування щодо даного питання було вирішено прийняти до відома та схвалити вказаний звіт.

Враховуючи вище викладене та встановлені судом обставини, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованим висновком місцевого господарського суду про прийняття, схвалення та затвердження звіту арбітражного керуючого Томашука М.С. №02-01/06 від 23.01.2023р. про нарахування та виплату грошової винагороди у розмірі 183470,00грн., здійснення та відшкодування витрат у розмірі 2359,00грн. за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" у справі №902/207/22 з 13.04.2022р. по 24.01.2023р..

Стосовно звіту розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" арбітражного керуючого Томашука М.С. про виконану роботу в ході процедури розпорядження майном у справі №902/207/22, слід зазначити наступне.

Згідно ч.ч.1-3, 6 ст.49 Кодексу України з процедур банкрутства, у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.

У відповідності до ст.58 Кодексу України з процедур банкрутства, у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців. Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

За приписами ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури має містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство; дату ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відомості про ліквідатора.

Як свідчать матеріали справи, арбітражним керуючим (розпорядником майна) Томашуком М.С. до суду подано звіт про виконану роботу в ході процедури розпорядження майном у справі №902/207/22.

Так, змісту вказаного звіту свідчить про те, що розпорядником майна було проведено роботу по інвентаризації майна ТОВ Фірма "Поділля".

Також, в ході проведеної інвентаризації майна було виявлено майнових активів із залишковою вартістю 802700,00грн. (при тому, що розмір грошових вимог кредиторів у справі про банкрутство становить 15958871,27грн.).

Крім того, розпорядником майна було встановлено, що вартість рухомого майна та обладнання, яке було передано в оренду ТОВ "Терра Крафт" на момент передачу його в оренду (14.04.2021р.) за даними бухгалтерського обліку становить 6821605,02грн..

Інвентаризація даного майна не проводилась, оскільки майно перебуває в оренді ТОВ "Терра Крафт", а також по причині наявності судового рішення у справі №902/863/20.

Так, за результатами процедури розпорядження майном встановлено наявність непогашених грошових вимог перед кредиторами, які визнані судом на загальну суму 15958871,27грн. та встановлено недостатність майна та майнових активів для їх погашення (в ході проведеної інвентаризації майна було виявлено майнових активів із залишковою вартістю 802700,00грн).

Аналіз фінансового стану показав, що підприємство має занижений рівень ліквідності. Власні оборотні активи підприємства мають від`ємне значення і за останній рік склали - 13725,2тис. грн..

В результаті аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища ТОВ Фірми "Поділля" та його становища на ринках, встановлено, що ТОВ Фірми "Поділля" має ознаки поточної неплатоспроможності та характеризується ознаками критичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану потенційного банкрутства. При цьому, ймовірність банкрутства ТОВ Фірми "Поділля" дуже висока.

Також, на адресу розпорядника майна заяв про участь у санації ТОВ Фірми "Поділля" не надходило.

Встановлено, що товариство не здійснює фінансово-господарську діяльність та не представляється можливим поновити господарську діяльність, у зв`язку з чим боржник неспроможний відновити свою платоспроможність.

Застосування до боржника процедури розпорядження майном очікуваного результату відновлення платоспроможності не дало, отже погашення вимог кредиторів можливе лише через застосування до боржника ліквідаційної процедури.

Крім того, у звіті зазначено, що від імені боржника необхідно вчинити дії щодо повернення майна з оренди та виставлення вимог щодо оплати орендної плати, а також питання відшкодування завданої шкоди боржнику шляхом ініціювання солідарної та/або субсидіарної відповідальності винних осіб в доведенні до банкрутства боржника, що необхідно та можливо зробити виключно в ліквідаційній процедурі ТОВ Фірма "Поділля".

Водночас, судом встановлено, що 20.01.2022р. відбулося засідання зборів кредиторів боржника.

Зокрема, доповідаючи про виконану роботу по справі №902/207/22 на зборах кредиторів ТОВ Фірма "Поділля", розпорядником майна на виконання ч.3 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства було надано на розгляд кредиторів аналіз фінансово-господарського стану ТОВ Фірма "Поділля".

Згідно протоколу зборів комітету кредиторів боржника вбачається, що кредиторами було ухвалено рішення про прийняття до відома та схвалення звіту про діяльність розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" за період з 13.04.2022р. по 20.01.2023р., роботу розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" арбітражного керуючого Томашука М.С. визнано задовільною та такою, що відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства та не порушує прав боржника та його кредиторів. Звіт про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство ТОВ Фірма "Поділля" прийнято до відома без зауважень.

З огляду на викладене та розглянувши звіт розпорядника майна боржника Томашука М.С. №02-01/07 від 23.01.2023р., суд дійшов висновку про його затвердження.

Також, як свідчить зміст вказаного протоколу, кредиторами було вирішено звернутись до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про визнання ТОВ Фірми "Поділля" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та уповноважено розпорядника майна на звернення до господарського суду з клопотанням про визнання ТОВ Фірми "Поділля" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

23.01.2023р. до Господарського суду Вінницької області від арбітражного керуючого Томашука М.С. надійшло клопотання №02-01/08 від 23.01.2023р. про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Томашука М.С..

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, що згідно наданих до матеріалів доказів вбачається наявність ознак критичної неплатоспроможності боржника - ТОВ Фірма "Поділля" та неспроможність останнього виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами.

Крім того, як зазначалося вище, зборами кредиторів (протокол від 20.1.2023р.), зокрема, було прийнято такі рішення:

- звернутись до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про визнання ТОВ Фірма "Поділля" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

- уповноважити розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" арбітражного керуючого Томашука М.С. звернутись до господарського суду Вінницької області з клопотанням про визнання ТОВ Фірма "Поділля" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно п.4 ч.8 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства, прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого належить до компетенції комітету кредиторів.

У зв`язку з чим, засіданні комітету кредиторів ТОВ Фірма "Поділля", яке також відбулось 20.01.2023, було ухвалено аналогічне рішення.

Як судом встановлено судом, у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення про скликання зборів кредиторів та комітету кредиторів ТОВ Фірма "Поділля" всіх кредиторів та осіб, які відповідно до ч.1, ч.8 ст.48 Кодексу мають право приймати участь роботі зборах кредиторів та комітеті кредиторів, відповідно.

Також, судом встановлено, що рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів про звернення до суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом прийнято в межах компетенції, визначеної ч.5, ч.8 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства.

Поряд із вказаним слід звернути увагу на те, що підставою для визнання боржника банкрутом є не саме по собі рішення зборів кредиторів, а неможливість задоволення вимог кредиторів боржника інакше як через застосування щодо нього процедури ліквідації.

Вказана правова позиція викладена в постанові від 16.02.2022р. у справі №927/885/17.

Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2021р. у справі №916/1950/16, від 29.07.2021р. у справі №925/409/20, від 24.11.2021р. у справі №902/560/20, від 26.10.2022р. у справі №916/1101/21, від 26.10.2022р. у справі №922/3529/20.

Для встановлення факту неоплатності (недостатності майна для задоволення вимог кредиторів), суд дослідив актив та пасив боржника за даними матеріалів інвентаризації активів та зобов`язань боржника та результати розгляду грошових вимог кредиторів за підсумками попереднього засідання суду; перевірив звіт про діяльність розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Томашука М.С. та фінансовий стан ТОВ Фірма "Поділля".

Як вбачається з матеріалів справи та судом встановлено, а саме:

- неоплатність боржника (недостатність майна для задоволення вимог кредитора);

- наявність непогашених грошових вимог перед кредитором, які визнані судом;

- перевищення зобов`язань боржника над його наявним майном (перевищення пасивів над активами);

- відсутність заяв від можливих інвесторів.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відсутність у боржника активів достатніх для здійснення господарської діяльності, наявність непогашеної кредиторської заборгованості, відсутність осіб, зацікавлених у відновленні платоспроможності боржника, - свідчать про ознаки неспроможності боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації і погасити вимоги кредитора не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованим висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для припинення процедури розпорядження майном ТОВ Фірма "Поділля" та повноважень розпорядника майна боржника Томашука М.С. та визнання ТОВ Фірма "Поділля" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури боржника строком на дванадцять місяців.

Згідно ч.ч.1,2 ст.60 Кодексу України з процедур банкрутства, у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.10 Кодексу України з процедур банкрутства, одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу.

Частиною 3 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають конфлікт інтересів; 5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи. До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.

З матеріалів справи вбачається, що 23.01.2023р. арбітражним керуючим Томашуком М.С. подано заяву №02-01/09 від 23.01.2023р., в якій зазначено про згоду на призначення його ліквідатором у справі про банкрутство ТОВ Фірма "Поділля".

Також, повідомлено, що управління боржником ТОВ Фірма "Поділля" раніше не здійснював, не являється зацікавленою особою стосовно боржника та його кредиторів, судимостей за вчинення економічних злочинів не має, дисциплінарні стягнення під час здійснення діяльності арбітражного керуючого не застосовувались.

Крім того, арбітражний керуючий має усі організаційні та технічні можливості здійснювати повноваження ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ Фірма "Поділля", має офісне приміщення, обладнане організаційною технікою (комп`ютер, ксерокс, факс, принтер, сканер) та безперешкодним доступом до мережі Інтернет.

Водночас, до поданої заяви, арбітражним керуючим додано, зокрема, копію Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №187 від 08.02.2013р.; договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого за шкоду, яку може бути завдано у зв`язку з виконанням його обов`язків № ДЦВАК/292/22 від 14.10.2022р., квитанції від 19.10.2022р..

З огляду на викладене та враховуючи рішення зборів кредиторів боржника та комітету кредиторів боржника від 20.01.2023р., розглянувши заяву арбітражного керуючого Томашука М.С. та додані до неї документи, перевіривши відповідність кандидатури вимогам ч.3 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства, оцінивши здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Кодексом обов`язки ліквідатора з урахуванням результатів його роботи як розпорядника майна боржника, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів та кандидатури арбітражного керуючого вимогам Кодексу України з процедур банкрутства та призначення арбітражного керуючого Томашука М.С. ліквідатором ТОВ Фірма "Поділля" у справі № 902/207/22.

Поряд із зазначеним слід також відмітити, що на виконання ухвали суду про відкриття апеляційного провадження у даній справі арбітражним керуючим Томашуком М.С. надано відзив на апеляційну скаргу, у якому арбітражний на заперечення та доводи скаржника наводить відповідні пояснення, зокрема, щодо проведення інвентаризації майна боржника, зазначає наступне.

Так, розпорядником майна на виконання вимог КУзПБ та ухвали Господарського суду Вінницької області від 13.04.2022р. було проведено роботу по інвентаризації майна ТОВ Фірма арбітражного керуючого Томашука М.С..

До початку інвентаризації майна ТОВ Фірма "Поділля" розпорядником майна було направлено боржнику письмовий запит від 03.05.2022р. в якому вимагалось надати розпоряднику майна документи для проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника та документи для проведення інвентаризації майна боржника та ін..

03.05.2022р. розпорядником майна було направлено боржнику письмове повідомлення про необхідність збереження майна боржника, а також повідомлення від 03.05.2022р. про введення процедури розпорядження майном та застосування до боржника обмежень та заборон, що визначені КУзПБ.

Також, з метою отримання повної та достовірної інформації щодо діяльності боржника розпорядником майна було подано до ГУ ДПС у Вінницькій обл. та ГУ Статистики у Вінницькій обл. запити про надання документів щорічної фінансової звітності ТОВ Фірма "Поділля" в період із 2019-2021р.р..

В ході здійснення процедури розпорядження майном від боржника ТОВ Фірма "Поділля", ГУ ДПС у Вінницькій області та ГУ Статистики у Вінницькій області було отримано документи щорічної фінансової звітності ТОВ Фірма "Поділля" в період із 2019-2021р.р..

За результатами отриманих від бухгалтерії боржника документів щодо залишку майнових активів розпорядником майна за участю бухгалтера ТОВ Фірма "Поділля" у строк встановлений судом та КУзПБ було проведено інвентаризацію майна боржника ТОВ Фірма "Поділля".

Інвентаризація проведена відповідно до Положення затвердженого Міністерством фінансів України від 02.09.2014р. №879. За результатами проведеної інвентаризації складено Протокол інвентаризаційної комісії, інвентаризаційні описи та Акти інвентаризації, форма яких затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2015р. №572.

В ході проведеної інвентаризації майна було виявлено майнових активів із залишковою вартістю 802700,00грн..

Матеріали інвентаризації майна ТОВ Фірма "Поділля" подано до Господарського суду Вінницької області разом із звітом розпорядника майна про проведену роботу.

Запити розпорядника майна та відповіді на них щодо надання фінансової звітності боржника містяться в матеріалах справи та подані разом із звітом розпорядника майна та наявні в оригіналах в матеріалах справи розпорядника майна та будуть надані апеляційному суду для огляду за вимогою суду.

Проведена інвентаризація майна ТОВ Фірма "Поділля" в процедурі розпорядження майном була предметом дослідження в судовому засіданні 24.01.2022р., про що зазначено судом в оскаржуваній постанові.

Отже, твердження скаржника про те, що інвентаризація майна не проводилась і матеріали справи не містять відомостей про проведену інвентаризацію спростовується матеріалами справи.

Стосовно проведення аналізу фінансового - господарського стану боржника зазначає, зокрема, наступне.

Так, розпорядником майна вжито заходів щодо отримання документів щорічної фінансової звітності ТОВ Фірма "Поділля" в період із 2019-2021р.р. для проведення аналізу фінансового-господарського стану боржника.

Також, боржником на вимогу розпорядника майна було надано ряд інших документів що мають значення при проведені аналізу фінансового стану боржника.

Під час виконання повноважень розпорядником майна було проведено роботу по інвентаризації майна боржника та проведено аналіз фінансово-господарського стану боржника та аналіз факторів, що призвели до банкрутства ТОВ Фірма "Поділля", та встановлено наступне:

Відповідно до відомостей із Єдиного реєстру юридичних осіб учасниками ТОВ Фірма "Поділля" є ОСОБА_2 із 1% статутного капіталу та іноземної компанії - Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ(TerraseedKurbishandel GMBH), Австрія із 99% статутного капіталу.

Засновником Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (TerraseedKurbishandel GMBH), Австрія та особою , що управляла її справами та створеними за її участю підприємствами на території України був ОСОБА_3, який помер в грудні 2019р..

В зв`язку із цим починаючи із грудня 2019р. між спадкоємцями ОСОБА_3 відбувся розподіл часток в Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (TerraseedKurbishandel GMBH), Австрія та надавались від її імені довіреності на управління_ТОВ Фірма "Поділля" на різних осіб.

Так першим хто здійснював управління ТОВ Фірма "Поділля" був його співзасновник ОСОБА_2 , який надавав різного роду господарські розпорядження керівникам товариства в т.ч. і щодо управління його майном.

14.04.2020р. між ТОВ Фірма "Поділля" та ТОВ "Терра Крафт" було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить ТОВ Фірма "Поділля" - об`єкт нерухомого майна що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, с.Голодьки, вул.Подільська, б.6В, загальною площею 9236,6кв.м, який являє собою цех з переробки насіння гарбуза і було основним майном ТОВ Фірма "Поділля", яке було задіяне в господарській діяльності товариства та приносило прибуток.

14.04.2020р. ТОВ Фірма "Поділля" за актом приймання-передачі передано ТОВ "Терра Крафт" об`єкт нерухомого майна що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, с.Голодьки, вул.Подільська, б.6В, загальною площею 9236,6кв.м.

Передача такого майна в оренду відіграло основну роль в зупинці діяльності ТОВ Фірма "Поділля" із початку 2020р..

Відповідно до умов договору оренди нерухомого майна в ньому не зазначено розміру орендної плати за таке майно та передбачено сплату орендної плати в кінці терміну використання об`єкта оренди.

Станом на сьогоднішній день ТОВ "Терра Крафт" не було сплачено грошових коштів за оренду майна, майно використовувалось ТОВ "Терра Крафт" в період із 14.04.2020р. по 14.10.2021р., оскільки 13.10.2021р. було реалізовано з публічних торгів ДП "Сетам".

Отже в ліквідаційній процедурі ТОВ Фірма "Поділля" необхідно буде вчиняти дії щодо нарахування та стягнення орендної плати за користування майном ТОВ "Терра Крафт" в період із 14.04.2020р. по 14.10.2021р..

Також, 14.04.2020р. між ТОВ Фірма "Поділля" та ТОВ "Терра Крафт" було укладено Договір оренди рухомого майна (обладнання) в кількості 351 одиниця, що належить ТОВ Фірма "Поділля" та знаходиться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Голодьки, вулиця Подільська, буд.6В, яке являє собою все наявне рухоме майно ТОВ Фірма "Поділля" в т.ч. обладнання цеху по переробці гарбуза, сільськогосподарську та автотранспортну техніку , а також різного роду обладнання та інвентар.

Передача такого рухомого майна в оренду поряд із передачею наведеного рухомого майна відіграло основну роль в зупинці діяльності ТОВ Фірма "Поділля" із початку 2020р..

Відповідно до умов договору оренди рухомого майна в ньому не зазначено розміру орендної плати за таке майно та передбачено сплату орендної плати в кінці терміну використання об`єкта оренди. Кінцевим терміном оренди рухомого майна є 14.04.2023р..

Станом на сьогоднішній день ТОВ "Терра Крафт" не було сплачено грошових коштів за оренду майна, майно використовується ТОВ "Терра Крафт" в період із 14.04.2020р. по даний час.

Майно за договором оренди на даний час перебуває у володінні ТОВ "Терра Крафт" і його власнику ТОВ Фірма "Поділля" не повернуто.

Вартість рухомого майна та обладнання на момент передачу його в оренду за даними бухгалтерського обліку становить 6821605,02грн..

Таким чином, в ліквідаційній процедурі ТОВ Фірма "Поділля" необхідно буде вчиняти дії щодо повернення рухомого майна від ТОВ "Терра Крафт", а також нарахування та стягнення орендної плати за користування майном ТОВ "Терра Крафт" в період із 14.04.2020р. по фактичну дату повернення такого майна.

Як зазначено арбітражним керуючим, надалі вже іншим представником Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (TerraseedKurbishandel GMBH), Австрія та особою, що здійснювала управління ТОВ Фірма "Поділля" став гр. ОСОБА_4 , який відповідно протоколу від 19.05.2020р. змінив директора ТОВ Фірма "Поділля" Залуцького Л.В. та призначив директором Вяткіна Вячеслава Віталійовича.

Після призначення директором Вяткіна В.В. ним було вчинено дії на повернення рухомого та нерухомого майна від ТОВ "Терра Крафт" до ТОВ Фірма "Поділля".

В наслідок таких дій було зареєстроване кримінальне провадження в правоохоронних органах .

На такі дії директора Вяткіна В.В. щодо повернення майна з оренди ТОВ "Терра Крафт" звернулось із позовною заявою до Господарського суду Вінницької області з вимогою заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Поділля" чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" в користуванні майном.

За вказаною позовною заявою було порушено провадження у господарській справі №902/863/20.

Ухвалою Господарського суду Вінницької обл. від 27.08.2020р. №902/836/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" про забезпечення позову задоволено. Постановлено заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Поділля", а також будь-яким іншим третім особам без виключення, від імені та в інтересах власника або щодо нього, вчиняти будь-які дії направлені на входження, в тому числі - примусове, без дозволу та присутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт", та блокування роботи у будь-який спосіб (володіння, користування тощо), в тому числі - примусове, щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлові будівлі, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2068462705248; щодо прилеглої території та належного ТОВ Фірма "Поділля" рухомого майна (обладнання) в кількості 351 одиниця, яке знаходиться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Голодьки, вулиця Подільська, будинок 6В.

Рішенням господарського суду Вінницької обл. справі №902/863/20 було вирішено: усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" (вул.Миру, буд.105В, с.Голодьки, Хмільницький район, Вінницька область, 22064, код ЄДРПОУ 37257648) у користуванні орендованим майном шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Поділля" (вул.Миру, с.Голодьки, Хмільницький район, Вінницька область, 22064, код ЄДРПОУ 13338404), а також будь-яким іншим третім особам без виключення, від імені та в інтересах власника або щодо нього, вчиняти дії щодо з перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" перешкоди в користуванні майном, а саме: не вчиняти будь-яких дій направлених на входження, в тому числі - примусове, без дозволу та присутності представників Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт", та блокувати роботи у будь-який спосіб (володіння, користування тощо), в тому числі - примусове, щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлові будівлі, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2068462705248; щодо прилеглої території та належного ТОВ Фірма Поділля рухомого майна (обладнання) в кількості 351 одиниця, яке знаходиться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Голодьки, вулиця Подільська, будинок 6В.

Після отримання даного рішення представники ТОВ Фірма "Поділля" не вчиняли дій щодо повернення майна з оренди та не чинили жодних перешкод ТОВ "Терра Крафт" у користуванні майном.

На даний час повернути рухоме майно може виключно ліквідатор у ліквідаційній процедурі ТОВ Фірма "Поділля".

Також, як зазначає арбітражний керуючий, що з аналізу отриманих від боржника документів вбачається, що ТОВ "Терра Крафт" став кредитором ТОВ Фірма "Поділля" вчинивши наступні дії, зокрема, рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.06.2020р. у справі №902/213/20 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Поділля" на користь Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" 1188147,94грн. основного боргу; 237629,58грн штрафу та 213827,13грн. процентів річних, нарахованих за період з 11.10.2019р. по 24.02.2020р.р.; 24594,07грн. - судових витрат зі сплати судового збору. Нараховано на суму заборгованості 1 188 147,94грн. (або її непогашену частину) та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Поділля" на користь Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006": 48% річних за кожен день прострочення перерахування грошових коштів у сумі 1188147,94грн. протягом періоду з 25.02.2020р. до моменту виконання судового рішення в частині їх повної сплати.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.10.2020р. у справі №902/213/20 замінено Приватне підприємство "БІЗОН-ТЕХ 2006" (код - 34216986, вул.Лесі Українки, буд.162, кв.11, м.Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70605) його правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" (код 37257648, Вінницька область, Хмільницький район, село Голодьки, вул.Миру, будинок 105В).

На цій підставі приватним виконавцем Вінницького виконавчого округу Собчуком В.В. за заявою ТОВ "Терра Крафт" було відкрито виконавче провадження по стягненню боргу відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області від 05.10.2020р. у справі №902/213/20 та виданого у цій справі наказу.

В ході здійснення виконавчого провадження 20.10.2020р. було накладено арешти на все нерухоме майно ТОВ Фірма "Поділля" , а саме:

- об`єкт нерухомого майна що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, с.Голодьки , вул.Подільська, б.6В, загальною площею 9236,6кв.м (цех з переробки);

- об`єкт нерухомого майна що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, с.Голодьки , вул.Миру, б.105В, загальною площею 3840,0кв.м (тракторна бригада);

- об`єкт нерухомого майна що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, с.Голодьки , вул.Кармелюка, б.21В, загальною площею 220,9кв.м (будинок пасічника);

- об`єкт нерухомого майна що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, с.Голодьки , вул.Подільська, б.5а, загальною площею 137,7кв.м (контора).

Дане майно було описано і арештовано 22.10.2020р. та передано на відповідальне зберігання стягувачу ТОВ "Терра Крафт" в особі заступника директора Законтного О.О..

Надалі протягом 2021-2022 років нерухоме майно було реалізовано до відкриття процедури банкрутства та частково після порушення справи про банкрутство ТОВ Фірма "Поділля", оскільки торги було розпочато до порушення справи про банкрутство, однак у зв`язку із введенням воєнного стану їх було зупинено та поновлено вже після порушення справи про банкрутство (мораторій на дану примусову реалізацію не розповсюджувався.

Об`єкт нерухомого майна що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, с.Голодьки, вул.Подільська, б.6В, загальною площею 9236,6кв.м (цех з переробки) було реалізовано 13.10.2021р. за ціною 11350000,00грн..

Об`єкт нерухомого майна що знаходиться за адресою: Вінницька обл. , Хмільницький район, с.Голодьки, вул.Миру, б.105В, загальною площею 3840,0кв.м (тракторна бригада) було реалізовано 14.02.2022р. за ціною 6670246,50грн..

Об`єкт нерухомого майна що знаходиться за адресою: Вінницька обл. , Хмільницький район, с.Голодьки, вул.Кармелюка, б.21В, загальною площею 220,9кв.м (будинок пасічника) було реалізовано 02.02.2022р. за ціною 149163.20грн..

Об`єкт нерухомого майна що знаходиться за адресою: Вінницька обл. , Хмільницький район, с.Голодьки, вул.Подільська б.5а, загальною площею 137,7кв.м (контора) було реалізовано 26.05.2022р. за ціною 93890,00грн..

Грошові кошти від реалізації майна були направлені на погашення вимог стягувачів ТОВ Фірма "Поділля" у виконавчому проваджені.

Грошові кошти від продажу майна, які надійшли після порушення справи про банкрутство були розподілені Приватним виконавцем Собчуком В.В., а розрахунок із кредиторами відображено в реєстрі вимог кредиторів.

Крім того, проаналізувавши інші документи боржника арбітражним керуючим було встановлено, зокрема, наступне.

07.04.2020р. між ТОВ "Цефей-Еко" та ТОВ "Голденкерн" було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії)№07/04/2020-ФП за яким ТОВ "Голденкерн" відступив ТОВ "Цефей-Еко" право вимоги до ТОВ Фірма "Поділля" на загальну суму 12774877,92грн..

В якості забезпечення виконання зобов`язань перед новим кредитором 09.04.2020р. між ТОВ Фірма "Поділля" та ТОВ "Цефей-Еко" було укладено договір застави незавершеного виробництва №09/04-20 ФП, у відповідності до якого ТОВ Фірма "Поділля" передано в заставу ТОВ "Цефей-Еко" незавершене виробництво, посіви майбутнього урожаю на посівних площах відповідно до Додатку 1 до договору, а також вся зібрана сільськогосподарська продукція вирощена на посівних площах відповідно до Додатку 1 до договору на загальну суму 7207000,00грн.. Предметом договору застави визначено наступне:

- незавершене виробництво (посіви) озимої пшениці вартістю 3237000,00грн., яка засіяна на земельних ділянках ТОВ Фірма "Поділля" площею 118,9919га та розташовані на території Голодьківської сільської ради Хмільницького району Вінницької обл.;

- незавершене виробництво (посіви) гарбуза вартістю 3970000,00грн., яка засіяна на земельних ділянках ТОВ Фірма "Поділля" площею 203,574га та розташовані на території Голодьківської сільської ради Хмільницького району Вінницької обл..

Тобто всі посіви ТОВ Фірма "Поділля" були передані в заставу ТОВ "Цефей-Еко" 09.04.2022р..

У зв`язку із невиконанням ТОВ Фірма "Поділля" зобов`язань щодо погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ "Цефей-Еко" то протягом 2020р. ТОВ "Цефей-Еко" було вчинено дії щодо отримання у власність всього вирощеного урожаю ТОВ Фірма "Поділля" 2020р., а саме озимої пшениці та гарбуза.

Також, у провадженні Господарського суду Вінницької області перебували справи №902/925/20 та №902/991/20 за позовом ТОВ "Цефей-Еко" до ТОВ Фірми "Поділля" про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на предмет застави.

Під час розгляду даних справ було забезпечено позов ТОВ "Цефей-Еко" до ТОВ Фірми "Поділля" за час існування якого ТОВ "Цефей-Еко" було зібрано та прийнято у власність весь урожай гарбуза ТОВ Фірми "Поділля" 2020р..

За таких обставин в 2020р. ТОВ Фірми "Поділля" було позбавлено всього вирощеного урожаю в 2020р. та як наслідок і всіх обігових коштів , які ТОВ Фірми "Поділля" могли бути отримані від реалізації вирощеного урожаю.

За таких обставин в 2020р. ТОВ Фірми "Поділля" було позбавлено можливості виплачувати заробітну плату працівникам та орендну плату пайовикам за використання земельних ділянок.

Станом на 2020р. розмір невиплаченої орендної плати пайовикам становить 1089000,00грн..

Не маючи можливостей виплачувати орендну плату за використання розпайованої землі пайовикам, ТОВ Фірми "Поділля" було прийнято рішення про дострокове припинення договорів оренди землі із пайовиками на вимоги пайовиків шляхом укладання додаткових угод про дострокове припинення договорів оренди землі.

В зв`язку із цим протягом 2020-2021р.р. на вимогу пайовиків було достроково припинено договори оренди земельних ділянок - паїв.

Внаслідок зазначених вище обставин ТОВ Фірми "Поділля" залишилось без майна та землі , що зумовило звернення його кредитора - ФГ "Родина Н.С." із заявою про порушення справи про банкрутство.

Розпорядником майна було проведено роботу по інвентаризації майна ТОВ Фірма "Поділля".

В ході проведеної інвентаризації майна було виявлено майнових активів із залишковою вартістю 802700,00грн. (при тому, що розмір грошових вимог кредиторів у справі про банкрутство становить 15958871,27грн.).

Розпорядником майна було встановлено, що вартість рухомого майна та обладнання , яке було передано в оренду ТОВ "Терра Крафт" на момент передачу його в оренду (14.04.2021р.) за даними бухгалтерського обліку становить 6821605,02грн..

Інвентаризація даного майна не проводилась, оскільки майно перебуває в оренді ТОВ "Терра Крафт", а також по причині наявності судового рішення у справі №902/863/20.

Також як зазначає арбітражний керуючий, у ліквідаційній процедурі ТОВ Фірма "Поділля" необхідно буде вчиняти дії щодо повернення рухомого майна від ТОВ "Терра Крафт", а також нарахування та стягнення орендної плати за користування цим майном ТОВ "Терра Крафт" в період із 14.04.2020р. по фактичну дату повернення такого майна.

Крім того в ліквідаційній процедурі ТОВ Фірма "Поділля" необхідно буде вчиняти дії щодо нарахування та стягнення орендної плати за користування нерухомим майном ТОВ "Терра Крафт" в період із 14.04.2020р. по 14.10.2021р..

Також, арбітражним керуючим повідомлено про те, що за результатами процедури розпорядження майном встановлено наявність непогашених грошових вимог перед кредиторами, які визнані судом на загальну суму 15958871,27грн. та встановлено недостатність майна та майнових активів для їх погашення (в ході проведеної інвентаризації майна було виявлено майнових активів із залишковою вартістю 802700,00грн.).

За результатами аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища ТОВ Фірми "Поділля" та його становища на ринках, встановлено, що ТОВ Фірми "Поділля" має ознаки поточної неплатоспроможності та характеризується ознаками критичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану потенційного банкрутства. При цьому, ймовірність банкрутства ТОВ Фірми "Поділля" дуже висока.

На адресу розпорядника майна заяв про участь у санації ТОВ Фірми "Поділля" не надходило.

Товариство не здійснює фінансово-господарську діяльність із 2020року та не представляється можливим поновити господарську діяльність, у зв`язку з чим боржник неспроможний відновити свою платоспроможність.

Застосування до боржника процедури розпорядження майном очікуваного результату відновлення платоспроможності не дало, отже погашення вимог кредиторів можливе лише через застосування до боржника ліквідаційної процедури.

Такий аналіз фінансово-господарського стану ТОВ Фірма "Поділля" було подано до суду разом із звітом розпорядника майна .

Аналіз фінансово-господарського стану ТОВ Фірма "Поділля" в процедурі розпорядження майном була предметом дослідження в судовому засіданні 24.01.2022р. про , що зазначено судом в оскаржуваній постанові.

Таким чином, доводи скаржника про те, що Аналіз фінансово-господарського стану ТОВ Фірма "Поділля" не проводився і матеріали справи не містять відомостей про проведений Аналіз фінансово-господарського стану ТОВ Фірма "Поділля" спростовується матеріалами справи.

Стосовно звернення до суду із позовом про визнання додаткових угод про дострокове припинення договорів оренди недійсними в порядку ст.42 КУзПБ, арбітражний керуючий зазначає, зокрема, наступне.

Як зазначає скаржник та встановлено розпорядником майна у проведеному аналізі фінансово-господарського стану ТОВ Фірма "Поділля" , боржник мав у своєму розпорядженні на умовах оренди земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які орендувались у громадян пайовиків та землі державної та комунальної власності які орендувались у Хмільницької РДА Вінницької обл. та Голодьківської сільської ради Хмільницького району.

Арбітражним керуючим було встановлено в проведеному Аналізі та повідомлено суд і кредиторів у звіті, в зв`язку із тим, що ТОВ "Цефей-Еко" було зібрано весь урожай 2020р. , що належав ТОВ Фірма "Поділля", Приватним виконавцем Собчуком В.В. було накладено арешт на нерухоме майно боржника та передано його на зберігання стягувачу ТОВ "Терра Крафт", а рухоме майно було передано від ТОВ Фірма "Поділля" до ТОВ "Терра-Крафт" в оренду, ТОВ Фірма "Поділля" не мало можливості провести розрахунки із орендодавцями земельних ділянок - громадянами пайовиками.

В зв`язку із невиплатою в 2020р. орендної плати за землю пайовикам, що призвело до порушення умов договорів оренди землі, Закону України "Про оренду землі" та Земельного кодексу України, громадянами пайовиками було ініційовано процедуру дострокового припинення договорів оренди землі, що укладались між ними та ТОВ Фірма "Поділля".

Внаслідок чого в 2020-2021р. між громадянами-пайовиками, як орендодавцями земельних ділянок та власниками землі та ТОВ Фірма "Поділля" було укладено додаткові угоди про дострокове розірвання договорів оренди землі.

Зі сторони ТОВ Фірма "Поділля" представником його засновників (Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (TerraseedKurbishandel GMBH), Австрія із 99% статутного капіталу) приймалось рішення про дострокове припинення договорів оренди земельних ділянок, відповідний наказ від 02.09.2020р., наказ від 20.04.2021р. та протокол зборів засновників та протокол ТОВ Фірма "Поділля" від 11.05.2021р..

Отже, керівники ТОВ Фірма "Поділля" при розірванні договорів оренди землі керувались неможливістю виплати орендної плати за землю орендодавцям власникам землі, рішенням учасників ТОВ Фірма "Поділля", що оформлене наказом від 02.09.2020р., наказом від 20.04.2021р. та протоколом зборів засновників ТОВ Фірма "Поділля" від 11.05.2021р..

Стосовно відсутності повноважень в керівника Остапенка С.В. на укладання таких договорів то відповідно до відомостей ЄДР Остапенко С.В. є керівником ТОВ Фірма "Поділля" із 14.04.2021р., а обмеження, які позбавляли його права на укладати від імені товариства будь-які угоди щодо будь-якого майна, коштів та майнових прав та ін. внесені до ЄДР 23.07.2021р. реєстраційний запис 1001791070026003424.

Отже, в період до 23.07.2021р. керівникам боржника ТОВ Фірма "Поділля" надавалось право, яке було погоджене із представниками засновників боржника на розірвання договорів оренди землі.

Також, договір оренди землі підлягає припиненню в силу Закону в зв`язку із невиплатою орендної плати за землю.

Крім того, арбітражний керуючий повідомляє про те, що всі додаткові угоди про дострокове розірвання договорів оренди землі були підписані до 23.07.2021р., а основна їх частина в 2020р.. Однак, процедура їх державної реєстрації (припинення договорів оренди) затягнулась в часі, оскільки заявниками в державний реєстр речових прав були громадяни - пайовики, як зацікавлені особи.

В зв`язку із чим в ЄДР речових прав станом на 31.05.2021р. знаходилась, якась частина зареєстрованих договорів оренди, які зі сторони ТОВ Фірма "Поділля" вже були припинені однак не пройшли державної реєстрації припинення та перебували у процесі припинення.

Також повідомляє про те, що за проведеним Аналізом фінансового стану в 2021р. ТОВ Фірма "Поділля" не здійснювало обробіток земельних ділянок, оскільки вони всі були передані громадянам пайовикам та повернуті із оренди.

Земля ТОВ Фірма "Поділля" в суборенду не передавалась, відомостей про осіб , які здійснювали користування землею, право оренди на яку було припинено боржник не має оскільки він не є власником цієї землі.

Також, повідомляє, що твердження скаржника про те, що угоди про дострокове розірвання договорів оренди землі можуть бути визнані судом недійсними в порядку передбаченому ст.42 КУзПБ не відповідає є безпідставним.

Так, приписи ст.42 КУзПБ передбачають можливість визнання правочинів вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з підстав визначених цією статтею.

Згідно ст.42 КУзПБ передбачено можливість визнання недійсними правочинів укладених боржником , які стосуються виключно майна боржника, що належить йому на праві власності. У даному ж випадку власником майна - земельних ділянок є громадяни пайовики, які не отримавши орендної плати за землю в 2020р. вирішили припинити орендні відносини із ТОВ Фірма "Поділля".

Звертає увагу суду на той факт, що жодна із підстав, яка визначена ст.42 не передбачає визнання недійсним договору про дострокове припинення договорів оренди землі у разі, якщо власником майна є не боржник , а інша особа.

Також, скаржник безпідставно зазначає, що боржником було відчужено речові права на земельні ділянки, оскільки жодних доказів того, що боржник відчужив речові права на земельні ділянки не надано і такі відомості відсутні, розірвання ж договорів оренди землі із її власником є достроковим припиненням договору оренди землі, а не відчуженням речового права на землю.

В даному випадку з метою врегулювання правової позиції щодо можливості визнання недійсними додаткових угод про дострокове припинення договорів оренди землі варто звернутись до правових позицій ВС КГС із аналогічних тлумачень ст.42 Кодексу, щодо можливості визнання недійсними додаткових угод про дострокове припинення договорів оренди землі, зокрема, до постанови КГС ВС від 06.07.2021р. у справі №923/278/17, в якій ВС КГС чітко вказав про те, що визнання недійсними додаткових угод про дострокове припинення договорів оренди землі , якщо власником землі є особа відмінна від боржника , а боржник є користувачем земельної ділянки КУзПБ в т.ч. і ст.42 не передбачена.

Також, ВП ВС у постанові від 18.03.2020р. у справі № 904/968/18 стосовно реалізації права оренди понад правом власності на земельну ділянку зазначила про те, що право оренди земельної ділянки є похідним від права власності та не може бути вищим від права власності навіть у тому разі, коли власник землі розпорядився своєю власністю у інший спосіб, тобто припинив орендні відносини із боржником.

Окремо звертає увагу на той факт, що ст.42 КУзПБ передбачає право кредитора на звернення до суду із позовом про визнання недійсним правочинів боржника, а тому скаржник ТОВ "Цефей-Еко", як кредитор у справі наділений правом на звернення до суду із таким позовом самостійно та не залежить від позиції розпорядника майна.

Однак, кредитор та скаржник ТОВ "Цефей-Еко" таким правом не скористався.

Також, арбітражний керуючий повідомив про те, що нерухоме майно боржника про яке зазначає скаржник, а саме:

- об`єкт нерухомого майна що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, с.Голодьки, вул.Миру, б.105В, загальною площею 3840,0кв.м (тракторна бригада);

- об`єкт нерухомого майна що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, с.Голодьки, вул.Кармелюка, б.21В, загальною площею 220,9кв.м (будинок пасічника);

- об`єкт нерухомого майна що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, с.Голодьки, вул.Подільська, б.5а, загальною площею 137,7кв.м. (контора),

було арештоване та описане 23.10.2020р. приватним виконавцем Собчуком В.В. та передано на зберігання стягувачу ТОВ "Терра Крафт" в особі заступника директора Законтного Олександра Олександровича , який прийняв це майно відповідно до Постанови про опис та арешт майна приватного виконавця Собчука В.В., а отже це майно вибуло із володіння ТОВ Фірма "Поділля" та було передано на зберігання ТОВ "Терра Крафт".

Зазначає про те, що скаржнику такі обставини відомі, оскільки ТОВ "Цефей-Еко" було стороною виконавчого провадження, зокрема, стягувачем та володіло всією інформацією про хід виконавчого провадження.

Також повідомляє про те, що дії направлені на відсторонення керівника боржника розпорядником майна не вчинялись, оскільки керівник боржника не вчиняв перешкод у діяльності розпорядника майна.

Як зазначалось вище та встановлено судом ТОВ Фірми "Поділля" не здійснює фінансово-господарську діяльність із жовтня 2020р. і станом на січень 2023р. не представляється можливим поновити його господарську діяльність, у зв`язку з чим боржник неспроможний відновити свою платоспроможність.

Застосування до боржника процедури розпорядження майном очікуваного результату відновлення платоспроможності не дало, отже погашення вимог кредиторів можливе лише через застосування до боржника ліквідаційної процедури.

На цих підставах рішенням зборів кредиторів, яке оформлено протоколом від 20.01.2023р. кредиторами вирішено звернутись до господарського суду Вінницької обл. клопотанням про визнання ТОВ Фірми "Поділля" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та уповноважено розпорядника майна на звернення до господарського суду з клопотанням про визнання ТОВ Фірми "Поділля" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин в підсумкове засідання суду подано клопотання про визнання ТОВ Фірми "Поділля" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Станом на 24.01.2023р. на адресу розпорядника майна заяв про участь у санації ТОВ Фірми "Поділля" не надходило.

Крім того, звертає увагу на те, що скаржник ТОВ "Цефей-Еко", як кредитор у справі був запрошений на збори кредиторів ТОВ Фірма "Поділля" на 20.01.2023р., однак правом участі не скористався.

Так само скаржник не скористався правом участі в підсумковому засіданні Господарського суду Вінницької області 24.01.2023р. хоча був належним чином повідомлений про підсумкове засідання, в якому буде прийматись рішення про перехід до наступної судової процедури.

Скаржник ТОВ "Цефей-Еко", як кредитор у справі чиї вимоги визнані судом 22.08.2022р. у період до 24.01.2023р. не подавав пропозицій про введення процедури санації та не надавав самого плану санації, такий план відсутній і станом на 23.03.2023р., оскільки відновити платоспроможність боржника є неможливим.

Отже, підсумовуючи вище викладене, арбітражний керуючий вказує на те, що на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном; наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та відповідно відсутність пропозицій щодо санації боржника.

Також, за загальним правилом умовою переходу до ліквідаційної процедури є перевищення пасивів боржника над активами, що випливає з аналізу відомостей фінансово-господарської боржника, наданих суду у звіті розпорядника майна або рішенні зборів кредиторів (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021р. у справі №918/420/16; від 15.06.2021р. у справі №916/1950/16; від 29.07.2021р. у справі №913/401/20; від 12.10.2021р. у справі №916/3619/19).

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про затвердження звіту арбітражного керуючого (розпорядника майна) Томашука М.С. №02-01/07 від 23.01.2023р. про виконану роботу в ході процедури розпорядження майном у справі №902/207/22; затвердження звіту №02-01/06 від 23.01.2023р. арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" за період з 13.04.2022р. по 24.01.2023р. у справі №902/207/22; затвердження витрат арбітражного керуючого, розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" за період з 13.04.2022р. по 24.01.2023р. в розмірі 2359,00грн.; затвердження основної грошової винагороди арбітражного керуючого, розпорядника майна ТОВ Фірма "Поділля" за період з 13.04.2022р. по 24.01.2023р. в розмірі 183 470,00грн.; задоволення клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. №02-01/08 від 23.01.2023р. про визнання боржника банкрутом; відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Томашука М.С.; припинення процедури розпорядження майном ТОВ Фірма "Поділля" (вул.Миру, буд.105 В, с.Голодьки, Хмільницький район, Вінницька область, 22064, код 13338404) та повноваження розпорядника майна Томашука М.С. у справі №902/207/22; визнання боржника - ТОВ Фірма "Поділля" (вул.Миру, буд.105 В, с.Голодьки, Хмільницький район, Вінницька область, 22064, код 13338404) банкрутом; відкриття ліквідаційної процедури, строк ліквідаційної процедури - 12 місяців; задоволення заяви арбітражного керуючого Томашука М.С. №02-01/09 від 23.01.2023р. про згоду на участь у справі №902/207/22; призначення ліквідатором ТОВ Фірма "Поділля" (вул.Миру, буд.105 В, с.Голодьки, Хмільницький район, Вінницька область, 22064, код 13338404) арбітражного керуючого Томашука Миколу Савелійовича, тощо.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що заперечення скаржника та відповідні обґрунтування в апеляційній скарзі щодо обставин справи є безпідставними та такими, що не можуть впливати на розгляд справи по суті.

Поряд із зазначеним, доводи арбітражного керуючого Томашука М.С. у письмовому відзиві на апеляційну скаргу отримали своє підтвердження під час апеляційного перегляду постанови Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023р. у справі №902/207/22 і спростовують обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Цефей-Еко" про наявність підстав для її задоволення та скасування оскарженої постанови з направлення справи до Господарського суду Вінницької області для продовження розгляду.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, постанову Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023р. у справі №902/207/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023р. у справі №902/207/22 - без змін.

2. Справу №902/207/22 повернути до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "07" квітня 2023 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Саврій В.А.