ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа № 922/132/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Пуль О.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

апелянта - Марченко О.П., за довіреністю №620/14-Н від 04.12.2014 року;

ініціюючих кредиторів - не з'явились;

боржника - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Харків, (вх.№3729Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.04.2015 року у справі №922/132/13-г,

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Харків, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Харків,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2015 року у справі №922/132/13г (суддя Дзюба О.А.) відмовлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у задоволенні скарги (вх.№12721) на неправомірні дії ліквідатора Івлєвої Н.А. та заяви про визнання недійсними аукціону від 04.04.2013 року.

Звільнено арбітражного керуючого Івлєву Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі.

Зобов'язано ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надати суду розгорнуті письмові пояснення щодо своєї кандидатури, в тому числі відповідні відомості наявності у арбітражних керуючих організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у даній справі.

ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» з ухвалою місцевого господарського суду не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 22.04.2015 року та прийняти нове судове рішення, яким скаргу задовольнити у частині:

1. Визнати неправомірними дії ліквідатора Івлєвої Н.А. щодо продажу майна банкрута ФОП ОСОБА_5, а саме об'єктів нерухомого майна:

- нежитлових приміщень підвалу 2-го рівня №81 - місце для паркування в літ. "А-25", площею 14,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.;

- нежитлових приміщень підвалу 2-го рівня №82 - місце для паркування в літ. "А-25", площею 14,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.;

- нежитлових приміщень підвалу 2-го рівня №80 - місце для паркування в літ. "А-25", площею 14,9 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1.;

- нежитлових приміщень підвалу 2-го рівня №77 - місце для паркування в літ. "А-25", площею 16,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.;

- нежитлових приміщень підвалу №20 - місце для паркування в літ. "А-18", площею 21,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2

- нежитлових приміщень підвалу №21 - місце для паркування в літ. "А-18", площею 24, 9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2;

- нежитлових приміщень підвалу №230 - місце для паркування в літ. "А-18", площею 17,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2

- нежитлових приміщень підвалу №230 - місце для паркування в літ. "А-18", площею 17,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2;

- шестикімнатна квартира №28 загальною площею 296,0 м2, яка розташована на 11-му поверсі 18-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_2;

- чотирикімнатна квартира №45 загальною площею 215,2 м2, яка розташована на 11-му поверсі 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1;

- трикімнатна квартира №49 загальною площею 210,0 м2, яка розташована на 12-му поверсі 25-ти поверхового будинку №9 за адресою: м. Харків, вул. Трінклера.буд. 9.

2. Визнати недійсними результати аукціону з реалізації наступного майна банкрута ФОП ОСОБА_5, а саме:

- нежитлових приміщень підвалу 2-го рівня №81 - місце для паркування в літ. "А-25", площею 14,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.;

- нежитлових приміщень підвалу 2-го рівня №82 - місце для паркування в літ. "А-25", площею 14,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.;

- нежитлових приміщень підвалу 2-го рівня №80 - місце для паркування в літ. "А-25", площею 14,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.;

- нежитлових приміщень підвалу 2-го рівня №77 - місце для паркування в літ. "А-25", площею 16,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.;

- нежитлових приміщень підвалу №20 - місце для паркування в літ. "А-18", площею 21,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2;

- нежитлових приміщень підвалу №21 - місце для паркування в літ. "А-18", площею 24,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2;

- нежитлових приміщень підвалу №230 - місце для паркування в літ. "А-18", площею 17,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2;

- нежитлових приміщень підвалу №230 - місце для паркування в літ. "А-18", площею 17,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2;

- шестикімнатна квартира №28 загальною площею 296,0 м2, яка розташована на 11-му поверсі 18-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_2;

- чотирикімнатна квартира №45 загальною площею 215,2 м2, яка розташована на 11-му поверсі 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1;

- трикімнатна квартира №49 загальною площею 210,0 м2, яка розташована на 12-му поверсі 25-ти поверхового будинку №9 за адресою: АДРЕСА_1.

3. Визнати недійсними договори купівлі-продажу укладені за результатами аукціону з реалізації наступного майна банкрута ФОП ОСОБА_5, а саме:

- нежитлових приміщень підвалу 2-го рівня №81 - місце для паркування в літ. "А-25", площею 14,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.;

- нежитлових приміщень підвалу 2-го рівня №82 - місце для паркування в літ. "А-25", площею 14,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.;

- нежитлових приміщень підвалу 2-го рівня №80 - місце для паркування в літ. "А-25", площею 14,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.;

- нежитлових приміщень підвалу 2-го рівня №77 - місце для паркування в літ. "А-25", площею 16,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.;

- нежитлових приміщень підвалу №20 - місце для паркування в літ. "А-18", площею 21,8 кв.м., за адресою : АДРЕСА_2;

- нежитлових приміщень підвалу №21 - місце для паркування в літ. "А-18", площею 24,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2;

- нежитлових приміщень підвалу №230 - місце для паркування в літ. "А-18", площею 17,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2;

- нежитлових приміщень підвалу №230 - місце для паркування в літ. "А-18", площею 17,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2;

- шестикімнатна квартира №28 загальною площею 296,0 м2, яка розташована на 11-му поверсі 18-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_2;

- чотирикімнатна квартира №45 загальною площею 215,2 м2, яка розташована на 11-му поверсі 25-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1;

- трикімнатна квартира №49 загальною площею 210,0 м2, яка розташована на 12-му поверсі 25-ти поверхового будинку № 9 за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що організатором аукціону - Іноваційно-комерційною товарною біржею та ліквідатором не були виконані вимоги ст. 55 та ст. 58 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Скаржник наполягає на тому, що ліквідатором Івлєвою Н.А. не було вжито необхідних заходів для належного оприлюднення інформації про продаж майна підприємства і залучення потенційних покупців; ліквідатором було прямо порушено норми чинного законодавства, що регулюють порядок оприлюднення відповідної інформації та порядку проведення аукціону.

Також апелянт зазначає, що на аукціоні відчужувалося майно, яке перебуває в заставі, а виставлення майна на продаж відбулося без погодження з кредиторами, зокрема, з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» як іпотекодержателем та за значно заниженою ціною.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

27.07.2015 року скаржник надав до суду доповнення до апеляційної скарги (вх.№11179), в яких виклав додаткові нормативно-правові обґрунтування заявлених апеляційних вимог та які долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 28.07.2015 року колегія суддів з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також дотримання принципів судочинства відклала розгляд справи на іншу дату.

02.09.2015 року апелянт надав через канцелярію суду разом із супровідним листом письмові пояснення та документи (вх.№12552), які долучено до матеріалів справи.

Боржник надав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№12794), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу змінити в частині звільнення від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_5 Івлєвої Н.А. та зобов'язати її виконувати обов'язки ліквідатора по справі №922/132/13.

Як зазначає боржник, зі змісту та форми поданої заявником скарги (заяви) виходить, що заявник є кредитором у справі та не є учасником аукціону, а підстави для визнання судом недійсним угод, укладених на аукціоні викладені у скарзі (заяві) не відповідають вимогам закону. За таких обставин задоволення цієї вимоги апелянта є неможливим.

Представник Західної ОДПІ м.Харкова також надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№12795 від 08.09.2015 року), в якому проти позиції апелянта заперечує та просить здійснити розгляд справи за його відсутності, оскільки не в змозі прибути в судове засідання у зв'язку із зайнятістю.

У судовому засіданні 08.09.2015 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з урахуванням доповнень до неї у повному обсязі та просив її задовольнити.

Ініціюючі кредитори, ліквідатор Івлєва Н.А. та боржник у судове засідання 08.09.2015 року не з'явились, направлені на їх адресу ухвали суду повернуті з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що явка представників ініціюючих кредиторів, ліквідатора та боржника в судове засідання не була визнана обов'язковою та приймаючи до уваги строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників ініціюючих кредиторів, ліквідатора та боржника.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі з урахуванням доповнень до неї та відзивах доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника апелянта, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

14.01.2013 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (т. 1, а.с.2-3).

17.01.2013 року господарським судом Харківської області прийнято постанову, якою визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Івлєву Наталію Андріївну та покладено на неї обов'язки по ліквідації боржника відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т.2, а.с. 21-25).

Під час провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_11 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звертався зі скаргами на дії та бездіяльність ліквідатора Івлєвої Н.А.

Так, зокрема, у травні 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав до господарського суду першої інстанції скаргу (з урахуванням доповнень, наданих у липні 2014 року) на бездіяльність ліквідатора у провадженні у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 арбітражного керуючого Івлєвої Н.А., в якій просив визнати бездіяльність неправомірною, а виконання обов'язків у ліквідаційній процедурі боржника неналежною та усунути арбітражного керуючого Івлєву Н.А. від виконуваних нею обов'язків (т. 6, а.с. 70-71).

12.08.2014 року господарським судом Харківської області винесено ухвалу, якою, зокрема, задоволено скаргу АТ «Райффайзен Банк Аваль» на дії ліквідатора та усунено арбітражного керуючого Івлєву Н.А.. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута (т.6, а.с. 135-138).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року ухвалу суду першої інстанції від 12.08.2014 року залишено без змін (т.6, а.с. 239-244).

Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2015 року по справі №922/132-13 ухвалу суду першої інстанції від 12.08.2014 року та постанову суду апеляційної інстанції від 12.11.2014 року в частині усунення арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута скасовано, а справу в цій частині передано до місцевого господарського суду на розгляд (т.7, а.с. 74-77).

Суд касаційної інстанції, приймаючи постанову від 28.01.2015 року вказав, що в порушення приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судами при встановленні обставин для підтвердження невиконання або неналежного виконання обов'язків арбітражного керуючого не враховано довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 03.07.2013 року №19 та акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05.07.2013 року №50, складених на підставі перевірки діяльності арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. за скаргою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Водночас, в матеріалах справи відсутня інформація за результатами розгляду скарги на неправомірні дії ліквідатора Івлєвої Н.А. та заяви про визнання недійсними аукціону від 02.04.2013 року.

Крім того, судами не враховані та не відхилені клопотання ліквідатора від 14.02.2014 року та від 18.03.2014 року про звільнення Івлєвої Н.А. від обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_5

Після повернення справи з суду касаційної інстанції, місцевим господарським судом призначено її до розгляду та 22.04.2015 року винесено оскаржувану ухвалу, щодо розгляду заяви Івлєвої Н.А. про звільнення її від обов'язків ліквідатора у даній справі та скарги АТ «Райффайзен Банк Аваль» на неправомірні дії ліквідатора Івлєвої Н.А. та заяви про визнання недійсними аукціону від 02.04.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зверталося до господарського суду Харківської області зі скаргою (вх.№12721 т.4, а.с. 68-77) на неправомірні дії ліквідатора Івлєвої Н.А., а саме заяви про визнання недійсними аукціону від 04.04.2013 року.

Доводи зазначеної скарги-заяви зводяться до наявності істотних порушень під час проведення аукціону, зокрема, невірної публікації оголошення, прийняття участі в аукціоні тільки одного покупця, у неповідомленні кредитора про аукціон, а також про занижену вартість предмета аукціону.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що 19.01.2013 року набрала законної сили нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно із Законом України від 22.12.2011 року №4212-VI.

У п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України про банкрутство в новій редакції зазначається, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вже зазначалося та як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство було порушено до набрання чинності нової редакції Закону. Постанову про визнання боржника банкрутом та відкритті ліквідаційної процедури також прийнято до набрання чинності нової редакції Закону України про банкрутство.

У п. 40 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 року з урахуванням доповнень до нього визначено, що положення Закону України про банкрутство (редакція до 19.01.2013 року), що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство (оцінка майна, яке підлягає продажу; передання активів боржника, які залишаються не проданими на час закінчення ліквідаційної процедури тощо), застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено до набрання ним чинності, тобто до 19.01.2013. При цьому, розпочата до набрання чинності Законом (нова редакція) процедура продажу майна боржника повинна бути завершена в порядку, передбаченому у попередній редакції Закону, в разі якщо станом на 19.01.2013 здійснено публікацію оголошення про продаж майна або комітетом кредиторів встановлено порядок реалізації майна боржника.

З матеріалів справи вбачається, що проведення інвентаризації, оцінка активів банкрута, укладення договору з Інноваційно-комерційною товарною біржею про проведення аукціону укладено ліквідатором (17.01.2013 року), а також публікація оголошення про продаж майна банкрута (18.01.2013 року) здійснювалось до дати набрання чинності Закону України про банкрутство (нова редакція).

Таким чином, здійснення ліквідаційних дій щодо продажу майна банкрута відбувалось за приписами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону №2343-ХІІ (стара редакція).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону зі змінами і доповненнями станом на 23.02.2012 року, яка була чинна на час підготовки та проведення спірного аукціону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Зважаючи на відсильну норму передбачену ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядок підготовки та проведення аукціону в процедурі банкрутства на час проведення спірного аукціону 02.04.2013 року був врегульований відповідними нормами Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», а саме, ст.ст. 17, 18-1 та 20 в редакції названого Закону зі змінами і доповненнями станом на 13.01.2012 року.

Зокрема ст. 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено підстави за яких аукціон може бути припинено або укладені на ньому угоди визнані недійсними.

За нормою названої статті аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли:

не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої ст. 15 цього Закону, та терміну її опублікування;

об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства;

покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію;

істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.

Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, зі змісту та форми поданої заявником скарги виходить, що заявник є кредитором у справі та не є учасником аукціону, а підстави для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, що викладені в заяві, не відповідають вимогам закону.

Аукціон з продажу майна банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 відбувся 02.04.2013 року, про що складено Інноваційно-комерційною товарною біржею відповідні протоколи проведення аукціону від 02.04.2013 року на кожний окремий об'єкт майна боржника запропонований до продажу на аукціоні.

Товарна біржа проводячи аукціон керувалась положеннями чинного до 19.01.2013 року Закону України про банкрутство, який в частині визначення порядку продажу майна банкрутів має відсилку на норми Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», а саме на розділ ІV (статті 13-20). Отже, товарна біржа в процесі підготовки та проведення аукціону з продажу банкрута не керувалась і не повинна була керуватись нормою ст. 58 Закону України про банкрутство в новій редакції від 22.12.2011 року, тому що вказана стаття Закону на час укладення договору про проведення аукціону ще не набрала законної сили.

Таким чином, посилання скаржника на невиконання товарною біржею під час проведення аукціону з продажу майна банкрута норми ст. 58 Закону про банкрутство в редакції 22.12.2011 року щодо порядку та умов проведення аукціону не приймається судом до уваги, як таке що не відповідає обставинам справи на наявним правовідносинам.

З наведених вище підстав також є невірним посилання скаржника на ст. 55 Закону України про банкрутство в редакції 22.12.2011 року в частині нормативного обґрунтування вимог про визнання проведеного аукціону з продажу майна банкрута недійсним та про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених за результатами аукціону.

Колегія суддів також зазначає, що згідно матеріалів справи оголошення про продаж майна банкрута здійснювалось тричі: 18.01.2013 року, 11.02.2013 року та 07.03.2013 року і оголошення щодо наявної в них інформації відповідали вимогам ст. 15 Закону України про малу приватизацію.

Відхиляє колегія суддів і посилання апелянта на те, що продаж майна на аукціоні безпідставно відбувся без погодження з кредиторами та за значно заниженою ціною, оскільки чинним законодавством, яке регулює спірні відносини не було передбачено обов'язкового погодження та отримання згоди кредитора на реалізацію майна на торгах (аукціоні).

Так, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 3-1 Закону України про банкрутство арбітражний керуючий зобов'язаний повідомляти кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому, законодавець не визначив строку до якого ліквідатор повинен повідомляти заставного кредитора. Як свідчать матеріали справи, ліквідатор листом від 26.03.2013 року повідомив кредитора ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про час, місце та умови проведення аукціону з продажу майна банкрута ФОП ОСОБА_5, яке отримане адресатом 02.04.2013 року.

Колегія суддів зазначає, що диспозиція ч. 5 ст. 3-1 Закону України про банкрутство чітко встановлює обовязок ліквідатора про повідомлення заставного кредитора про час, місце та умови продажу заставного майна, а не встановлює обовязок отримувати згоду на реазізацію майна.

Крім того, всупереч приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не доводить належними та допустимими доказами факту реалізації майна на аукціоні за заниженою ціною. Натомість, матеріалами справи підтверджується, що реалізація майна провадилась за ціною у відповідності за проведеною оцінкою.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги-заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на дії ліквідатора про визнання недійсним аукціону від 02.04.2013 року.

Щодо звільнення арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Івлєва Н.А. зверталася до господарського суду Харківської області з клопотаннями (вх.№5393 та вх.№9146) про звільнення її від обов'язків ліквідатора у справі, посилаючись на припинення діяльності арбітражного керуючого та неможливістю здійснювати в подальшому таку діяльність.

У той час, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» неодноразово звертався до суду з клопотанням про усунення ліквідатора Івлєвої Н.А. від виконання обов'язків, посилаючись на невідповідність її дій вимогам Закону.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до п. 1 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Порядок призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця визначений в абз. 2 п. 7 ст. 48 Закону про банкрутство, а саме, у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором. Таким чином, саме господарський суд призначає ліквідатора у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця.

Разом з тим, згідно абз. 7 п. 4 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків.

Як вже зазначалося, Івлєва Н.А. надавала до суду клопотання про звільнення її від виконання повноважень ліквідатора по даній справі.

Суд першої інстанції, розглянувши клопотання Івлєвої Н.А., врахувавши клопотання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про усунення ліквідатора Івлєвої Н.А. від виконання обов'язків у даній справі, встановив, що має місце припинення діяльності арбітражного керуючого, неможливість здійснювати в подальшому таку діяльність і за доцільним є задоволення такого клопотання.

Колегія суддів вважає, що вчинення таких дій є передчасним, оскільки ліквідаційна процедура по даній справі не завершена та триває, а звільнення ліквідатора, який є організатором здійснення ліквідаційної процедури боржника без призначення нового є неприпустимим та призводить до затягування ліквідаційної процедури.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції всупереч вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 28.01.2015 року при задоволенні заяви арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. знов не дослідив та не надав оцінки позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 03.07.2013 року №19 та акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05.07.2013 року №50, складених на підставі перевірки діяльності арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. за скаргою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», хоча суд касаційної інстанції звертав увагу на цю обставину.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Приписами п. п. 1, 3 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VІ цього Закону.

Таким чином, враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю. У той час, оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 22.04.2015 року по справі №922/132/13 в частині звільнення арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. підлягає скасуванню як передчасно прийнята, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення, з направленням справи в цій частині на розгляд до місцевого господарського суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.2 ч.1 ст.103, п.1 ч.1 ст.104, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.04.2015 року по справі №922/132/15 скасувати в частині звільнення арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі.

Справу №922/132/15 в цій частині направити на розгляд до господарського суду Харківської області.

В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 22.04.2015 року по справі №922/132/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Пуль О.А.