ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.04.2023Справа № 910/6246/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни про винесення додаткового рішення по справі № 910/6246/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» (вул. А. Ахматової, 3, м. Київ, 02068; ідентифікаційний код 32070545)

до Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська хвиля» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13; ідентифікаційний код 43821526)

про стягнення 41 779, 00 грн

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» (вул. А. Ахматової, 3, м. Київ, 02068; ідентифікаційний код 32070545)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОЦ Рада» (01015, місто Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13; ідентифікаційний код 38809727)

про визнання недійсним договору та солідарне стягнення 47 789, 49 грн

Представник сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Яковлєв Іван

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 5» (далі за текстом - ТОВ «Рада 5», Позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни (далі за текстом - ФОП Нашивайло Л.Б., Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 41 779, 25 грн за договором № 01/01/01/19/Р5 від 01.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 29.08.2022.

29.08.2022 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява, в якій Відповідач просить суд визнати недійсним з моменту вчинення договір № 01/01/01/19/Р5 від 01.03.2019 та стягнути з Позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОЦ Рада» на користь Відповідача 47 789, 49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 прийнято зустрічну позовну заяву ФОП Нашивайло Л.Б. до свого провадження суддею Пукасом А.Ю., розгляд зустрічної позовної заяви призначено спільно з первісним позовом на 26.09.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі № 910/6246/22 у задоволенні позову ТОВ «Рада 5» до ФОП Нашивайло Л.Б., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСББ «Печерська хвиля» про стягнення 41 779, 00 грн відмовлено.

Також даним рішенням відмовлено у задоволенні зустрічного позову ФОП Нашивайло Л.Б. до ТОВ «Рада 5», ТОВ «ІОЦ Рада» про визнання недійсним договору та солідарне стягнення 47 789, 49 грн.

21.03.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява ФОП Нашивайло Л.Б. про ухвалення додаткового рішення по справі та стягнення з ТОВ «Рада 5» 17 162 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2023 розгляд заяви ФОП Нашивайло Л.Б. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат призначено на 10.04.2023.

30.03.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення ТОВ «Рада 5» на заяву про винесення додаткового рішення по справі.

У судовому засіданні 10.04.2023 представником Відповідача-1 надано суду пояснення по суті поданої заяви, яку представник просив суд задовольнити та стягнути з Позивача судові витрати.

Всі інші учасники судового процесу у дане засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про місце, дату та час розгляду справи.

Відтак, дослідивши заяву Відповідача-1 про винесення додаткового рішення по справі та заперечення Позивача, а також заслухавши пояснення представника, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд вказує, що представник Відповідача-1 неодноразово повідомляв суд про подачу додаткових доказів понесення судових витрат, в тому числі на професійну правничу допомогу.

Так, Відповідачем-1 до суду додатково подано заяви з доказами до закінчення судових дебатів, які зареєстровано канцелярією суду 19.08.2022, 07.11.2022 та 19.03.2023.

Відповідач-1 просить суд стягнути з Позивача суму судових витрат в розмірі 17 162 грн, яка складається із витрат на професійну правничу допомогу згідно з Актом на суму 5 000 грн, участі адвоката у судових засіданнях 29.08.2022, 05.09.2022, 26.09.2022, 06.11.2022, 06.03.2023 та 20.03.23 загальною вартістю 7 200 грн (1 200 х 6), а також судового збору в розмірі 4 962 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Відповідачем-1 у якості доказів понесених ним витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правову допомогу до суду надано:

- договір про надання правової (правничої) допомоги № 123/4 від 17.12.2021, відповідно до пункту 5.1 якого за надану правову допомогу за п. 1.1. клієнт сплачує адвокату гонорар за домовленістю але не менше ніж 1 гривня;

- ордер серії АЕ № 1112884 від 27.12.2021;

- акт виконаних робіт на суму 5 000 грн, підписаний представниками сторін за підготовку відзиву по справі, клопотання про витребування та заява про залучення третіх осіб;

- квитанція № 89 КМ-СХС1-Х6Е5-09ЕК від 30.08.2022 на суму 5 000 грн, квитанція

№ 4СМА-ВЕР-6-16ТА-2МТТ від 23.08.2022 на суму 1 200 грн, № АЕ6Х-4ТТ1-Т9АН-РК4К від 04.09.2022 на суму 1 200 грн, № 5КВА-482А-Н4Р3-М2РР від 25.09.2022 на суму 1 200 грн; № 86ВР -61Х2-9НСЕ-622В від 09.10.2022 на суму 1 200 грн, № 2С8С-ТТ4Т-А542-4СЗХ від 05.03.2023 на суму 1 200 грн, № РХТТ-АЕР8-76СЕ-КРХВ від 19.03.2023 на суму 1 200 грн;

- квитанція про сплату судового збору на суму 4 962 грн.

Так, статтею 123 ГПК України закріплено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення Позивача фактично зводяться до неможливості стягнення на користь Відповідача витрат на професійну правничу допомогу з огляду на відмову у задоволенні зустрічного позову.

З огляду на викладене, враховуючи надані Відповідачем-1 докази понесення судових витрат, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення поданої заяви та стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 200 грн (7 200 грн за участь в судових засіданнях та 5 000 грн за послуги надані за актом).

Питання розподілу витрати Відповідача-1 по сплаті судового збору в розмірі 4 962 грн за подання зустрічного позову вже вирішувалося судом в рішенні суду від 20.03.2023, за результатом якого вказана сума судового збору покладена на Відповідача та не відшкодовується останньому з огляду на відмову у задоволенні зустрічного позову.

При цьому суд не погоджується із заперечення Позивача щодо неможливості стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, оскільки заявлені Відповідачем-1 витрати (в частині їх задоволення) надані адвокатом в межах первісного позову, в задоволенні якого рішенням суду від 20.03.2023 відмовлено, а відтак у відповідності до вимог пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України такі витрати у разі відмови в позові покладається на Позивача (ТОВ «Рада 5»).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 922/1964/21 від 16.11.2022 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи категорію справи, а також з огляду на виконані адвокатом роботи (надані послуги) задля її належного розгляду в межах та на умовах укладеного договору про надання правової (правничої) допомоги, реальність понесення Відповідачем-1 таких витрат в межах розумної необхідності останніх, суд дійшов висновку, що відшкодуванню Позивачем на користь Відповідача-1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з відмовою у задоволенні первісного позову в розмірі 12 200 грн , які є співмірними, обґрунтованими та пропорційними до ціни позову.

Отже, з огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені фактичні обставини справи на підставі наданих сторонами доказів, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування при здійсненні розподілу судових витрат, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221 та 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмила Борисівна про винесення додаткового рішення по справі № 910/6246/22 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» (вул. А. Ахматової, 3, м. Київ, 02068; ідентифікаційний код 32070545) на користь Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 200 (дванадцять тисяч двісті) грн.

3. У задоволенні іншої частини заяви про винесення додаткового рішення - відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано: 10.04.2023

Суддя Антон ПУКАС