СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року                                     м. Харків                        Справа № 922/3059/16  

          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О. , суддя  Стойка О.В.

секретар судового засідання  Семченко Ю.О.

за участю представників:

арбітражного керуючого —  Косякевича С.О.

заявника апеляційної скарги  -   Розумної О.О.

інші представники —  не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича  (вх.352№Х/3)  на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.02.2023  у справі  №922/3059/16  (суддя Міньковський С.В., повний текст рішення підписано 16.02.2022)

за заявою  Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м.Київ

до  Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича, смт.Орілька, Лозівський район Харківської області

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 22.11.2016  ФОП Довженко О.С. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Гриценка І.І., зобов`язавши його виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 09.06.2020  судом здійснено перехід на нові норми  Кодексу України з процедур банкрутства, який почав свою дію з 21.10.2019.

07.07.2022  від представника боржника надійшло клопотання про закриття провадження у справі та клопотання про зупинення продажу майна боржника, в якому адвокат Розумна О.О. зазначає, що оскільки в силу ч.1  ст.115 КУзПБ  провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця з ініціативи кредитора не допускається, а згода боржника ФОП Довженко О.С. на здійснення провадження у справі про його неплатоспроможність відсутня, то процедура ліквідації ФОП Довженко О.С. підлягає припиненню, торги з продажу майна боржника зупиненню, а провадження у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С. підлягає закриттю.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.02.2023  у задоволенні клопотань представника боржника адвоката Розумної О.О. про закриття провадження у справі та про зупинення продажу майна боржника - відмовлено.

Боржник з вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, та прийняту нову, якою задовольнити клопотання представника боржника, процедуру ліквідації ФОП Довженка О.С. та повноваження ліквідатора у справі №922/3059/2016  про банкрутство ФОП Довженка О.С. арбітражного керуючого Касякевич Сергія Олексійовича припинити,   провадження у справі №922/3059/16 закрити, вирішити питання про розподіл судових витрат. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що при винесені оскаржуваної ухвали судом було здійснено неправильно тлумачення закону, у зв`язку з чим, ухвала підлягає скасуванню.

Так, апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов до невірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання боржника про закриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023  сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Стойка О.В., Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від  07.03.2023  відкрито апеляційне провадження та призначено її до розгляду на 03.04.2023, встановлено сторонам строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання їх копій іншим учасникам справи. Витребувано матеріали справи з Господарського суду Харківської області. Явку сторін визнано не обов`язковою.

14.03.2023  через систему “Електроний суд” представником ТОВ “Спектр-Агро” подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник заперечує проти задоволення апеляційної скарги, викладені в ній доводи вважає необґрунтованими та просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. При цьому, ТОВ “Спектр-Агро” зазначає, що провадження у даній справі про банкрутство до 21.10.2019р. здійснювалось відповідно до положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з особливостями, які визначені у статтях  90-92  Закону про банкрутство. На час визнання боржника банкрутом, законодавство не передбачало отримання згоди боржника на відкриття провадження у справі про банкрутство.

Копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2023  отримана всіма учасниками провадження, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини дванадцятої  статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов`язковою та повідомляв, що їх нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених  статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою суду від 22.11.2016  ФОП Довженко О.С. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Гриценка І.І., зобов`язавши його виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 09.06.2020  судом  здійснено перехід на нові норми  Кодексу України з процедур банкрутства, який почав свою дію з 21.10.2019.

07.07.2022  від представника боржника надійшло клопотання про закриття провадження у справі та клопотання про зупинення продажу майна боржника.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання боржник посилався на те, що провадження у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С.   до 21.10.2019  здійснювалось відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції закону від 22.12.2011  №4212-VI з особливостями, що визначені в статтях 90 - 92 цього Закону, які не передбачали наявності згоди боржника на відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

Разом з тим, з 21.10.2019  введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим, з наведеної дати провадження у даній справі про банкрутство здійснюється у відповідності до положень статей 113 - 137 Кодекс України з процедур банкрутства.

З огляду на те, що відповідно до частини 1 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, а у даній справі боржником було подано клопотання про закриття провадження у справі, що свідчить про відсутність згоди боржника на здійснення провадження у справі про його неплатоспроможність, наявні правові підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства; процедура ліквідації ФОП Довженко О.С. підлягає припиненню, торги з продажу майна боржника підлягають зупиненню.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.02.2023  у задоволенні клопотань представника боржника адвоката Розумної О.О. про закриття провадження у справі та про зупинення продажу майна боржника — відмовлено. Господарський суд, відмовляючи в задоволенні клопотання про закриття   провадження у справі та про зупинення продажу майна боржника, зазначив, що якщо справа про банкрутство ФОП Довженко О.С. була порушена за положеннями ст.ст. 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  в редакції від 19.01.2013, то до підстав порушення (відкриття) справи про банкрутство ФОП Довженко О.С. застосовуються приписи саме “Закону про банкрутство” в редакції від 19.01.2013  та не можуть бути застосовані положення ч.1  ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства  (підстави для відкриття провадження у справі про неспроможність).  КУзПБ, в даному випадку, у провадженні в справі про неспроможність ФОП Довженко О.С. регулює подальшу ліквідаційну процедуру (процедуру погашення боргів боржника) та продаж майна боржника в цій процедурі (розділи ІV та V КУзПБ). Іншими словами до події, факту відкриття (порушення) справи про банкрутство ФОП Довженко О.С. застосовується  закон, під час дії якого настали або мали місце вказані вище події.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі, доводи апелянта, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 7 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, враховуючи наступне.

Так, згідно із частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 3 наведеної статті судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 21.10.2019р. введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України,  1992  р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України,  1992  р., № 31, ст. 441).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом до регулювання передбаченого Кодексом здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997  №1-зп, від 09.02.1999  №1-рп/99, від 05.04.2001  №3-рп/2001, від 13.03.2012  №6-рп/2012,  закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності;  дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності,  тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З аналізу вказаних правових норм випливає, що з моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутство  саме подальший розгляд справи про банкрутство здійснюється за правилами цього Кодексу.

В даному випадку справа про банкрутство ФОП Довженко О.С. була порушена за заявою кредитора ТОВ «Спектр Агро» за положеннями ст.ст.90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  в редакції від 19.01.2013, яка діяла до 21.10.2019, та регулювала особливості банкрутство фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв`язку із здійсненням підприємницької діяльності.

Ухвалою суду від 09.06.2020  було здійснено перехід на норми  КУзПБ  провадження у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С.

На час переходу судом на норми КУзПБ, провадження у справі №922/3059/16 про банкрутство ФОП Довженка О.С. перебувало на стадії ліквідаційної процедури за “Законом про банкрутство” в редакції до 21.10.2019.

Отже подальший розгляд у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С. здійснюється за правилами нового  Кодексу України з процедур банкрутства, до якої застосовується судова процедура погашення боргів боржника (розділ ІV).

В той же час, дію  Кодексу України з процедур банкрутства  в часі треба розуміти так, що вона (дія) починається з моменту набрання цим нормативним актом чинності з 21.10.2019  і припиняється із втратою ним чинності.

Так, згідно з пунктом 1 частини 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 2 статті 10 Закону про банкрутство, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Згідно з пунктами 1-3 статті 90 Закону про банкрутство, правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов`язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв`язку зі здійсненням підприємницької діяльності.

Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов`язаннями та/або виконати обов`язок із сплати обов`язкових платежів.

Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, яка є боржником, або його кредиторами.

Відповідно до пункту 3 частини 10 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Господарським судом при визнанні ФОП Довженко О.С. банкрутом досліджено, що матеріалами справи підтверджено неспроможність боржника виконати безспірні грошові зобов`язання протягом трьох місяців перед кредитором ТОВ "Спектр-Агро" (постанова від 22.11.2016  у справі №922/3059/16).

Отже, боржник на час порушення справи про банкрутство мав не виконані на протязі більше ніж трьох місяців після настання встановленого строку для сплати безспірні грошові зобов`язання перед кредитором, сума яких становила більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, та на час розгляду заяви боржник не мав змоги в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у зв`язку із наявною неплатоспроможністю.

Згідно з пунктом 1 статті 37 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Згідно з пунктом 4 статті 91 Закону про банкрутство, якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк фізичною особою не подано доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає фізичну особу банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Постановою суду від 22.11.2016  ФОП Довженко О.С. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Гриценка І.І., зобов`язавши його виконати ліквідаційну процедуру.

Отже, провадження у даній справі про банкрутство до 21.10.2019  здійснювалось відповідно до положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з особливостями, які визначені у статтях  90-92  Закону про банкрутство.

При цьому, судова колегія зауважує, що на час визнання боржника банкрутом, законодавство  не передбачало згоди  боржника на відкриття провадження у справі про банкрутство.

Судова колегія наголошує, що відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 28.10.2021  у справі №911/1012/13, критерієм для застосування Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства,  є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону в часі) визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу (21.10.2019) перебувають на стадії санації (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 01.10.2020  у справі № 913/849/14).

Тобто у цій нормі визначено два варіанти темпорального правила її дії щодо  подальшого розгляду справ  про банкрутство: принцип прямої дії норми (подальший розгляд справ про банкрутство на підставі норм Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення його в дію) та ультраактивна (переживаюча) дія норми (здійснення провадження у справі щодо боржників, які перебувають на стадії процедури санації, згідно з нормами Закону про банкрутство).

Оскільки пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ урегульовано лише  фактично подальший розгляд справ  про банкрутство, відповідні приписи за своєю галузевою приналежністю  є нормою процесуального права, яка не стосується жодним чином норм матеріального права, що містяться у цьому нормативно-правовому акті.

І це цілком узгоджується з нормами статті 3 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, а також відповідає практиці ЄСПЛ, відповідно до якої: сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства; суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21.10.2020  у справі "Дія 97 проти України" та від 19.12.1997  у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain").

Враховуючи вищенаведене при розгляді клопотання боржника про припинення процедури ліквідації та закриття провадження у справі про банкрутство, з підстав не надання згоди на відкриття провадження у справі в порядку статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, місцевий господарський суд, за темпоральним принципом, повинен врахувати саме дату відкриття провадження у даній справі та факт визнання боржника банкрутом, та відповідно застосувати до спірних правовідносин, той закон, під час якого настав відповідний факт визнання боржника банкрутом, тобто Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” що і було здійснено господарським судом.

З приводу доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що застосування норм як нових, що не містять окремої вказівки щодо їх зворотної дії в часі, призведе до не передбаченого законом та не врегульованого ним втручання в ті правовідносини між їх учасниками (у спірних правовідносинах - між визнаними кредиторами та банкрутом на стадії ліквідації у справі про банкрутство, зокрема щодо задоволення вимог кредиторів за правилами спеціального Закону про банкрутство), які виникли до цих змін - згідно з судовим рішенням (постановою про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури), яке не скасоване, набрало законної сили, є обов`язковим до виконання (статті 18 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, закриттям провадження у справі про банкрутство посеред триваючої процедури ліквідації відбудеться втручання у наведені правовідносини тією мірою, що ці правовідносини залишаться без їх вирішення, що, в свою чергу, обумовить виникнення нових спорів, однак за відсутності їх правового врегулювання. Тобто закриття судової процедури банкрутства без її завершення не вирішує, а ускладнює, передусім становище кредиторів боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.02.2022р. у справі № 38/5005/6563/2011.

Відтак, підхід господарського суду першої інстанції у застосуванні пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства створює умови для порушення у відповідних правовідносинах у цих справах принципу правової визначеності (певності).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку, що у даному випадку є підстави для відмови у задоволенні клопотання боржника про закриття провадження у справі та про зупинення продажу майна боржника .

Посилання боржника, викладені у апеляційній скарзі, вказаних висновків не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини 1  статті 275 Господарського процесуального кодексу України  суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно  статті 276 Господарського процесуального кодексу України  суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 14.02.2023  у справі №922/3059/16 та для задоволення апеляційної скарги ФОП Довженка О.С. відсутні.

Відповідно до  ст.129 ГПК України  судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на боржника.

Керуючись ст.ст.  267-271, 273, 275,  281-284,  287 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича   залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.02.2023  у справі №922/3059/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Строк і порядок оскарження даної постанови визначено у  статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено   07.04.2023

Головуючий суддя                                                                    О.А. Істоміна

Суддя                                                                                           Д.О. Попков  

Суддя                                                                                           О.В. Стойка