Справа № 541/1135/23

Провадження № 2/541/439/2023

У Х В А Л А

06 квітня 2023 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Шатілова Л.Г., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання її позовної заяви до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання права приватизації житлового приміщення та зобов`язання вчинити певні дії, зміни адреси нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою.

Разом зі позовом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовано тим, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки вона через стан здоров`я не працює, є особою з інвалідністю ІІІ групи, розмір пенсії за лютий місяць становив 2500грн., а також посилаючись на ту обставину, що предметом позову є захист житлових прав, вважала що наявні всі підстави, для звільнення її від сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, враховуючи майновий стан позивача, суд приходить до наступного.

Положеннями ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або

2)позивачами є:

а)військовослужбовці;

б)батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в)одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г)члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За таких обставин, основною умовою для відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору є майновий стан особи, що звертається до суду. Особа має довести той факт, що її майновий стан дійсно є таким, що змушує особу звернутись до суду з проханням про відстрочку, розстрочку або звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ,на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику ЄСПЛ як джерело права.

Так, у рішенні ЄСПЛ «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. (Заява № 28249/95), суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Згідно п.п. 50, 52 рішення ЄСПЛ «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007 р. (заява №68490/01), цілі які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору, слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак такі не повинні бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.

Згідно висновків викладених у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 686/114/16-ц (провадження № 61-16723св18), від 04.03.2020 року у справі № 644/5099/16-ц (провадження № 61-12772св19), від 18.11.2020 року у справі № 753/22049/16 (провадження № 61-2446св20), суд повинен вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами, у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

У якості підстави для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 посилається на те, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір.

Зважаючи на наведені вище положення законодавства України, суд зазначає, що це може бути підставою для звільнення від судового збору за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_2 за попередній календарний рік.

Між тим, ОСОБА_1 не подала достовірних доказів про свої доходи за 2022р., зокрема, довідки або іншого документа про її доходи за 2022р., виданої органом Державної фіскальної служби України, а відтак суд позбавлений можливості з`ясувати, чи є підстава для звільнення її від сплату судового збору.

Додана до клопотання довідка про доходи від 01.03.2023р. № 476/36-0213/12, видана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, містить інформацію лише про розмір отриманої ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в період вересень 2022 по лютий 2023, а не про усі доходи ОСОБА_1 за 2022р.

За таких обставин, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору підлягає частковому задоволенню, оскільки в даному випадку з урахуванням поданих доказів законним та обґрунтованим буде саме відстрочення сплати судового збору позивачем до ухвалення судового рішення у справі. Підстав для звільнення від сплати судового збору суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 133, 136 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Відстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору у справі за її позовом до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання права приватизації житлового приміщення та зобов`язання вчинити певні дії, зміни адреси нерухомого майна, до ухвалення судового рішення у даній справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л. Г. Шатілова