Номер провадження: 22-ц/813/103/23

Справа № 520/1725/17

Головуючий у першій інстанції Бескровний  Я. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2023                                                                                         м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Цюри Т.В.,                

за участю секретаря – Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач– ОСОБА_1 ,

відповідач– ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2018 року у складі судді Бескровного Я.В.,

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 64 170 грн та моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

В обґрунтування позову послалася на те, що є власником земельної ділянки розміром 0,0202 га за адресою: АДРЕСА_1 та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є сусідом та власником дачних будівель (ДБК ім.1-го Травня) у частці 13/1000 за адресою: АДРЕСА_1 та без відповідних дозволів здійснює будівництво 3-х поверхового будинку, внаслідок чого пошкодив покрівлю дачного будинку позивача, чим спричинив їй шкоду.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 64 170 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн та судові витрати в сумі 640 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок експерта, яким встановлено вартість будівельно-монтажних робіт необхідних для відновлення технічного стану домоволодіння позивача становить 64170 грн є недостовірним, не допустимим та недостатнім доказом у справі. Суд першої інстанції безпідставно відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи тим самим порушив принцип змагальності сторін. В порушення ст.ст. 12, 43, 223 ЦПК України оскаржуване рішення винесено без участі відповідача та його представника, всупереч того, що представник повідомив про поважність причин неможливості прийняти участь на судовому розгляді справи. Позивач не довела, що відповідач завдав їй душевних страждань, судом не було з`ясовано, а позивач не надав доказів наявність у неї моральної шкоди, не визначено у чому саме вона полягає, не обґрунтовано наявність причинного зв`язку між шкодою, яка не конкретизована і моїми діями, не доведено моєї вини в її заподіянні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 0,0202 га за адресою: АДРЕСА_1 та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 є сусідом позивача та власником дачних будівель (ДБК ім.1-го Травня) у частці 13/1000 за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі декларації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міськради №ОД 0821663142548 від 09.11.2016 ОСОБА_2 почав здійснювати будівельні роботи щодо реконструкції домоволодіння, яке складалося з одноповерхового будинку, що межує з домоволодінням позивача.

Наприкінці 2016 року ним демонтована дачна будівля літ. «Ц» та розпочато будівництво багатоповерхового дачного будинку.

За зверненням позивача Київською районною адміністрацією Одеської міськради проведено комісійне дослідження ділянки відповідача, за результатами якої встановлено, що «межові знаки» кордонів земельної ділянки ОСОБА_3 самовільно демонтовані Селютіним без погодження з останньою і фундамент будівлі впритул прилягає до будівлі ОСОБА_3 .

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2017 року скасовано реєстрацію декларації №ОД 142170381860 від 07.02.2017, зареєстрованої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ім`я ОСОБА_2 про готовність до експлуатації об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні вимоги скасувати реєстрацію декларації №ОД 082163142548 від 09.11.2016 про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 – відмовлено.

Вказане рішення ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 року залишено без змін.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позов та стягуючи з відповідача на користь позивача матеріальну та моральну шкоду в основу свого рішення поклав висновок судової будівельно-технічної експертизи від 05.04.2017, призначеної за клопотанням позивача, та виходив з того, що своїми діями під час здійснення будівельних робіт відповідач пошкодив покрівлю дачного будинку позивача, що призвело до пошкодження його майна.

Апеляційний суд з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції, виходячи з тих обставин, що клопотання відповідача про призначення експертизи у даній справі було предметом вирішення судом першої інстанції, проте при його розгляді не було надано обґрунтувань відмови в його задоволенні, а також виходячи зі всіх доводів сторони про відсутність з`ясування істотних обставин справи, стану будівлі до початку будівництва, було призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до п. 3,4 висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи від 29.12.2022 року будівля під літ. «С», яка належить позивачу, потребує проведення вибіркового капітального ремонту. Має дефекти та пошкодження, які могли виникнути в результаті багатьох факторі:

-помилки під час проектування (при умові його розробки) літньої кухні літ. «С», а з 2017 року дачна будівля літ. «С»;

-помилки в процесі будівництва будівлі літ. «С»;

-зовнішні дії.

Причиною пошкодження частини карнизу даху літ. «С» є будівництво 2-х поверхової будівлі літ «Ц», яка належить відповідачу.

Встановлено, що карниз даху літ. «С» нависав над дахом будинку літ. «Ц» до його реконструкції. Диференціювати інші існуючі дефекти та пошкодження конструкцій будівлі літ. «С» та виділити саме ті, які б могли виникнути внаслідок будівництва (реконструкції) будівлі літ. «Ц», розташованих на території ОК «ДБК ім. 1-го Травня» за адресою: АДРЕСА_1 на підставі наданих документів-неможливо. Визначити вартість ремонтно-будівельних робіт необхідних для усунення виявлених пошкоджень дачного будинку літ. «С» за адресою: АДРЕСА_1 станом на 16.04.2021 та 01.06.2021 –неможливо. Будівля літ. «С» має дефекти та пошкодження, які могли виникнути в результаті багатьох факторів та для усунення яких потрібно розробити проект. Вартість ремонтно-будівельних робіт необхідних для відновлення карнизу даху літ. «С», який нависав над одноповерховим будинком літ. «Ц» до його реконструкції, можливо після надання проектної документації на його відновлення.

Отже, судовим експертом встановлено факт пошкодження лише частини карнизу будинку позивача, яке відбулося в результаті будівництва будівлі відповідача.

Вартість ремонтно-будівельних робіт для відновлення пошкодження карнизу будинку позивача не встановлена.

Водночас експертом встановлено, що інші існуючі дефекти та пошкодження фундаменту, стін, перекриття, покрівлі будинку позивача могли виникнути з інших причин, виділити саме ті, які виникли у зв`язку з проведенням будівництва відповідачем неможливо.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем у справі не доведено належними та допустимими доказами розмір заподіяної їй матеріальної шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок проведених ним будівельних робіт, тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 3, 9 постанови від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Встановлено, що пошкодження частини карнизу будинку позивача відбулося в результаті проведених будівельних робіт відповідачем, що, в свою чергу призвело до душевних страждань позивача, тому з урахуванням обставин справи, тривалості існування вказаних обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

                                                    постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2018 року в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди у розмірі 64 170 грн скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати (судовий збір) у розмірі 962,55 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.04.2023

Головуючий:

Судді: