ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/5925/15-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу акціонерного товариства "Київмедпрепарат"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.11.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023

за скаргою акціонерного товариства "Київмедпрепарат"

на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

за позовом Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області

до публічного акціонерного товариства "Київмедпрепарат"

про спонукання до виконання умов договору.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 06.05.2015 (суддя Босий В.П.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 (колегія суддів: Рябуха В.І., Ропій Л.М., Калатай Н.Ф.), позов задоволено повністю, зобов`язано публічне акціонерне товариство "Київмедпрепарат" передати Національному банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області (далі - НБУ) оригінали правовстановлюючих документів на предмети іпотеки за відповідними договорами, стягнуто з публічного акціонерного товариства "Київмедпрепарат" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

1.2. На виконання зазначеного рішення 06.07.2015 господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

1.3. Акціонерне товариство "Київмедпрепарат" (далі - АТ "Київмедпрепарат", боржник, скаржник) звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою від 17.10.2022 вих. № 06/2878, в якій просило суд:

- визнати рішення старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Шевченківський ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції) Полінкевича О.В. - вимогу від 23.09.2022 № НОМЕР_1/4 про примусове виконання наказу господарського суду міста Києва від 06.07.2015 № 910/5925/15-г незаконною;

- зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції прийняти рішення щодо виконання заяви АТ "Київмедпрепарат" про переривання строку, визначеного Законом України "Про виконавче провадження", в частині другій постанови про накладення штрафу від 12.05.2021 № НОМЕР_1 вих. № 06/2465 та зупинити вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/5925/15-г, виконавче провадження № НОМЕР_1.

1.4. В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначив, що державним виконавцем не враховано норми законодавства, а саме Закону України "Про внесення змін до розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 № 2129-ІХ, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

2. Стислий виклад судових рішень попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2022 (суддя Босий В.П.) в задоволенні скарги АТ "Київмедпрепарат" на дії Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено повністю.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 (колегія суддів у складі: Демидова А.М., Корсак В.А., Ходаківська І.П.) ухвалу господарського суду міста Києва від 07.11.2022 залишено без змін.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. АТ "Київмедпрепарат" просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 07.11.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 та ухвалити нове рішення, яким визнати рішення старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції Полінкевича О.В. - вимогу від 23.09.2022 № НОМЕР_1/4 про примусове виконання наказу господарського суду міста Києва від 06.07.2015 № 910/5925/15-г незаконною та зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції Полінкевича О.В. прийняти рішення щодо виконання заяви АТ "Київмедпрепарат" про переривання строку, визначеного Законом України "Про виконавче провадження" та зупинити вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва у справі №910/5925/15-г, виконавче провадження №49465612.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, касаційна скарга подана на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.

4.2. У своїй касаційній скарзі, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно протлумачено закон, а саме пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", щодо його непоширення на строки, вказані в оскаржуваній вимозі.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. Від НБУ надійшов відзив, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення прийняті із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому НБУ просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено таке.

6.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 06.05.2015, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015, задоволено повністю позовні вимоги НБУ в особі Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області до ПАТ "Київмедпрепарат" про спонукання до виконання умов договору; зобов`язано ПАТ "Київмедпрепарат" передати НБУ в особі Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області оригінали правовстановлюючих документів на предмети іпотеки за відповідними договорами, стягнуто з ПАТ "Київмедпрепарат" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

6.2. На виконання зазначеного рішення господарським судом міста Києва 06.07.2015 видано відповідні накази.

6.3. Постановою старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Стельмах О.О. від 02.12.2015 відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання наказу № 910/5925/15-г, виданого 06.07.2015 господарським судом міста Києва, про зобов`язання ПАТ "Київмедпрепарат" передати НБУ в особі Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області оригінали правовстановлюючих документів на предмети іпотеки за відповідними договорами.

6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 за заявою НБУ в особі Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області здійснено заміну сторони (стягувача) НБУ в особі Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області на його правонаступника - НБУ у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.07.2015.

6.5. Старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції Полінкевичем О.В. 12.05.2021 винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, якою за невиконання виконавчого документа на боржника - АТ "Київмедпрепарат" накладено штраф на користь держави у розмірі 5 100,00 грн та зобов`язано боржника виконати виконавчий документ протягом 10 робочих днів з моменту винесення цієї постанови про накладення штрафу.

6.6. В оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції із пояснень представника скаржника вбачається, що вказана постанова виконана АТ "Київмедпрепарат" в частині накладення штрафу повністю, проте в силу приписів Закону України "Про акціонерні товариства" боржник позбавлений можливості виконати вимогу державного виконавця щодо виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/5925/15-г.

6.7. АТ "Київмедпрепарат" 07.09.2022 подало до Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції заяву, в якій боржник просив долучити до матеріалів виконавчого провадження дану заяву про переривання строку, визначеного Законом України "Про виконавче провадження", в частині другій постанови про накладення штрафу від 12.05.2021 № НОМЕР_1, з посиланням на Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження".

6.8. Натомість, 23.09.2022 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції Полінкевичем О.В. видано вимогу № НОМЕР_1/4, якою зобов`язано боржника вжити заходи щодо виконання виконавчого документа в строк до 03.10.2022, про що повідомити державного виконавця.

6.9. До господарського суду міста Києва 20.10.2022 від АТ "Київмедпрепарат" надійшла скарга на дії Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції, яку оскаржуваною ухвалою місцевого суду та постановою апеляційного господарського суду визнано необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх правозастосування. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Предметом судового розгляду у даній справі є скарга про визнання рішення старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції незаконним та зобов`язання вчинити дії.

8.2. Верховний Суд під час оцінки доводів скаржника виходить з таких міркувань.

8.3. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

8.4. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав. Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

8.5. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

8.6. "Право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19.03.1997).

8.7. В рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

8.8. Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

8.9. Згідно з частиною першою статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

8.10. Скарга АТ "Київмедпрепарат" мотивована тим, що строк, визначений Законом України "Про виконавче провадження" у частині другій постанови про накладення штрафу від 12.05.2021 № НОМЕР_1, на підставі Закону України від 15.03.2022 № 2129-ІХ "Про внесення зміни до розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" перервався у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

8.11. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

8.12. Як визначено у частині першій статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

8.13. Відповідно до статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", на яку послався державний виконавець у постанові від 12.05.2021 про накладення штрафу, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

8.14. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

8.15. Законом України від 15.03.2022 № 2129-ІХ "Про внесення зміни до розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (який набрав чинності 26.03.2022) розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2, в якому, зокрема, зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

8.16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- постановою старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Стельмах О.О. від 02.12.2015 відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання наказу № 910/5925/15-г, виданого 06.07.2015 господарським судом міста Києва, про зобов`язання ПАТ "Київмедпрепарат" передати НБУ в особі Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області оригінали правовстановлюючих документів на предмети іпотеки за відповідними договорами;

- 12.05.2021 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції Полінкевичем О.В. винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, якою за невиконання виконавчого документа на боржника - АТ "Київмедпрепарат" накладено штраф на користь держави у розмірі 5 100, 00 грн та зобов`язано боржника виконати виконавчий документ протягом 10 робочих днів з моменту винесення цієї постанови про накладення штрафу;

- з пояснень представника скаржника вбачається, що вказана постанова виконана АТ "Київмедпрепарат" в частині накладення штрафу повністю, проте в силу приписів Закону України "Про акціонерні товариства" боржник позбавлений можливості виконати вимогу державного виконавця щодо виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/5925/15-г;

- 23.09.2022 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції Полінкевичем О.В. видано вимогу №49465612/4, якою зобов`язано боржника вжити заходи щодо виконання виконавчого документа в строк до 03.10.2022, про що повідомити державного виконавця.

8.17. Попередні судові інстанції дійшли висновку, що строк для виконання АТ "Київмедпрепарат" вимоги частини другої постанови про накладення штрафу від 12.05.2021 № НОМЕР_1 - виконати виконавчий документ (протягом 10 робочих днів з моменту винесення цієї постанови) - сплив до моменту внесення відповідних змін до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", а отже, не міг перериватися на підставі пункту 10-2 зазначеного розділу. Водночас з моменту внесення відповідних змін встановлений у вимозі від 23.09.2022 строк для виконання рішення суду у даній справі не перервався, оскільки був встановлений державним виконавцем.

8.18. Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

8.19. Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

8.20. Європейський суд з прав людини у справах, зокрема "Ромашов проти України", "Горнсбі проти Греції", "Чіжов проти України", "Глоба проти України" і "Деркач та Палек проти України" зазначав, про те, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом та є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а також про те, що саме на державу покладається обов`язок вжити у межах її компетенції усіх необхідних кроків для виконання остаточного судового рішення та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

8.21. Закон України від 15.03.2022 № 2129-ІХ "Про внесення зміни до розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", на який посилається скаржник, набрав чинності 26.03.2022, тобто після відкриття виконавчого провадження та постанови від 12.05.2021 про накладення штрафу у виконавчому провадженні. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх судових інстанції про відмову АТ "Київмедпрепарат" у задоволенні скарги, оскільки державний виконавець діяв відповідно до норм чинного законодавства та в рамках вимог Закону України "Про виконавче провадження".

8.22. Судом касаційної інстанції відхиляються доводи скаржника через їх необґрунтованість щодо ухвалення судових рішень у цій справі з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

8.23. Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії", заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

8.24. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.25. У справі "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2020 №4241/03, §54, ЄСПЛ) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.26. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

8.27. Водночас суд касаційної інстанції приймає доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують того, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже підстав для їх зміни чи скасування немає.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки, Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Київмедпрепарат" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 07.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 910/5925/15-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко