Єдиний унікальний номер судової справи: 225/641/23

Номер провадження: 1-кп/225/140/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого  -  судді   ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої -   ОСОБА_4 ,  

захисника –  ОСОБА_5 ,        

в ході судового засідання в режимі відеоконференції по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023020000000079 від 17.03.2023 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Торецька Донецької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З Вінницької обласної прокуратури до суду надійшов обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

Прокурором до суду подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , з тих підстав, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК україни, а саме ризик переховування від суду та ризик продовження кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачується, зберігаються та не перестали існувати.

Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає можливим розглянути одноособово головуючим з огляду на п.20-5 Перехідних положень КПК України, а також з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Учасники судового провадження не заперечували щодо розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченої головуючим суддею  одноособово.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив це клопотання задовольнити.

Щодо клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою захисник та обвинувачена заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність наявності ризиків, зазначених прокурором. Вказали, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання разом з батьками, виховує неповнолітню дитину, яка постійно хворіє та потребує догляду. Захисником надано до суду характеристики з місця проживання та місця праці обвинуваченої. Вважали, що достатньо обрати щодо обвинуваченої більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, доходить таких висновків:

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.03.2023 строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 продовжено до 09.04.2023. На теперішній час строк її дії спливає.

Положеннями ст. 177 КПК України визначено мету та підстави застосування запобіжних заходів.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання або зміну запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує особі в разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання в тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність судимостей, тощо.

Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Суд вважає, що на теперішній час щодо обвинуваченої ОСОБА_4 продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Підставами вважати, що обвинувачена ОСОБА_4 може переховуватися від суду є те, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна, вона офіційно не працює, не має постійного заробітку, що може бути обґрунтованим ризиком її переховування від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності.

 Підставами вважати, що обвинувачена ОСОБА_4   може продовжити кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачується, є те, що вона здійснювала свою протиправну діяльність спільно з особою, яка продовжує сприяти представникам країни-агресора,у зв`язку з чим може знову передати інформацію розвідувального характеру, з метою подальшого використання в інтересах проведення розвідувально-підривної діяльності проти України.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків у справі та запобігання процесуальних ризиків, ухилення від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Водночас, розглядаючи можливість обрання інших запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Таким чином, продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є вимушеною необхідністю, яка зумовлена забезпеченням виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов`язків.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких умов суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, а встановлені судом ризики не можуть нівелюватися.

Суд також враховує Рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», згідно з яким тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються  у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням наведеного, клопотання захисника про зміну щодо обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Отже, сукупність встановлених обставин є достатнім для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам переховування від суду та продовження кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_4 обвинувачується, а тому клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченої строку тримання під вартою на 60 днів підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника про зміну щодо обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту – відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111-1 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04.06.2023 року включно.

Утримувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати обвинуваченій, захиснику та прокурору – для відома, а також направити Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» -для виконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 06.04.2023 о 15 год. 10 хв.

Головуючий суддя: