ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/1974/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 (у складі колегії суддів: Бонк Т. Б. (головуючий), Бойко С. М., Матущак О. І.)

за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022

у справі за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»

про стягнення 506 606 082,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ «НАК «Нафтогаз України») звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі - АТ «ОГС «Львівгаз») про стягнення 506 606 082,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-259-ВТВ щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за переданий позивачем природний газ на загальну суму 1 179 229 830,39 грн для виробничо-технологічних та нормованих витрат, у зв`язку із чим позивач просив стягнути з відповідача на свою користь основний борг у сумі 348 494 542,60 грн, пеню в сумі 71 668 500,32 грн, 3 % річних у сумі 15 998 052,04 грн та інфляційні втрати в сумі 70 444 987,48 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.02.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з АТ «ОГС «Львівгаз» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 348 494 542,60 грн основного боргу, 44 399 319,92 грн пені, 15 998 052,04 грн 3 % річних, 70 444 987,48 грн інфляційних втрат та 227 081,48 грн витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено. Стягнуто з АТ «НАК «Нафтогаз України» на користь АТ «ОГС «Львівгаз» 2 524,71 грн судових витрат за проведення експертизи.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, дійшов висновку, що розрахунки основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат є арифметично правильними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Щодо вимоги про стягнення пені, суд першої інстанції дійшов висновку про її часткове задоволення у розмірі 44 399 319,92 грн, оскільки при її розрахунку позивач допустив арифметичні помилки, що підтверджується висновком експертів комісійної судово-економічної експертизи № 3726 від 26.07.2019, а також обчислив її понад строки, встановлені частиною 6 статті 232 ГПК України. При цьому суд першої інстанції відхилив посилання позивача на пункт 9.2 договору, як на підставу нарахування неустойки понад 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд першої інстанції відхилив як безпідставні доводи відповідача про те, що дії третіх осіб (Мінерего та НКРЕП) через невиконання ними вимог статті 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 9 Закону України «Про природні монополії» є форс-мажорними обставинами, які підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати України від 17.02.2016 № 5849, та звільняють відповідача від сплати заборгованості, вказавши, що зазначені у сертифікаті обставини не носять надзвичайного і непереборного характеру, так як неможливість розрахуватись за куплену продукцію зумовлена відсутністю достатньої кількості грошових коштів, що не є обставиною непереборної сили.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2020 у частині відмови у стягненні 24 950 134,28 грн пені скасовано; в цій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задоволено частково. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2020 викладено у наступній редакції: «Стягнути з АТ «ОГС «Львівгаз» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 348 494 542,60 грн основного боргу, 69 349 454,20 грн пені, 15 998 052,04 грн 3 % річних, 70 444 987,48 грн інфляційних втрат та 238 901,38 грн судового збору. Стягнуто з АТ «НАК «Нафтогаз України» на користь АТ «ОГС «Львівгаз» 214,71 грн судових витрат за проведення експертизи». Стягнуто з АТ «ОГС «Львівгаз» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 360 000,00 грн судового збору за перегляд рішення апеляційним судом та 2 270,00 грн за подання касаційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат. Разом з тим, перевіривши проведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні 24 950 134,28 грн пені, тому рішення суду першої інстанції в цій частині скасував.

При цьому суд апеляційної інстанції відхилив посилання відповідача на Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» та на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (щодо фінансування заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері постачання під час війни та подальшого відновлення), та доводи відповідача про те, що прийняттям цих законів держава підтвердила, що заборгованість за спірним договором виникла не з вини Операторів ГРМ, а повинна бути врегульована відповідно до встановлених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» процедур. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що стаття 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» передбачає поширення дії цього Закону на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у АТ «НАК «Нафтогаз України» природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - Реєстр), а оскільки відповідач не включений до Реєстру, на нього дія цього закону не поширюється.

25.10.2022 АТ «ОГС «Львівгаз» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з заявою про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 за нововиявленими обставинами.

Заяву обґрунтовано тим, що в рамках реалізації Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» АТ «НАК «Нафтогаз України» отримало з бюджету 22 млрд грн, не будучи включеним до Реєстру підприємств, які беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів природного газу, а тому заявник вважає, що норми цього закону поширюється на правовідносини сторін. Відповідач зазначає, що про ці обставини йому стало відомо 28.09.2022 з фінансової звітності АТ «НАК «Нафтогаз України», яка підтверджує, що заборгованість виникла через державне регулювання ринку природного газу, що в свою чергу підтверджує відсутність вини АТ «ОГС «Львівгаз» щодо несвоєчасної оплати поставленого газу.

У відзиві на заяву про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 за нововиявленими обставинами АТ «НАК «Нафтогаз України» просив відмовити у її задоволенні.

12.12.2022 АТ «ОГС «Львівгаз» звернулось до апеляційного суду з клопотанням про застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 2 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування». Також, відповідач повідомив, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.11.2022 № 1375 АТ «ОГС «Львівгаз» включено до Реєстру.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 відмовлено у задоволенні заяви АТ «ОГС «Львівгаз» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 914/1974/17.

Відмовляючи у задоволення заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником не доведено наявності підстав для перегляду постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі №914/1974/17 за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у лютому 2023 року АТ «ОГС «Львівгаз» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 914/1974/17, а заяву АТ «ОГС «Львівгаз» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 914/1974/17 задовольнити.

Касаційну скаргу АТ «ОГС «Львівгаз» обґрунтовує, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції під час розгляду заяви про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 за нововиявленими обставинами не застосовано норми статті 2 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» та неправильно застосовано положення закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 914/1974/17 за касаційною скаргою АТ «ОГС «Львівгаз» з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Ухвалено здійснити перегляд ухвали Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

У відзиві на касаційну скаргу АТ «НАК «Нафтогаз України» зазначило, що судом апеляційної інстанції при вирішенні заяви АТ «ОГС «Львівгаз» про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 за нововиявленими обставинами правильно застосовано норми матеріального і процесуального права та правомірно відмовлено у задоволенні зазначеної заяви, оскільки обставини, на які посилається АТ «ОГС «Львівгаз» у цій заяві, не є нововиявленими.

Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням дати надходження матеріалів справи № 914/1974/17 до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Ухвала Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023, що оскаржується АТ «ОГС «Львівгаз», є судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду заяви про перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та відповідно до вимог ГПК України може бути переглянута на загальних підставах у суді касаційної інстанції.

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано статтею 320 ГПК України, відповідно до частини 1 якої рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до частини 2 статті 320 ГПК України є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11).

За змістом частини 4 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина 5 статті 320 ГПК України).

Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (ухвала суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 «Агротехсервіс проти України»; пункти 42 - 44 рішення суду у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2011).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Як на підставу перегляду постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі, що розглядається, за нововиявленими обставинами АТ «ОГС «Львівгаз» посилається на отримання АТ «НАК «Нафтогаз України» з державного бюджету 22 млрд грн в рамках реалізації Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», що спростовує висновок суду апеляційної інстанції щодо поширення дії цього закону тільки на підприємства, включені до Реєстру, оскільки АТ «НАК «Нафтогаз України» до реєстру не включено. Ці обставини позивачу стали відомі із Консолідованої фінансової звітності позивача станом на 31.12.2021, яка підтверджує, що спірна заборгованість виникла через державне регулювання ринку природного газу, а отже свідчить про відсутність вини АТ «ОГС «Львівгаз» у невиконанні зобов`язань за договором.

Так, АТ «ОГС «Львівгаз» вважає, що заборгованість у справі № 914/1974/17 підлягає врегулюванню в порядку, передбаченому нормами Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Згідно з статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (у редакції, чинній по 19.08.2022) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК «Нафтогаз України» природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

Таким чином, визначальною умовою для поширення норм Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», на заборгованість відповідача перед АТ «НАК «Нафтогаз України» за придбання природного газу є включення АТ «ОГС «Львівгаз» до Реєстру.

На час прийняття Західним апеляційним господарським судом постанови від 16.08.2022 у справі № 914/1974/17 АТ «ОГС «Львівгаз» не було включено до Реєстру, тому приймаючи зазначену постанову, суд дійшов висновку, що норми Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у справі № 914/1974/17.

За змістом статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» учасниками процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - є постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020, АТ «НАК «Нафтогаз України», товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

При цьому, те, що АТ «НАК «Нафтогаз України» є учасником врегулювання заборгованості без вимоги про включення його у Реєстр передбачалось з дати прийняття Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 за нововиявленими обставинами, дійшов обґрунтованого висновку, що посилання АТ «ОГС «Львівгаз» на Консолідовану фінансову звітність АТ «НАК «Нафтогаз України» не спростовує висновку суду апеляційної інстанції, викладеного у постанові Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 щодо розповсюдження дії Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» на операторів ГРМ, які включені до Реєстру.

Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про відсутність його вини у невиконанні зобов`язань, оскільки зазначеним обставинам суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку під час прийняття постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022, а нове обґрунтування заперечень проти позову не є нововиявленими обставинами у розумінні частини 2 статті 320 ГПК України.

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що обставини, на які посилається відповідач у своїй заяві, не можуть вважатися нововиявленими відповідно до вимог статті 320 ГПК України.

Разом з цим, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що доводи клопотання АТ «ОГС «Львівгаз» щодо застосування частини 2 статті 2 України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» не входять в предмет дослідження та оцінки під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі, оскільки вони не були визначені відповідачем підставою такого перегляду.

Отже, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваних судових рішень, що виключає їх скасування.

Верховний Суд під час розгляду касаційної скарги враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Підсумовуючи, Верховний Суд зазначає, що подана АТ «ОГС «Львівгаз» заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами фактично зводиться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи по суті.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що вони опосередковано спрямовані на ініціювання нового судового розгляду і нового рішення по суті та є замаскованою процедурою нового судового розгляду справи, що суперечить правовому поняттю - нововиявлена обставина, з якою законодавець пов`язує можливість судового розгляду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 914/1974/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

В. Г. Суховий