Справа № 22ц - 642/08                   Головуюча суду  1 інстанції Яворська Ж.М.

Категорія 34                          Доповідач суду апеляційної інстанції Шолох З.Л.

Рішення

Іменем України

26 березня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого   -   Галущенка О.І.,

суддів - Колосовського С.Ю., Шолох З.Л.,

при секретарі  судового засідання  - Негрун І.О.,

за участю :

·    представника позивачки - ОСОБА_3,

·    відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4

·    розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва     від 25 грудня 2007 року   у справі за

позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановила:

В жовтні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Позивачка вказувала, що 21 лютого 2007 року приблизно о 17 год. 40 хвилин, ОСОБА_1, керуючи належним йому автомобілем «Део Ланос» державний номер НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Адмірала Макарова при проїзді перехрестя вул. Лягіна в м. Миколаєві не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 (дати дорогу) там допустив зіткнення з належним їй автомобілем «Інфініті G 35», державний номер НОМЕР_2, під її керуванням.

Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди, зазначала позивачка, її автомобілю спричинені     механічні ушкодження, вартість його відновлювального ремонту складає 44 139 грн. та 7970,24 грн. - втрата товарної вартості автомобіля.

Посилаючись на те, що винним в цій дорожньо-транспортній пригоді визнано відповідача, позивачка просила стягнути з нього на свою користь 52 109,24 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 1985,59 грн. судових витрат.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 грудня 2007 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивачки 52 109,24 грн. матеріальної шкоди та 2091,52 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на завищену вартість відновлювального ремонту автомобіля позивачки, а також і наявність її вини в дорожньо - транспортній пригоді, просив змінити рішення районного суду, зменшивши розмір визначеного судом відшкодування   на її користь.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі,  перевіривши законність  та обгрунтованість  рішення районного  суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21 лютого 2007 року приблизно о 17 год. 40 хвилин, ОСОБА_1, керуючи належним йому автомобілем та рухаючись по вул. Адмірала Макарова при проїзді перехрестя вул. Лягіна в м. Миколаєві не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 (дати дорогу) та допустив зіткнення з належним позивачці автомобілем «Інфініті G 35», який не був застрахований.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 березня 2007 року відповідача визнано винним у вчиненні цієї дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КоАП України.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

На підставі ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до акту автотоварознавчого дослідження від 6 березня 2007 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивачки складає 52 438,44 грн. та втрата товарної вартості автомобіля ( 2005 року випуску) - 7 970, 24 грн.

На час розгляду справи в суді позивачка провела ремонт автомобіля, сплативши за ремонт 44 139 грн.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних на відновлення пошкодженої речі.

В зв'язку з викладеним, суд повно, всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку доказам по справі та прийшов до вірного висновку, про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача і стягнув на відшкодування матеріальної шкоди 52 438,44 грн. та судові витрати на користь позивачки.

Між тим, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд не обговорив питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду, як це зазначено в п. 9 Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 ( з наступними змінами) « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Тоді як, із матеріалів справи вбачається, що під час ремонту автомобіля проведено заміну пошкоджених деталей, які не втратили свою цінність (диск колісний, капот, крило переднє праве і крило переднє ліве), які підлягають поверненню відповідачу.

Посилання апелянта на те, що підлягає врахуванню вина позивачки, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджується належними та допустимими доказами.

Також необгрунтовані доводи апелянта про те, що розмір відшкодування збитку є завищеним.

Так, відповідно до ст. ст. 57, 59, 64 ЦПК України висновок автотоварознавчого дослідження, проведений на замовлення позивачки є належним та допустимим доказом по справі. При його проведенні відповідач підписав протокол огляду транспортного засобу з переліком наявних пошкоджень (а.с.19). Клопотань про проведення експертизи позивач не заявляв.

Станом на 19 березня 2007 року пошкоджена річ була відновлена на ТОВ «Компанія Гарант - Сервіс» м. Одеси. При цьому фактична вартість відновлювального ремонту є меншою ніж зазначена в дослідженні. Тому посилання апелянта на те, що станом на 23 листопада 2007 року відповідні запчастини були в м. Миколаєві і за нижчими цінами, не спростовують висновку суду щодо розміру  відшкодування.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 грудня 2007 року змінити, зобов'язавши ОСОБА_2 при відшкодуванні їй матеріальної шкоди повернути ОСОБА_1 замінені деталі з автомобіля «Інфініті G 35», в зв'язку з їх пошкодженням, а саме: диск колісний, капот, крило переднє праве і крило переднє ліве.

В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох з дня набрання ним законної сили.